Рішення

від 01.06.2006 по справі 16/226пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/226пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.06                                                                                 Справа № 16/226пд.

     Суддя  Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-технологічна станція «Альянс», смт. Білокуракіне  Луганської області

до 1-го відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Партнер», смт. Білокуракіне  Луганської області

до 2-го відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», смт. Білокуракіне  Луганської області

про  визнання недійсним договору ,

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Подгайко О.О., юрисконсульт, дов. від 12.04.06. №220,

від 1 відповідача та від 2 відповідача –Головко Є.В., дові. 1 відповідача від 13.01.06. №5, дов. 2 відповідача від 10.11.05. №17,

ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням заступника голови суду від 16.05.06. дана справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

          Відповідно до правил ст.77 ГПК України у судовому засіданні 16.05.06. було оголошено перерву до 01.06.06. до 11 години.

          Суть спору: заявлено вимогу про визнання недійсним договору переводу боргу від 08.12.03. №75/90.

          Перший відповідач відзивом від 12.05.06. №76 проти позову заперечує та вказує про те, що спірний договір є чинним, позивач своїми діями схвалив договір, але у зв'язку з існуванням боргу позивача на користь першого відповідача з договору купівлі-продажу рогатої худоби  за отриманий товар від другого відповідача, на думку першого відповідача, позивач намагається визнати спірний договір недійсним (справу 16/65 господарського суду Луганської області по стягненню з позивача по даній справі боргу за договором купівлі-продажу від 30.09.03. №57 зупинено до вирішення цього спору).

          Другий відповідач відзивом від 11.05.06. №5 проти позову заперечує, вказує, що спірний договір є чинним, укладений у відповідності до вимог закону та з ціллю уступити право вимоги боргу з позивача за отриману худобу за договором купівлі-продажу першому відповідачу.

          Позивач підтримав позов у повному обсязі та у запереченні від 24.05.06. №290 на відзиви вказує, що спірний договір переводу боргу підписано зі сторони позивача неповноважною  особою, а також спірним договором змінено порядок виконання обов'язків позивача за договором купівлі-продажу від 30.09.03. №57, згідно якого другий відповідач (продавець) продав позивачу (покупцю) велику рогату худобу, та уступив право вимоги боргу за худобу першому відповідачу спірним договором.

          Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до предмету позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову –визнання недійсним договору від 08.12.03. №75/90 в часті умов пункту 4 договору, яким змінено порядок та умови виконання зобов'язань позивача по договору купівлі-продажу від 30.09.03. №57.

          Договір від 08.12.03. №75/90, що оспорює позивач, за своєю правовою природою є договором уступки права вимоги боргу і відповідає правилам ст.ст.197-200 глави 17 Цивільного кодексу України від 1963 року. Спір про визнання договору недійсним має бути розглянутим по закону, який діяв під час складання договору –2003 рік.

          Умовами спірного договору другий відповідач уступає право вимоги боргу у сумі 42769,17грн. з позивача за несплату останнім купленого у другого відповідача товару по договору купівлі-продажу від 30.09.03. №57. Уступив право вимоги боргу другий відповідач –першому відповідачу. Тобто, змінився кредитор: першоначальний кредитор - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Восток», смт. Білокуракіне  Луганської області, який за умовами договору купівлі-продажу продав худобу позивачу і не отримав грошей за проданий товар, новому кредитору - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Партнер» , смт. Білокуракіне  Луганської області, а боржник у правовідношеннях за договорами купівлі-продажу та уступки права вимоги не змінився. Боржником за несплачений товар є позивач у справі.  Таким чином, спірний договір є договором уступки права вимоги. Позивач довів до відома суду про те, що він отримав худобу від другого відповідача та зарахував вартість отриманого товару в погашення боргів другого відповідача перед позивачем.

          Відповідно до правил ст.197 Цивільного кодексу України від 1963 року сторонами у договорі уступки права вимоги є першоначальний кредитор, який уступає право вимоги боргу на свою користь, і новий кредитор, якому передає першоначальний кредитор право вимагати борг з боржника. Боржник (позивач) не є стороною за цим договором і його згода на укладення такого договору не потрібна. Між тим, кредитори у відповідності до правил ст.199 Цивільного кодексу України від 1963 року повідомляють боржника –на чию користь він повинен сплачувати борг. Неповідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні надає боржнику право виконати свої обов'язку на користь першоначального

кредитора.

          Зі спірного договору вбачається, що боржник (позивач) повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні позивача по договору купівлі-продажу.

Нормою ст. 200 Цивільного кодексу України від 1963 року встановлено, що боржник має право заперечувати вимоги нового кредитора, які він мав проти вимог першоначального кредитора. Тобто, закон встановлює незмінність змісту обов'язків боржника перед новим кредитором. Спірним договором, умовами п.4 встановлено додатковий порядок виконання обов'язків боржника (позивача) за договором купівлі-продажу: зазначено про сплату боргу за отриманий товар шляхом перерахування грошей на рахунок, передачею паливних матеріалів, ядохімікатів, добрив, насіння. Тоді як договором купівлі-продажу від 30.09.03. №57 встановлено обов'язок позивача сплатити вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (другого відповідача) до 31.10.03. на підставі накладної документації передачі товару. За таких підстав, пункт 4 договору уступки права вимоги від 08.12.03. №75/90 слід визнати недійсним. В решті умов договір від 08.12.03. є чинним та таким, що відповідає правилам ст.ст.197-200 глави 17 Цивільного кодексу України від 1963 року.

Доводи позивача щодо відсутності  повноважень у особи, що поставила підпис у спірному договорі від імені боржника при повідомленні зміни кредитора, суд не приймає до уваги за безпідставністю.

Відповідно до правил ст.ст.44-49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду, а договір визнаний недійсним лише в одному пункті вимог, що не зачіпає істотних умов спірного договору.

На підставі викладеного, ст.ст.197-200 Цивільного кодексу України від 1963 року, керуючись ст.ст.44-49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Задовольнити позов частково.

2. Визнати недійсним пункт 4 договору  від 08.12.03. №75/90, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Партнер», смт. Білокуракіне  Луганської області, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», смт. Білокуракіне  Луганської області.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після 10-денного строку з дня його підписання .

Рішення підписане 06.06.06.

                       Суддя                                                                      Р. М. Шеліхіна