Постанова

від 05.04.2011 по справі 11/302

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/302

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2011 р.           справа №11/302

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна О.А.,

суддів Колядко Т.М., Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Горяєв В.М. –за дов.№б/н від 04.04.11р.,Верховський Я.М. –директор за паспортом,

від відповідача:Осинська-Орлова В.О. –за дов.№ 01-026-19 від 04.01.11р.,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ Луганської області

на рішення   господарського судуЛуганської області

від24.01.2011 року

у справі№11/302 (суддя Москаленко М.О.)

за позовомПриватної компанії “Дейта –Експрес”  м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ Луганської області

простягнення 928 298 грн. 30 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2011 року  у справі №11/302 позовні вимоги приватної компанії “Дейта –Експрес”  м. Донецьк (далі по тексту ПК “Дейта –Експрес”) до відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області ( далі по тексту - ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”)  про стягнення 928 298 грн. 30 коп. - задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 617883 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 257878 грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 52537 грн. 13 коп.,  витрати зі сплати державного мита у  сумі 9282 грн. 98 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.  00 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився в частині стягнення інфляційних та 3%річних і подав апеляційну скаргу, в якій просить його частково скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, у зв'язку з чим просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні  позовних вимог в частині стягнення  надлишкової сплати суми зазначених штрафних санкцій.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції, відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, помилково зазначив іншу причину неявка представника відповідача.

Крім того, судом першої інстанції не було здійснено перерахунку 3% та інфляційних  за спірний період (з 26.07.09р. по 25.11.10р.), у зв'язку з чим  з відповідача стягнуто надлишкові суми зазначених штрафних санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового розгляду представники позивача просили  оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену.

Представник відповідача під час судового засідання  підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, в повному обсязі, а також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень  на відзив на апеляційну скаргу  №027-1/6-706 від 05.04.11р.

Вищевказане клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи заперечень  на відзив на апеляційну скаргу  колегія суддів задовольняє та залучає їх до  справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ПК “Дейта –Експрес” (постачальник) та ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” (покупець) -  10.10.2007 укладений договір № 027/1-3214 (далі за текстом –договір) (а.с. 26 –28), відповідно до пункту 1 якого постачальник зобов'язався поставити обумовлену договором продукцію, а покупець прийняти та оплатити останню.  

Загальна сума договору становить 1205 490,00 грн. (п.2 договору).

Відповідно до умов пункту 3 договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом 50% попередньої оплати.  Залишок у розмірі 50% перераховується  протягом 10 банківських днів після  отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження, яке повинно бути направлене на адресу Покупця не пізніше 70 банківських днів після отримання першої частини передплати (пункт 4 договору).

Строк поставки становить 80 банківських днів  після перерахування  першої частини передоплати (п.5 договору).

Вищевказаний договір діє з моменту його  підписання обома сторонами до 31.10.08р. (п.14 договору).

Додатковою угодою №1 від 11.12.2007р.  до договору (а.с. 29) сторони додатково узгодили перелік продукції на суму 307 476,00грн., яку планується поставити.

Додатковою угодою №2 від 31.10.2008р. до договору (а.с.31) сторони продовжили строк дії договору до 31.12.09р.

Разом з цим,  позивачем на адресу відповідача у справі було надіслано протокол розбіжностей до додаткової угоди № 2 від 31.10.2008р. до договору, в якому позивачем  умови оплати продукції викладені таким чином, що розрахунки за продукцію повинні здійснюватися  шляхом 50% попередньої оплати. 50% залишку перераховуються протягом 10 банківських днів після дати поставки обладнання та виконання робіт.

Однак розбіжності сторонами договору узгоджені не були.

На виконання умов договору та додаткової угоди №1 від 11.12.2007р., позивач за видатковими накладними № 217 від 25.12.2007р., № 218 від 25.12.2007р., № 5 від 28.01.2008р., № 6 від 28.01.2008р. (а.с. 34, 36, 38, 40) поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 1401546,00 грн., що підтверджується підписами уповноваженого представника на вказаних накладних та довіреностями серії ЯОВ № 710195, серії ЯОВ № 710196, ЯОВ № 710378, ЯОВ № 710379 (а.с. 35, 37, 39, 41). Факт поставки продукції  відповідач також не заперечує.

Також позивачем на виконання умов договору виконано монтажно-налагоджувальні роботи та навчання персоналу загальною вартістю 32 820,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 56 від 01.04.2008р.  (а.с. 42), підписаним обома сторонами договору без зауважень та заперечень.

Позивачем на адресу відповідача у справі спрямовані рахунки на оплату (а.с. 43-44). Доказів вручення або направлення вказаних рахунків відповідачеві позивачем не надано.  

Відповідач відповідно до умов пункту 3 договору перерахував позивачу передплату у розмірі 50% вартості продукції, що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з банківського рахунку (а.с. 45 –46).

Після поставки продукції  заборгованість відповідачем була сплачена частково, внаслідок чого за останній виник борг перед позивачем в розмірі 617883 грн. 00 коп.

Претензією №75/1 від 14.07.09р. позивач направив відповідачу вимогу про погашення наявної заборгованості в семиденний  строк з  дня отримання цього листа. Факт отримання представником відповідача 18.07.09р. вищевказаної претензії підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.56).

Відповідач у листі-відповіді №027-1/6-3911 від 04.12.2009р. (а.с.57) зазначив про неможливість у встановлений строк  сплатити борг за поставлену продукцію через важке фінансове становище підприємство в зв'язку з світовою економічною кризою, однак гарантував здійснити оплату в період з січня по квітень 2010р.

Однак у вказаний період відповідач боргу не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення основного боргу за поставлену продукцію у розмірі 617883 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 257878 грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 52537 грн. 13 коп.

Господарський суд Луганської області рішенням від 24.01.2011р. вищевказані позовні вимоги визнав обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому задовольнив їх повністю.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення  підлягає частковому скасуванню  з наступних підстав.

Судова колегія вважає, що договір № 027/1-3214 від 10.10.2007р. за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).

Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Предметом даного спору є стягнення  основного боргу за поставлену продукцію у розмірі 617883 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 257878 грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 52537 грн. 13 коп.  за договором  № 027/1-3214 від 10.10.2007р.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується видатковими накладними № 217 від 25.12.2007р., № 218 від 25.12.2007р., № 5 від 28.01.2008р., № 6 від 28.01.2008р. (а.с. 34, 36, 38, 40) та актом надання послуг № 56 від 01.04.2008р.  (а.с. 42).

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в розмірі 617883 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості.  Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 617883 грн. 00 коп. за договором  № 027/1-3214 від 10.10.2007р. підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.

Крім того, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в розмірі 257878 грн. 17 коп. та 3% річних в сумі 52537 грн. 13 коп. за період з 12.01.08 року по 25.11.2010 року згідно розрахунку (а.с.12-13).

В  матеріалах справи відсутні заяви позивача з уточнення позовних вимог, в тому числі і щодо розміру та періоду нарахування інфляційних та 3% річних.

Натомість суд першої інстанції в оскарженому рішенні вказав, що «…позивачем заявлені інфляційні нарахування на суму заборгованості  у розмірі 257878 грн. 17 коп. (за період прострочення платежу з 26.07.2009 по 25.11.2010) та 3 % річних у розмірі 52537 грн. 13 коп. (за період прострочення платежу з 26.07.2009 по 25.11.2010 з урахуванням дати отримання відповідачем претензії –18.07.2009)», тобто вказав інший, ніж заявлений в позові,  період.

За умовами правильно визначеного періоду стягнення зазначених штрафних санкцій, а саме з 26.07.2009 по 25.11.2010р., господарський суд попередньої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних в розмірах, які первісно заявлені в позові та нараховані за період з 12.01.08 року по 25.11.2010 року, з чим колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.   

Позивач не надав доказів надсилання або вручення відповідачеві повідомлення про готовність продукції до відвантаження позивач відповідно до вимог п.4 договору, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про, те що прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідача почалося з 26.07.2009р., тобто після спливу семиденного строку направленої позивачем претензії №75/1 від 14.07.09р., яку відповідач отримав 18.07.09р. (а.с.56).

Перевіривши арифметичні розрахунки позивача та здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій за період з 26.07.2009р.  по 25.11.2010р. ,  апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити частково  вимоги позивача щодо стягнення інфляції та 3% річних відповідно в розмірах 74 550,77 грн. та 24 783,03 грн., а в решті відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція частково скасовує рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2011 року  у справі №11/302 в частині надлишкового стягнення інфляційних та 3% річних  відповідно в розмірах 257878,17грн. та 52537,13 грн., оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи, а в іншій частині рішення залишає без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Крім того, при зверненні з апеляційною скаргою ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” було зайво  сплачене державне мито, яке  згідно платіжного доручення №385 від 08.02.2011 року перераховано в сумі 4 641,49грн., замість      1 552,08 грн.

Отже, надлишково сплачене державне мито в сумі 3 089,41 грн. підлягає поверненню ВАТ “Алчевський металургійний комбінат” з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України,  Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 24.01.2011 року  у справі №11/302- частково скасувати.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області  про стягнення  928 298 грн. 30 коп.   –задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” ( 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, п/р 2600914210, Луганська обласна дирекція  ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 304007) на користь приватної компанії “Дейта-Експрес” (83052, м.Донецьк, бр.Шахтобудівників, буд.7, код ЄДРПОУ 20325394, р/р 26009058376000 в банку ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»ДОД м.Донецьк, МФО 335076)  заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 617883 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 74 550,77 грн., 3 % річних у розмірі 24 783,03 грн.,  витрати зі сплати державного мита у  розмірі 7172 грн. 17 коп.  та 182 грн.  34 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватної компанії “Дейта-Експрес” (83052, м.Донецьк, бр.Шахтобудівників, буд.7, код ЄДРПОУ 20325394, р/р 26009058376000 в банку ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ»ДОД м.Донецьк, МФО 335076)   на користь відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” ( 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, п/р 2600914210, Луганська обласна дирекція  ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 304007) витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 1055 грн.  41 коп.

Господарському суду Луганської області  видати відповідні накази.

Повернути Відкритому акціонерному товариству “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ Луганської області з державного бюджету 3 089,41 грн. надмірно сплаченого державного мита за поданою апеляційною скаргою, перераховане згідно платіжного доручення №385 від 08.02.2011 року. Видати довідку.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.Колядко

          Н.В.Ломовцева

          Надруковано: 6 прим.

          1,2. позивачу.

          3. відповідачу.

4 у справу.

5 ДАГС.

                                                                                                      6. ГСЛО.