Постанова

від 02.02.2011 по справі 2а-13675/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-13675/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

м. Київ

02 лютого 2011 року          10:00           № 2а-13675/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре-тарі судового засідання Тимкович І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі – ДПІ) до Приватного підприємства "Отал" (далі – ПП "Отал") про стягнення податкового боргу у розмі-рі 3603944,00 грн.,

в с т а н о в и в:

У вересні 2010 року ДПІ звернулася до суду з позовом, у якому просить сягнути із  ПП "Отал" податковий борг з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 3603944,00 грн.

Відповідач явку своїх представників до суду не забезпечив, заперечень не надав. Судові виклики надіслані відповідачу за адресою його офіційного місцезнаходження, повер-нулись до суду без вручення з незалежних від суду причин, тому згідно із положеннями ст.ст. 34, 35, 38 КАС вважається, що судові повістки були вручені належним чином.

Представник позивача, який прибув до судового засідання, підтримав позовні вимоги.

На підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністратив-ного позову, виходячи з такого.

На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено, що ПП "Отал" (ідентифі-каційний код 36758640) зареєстровано як юридична особа Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на облік у ДПІ з 21 жовтня 2009 року за № 53908 та знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У березні 2010 року ПП "Отал" подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року (вх. № 66462), у якій самостійно нарахувало податкове зобов'язання з ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 3603945 грн.

ПП "Отал" не було сплачено самостійно нараховану суму ПДВ, тому ДПІ надіслано на його адресу першу податкову вимогу від 6 квітня 2010 року № 1/3847 на суму 3603945 грн., яка повернулася до податкового органу без вручення.

У зв'язку з цим та згідно із актом ДПІ від 14 квітня 2010 року № 66/1 перша податкова вимога від 6 квітня 2010 року № 1/3847 була розміщена на дошці податкових оголошень.

ДПІ сформовано другу податкову вимогу від 19 травня 2010 року № 2/5289 на суму 3603945 грн., яка була розміщена на дошці податкових оголошень згідно із актом ДПІ від 19 травня 2010 року № 88/1.

Відсутність ПП "Отал" за зареєстрованою адресою підтверджується також актом ДПІ від 16 квітня 2010 року, складеним головним державним податковим інспектором при перевірці місцезнаходження підприємства в присутності голови правління ЖБК "Держ-плановець" та скріпленим їх підписами.

Дані податкові вимоги в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися та не вважаються відкликаними.

На момент вирішення справи судом за відповідачем обліковується податковий борг з ПДВ у загальному розмірі 3604114,00 грн., у т.ч.: з податку на прибуток – 170,00 грн. та з ПДВ – 3603944,00 грн., про що свідчить довідка ДПІ від 28 січня 2011 року № 722/9/24-109.

Статтею 67 Конституції України встановлено кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування", платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп. а) пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання ПП "Отал" з ПДВ у розмірі 3603945 грн. не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.

Згідно ст. 2 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі – Закон № 509-ХІІ), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 11 ст. 11 Закону № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Згідно із п. 11 ст. 10 цього ж Закону державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст.2 Закону № 2181-ІІІ є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із пп. 6.2.4 цієї ж статті у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вирішуючи справу, суд бере до уваги наявність доказів, які підтверджують існування податкового боргу та вжиття ДПІ заходів до його стягнення, а також зважає на відсутність доказів сплати узгодженого податкового зобов'язання (погашення податкового боргу), оскарження (скасування) податкових вимог.

Виходячи з меж позовних вимог та враховуючи, що податковий борг у розмірі 3603945 грн. не сплачений після направлення податкових вимог і відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення податкового зобов'язання (боргу), чи-то спростували його наявність, вказана сума податкового боргу підлягає стягненню із ПП "Отал" примусово в судовому порядку

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 158–163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов та стягнути за рахунок активів Приватного підприємства "Отал" на користь бюджету (р/р № 3111202970007, одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва, код 26077922, в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу: 14010100) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3603944,00 грн. (три мільйони шістсот три тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185–187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко