Постанова

від 10.03.2011 по справі 11/2254

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.03.2011                                                                                           № 11/2254

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Тищенко  А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від Прокуратури м.Києва : Некрасов О.М.  – прокурор відділу

від позивача : ОСОБА_3 - юрист

від відповідача: ОСОБА_1 – адвокат, ОСОБА_2 - представник

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна екологічна інспекція в Черкаській області

 на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010

 у справі № 11/2254 ( .....)

 за позовом                               Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної внспекції в Черкаській області

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Золотоніський маслоробний комбінат"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 765952,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 року у справі  № 11/2254  у задоволенні позову відмовлено повністю.

       Не погодившись з прийнятим рішенням, Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор  звернувся  до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з»ясування місцевим судом обставин справи та порушення норм матеріального права.

      Крім того, апелянт звертає увагу суд на те, що відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування використав в період з жовтня по листопад 2009 року 51200 м3 підземної води, всупереч вимогам ст. 49 Водного кодексу України. Згідно розрахунку державної екологічної інспекції в Черкаській області, проведеного у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20 липня 2009 року та зареєстрованої Мін'юстом України 14.08.2009 року № 767/16783 відповідачем завдано матеріальну шкоду державі в розмірі  765 952 грн. 00 коп.

       Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням,  звернувся  до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення,  посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального  права.

       В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою 17.08.2010р. за № 81/09-10 надіслано лист до Державної екологічної інспекції України, щодо роз'яснення публікації у виданні № 63 «Офіційний вісник України» Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783, а саме: розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м) грн.  здійснюється за формулою: зсам=100*W*Тар.

Також позивач вважає, що на відповідача дія вищезазначеної Методики розповсюджується, крім того, вищезазначена Методика застосовується при окремих умовах, а саме:

1.           забруднення водних об'єктів в тому числі пов'язаними самовільними та

аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або

речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення

територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони

України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

2.           забрудненні поверхневих та підземних вод під впливом полігонів

(сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

3.           самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне

водокористування;

4.           забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними

водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне

водокористування.

На думку позивача кожна умова загальних положень вказаної Методики є достатньою підставою для розрахунку розміру завданої шкоди і також може бути застосованою в сукупності при виявленні декількох видів порушень.

        Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.    

        Відносини в галузі охорони використання природного ресурсу води  регулюються Водним кодексом України,  Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими нормативно-правовими актами.

        Рішенням державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 12.05.2009р. було скасовано дозвіл на спеціальне водокористування відповідача.

        Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства України ЗАТ "Золотоніський маслоробний комбінат" щодо використання природного ресурсу – води, якою встановлено, що зазначене підприємство  самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування використано в період з жовтня по листопад 2009 року 51200 м3 підземних вод.

        Згідно розрахунку Державної екологічної в Черкаській області, проведеного відповідно до п.9.1  „Методики розрахунку розмірів відшкодування  збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрований Мін‘юстом України 14.08.2009р.  №767/16783 розмір завданих відповідачем державі збитків за самовільно використані водні ресурси з жовтня по листопад 2009 року складає 765 952 грн. 00 коп.

       За даним фактом 25 червня 2010 року Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням водного законодавства порушена кримінальна справа  за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 356 КК України.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України  водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.  Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

Стаття 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

З 25 серпня 2009 р. набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389. Цим же наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 №37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів".

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

П.9.1 Методики встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування  та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м.) здійснюється за формулою:

3 сам = 100 *W * Тар,

 де, W - об’єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов  водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3.

Тар –норматив збору за спеціальне водокористування, грн./ м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.   

Ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

        Як вбачається з довідки від 29.11.2010 р. за № 1801, наданої ЗАТ«Золотоніський маслоробний комбінат», всі свердловини, що ним використовуються мають глибину більше 20 м., зазначене також підтверджується копіями паспортів артезіанських свердловин, що перебувають у користуванні відповідача: паспорт артезіанської свердловини № І, в якому зазначено, що глибина даної свердловини (а. с.  116) становить 82 м., а. с. 114-119; паспорт артезіанської свердловини № 2, в якому зазначено, що глибина даної свердловини (а. с.  122) становить 53м., а. с. 120-125; паспорт артезіанської свердловини № 4, в якому зазначено, що глибина даної свердловини (а. с.  128) становить 50м., а. с. 126-131; паспорт артезіанської свердловини № 5, в якому зазначено, що глибина даної свердловини (а. с.  134) становить 50м., а. с. 132-137.

       За таких обставин колегія  погоджується  з висновком  суду  першої інстанції про те, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не стосується спірних правовідносин, вона не підлягає застосуванню у даному випадку.  

         Крім того  п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389. вказано,  що ця Методика встановлює порядок, визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення   законодавства   про   охорону   та  раціональне   використання   водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів.

        Однак, позивачем не було встановлено факту забруднення водних об'єктів з вини відповідача, а отже дана методика розрахунків збитків до відповідача була застосовано невірно.

        Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити, що на момент розгляду справи  діє  також Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державного комітету України по водному господарству, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332. Зазначена методика підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки відповідачем було самовільно здійснено водокористування, без отримання спеціального дозволу, однак глибина свердловин, які останнім використовуються більше 20 метрів.

        Пунктом 6 зазначеної методики встановлено розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при без господарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об»єктів і скидається до них здійснюється за формулою : 3 с.в. =WхТар х 5,

де, W - об’єм води при самовільному водокористуванні, заборі вооди з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об»єм нераціонально використаної води, об»єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об»єктів чи обсягів відведення води у водні об»єкти;

Тар – діючин на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів;

5-коєфіцієнт.   

        Відповідач на підставі Методики затвердженої наказом № 290 від 29.12.2001 р. Державного комітету України по водному господарству, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 18.01.2002 р. за № 44/6332 нарахував та сплатив за 4-ий квартал 2009 року до бюджету кошти в розмірі 72 959 грн. 73 коп. за самовільне використання води без спеціального дозволу, що підтверджується бухгалтерською довідкою відповідача від 29.11.2010 р. за № 1802 (а. с. 78) та податковою декларацією (а. с. 79-81).

       Враховуючи вищевикладене,  колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

       Відповідно до  ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

       Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

        Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

         Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків місцевого суду  та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.

       Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційні скарги  задоволенню не підлягають.

       Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення.

      Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області залишити без задоволення.

     Рішення Господарського суду  Черкаської області  від 17.12.2010 року у справі № 11/2254  залишити без змін.

     Матеріали справи № 11/2254  повернути Господарському суду Черкаської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді