Рішення

від 26.02.2008 по справі 15/13пн-к

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.08                                                                                

Справа № 15/13пн-к

Суддя

Пономаренко Є.Ю.,

розглянув матеріали

справи за позовом

ОСОБА_1,

м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства

“Кондитерська фабрика “А.В.К.”, м. Луганськ

Третя

особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аналітик - Регістратор”, м.

Луганськ

про поновлення

права власності на цінні папери та відшкодування моральної шкоди

за участю представників

сторін:

від

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 3-100 від 06.02.08.;ОСОБА_3, довіреність №

1-1322 від 29.09.05.;

від

відповідача - Андрущенко О.В. пров. юрист, довіреність № 09/2-08 від 15.01.08.;

від

3-ї особи - не прибув;

До

початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою

звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст.

4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом

не здійснювалося.

Суть

спору: первісно за позовною заявою позивачем

заявлені вимоги:

1)

визнати право власності на 15936 штук акцій ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.

м. Луганська»за ОСОБА_1;

2)

зобов'язати відповідача провести перерахунок кількості акцій в залежності від

нарахованих але невиплачених дивідендів;

3)

зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітик

-Регістратор»внести належні зміни до журналу записів в реєстрі ЗАТ  «Кондитерська фабрика «А.В.К. м. Луганська»;

4)

стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування заподіяної  моральної шкоди у розмірі 505 171 грн.;

5)

стягнути з відповідача на користь позивача кошти на послуги адвокатської

компанії в сумі 7 000 грн.

Заявою

про уточнення позовних вимог від 26.02.2008р. з урахуванням заяви щодо

конкретизації другої позовної вимоги, зданою в судовому засіданні  26.02.2008р., позивач визначив склад позовних

вимог, що входять до предмету позову. Так, позивачем заявлено наступні позовні

вимоги:

1)

визнати право власності на 15777 штук акцій ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.

м. Луганська»за ОСОБА_1;

2)

зобов'язати відповідача провести перерахунок нарахованих дивідендів виходячи

від кількості акцій 15936 шт., належних ОСОБА_1;

3)

стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування заподіяної  моральної шкоди у розмірі 505 171 грн.;

Відповідно

до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до

прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет

позову.

Тому,

змінені позовні вимоги прийняті судом до провадження.

Представник

відповідача не заявив клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки

додаткових заперечень, враховуючи незначну конкретизацію позовних вимог.

Представники

позивача в судовому засіданні позовні вимоги, підтримали у повному обсязі.

Представник

відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши

матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін

та третьої особи, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази,

суд дійшов висновку, що провадження у справі за першою та третьої позовними

вимогами про визнання права власності та стягнення моральної шкоди підлягає

припиненню за п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а

у задоволенні другої позовної вимоги слід відмовити з нижченаведених підстав.

Згідно

виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку

від 26.02.2008р., наданої реєстроутримувачем підприємства відповідача

-товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик-регістратор», акціонеру

ОСОБА_1 належить 159 простих іменних акцій, номінальною вартістю 1 грн.,  що становить частку розміром 0,0015% у

статутному фонді ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.»м. Луганськ».

Позивач

вважає себе власником 15 936 шт. акцій, посилаючись на свідоцтво про право на

спадщину за законом від 28.08.1997р.

Тому,

позивач звернувся з позовом до Господарського суду Луганської області про

визнання за нею права власності на 15777 (15936 - 159) штук акцій ЗАТ

«Кондитерська фабрика «А.В.К.»м. Луганськ».

Дана

позовна вимога не підвідомча господарському суду  з наступних підстав.

Згідно

ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України)

підприємства,  установи, організації,

інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні), 

громадяни,  які здійснюють підприємницьку

діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули

статусу суб'єкта  підприємницької  діяльності 

(далі  - підприємства  та  

організації), мають право звертатися до господарського  суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх 

порушених  або  оспорюваних прав і охоронюваних  законом 

інтересів,  а  також 

для  вжиття передбачених  цим 

Кодексом заходів, 

спрямованих  на запобігання

правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України,

до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні

особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно

до ст. 21 ГПК України сторонами  в  судовому процесі - позивачами і відповідачами

- можуть  бути  підприємства 

та  організації,  зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно

п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України  справи, що виникають з корпоративних

відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів.

Дана норма

в імперативному порядку визначає категорію предмету спору та  суб'єктний склад сторін у такому спорі, що

підвідомчий господарському суду.

У

визначенні підвідомчості справ зі спорів, пов'язаних з обігом акцій,

господарським судам необхідно розрізняти правовідносини щодо акцій як речей та

правовідносини з приводу реалізації корпоративних прав, посвідчених акціями, на

що звертається увага в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду

України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають

з корпоративних відносин».

Відповідно

до ст. 177 Цивільного кодексу України цінні папери, у тому числі акції, є

речами як об'єкти цивільних прав.

Право

власності особи на річ (в тому числі на акцію) є речовим правом.

В

свою чергу корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у

статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності

на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної

частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації

останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом

та статутними документами (ст. 167 Господарського кодексу України).

Так,

корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав,

посвідчених акціями. Відносини, пов'язані з встановленням факту права власності

на акції, до корпоративних не належать.

З

урахуванням наведеного, спори про визнання права власності на акції не є

такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно від суб'єктного складу

сторін підлягають розгляду господарськими або загальними судами.

Така

ж позиція наведена в п. 1.11 Рекомендацій президії Вищого господарського суду

України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають

з корпоративних відносин».

Тому,

у зв'язку з тим, що спір про право власності на акції не є за своєю природою

корпоративним спором, то з урахуванням того, що позивачем є фізична особа перша

позовна вимога підлягає вирішенню по суті загальним судом.

З

наведених підстав не підлягає вирішенню в господарському суді і вимога позивача

про відшкодування моральної шкоди у сумі 505 171 грн. Ця вимога теж підвідомча

загальному суду.

У

господарських судів відсутні підстави виходити за межі підвідомчості

господарських справ, визначених ст. 12 Господарського процесуального кодексу

України.

Норма

п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не підлягає

розширеному тлумаченню, якщо спір у справі не є корпоративним він не

підвідомчий господарському суду.

Відповідно

до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський

суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в

господарських судах України.

За

таких обставин, позовна вимога про визнання за позивачем права власності на

акції не підлягає вирішенню в господарському суді, у зв'язку з чим провадження

у справі за даною вимогою підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80

Господарського процесуального кодексу України.

Позивач

не позбавлений права звернутися з позовною заявою про визнання права власності

на акції та стягнення моральної шкоди, подавши її до відповідного загального

суду.

Клопотання

позивача від 26.02.2008р. про витребування у відповідача інформації та

документів судом відхилено судом виходячи з принципу належності та допустимості

доказів, необхідних для вирішення даного спору господарським судом.

Позовна

вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок нарахованих дивідендів

не підлягає задоволенню на даний час з наступних підстав.

І.

Дана вимога є похідною від прийняття рішення про визнання права власності на

акції за першою позовною вимогою. На даний час відсутнє рішення суду про

визнання права власності на вказану кількість акції.

Тому,

зазначена вимога на даний час є необґрунтованою та у її задоволенні слід

відмовити. 

У

випадку задоволення загальним судом позову про визнання права власності на

вказану позивачем кількість акцій, він не позбавлений права звернутися до

господарського суду з відповідним позовом за відновленням своїх корпоративних прав.

ІІ.

Позивачем не доведено факт прийняття загальними зборами товариства відповідача

рішень про нарахування та виплату дивідендів.

Відповідно

до пункту "д" частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України «Про

господарські товариства»затвердження річних результатів діяльності акціонерного

товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки

прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів.

Суд

вправі прийняти рішення про стягнення дивідендів  лише за наявності рішення загальних зборів

акціонерного товариства про спрямування прибутку на виплату дивідендів,

виходячи з якого визначається розмір належних акціонеру-позивачу дивідендів,

строки та порядок їх виплати.

Вказана

позиція наведена в п. 1.11 Рекомендацій президії Вищого господарського суду

України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають

з корпоративних відносин».

Відповідно

до пояснень представника відповідача наданих в судовому засіданні на загальних

зборах товариства не приймалися рішення про нарахування та виплату дивідендів

акціонерам товариства.  Позивачем вказана

обставина не спростована, належних та допустимих доказів прийняття вказаних

рішень загальними зборами товариства суду не надано.

З

огляду на те, що на даний час загальними зборами акціонерного товариства

відповідача у справі не приймалися рішення про нарахування та виплату

дивідендів акціонерам товариства, позовна вимога про спонукання проведення

перерахунку нарахованих дивідендів не підлягає задоволенню.

На підставі

вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити частково,

провадження у справі за першою та третьої позовними вимогами про визнання права

власності та стягнення моральної шкоди підлягає припиненню за п. 1 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні другої позовної

вимоги слід відмовити.

Відповідно

до ст. 49 ГПК України судові витрати сплачені позивачем у складі: державного

мита у сумі 85 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 118 грн. покладаються на позивача у справі.

Відповідно

до п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 “Про

державне мито” державне мито в сумі 85 грн. 00 коп., яке перераховано за

квитанцією від 28.12.2007р. №45401/з5 підлягає поверненню позивачу.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п. 1

ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85  Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          У задоволенні позову відмовити

частково.

2.          Припинити провадження у справі

за першою позовною про визнання права власності на 15777 штук акцій ЗАТ

«Кондитерська фабрика «А.В.К. м. Луганська»за ОСОБА_1 та за третьою позовною

вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування

заподіяної  моральної шкоди у розмірі 505

171 грн.

3.          У задоволенні другої позовної вимоги

про зобов'язання відповідача провести перерахунок нарахованих дивідендів

виходячи від кількості акцій 15936 шт., належних ОСОБА_1 відмовити.

4.          Витрати зі сплати позивачем

державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі  118 грн. 00 коп.

покласти на позивача.

5.

Повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зайво сплачене за квитанцією від 28.12.2007р.

№45401/з5 державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. Підставою для повернення

сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене

печаткою суду.

В

судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено вступну та

резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК

України, підписано  03.03.2008 р. На

підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю.

Пономаренко