Вирок

від 08.10.2009 по справі 1-968/09

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-968/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2009 року Солом"янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Москалюка В.М.

при секретарі Малина Л.В.,

з участю прокурора Білого Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Щолкіне, Ленінського району, АР Крим, , громадянин України, освіта середня, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Гр.ОСОБА_2 згідно протоколу № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» від 18 травня 2007 року було призначено на посаду директора ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» (код ЄДРПОУ:35211549) зареєстрованого за № 10731020000013456 Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: м. Київ, вул. Керченська 7/7.

При цьому, службові обовязки та повноваження директора ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ» визначені в Статуті ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» ОСОБА_2 в період 2007-2009 років не виконував в повному обсязі. Згідно статуту та протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» ОСОБА_2 перебуваючи на посаді директора вказаного підприємства, будучи службовою особою субєкта підприємницької діяльності - ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ», в повноваження якого входило вирішення усіх питань діяльності товариства, а саме: здійснення функцій повязаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських. обовязків, являючись відповідальним за правильність нарахування податків та обовязкових платежів в бюджет та державні цільові фонди, як це передбачено чинним законодавством У країни, а саме:

- Згідно п.3 ст. 8 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" за № 996-ХІУ (в редакції від 16.07.1999р.) в обовязки ОСОБА_2 входило - створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, відображення в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді в якому вони були здійснені, несення відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

Згідно ст. ст. 9, 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 77/97-ВР від 18.02.97р. ОСОБА_2 зобовязаний - вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до Законів, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

-Згідно до ст. 20 Закону України № 168/97-ВР від 22.05.1997 року "Про оподаткування прибутку підприємств", ОСОБА_2 ніс відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства. Службові особи, винні в порушенні податкового законодавства, згідно вказаного закону, притягуються до відповідальності згідно з законодавством.

- Згідно ст. ст. 7, 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. за № 168/97-ВР ОСОБА_2 повинен у строки передбачені для сплати податку надати податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобовязання чи кі. Платники податку несуть відповідальність за достовірність своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Незважаючи на це, ОСОБА_2, у період січня - серпня 2008 року, вчинив злочин, що передбачений ст. 367 ч.2 КК України при наступних обставинах.

В літку 2007 року невстановлена слідством особа запропонувала ОСОБА_2 зареєструвати ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» та стати директором даного підприємства, на що він погодився. При цьому, між ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою заздалегідь було обумовлено, що ОСОБА_2 буде формально виконувати свої службові обовязки директора підприємства, фінансово-господарську діяльність на підприємстві здійснювати не буде. З цією метою, ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою їздив до нотаріуса, де підписував документи повязані з реєстрацією ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ», при цьому всі реєстраційні документи ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ» залишив невстановленій слідством особі. Також, на прохання невстановленої слідством особи ОСОБА_2 підписував чисті аркуші паперу та довіреність на представлення його інтересів в державних органах, не дивлячись на те, що він згідно своїх службових обовязків був зобовязаний контролювати ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві, але через несумлінне ставлення до своїх обовязків він цього не робив.

В подальшому, ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою їздив в банк для відкриття розрахункового рахунку та виписував чекову книжку, як директор ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ», але після відкриття рахунку в банку всі документи ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» залишились у невстановленої слідством особи. Таким чином, через несумлінне ставлення до своїх, зазначених вище, службових обовязків ОСОБА_2 надав можливість невстановленій слідством особі користуватись розрахунковим рахунком ТОВ «ДЕКО ЛЮКСТОРГ».

Також, ОСОБА_2 надав можливість невстановленій слідством особі виготовити печатку підприємства, якою в подальшому і користувалась невстановлена слідством особа, не дивлячись на те, що він згідно своїх службових обовязків, ніс відповідальність за достовірність даних внесених в первинні документи та звітні декларації підприємства, через несумлінне ставлення до своїх, зазначених вище, службових обовязків він цього не робив, чим надав невстановленим слідством особам можливість займатись фінансово-господарською діяльністю від його імені.

При цьому, невстановлена слідством особа щомісячно платила ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 500 грн., на протязі приблизно 8 місяців з моменту реєстрації ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ», за те, що він перебував на посаді директора вказаного підприємства. В подальшому, несумлінно ставлячись до своїх службових обовязків директора ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ» ОСОБА_2 приблизно в літку 2009 року зустрічався з невстановленою слідством особою біля м. Печерська з якою пішов до нотаріуса та підписав документи на передачу підприємства, якісь жінці. При цьому, невстановлена слідством особа повідомила ОСОБА_2, щоб працівникам міліції, він нічого не розповідав, а на всі питання відповідав, що підприємство вже передано іншій особі, і ніяких документів немає.

Крім цього, ОСОБА_2 недбало віднісся до своїх обовязків директора ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ», так як надав можливості невстановленим слідством особам, підписувати фінансово-господарські документи та здійснювати діяльність від його імені, а також заповнювати і підписувати звітні податкові декларації ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» та здавати їх до ДП1 Соломянського району м. Києва, не звільнившись офіційно з посади директора ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ». Заповнені звітні податкова декларації з податку на додану вартість ТОВ «ДЕКО -ЛЮКСТОРГ» з підписом від імені ОСОБА_2 та печаткою підприємства ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» надавались до ДП1 у Соломянському районі м. Києва.

Так, через несумлінне ставлення ОСОБА_2 до своїх, зазначених вище, службових обовязків, як директора ТОВ «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ», згідно аналітичної довідки відділу перевірок сумнівних операцій УБВДОЗШ ДПА у м. Києві № 45/35-40/35211549 від 17.06.2009 року встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, яким передбачено, що податковий кредит звітного період складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, неправомірно та безпідставно завищено податковий кредит підприємства з податку на додану вартість за періоди з січня 2008 року по серпень 2008 року на загальну суму 2162273, 00 грн., тобто порушення призвело до матеріальної шкоди на суму 2162273, 00 грн.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_2, згідно своїх службових обов»язків, був зобовязаний контролювати ведення фінансово-господарської діяльності «ДЕКО - ЛЮКСТОРГ» та правильність відображення цієї діяльності в бухгалтерському і податковому обліку підприємства, а також несе відповідальність за достовірність даних внесених в первинні та звітні документи, не цікавився правильністю відображення даних у податкових звітах, через несумлінне ставлення до своїх, зазначених вище, службових обовязків, контроль і діяльністю підприємства не здійснював.

Таким чином, ОСОБА_2, маючи реальну можливість забезпечити залежний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, правильним фіксуванням фактів здійснення всіх операцій у первинних документах, правильне ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також складання достовірної податкової звітності, неналежно виконував свої обовязки директора підприємства, через несумлінне ставлення до них, в результаті чого не забезпечив належну організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, здійснивши службову недбалість. Вказані дії спричинили наслідки охоронюваним Законом державним інтересам у вигляді матеріальної шкоди в розмірі 2162273, 00 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення, які відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно ч.3 ст. 299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів.

З урахуванням викладеного, суд вважає підсудного ОСОБА_2 винуватим у вчиненні навмисних дій, які виразились у неналежному виконанні своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом державним інтересам і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 367 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, задовільно характеризується.

Щире розкаяння у вчиненому судом визнається як пом"якшуюча покарання обставини, обтяжуючих - не вбачається.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного, а також і те, що згідно ст. 12 КК України вчинений ним злочин віднесений до середньої тяжкості злочинів, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з виконанням обов»язків службової особи з виконанням організаційно-розпорядчих обов»язків, без штрафу, враховуючи важке матеріальне становище підсудного.

Разом з тим, враховуючи зазначені обставини, ставлення підсудного до вчиненого, що зазначена шкода заподіяна діями інших осіб, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки відповідно до ст. 7 6 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 367 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з виконанням обов»язків службової особи з виконанням організаційно-розпорядчих обов»язків на 2/два/ роки, без штрафу.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного призначеного покарання з іспитовим строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст. 7б КК України покласти на ОСОБА_2 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.