Постанова

від 05.10.2011 по справі 11/2254

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "05" жовтня 2011 р.                                                                                    

Справа № 11/2254  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів

Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Черкаській області

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від

10.03.2011р.

у справі

№11/2254

Господарського суду

Черкаської області

за позовом

Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до

Закритого акціонерного товариства "Золотоніський маслоробний комбінат"

про

стягнення шкоди

за участю представників

- відповідача :

ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.11р., № 1963)

- прокуратури:

Ходаківський М.П. (посвідчення № 147), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області (далі-позивач), Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор просив стягнути із Закритого акціонерного товариства "Золотоніський маслоробний комбінат" (далі-відповідач) 765952,00 грн. шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач самовільно, без спеціального дозволу, у період з 01.10.2009р. по 01.11.2009р. використовував воду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010р. (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 12.05.2009р. було скасовано дозвіл на спеціальне водокористування відповідача.

Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою було проведено перевірку додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України щодо використання природного ресурсу –води, якою встановлено, що зазначене підприємство самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування використано в період з жовтня по листопад 2009 року 51200 м3 підземних вод.

Згідно розрахунку Державної екологічної в Черкаській області, проведеного відповідно до п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої Мін‘юстом України 14.08.2009р. №767/16783 (далі-Методика №389), розмір завданих відповідачем державі збитків за самовільно використані водні ресурси з жовтня по листопад 2009 року складає 765952 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що п.9.1 вищевказаної Методики №389, яким прокурор обґрунтовував розмір збитків, не може бути застосований для визначення розміру заподіяних державі збитків відповідачем, оскільки ним використовувались артезіанські свердловини глибиною більше 20 метрів, що виключає можливість застосування формули, яка міститься в п.9.1 Методики.

Між тим, судові рішення є незаконними і підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 35 ч.3 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Між тим, пославшись у своїх рішення на те, що за даним фактом самовільного водокористування Черкаською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу, суди без з’ясування того, чи був вирок з цієї кримінальної справи, дійшли необґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до приписів частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судові рішення, прийняті у справі, вказаним вимогам не відповідають.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернувшись із позовом у 2010р., прокурор зазначав, що шкода підлягає стягненню до спеціального фонду Золотоніської міської ради.

Між тим, статтею 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", що діяв на момент винесення рішення судом першої інстанції, було встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.49).

Відповідно до статті 33 цього Закону у 2010 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 6, 20 та 32 цього Закону, спрямовуються відповідно на заходи, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища ((за рахунок джерел, визначених пунктами 48 та 49 статті 6 цього Закону) (п.65)).

Статтею 47 вказаного Закону встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (п.7).

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №31 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином, прокурор безпідставно просив зарахувати зазначену у позові суму коштів до спеціального фонду Золотоніської міської ради.

Суди на вказане уваги не звернули, а тому з урахуванням викладеного судові рішення як такі, що прийняті при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. у та рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010р. у справі №11/2254 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                               Г.А. Кравчук

Судді                                                                                       Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                                                                                                А.М. Уліцький