Рішення

від 07.04.2011 по справі 38/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/30

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.04.11 р.                                                                                 Справа № 38/30                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 9 461,95грн., за реактивну електроенергію у розмірі 500,81грн., за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 14,03грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Удовенко К.В.- за дов. №б/н від 20.10.2009р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 9 461,95грн., за реактивну електроенергію у розмірі 500,81грн., за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 14,03грн.

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №1/139 від 01.10.2006р. з додатками, додаткову угоду від 09.11.2007р., розрахунок суми заборгованості, акти прийняття-передавання електроенергії, звіти за спожиту електроенергію, акти про споживання електричної енергії понад договірні величини,  правовстановлюючі документи тощо.

        14.03.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-17/1279 від 09.03.2011р., з якого вбачається, що станом на 09.03.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” (ідентифікаційний код 31688259) зареєстроване за адресою: 86117, Донецька область, м.Макіївка,  Червоногвардійський район, вул.Тітова, буд.6. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги  та залучений до матеріалів справи.

28.03.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист №12-551-18 від 22.03.2011р. із Управління Державної реєстрації Макіївської міської ради, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” зареєстроване Виконавчим комітетом Макіївської міської ради як юридична особа (реєстр. номер 10003214413) та знаходиться за адресою: 86117, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Титова,6. Лист  судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання  не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, однак протягом розгляду справи на адресу господарського суду повернулись конверти з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між Державним підприємством „Укренерговугілля” (Постачальник)  та  Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1/139.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України №557 від 13.11.2008р. “Про припинення діяльності ВАТ “Укренерговугілля” шляхом реорганізації (перетворення) в ДП “Регіональні електричні мережі”, діяльність ВАТ “Укренерговугілля” припинена шляхом реорганізації-перетворення в ДП “Регіональні електричні мережі”. До складу ДП “Регіональні електричні мережі” на момент перетворення входять Волинська, Донецька, Луганська та Львівська філії.

Згідно до п.1.3 статуту ДП “Регіональні електричні мережі” є правонаступником ВАТ “Укренерговугілля”.

Отже, позивач по справі є правонаступником Постачальника за договором.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим договором та здійснює інші платежі згідно  з умовами цього договору  та додатками, що є його невід'ємними частинами.  

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до  01.10.2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.1 Додатку 3 до Договору №1/139 від 01.10.2006р. сторони визначили графік зняття показів приладів обліку електричної енергії, де розрахунковий період триває один календарний місяць починаючи з 00-00 1-го числа.

Додатком 5 до договору №1/139 від 01.10.2006р. сторони визначили порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за відсутності в електромережах споживачів КУ, у разі змінного режиму роботи). Цей додаток набирає чинності від 01.01.2007р.

Згідно п.4 Додатку 22 до Договору №1/139 від 01.10.2006р. остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію Споживач здійснює самостійно на підставі наданих Постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав відповідачеві електроенергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: актами прийняття-передавання електроенергії, звітами за спожиту електроенергію; розрахунками заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Розглянув  матеріали  справи,  представлені  документи,  заслухав  пояснення  представника позивача, оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між сторонами 01.10.2006р. укладено договір про постачання електричної енергії №1/139 відповідно до умов якого, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість у терміни та на умовах, що передбачені цим договором та здійснює інші платежі згідно  з умовами цього договору  та додатками, що є його невід'ємними частинами.  

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за активну електроенергію спожиту в жовтні – грудні 2009 року, січні-квітні, серпні-жовтні 2010 року становить 9461,95грн., за реактивну електроенергію спожиту в лютому, березні, травні-грудні  2008 року, яка становить 500,81грн.,  що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Таким  чином,  суд  приходить  до висновку,  що  внаслідок несплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена за Договором №1/139 від 01.10.2006р.,  з боку відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електроенергію в жовтні – грудні 2009 року, січні-квітні, серпні-жовтні 2010 року в розмірі 9461,95грн., за реактивну електроенергію спожиту в лютому, березні, травні-грудні  2008 року в розмірі 500,81грн.

Відповідач доказів сплати вказаної заборгованості суду не представив.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення  заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 9 461,95грн. та реактивну електроенергію у розмірі 500,81грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 5.1 договору встановлює, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії споживачем (Додаток №1 до Договору).

Згідно пункту 5.2 договору, договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні: заявленої споживачем згідно п.5.1 договору.

Згідно з додатком №1 до договору №1/139 від 01.10.2006р. сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2009р.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та  договору  про  постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами  споживання  електричної та теплової енергії згідно  із  законодавством  України.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, в силу приписів якої, Споживачі  (крім  населення,  професійно-технічних навчальних закладів  та  вищих  навчальних  закладів  I-IV рівнів акредитації державної  і  комунальної  форм  власності)  у  випадку споживання електричної  енергії  понад  договірну  величину  за розрахунковий період сплачують  енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В порушення умов договору, вимог Закону України „Про електроенергетику” відповідач в лютому, березні 2009р. спожив електричної енергії понад встановленої договірної величини, що було зафіксовано в актах №1/139-02-09 та №1/139-03-09, у зв'язку з чим останньому позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до розрахунку, перевищення договірної величини споживання електричної енергії становить 24 кВт/г на суму 14,03грн.

Відповідач доказів сплати заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 14,03грн. суду не представив, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 9 461,95грн., за реактивну електроенергію у розмірі 500,81грн., за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 14,03грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” м. Макіївка, Донецька область (86117, м.Макіївка, Донецької області, код ЄДРПОУ 31688259) на користь Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса,87, п/р 2600537096201 у Відділенні №2 ПАТ “Енергобанк” м.Донецьк, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі  9 461,95грн., заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 500,81грн., за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 14,03грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельна фірма “Укрспецсировина” м. Макіївка, Донецька область (86117, м.Макіївка, Донецької області, код ЄДРПОУ 31688259) на користь Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Щорса,87, п/р 2600537096201 у Відділенні №2 ПАТ “Енергобанк” м.Донецьк, МФО 300272, ЄДРПОУ 26390719) витрати по сплаті  державного мита в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

 У судовому засіданні 07.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

 Повний текст  рішення складено та підписано 11.04.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.