Рішення

від 04.04.2011 по справі 15/39пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/39пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.04.11 р.                                                                                 Справа № 15/39пд                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов'янського регіонального виробничого управління

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськводоканал” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 37230872)

про зобов'язання прийняти спірні пункти договору № 81/5 від 30.12.2010 р. в редакції позивача

за участю представників сторін:

від позивача: М'якота Г.М. за довіреністю № 03-52 від 30.12.2010 р.

від відповідача: Гарбар О.С. за довіреністю № 05-09/044 від 10.12.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 21.02.2011 р. до 10.03.2011 р., з 10.03.2011 р. до 29.03.2011 р.,                 з 29.03.2011 р. до 04.04.2011 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськводоканал” м. Краматорськ про зобов'язання прийняти спірні пункти договору № 81/5 від 30.12.2010 р. в редакції позивача.

Ухвалою суду від 04.02.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/39пд, сторони  зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

Позивач 30.12.2010 р. направив на адресу відповідача проект договору № 81 від 30.12.2010 р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання. Відповідач підписав вказаний договір та скріпив його відбитком печатки із застереженням „з протоколом розбіжностей” та 12.01.2011 р. повернув позивачу екземпляр договору № 81 від 30.12.2010 р. разом з протоколом розбіжностей, в якому виклав свою редакцію наступних умов договору: преамбули, пункту 2.4, назви розділу 3, пунктів 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 4.1, 4.3, 4.6, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 5.3–а, 5.4, 5.5, 5.8, 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 8.4. Вказаний протокол розбіжностей до спірного договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання позивач підписав та скріпив відбитком печатки із застереженням „з протоколом узгодження розбіжностей”. Преамбулу договору, пункти 3.1, 3.2, 4.1, 4.3, 4.7, 4.8, 4.10, 4.11, 5.8, 6.1, 6.2, 8.4 договору сторони погодили між собою, що підтверджується протоколом узгодження розбіжностей від 27.01.2011 р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками. Станом на момент подачі позову до суду залишилися неузгодженими сторонами наступні умови спірного договору: пункт 2.4, назва розділу 3, пункти 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11, 4.6, 5.3–а, 5.4, 5.5, 6.3, 6.7 підпункт 9, у зв'язку з чим спірні умови договору були передані на розгляд суду в порядку статей 181, 187 Господарського кодексу України. Факт передачі спору до суду без порушення встановленого ст. 181 ГК України двадцятиденного строку підтверджений поштовим штемпелем із датою 31.01.2011 р. на конверті, який доданий до позовної заяви.

У позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача прийняти спірні пункти договору в редакції позивача, а саме:

1) пункт 2.4 договору:

Погоджуються наступні прилади обліку питної води, повірені, які мають пломби повірителя та виробника, за умови відповідності фактичного водоспоживання розрахунковому об'єму.

2) назва розділу 3 договору „Якість води”.

3) редакція позивача пунктів 3.5, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11 за текстом договору відсутня.

4) пункт 4.6 договору:

Споживач зобов'язаний мати прилади обліку води для розрахунків з виробником за відпущену воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється споживачем за власний рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової приналежності мереж виробника та споживача. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам виробника. Прийом в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється за участі представника виробника.

5) редакція позивача пункту 5.3–а за текстом договору відсутня.

6) пункт 5.4 договору:

Споживач згідно заявленого об'єму води на поточний місяць самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:

– до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за першу декаду;

– до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за другу декаду;

– до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за третю декаду.

7) пункт 5.5 договору:

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням з урахуванням поточних оплат в строк до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим.

8) пункт 6.3 договору:

Виробник має право видати припис споживачу по усуненню зауважень до стану вузла обліку споживача для покращення умов зняття показань та зберігання приладів обліку.

9) пункт 6.7 підпункт 9 договору:

Споживач зобов'язаний в установлений виробником строк виконати умови припису щодо поліпшення умов зняття показань та зберігання приладів обліку.

Відповідач з редакцією позивача стосовно спірних пунктів договору не погоджується та в протоколах розбіжностей та узгодження розбіжностей викладає власну редакцію вказаних пунктів. В редакції відповідача спірні пункти договору викладені наступним чином:

1) пункт 2.4 договору:

Погоджуються наступні прилади обліку питної води, повірені, які мають пломби повірителя та виробника, за умови відповідності фактичного максимального пікового водоспоживання розрахунковому об'єму. Споживач має право на заміну встановлених на вводах приладів обліку іншими, включеними в Єдиний реєстр засобів вимірювальної техніки та повірених в установленому діючим законодавством України порядку.

2) назва розділу 3 договору „Контроль безпечності та якості води”.

3) пункт 3.5 договору:

Виробник у відповідності з таблицею 2 додатку 8 ДСанПіна 2.2.4–171–10 щомісячно (але не пізніше останнього робочого дня місяця) надає споживачу результати скороченого періодичного контролю по якості питної води, що поставляється, та щоквартально (але не пізніше останнього робочого дня кварталу) результати повного періодичного контролю по якості питної води, що поставляється.

4) пункт 3.6 договору:

У випадку ненадання виробником даних у відповідності з п. 3.5 договору послуга, яка надається споживачу, вважається послугою неналежної якості, тобто такою, що не відповідає вимогам даного договору.

5) пункт 3.7 договору:

З метою забезпечення контролю безпеки та якості питної води, перевірки достовірності наданих виробником даних по якості питної води, яка поставляється, попередження та своєчасного виявлення порушень встановлених нормативів якості питної води, споживач має право здійснювати за свій рахунок вибірковий контроль по якості питної води, що поставляється (проведення контрольних досліджень якості питної води).

6) пункт 3.8 договору:

У випадку відмови виробника направити свого представника для виконання натурних вимірів та/або відбору контрольних проб, вказані виміри та відбір проб здійснюються представником споживача, що відображається в акті. Результати натурних вимірювань та аналізу контрольних проб, відібраних представником споживача у випадку неявки представника виробника або відмови його підписати акт без письмової мотивації, приймаються до виконання.

7) пункт 3.9 договору:

У випадку виявлення відхилення від нормативів якості при проведенні дослідження якості питної води, споживач та виробник (негайно після встановлення факту відхилення) проводять паралельний контрольний відбір проб питної води. До проведення контрольного дослідження якості питної води може бути залучена незалежна акредитована лабораторія, результати аналізів якої будуть вважатися остаточними. При цьому виробник несе матеріальну відповідальність перед споживачем за надання послуг неналежної якості.

8) пункт 3.10 договору:

У випадку встановлення при проведенні контрольного дослідження якості питної води при паралельному відборі проб відхилень від нормативів якості питної води, вважається, що надана послуга неналежної якості з моменту первісного виявлення факту відхилення від нормативів якості питної води до приведення її якості у відповідність з вимогами ДСанПіна 2.2.4–171–10.

9) пункт 3.11 договору:

За період з моменту первісного виявлення факту відхилень від нормативів якості питної води до приведення її якості у відповідність з вимогами ДСанПіна 2.2.4–171–10, виробник несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену третім особам, в тому числі стосовно поданих до споживача позовів про відшкодування збитків, а також зобов'язаний відшкодувати споживачу штрафні санкції, застосовані органами державного контролю.

10) пункт 4.6 договору:

Споживач зобов'язаний мати прилади обліку води для розрахунків з виробником за відпущену воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється споживачем за власний рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової приналежності мереж виробника та споживача. Проектування, монтаж та експлуатація нових вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам виробника. Прийом в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється за участі представника виробника.

11) пункт 5.3–а договору:

Про заплановану зміну тарифу або введення нового коефіцієнту коректування тарифу та початок процедури по зміні тарифу/коефіцієнту коректування тарифу виробник зобов'язаний письмово повідомити споживача не пізніше ніж за 60 днів до введення нового тарифу/коефіцієнту коректування тарифу.

12) редакція відповідача пункту 5.4 за текстом договору відсутня.

13) пункт 5.5 договору:

Споживач самостійно здійснює оплату виробнику за поставлену кількість води за розрахунковий місяць на підставі акту, підписаного сторонами не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється з урахуванням поточних оплат протягом 7 днів з моменту отримання рахунку. Споживач може, виходячи зі своїх фінансових можливостей, здійснювати авансові платежі.

14) редакція відповідача пункту 6.3 за текстом договору відсутня.

15) редакція відповідача пункту 6.7 підпункту 9 за текстом договору відсутня.

Статтею 181 ГПК України передбачений загальний порядок укладення господарських договорів:

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово–комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проаналізувавши обставини справи суд дійшов висновку:

Даний спір між сторонами відноситься до категорії переддоговірних спорів, які виникають на стадії укладення господарського договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону. Усі необхідні умови щодо порядку укладення господарських договорів, передбачені ст. 181 ГК України у період досудового розгляду, сторонами були додержані, що свідчить про необхідність та правомірність розгляду даного спору у господарському суді.

При розгляді переддоговірних спорів суд керується наступним:

1)          Спірні умови договору не повинні суперечити вимогам актів цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ст. 203 ч. 1 ЦК України);

2)          Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 627, 628 ЦК України);

3)          Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

У спірному пункті 2.4 договору сторони не домовилися щодо відповідності технічних параметрів приладів обліку питної води обсягу фактичного водопостачання (редакція позивача) або обсягу фактичного максимального пікового водопостачання (редакція відповідача). Для вирішення цього питання необхідно застосування спеціальних нормативних актів, що стосується саме приладів обліку питної води. До таких актів слід віднести Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 332, де у Додатку 1 пункті 1 зазначено наступне: лічильники води, що призначаються для вимірювання об'єму чистої холодної або гарячої води (далі - лічильники), повинні функціонувати за температури води від 0,1° C до 30° C та/або від 30° C до 90° C включно, при відносному діапазоні тиску води від 0,03 МПа до 1 МПа (від 0,3 бар до 10 бар) при номінальній витраті із збереженням їх метрологічних характеристик, зазначених у цьому додатку.

Крім того, згідно п. 5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 (надалі – Правила), облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які віднесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Пунктами 5.4 та 5.10 цих Правил передбачені періодична повірка засобів обліку, їх обов'язкове  опломбування виробником, можливість заміни засобів обліку. Неопломбовані засоби обліку до експлуатації не допускаються. Пункт 5.19 Правил приписує, що у випадку, коли витрати води у споживача знизилися або збільшилися чи за розрахунками виробника не відповідають діаметру встановленого засобу обліку, споживач відповідно до вимог виробника у визначений ним термін здійснює переобладнання вузла обліку з встановленням засобу обліку необхідного діаметра.  

Приймаючи до уваги, що сторони не погодили єдину редакцію п. 2.4 договору на свій власний розсуд, а з цього питання існують спеціальні вимоги та технічні параметри стосовно лічильників води, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України та Правилами, які є обов'язковими для виконання сторонами спірного договору, суд вважає за необхідне викласти пункт 2.4 договору у власній редакції:

Погоджуються наступні прибори обліку питної води, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію, повірені, опломбовані виробником, за умови їх відповідності вимогам до лічильників води, викладених у п.1 додатку 1 до Технічного регламенту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 332. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Сторонами спірного договору не було досягнуто згоди стосовно назви розділу 3 договору: „Якість води” (редакція позивача), „Контроль безпечності та якості води” (редакція відповідача). Позивач пропонує у цьому розділі погодити умови виключно щодо якості води, а відповідач хоче доповнити цей розділ рядом пунктів, направлених на контроль сторонами безпечності та якості води.

Згідно статті 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

З метою дотримання конституційних прав людини були встановлені Державні санітарні норми та правила „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 р. № 400. Пункт 3.1 ДСанПіН 2.2.4-171-10 приписує, що питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Розділом 1V ДСанПіН 2.2.4-171-10 передбачений виробничий контроль безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною.

Приймаючи до уваги, що кожна сторона наполягає на включенні у назву розділу 3 договору своєї редакції, оскільки пункти цього розділу з врахуванням спірних пунктів за змістом стосуються як якості води, так і контролю за безпечністю та якістю води, суд вважає за необхідне об'єднати пропозиції сторін та викласти назву розділу 3 договору у своїй редакції: „Якість води. Контроль безпечності та якості води”.      

Спір між сторонами по пункту 3.5 договору стосується по суті наявності або відсутності обов'язку позивача надавати у визначений цим пунктом конкретний строк відповідачу результати скороченого та повного періодичного контролю за якістю питної води. Але такий обов'язок виробника надавати споживачу результати власного контролю за якістю питної води у визначені споживачем строки та з певною періодичністю, ні ДСанПіН 2.2.4-171-10, ні іншим нормативним актом, не передбачений. Позивач не дає згоди на включення цього пункту у договір. За таких обставин суд виключає цей пункт з тексту спірного договору.  

Спір між сторонами по пункту 3.6 договору безпосередньо пов'язаний із попереднім п. 3.5 договору, але полягає в тому, що на думку відповідача ненадання виробником даних споживачу щодо власного контролю якості води є підставою визнавати послуги виробника щодо постачання питної води послугами неналежної якості. Але визначення в такій редакції послуг водопостачання неналежної якості не передбачено жодним нормативним документом, крім того неналежна якість води доводиться не відсутністю результатів її контролю, а конкретними негативними результатами, при цьому такий контроль проводиться атестованими лабораторіями підприємств питного водопостачання населення або установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (п. 4.2 ДСанПіН 2.2.4-171-10). Позивач не дає згоди на включення цього пункту у договір. За таких обставин суд виключає цей пункт з тексту спірного договору.

Спір по пункту 3.7 договору заснований на наявності чи відсутності права у споживача здійснювати вибірковий контроль якості питної води. Позивач заперечує на включення цього пункту у договір, оскільки не вважає його істотною умовою спірного договору, яка може вплинути на права та обов'язки іншої сторони договору.

Відповідач наполягає на включенні цього пункту у текст договору, тому як згідно ст. 638 ЦК України вважає його такою умовою, яка повинна бути погоджена сторонами як істотна умова договору питного водопостачання.

Право підприємства питного водопостачання проводити виробничий контроль безпечності та якості води передбачено розділом 1V ДСанПіН 2.2.4-171-10, але вказані державні норми встановлюють також певний порядок використання такого права. З метою дотримання вимог спеціальних норм з вказаного питання, які є обов'язковими для сторін цього договору, необхідно пункт 3.7 спірного договору викласти у власній редакції суду:

Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється підприємствами питного водопостачання відповідно до вимог Санітарних норм. Виробничий контроль проводиться атестованими лабораторіями підприємств питного водопостачання населення або установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Підприємства питного водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води від місця водозабору до місця її споживання. Виробничий контроль на підприємствах централізованого питного водопостачання населення повинен здійснюватись у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.

Пункт 3.8 у редакції відповідача необхідно виключити із тексту спірного договору, оскільки обов'язок виробника направляти свого представника для виконання разом з представником споживача натурних вимірів або відбору контрольних проб не передбачений жодним нормативним актом, сам виробник заперечує щодо наявності такого пункту в договорі. Прийняття до виконання виробником акту відбору проб, складеного тільки представником споживача в односторонньому порядку у зв'язку з відмовою виробника від участі у спільних натурних вимірах або відборі контрольних проб, також не передбачено діючими нормативними актами, заперечується іншою стороною, тому не може бути включено до тексту договору.

Пункт 3.9 у редакції відповідача необхідно також виключити із тексту спірного договору, оскільки розділом 1V „Виробничий контроль безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною” ДСанПіН 2.2.4-171-10 встановлений конкретний порядок та періодичність дій підприємств питного водопостачання щодо контролю безпечності та якості питної води. Дії сторін щодо проведення контролю, запропоновані споживачем у п. 3.9 договору, можуть доповнювати порядок, передбачений вказаними правовими нормами, тільки у разі погодження на це іншої сторони договору. Такої згоди не надано. Що стосується матеріальної відповідальності виробника перед споживачем, викладеної у цьому пункті договору, то вона не носить конкретного визначення, тобто має загальний характер. Більш конкретно та повно, з дотриманням вимог діючого законодавства, сторони визначили питання стосовно матеріальної відповідальності виробника у спеціальному розділі 7 „Відповідальність сторін” пунктах 7.2; 7.6 спірного договору. Вказані пункти договору не оспорюються сторонами, тому суд вважає недоречним повторне включення питання матеріальної відповідальності виробника у текст договору в редакції пункту 3.9.  

Спірний пункт 3.10 у редакції відповідача потребує виключення із тексту договору, оскільки він прямо витікає із змісту пунктів 3.6; 3.8; 3.9, які раніше вже визнавалися судом такими, що не підлягають включенню до спірного договору, безпосередньо з ними пов'язаний та не може застосовуватися окремо без тлумачення їх змісту.

Пункт 3.11 у редакції відповідача також не може бути включений у текст договору без погодження позивачем на застосування саме таких умов його повної матеріальної відповідальності. Як зазначав суд вище за текстом, сторони вже погодили окремі умови матеріальної відповідальності у розділі 7 спірного договору, який не оспорювався жодною стороною. Усе інше, що стосується заподіяння збитків або шкоди та залишилося не погодженим умовами спірного договору, в повній мірі врегульовано нормами Цивільного та Господарського кодексів України, застосування яких є обов'язковим для сторін договору.

Спір між сторонами по пункту 4.6 договору полягає тільки в тому, що проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН за технічними умовами виробника ( редакція позивача), а відповідач пропонує застосовувати вказану редакцію виключно до нових вузлів обліку. Але редакція позивача повністю підтверджується пунктом 5.5 Правил, які приписують, що проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконуються відповідно до вимог державних будівельних норм. Тобто, нормативний акт не робить виключень із загальних правил для нових або вже діючих вузлів обліку. За таких обставин суд вважає редакцію позивача такою, що відповідає вимогам Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, тому до тексту договору підлягає включенню п. 4.6 саме в редакції позивача.

Спір щодо пункту 5.3-а заснований на обов'язку виробника повідомляти споживача про зміни тарифу або коефіцієнту коректування тарифу у певному порядку та у визначений строк. Редакція цього пункту, запропонована відповідачем, може бути включена до договору тільки у випадку надання згоди на це позивачем, як іншої сторони договору. Але такої згоди не надано. У зв'язку з заявою відповідача про включення такої умови до договору та керуючись ст. 638 ЦК України, спірну умову можна вважати істотною умовою цього договору, яка потребує обов'язкового визначення стосовно прав та обов'язків сторін. З вказаного спірного питання існує конкретна правова норма – п.5 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, якою передбачено, що у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

За вказаних обставин пункт 5.3–а спірного договору слід викласти у власній редакції суду:

У разі зміни тарифу або введення нового коефіцієнту коректування тарифу на послуги з водопостачання виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Пункт 5.4 договору у редакції позивача не підлягає включенню до тексту договору, оскільки нормами діючого законодавства, яким врегульовані правовідносини водопостачання, не передбачені як обов'язкові для сторін умови попередньої оплати за вказані послуги. Така умова може бути включена до договору тільки за обоюдним погодженням сторін. Відповідач щодо попередньої оплати заперечує.

Спір між сторонами щодо порядку та строку оплати вартості послуг водопостачання виник у зв'язку з різними редакціями пункту 5.5 договору. З врахуванням вимог спеціального нормативного акту з вказаного питання – Правил від 27.06.2008 р. № 190 (пункти 3.1; 3.7), а також користуючись в певній частині спірними редакціями сторін, їх інтересами, звичаями ділового обороту, вимогами розумності та справедливості, суд вважає за необхідне пункт 5.5 спірного договору викласти у власній редакції:

Споживач має право, виходячи із власних фінансових можливостей, здійснювати авансові платежі. Кінцевий розрахунок за надані послуги за поточний місяць споживач здійснює самостійно платіжним дорученням, на підставі підписаного сторонами акту щодо отримання води, з врахуванням поточних оплат, у строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Пункт 6.3 в редакції позивача треба виключити з тексту договору, оскільки право на  видачу виробником приписів споживачу, які будуть обов'язковими для виконання споживачем, прямо не передбачено нормами чинного законодавства, яким врегульовано водопостачання. Припис є особливою письмовою формою вимоги на виконання певних дій, пов'язаних з усуненням існуючих порушень. Право видавати приписи повинно визначатися спеціальним нормативним актом.  Крім того, відповідач заперечує на включення цього пункту у текст спірного договору, тому за згодою сторін такий пункт також не може бути включений до договору.

Пункт 6.7 підпункт 9 спірного договору прямо витікає із п. 6.3 цього ж договору, який судом не був включений до тексту договору, безпосередньо з ним пов'язаний та не може застосовуватися окремо без тлумачення його змісту. За таких обставин п. 6.7 п.п. 9 не підлягає включенню до спірного договору.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки з 15 спірних пунктів суд виклав в редакції позивача тільки 7 пунктів.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог суд покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (кількості спірних пунктів договору, викладених в редакції позивача від загальної кількості спірних пунктів).

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськводоканал” м. Краматорськ про зобов'язання прийняти спірні пункти договору № 81/5 від 30.12.2010 р. в редакції позивача задовольнити частково.

Пункт 2.4 спірного договору викласти у власній редакції суду:

Погоджуються наступні прибори обліку питної води, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію, повірені, опломбовані виробником, за умови їх відповідності вимогам до лічильників води, викладених у п.1 додатку 1 до Технічного регламенту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. № 332. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності. Засоби обліку, які виключені з державного реєстру в період експлуатації засобів обліку, можуть використовуватись до закінчення встановленого граничного строку служби, після чого здійснюється їх заміна.

Назву розділу 3 спірного договору викласти у власній редакції суду: „Якість води. Контроль безпечності та якості води”.

Пункти 3.5; 3.6; 3.8; 3.9; 3.10; 3.11, запропоновані відповідачем,  виключити із тексту спірного договору.

Пункт 3.7 спірного договору викласти у власній редакції суду:

Виробничий контроль безпечності та якості питної води здійснюється підприємствами питного водопостачання відповідно до вимог Санітарних норм. Виробничий контроль проводиться атестованими лабораторіями підприємств питного водопостачання населення або установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Підприємства питного водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води від місця водозабору до місця її споживання. Виробничий контроль на підприємствах централізованого питного водопостачання населення повинен здійснюватись у місцях водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у розподільній мережі.

Пункт  4.6 спірного договору прийняти у редакції позивача:

Споживач зобов'язаний мати прилади обліку води для розрахунків з виробником за відпущену воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється споживачем за власний рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової приналежності мереж виробника та споживача. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам виробника. Прийом в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється за участі представника виробника.

Пункт 5.3–а спірного договору викласти у власній редакції суду:

У разі зміни тарифу або введення нового коефіцієнту коректування тарифу на послуги з водопостачання виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Пункти 5.4; 6.3; 6.7 підпункт 9, запропоновані позивачем, виключити із тексту спірного договору.

Пункт 5.5 спірного договору викласти у власній редакції суду:

Споживач має право, виходячи із власних фінансових можливостей, здійснювати авансові платежі. Кінцевий розрахунок за надані послуги за поточний місяць споживач здійснює самостійно платіжним дорученням, на підставі підписаного сторонами акту щодо отримання води, з врахуванням поточних оплат, у строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Датою укладення договору № 81/5 від 30.12.2010 р. у вищевикладеній редакції слід вважати день набрання цим рішенням чинності.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорськводоканал” (юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 6; код ЄДРПОУ 37230872; рахунок 26005400104000 у відділенні № 1 ПАТ „Донгорбанк” м. Краматорськ Донецької області, МФО 334970) на користь комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 85; код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов'янського регіонального виробничого управління (юридична адреса: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Леніна, буд. 13; код ЄДРПОУ 35397869; рахунок 260043018534 в Слов'янському відділенні № 2868 ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, МФО 394318) витрати на оплату державного мита в сумі 39,67 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 110,13 грн.

У судовому засіданні 04.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.04.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.