Рішення

від 25.09.2006 по справі 1/788-15/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/788-15/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.09.06                                                                                           Справа№ 1/788-15/253

за позовною заявою Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ім.Ю.Липи, м.Львів

до відповідача ДКП "Міжлікарняна аптека № 252, м.Львів-Винники

про виселення з орендованого приміщення та стягнення заборгованості по орендних платежах, пені та неустойки в сумі 1855,89 грн.

                                                                      Суддя  Т.Костів

Представники

Від позивача: Волоський А.М. - предст., Плахунін В.Ф. - предст.

Від відповідача: Микикач І.П. –предст., Мартин Д.І. - предст.

Суть спору: Позов заявлено Львівським обласним госпіталем інвалідів війни та репресованих ім.Ю.Липи, м.Львів до ДКП "Міжлікарняна аптека № 252, м.Львів-Винники про виселення з орендованого приміщення та стягнення заборгованості по орендних платежах, пені та неустойки в сумі 1855,89 грн.

Провадження у справі було порушене 27.07.2006 р. та призначено розгляд справи на 03.08.2006 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 03.08.2006 р., 10.08.2006 р., 19.09.2006 р. 10.08.2006 р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із розглядом апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача по справі № 4/299-23/47 про визнання недійсним договору про співробітництво. Враховуючи, що предметом розгляду цієї справи є орендні відносини між сторонами, а не відносини, що випливають із договору про взаємне співробітництво, виконання обов'язків за договором оренди безпосередньо не обумовлено виконанням обов'язків за договором про взаємне співробітництво, договором оренди не встановлюються, що джерелом надходжень, за рахунок яких здійснюватиметься орендна плата є надходження від виконання договору про взаємне співробітництво, суд не знаходить підстав, передбачених ст.79 ГПК України для зупинення провадження у справі.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно зі ст.22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що на підставі угоди №144 про оренду нежитлових приміщень позивач передав відповідачу в оренду під аптечний пункт приміщення загальною площею 18 кв.м. за адресою м.Винники, вул.Івасюка, 31. Орендну плату відповідач повинен вносити щомісячно до 25 числа поточного місяця, однак, свої обов'язки відповідач не виконував, у зв'язку з чим йому було направлено повідомлення про відмову від договору. Проте, виселитись відповідач відмовляється. Просять позов задоволити.

Представники відповідача позов заперечили з мотивів, зазначених у клопотанні. Ствердили, зокрема, що орендну плату відповідач не сплачував у зв'язку із простроченням кредитора, що полягало у неналежному виконанні своїх обов'язків за договором про взаємне співробітництво, за яким відповідач не отримав тих коштів, на які розраховував. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно із угодою №144 про оренду нежитлових приміщень, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в орендне користування частину приміщення на першому поверсі загальною площею 18 кв.м. під аптечний пункт за адресою м.Львів-Винники, вул.Івасюка,31 для медикаментозного забезпечення госпіталю. Факт отримання приміщення в орендне користування відповідач не заперечував. Згідно із п.3.1.-3.4. угоди, за оренду приміщень та користування комунальними послугами відповідач зобов'язався сплачувати орендодавцю орендну плату у встановленому розмірі згідно із виставленим орендодавцем рахунком до 25 числа поточного місяця. Несплата орендної плати протягом двох місяців з дня закінчення платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг та орендної плати, що підтверджується, зокрема, копіями рахунків та журналу обліку виданих орендарям рахунків. Зазначена обставина відповідачем не була заперечена в ході судового розгляду. Однак, належних доказів проведення сплати орендної плати у встановленому розмірі суду не надано. З поданого розрахунку випливає, що заборгованість відповідача за період січень –червень 2006 р. становить 855,76 грн. Доказів зворотнього суду не надано. Посилання відповідача на прострочення кредитора до уваги не приймається як таке, що суперечить матеріалам справи та нормам законодавства. Згідно із ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. При цьому, за змістом ч.1 ст.510 ЦК України, боржник і кредитор розглядаються не в загальному, а лише як сторони конкретного зобов'язання. Належних доказів невиконання зобов'язання позивачем, яке передбачено угодою про оренду нежитлових приміщень №144, суду не надано. Посилання на невиконання позивачем своїх обов'язків перед відповідачем за іншим договором – договором про взаємне співробітництво не може визнаватись простроченням кредитора за угодою про оренду №144, оскільки інше не вбачається зі змісту вказаних угод, норм законодавства та відомих звичаїв ділового обороту. Навпаки, згідно із ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно із ч.1 ст.19 вказаного закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно із п.3.5. угоди №144, за кожен день протермінування платежу, орендар платить пеню у розмірі 1% від орендної плати за кожен день прострочки. Правильність обчислення суми пені відповідно до п.3.5. угоди №144 відповідач не заперечив. Як вбачається з наведеного розрахунку, сума пені становить 845,57 грн..

Як випливає з матеріалів справи та пояснень сторін, з посиланням на ст. 782 ЦК України, згідно із якою наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від угоди №144 про оренду нежитлових приміщень №329 від 02.06.2006 р. Однак, згідно зі ст. 615 ЦК України, право відмовитись від зобов'язання повністю чи в частині належить стороні у випадку порушення зобов'язання другою стороною лише тоді, коли це встановлено договором або законом. Угода №144 містить положення про можливість дострокового розірвання угоди, однак, не надає прав стороні відмовитись від договору в односторонньому порядку. Не передбачено це право і в Законі України “Про оренду державного та комунального майна”, який є спеціальним законом по відношенню до ст. 782 ЦК України, оскільки стосується саме оренди державного та комунального майна. Навпаки, згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Вимоги про дострокове розірвання угоди №144 позивач не ставив.

Відповідно, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині сум, нарахованих відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України в розмірі 154,56 грн., оскільки обов'язок звільнити орендоване приміщення у відповідача не виник.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Керуючись ст.ст. 33, 41, 42 43, 49, 60 75, 80 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного комунального підприємства ”Міжлікарняна аптека №252” (Львів-Винники, вул. Івасюка, 31, ЄДРПОУ 23887945, п/р 26001301365657 у Залізничному відділенні ПІБ у м. Львові, МФО 325105) на користь Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих імені Юрія Липи (Львів-Винники, вул. Івасюка, 31, ЄДРПОУ 01998161, п/р 35415005002784 в УДК у Львівській області, МФО 825014) 855,76 грн. основного боргу та 845,57 грн. пені, 77,28 грн. витрат на оплату державного мита та 108,56 грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В частині решти вимог у позові відмовити.

Суддя                                                                                                       Костів Т.С.