16/226пд
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.07.2006 року Справа № 16/226пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Парамонової Т.Ф.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
та за участю
представників сторін:
від позивача юрисконсульт Подгайко О.О., довіреність №220
від 12.04.2006;
від 1-го відповідача представник за довіреністю Головко Є.В.,
довіреність №5 від 13.01.2006;
від 2-го відповідача представник за довіреністю Головко Є.В.,
довіреність №17 від 10.11.2005;
розглянувши
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю
„Машинно-технологічна станція „Альянс”,
смт.Білокуракіне Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 01.06.2006
по справі № 16/226пд (суддя –Шеліхіна Р.М.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю
„Машинно-технологічна станція „Альянс”,
смт.Білокуракіне Луганської області
до 1-го відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер”, смт.Білокуракіне Луганської області
до 2-го відповідача Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю „Восток”, мт.Білокуракіне Луганської області
про визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до 1-го відповідача –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ”Партнер”, смт.Білокуракіне Луганської області, та до 2-го відповідача –сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Восток”, смт.Білокуракіне Луганської області про визнання недійсним договору.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.06.2006 позов задоволений частково, визнано недійсним п.4 договору від 08.12.2003 №75/90, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер”, смт.Білокуракіне Луганської області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Восток”, смт.Білокуракіне Луганської області.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 01.06.2006 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом при винесенні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному і об'єктивному розгляді.
1-ий відповідач відзивом №94 від 10.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
2-ий відповідач відзивом на апеляційну скаргу №б/н від 10.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі №16/226пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Баннова Т.М. - суддя, Семендяєва І.В. –суддя.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі №16/226пд у зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її виключено із складу колегії та включено суддю Парамонову Т.Ф.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору переводу боргу №75/90 від 08.12.2003 на підставі ст.48 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.203, 207 Цивільного кодексу України.
При вирішенні питання про визнання угоди недійсною керуються законодавством, яке діяло на момент укладення угоди, яким за даним спором є Цивільний кодекс УРСР (1963).
Згідно ст.41 Цивільного кодексу УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 42 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що угода, до якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Глава 17 Цивільного кодексу УРСР регулює питання укладення угоди уступки вимоги і переводу боргу, де чітко визначено порядок укладення угоди уступки вимоги і укладення угоди переводи боргу.
Таким чином, укладення договору уступки вимоги передбачено нормами Цивільного кодексу УРСР і договір уступки вимоги повинний відповідати приписам чинного на той момент законодавства.
Стаття 197 Цивільного кодексу УРСР передбачає право уступки вимоги кредитора іншій особі.
До набувача вимоги переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.
Стаття 198 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що кредитор, який уступив вимогу іншій особі, зобов'язаний передати їй документи, що свідчать про право вимоги.
Питання договору переводу боргу регулюються ст.201 Цивільного кодексу України.
Чинним на той період законодавством не передбачено об'єднання переводу боргу і уступки права вимоги єдиним договором.
Договір №75/90 від 08.12.2003, який укладений між СТОВ „Восток”, СТОВ „Партнер” та СТОВ „МТС „Альянс” не відповідає вимогам діючого на момент його укладення законодавства, враховуючи наступне.
По-перше, договір №75/90 від 08.12.2003 визначений, як договір переводу боргу, а не уступки права вимоги.
За змістом даного договору він також укладений на предмет уступки вимоги, але у той же час в даному договорі мова йде про перевід боргу (п.1, п.4, п.7 договору). Таким чином, слід визнати, що за змістом оскаржуваний договір не відповідає вимогам чинного на той період законодавства.
Даний договір підписаний і боржником –СТОВ „МТС ”Альянс”, що чинним на той момент законодавством не передбачено. Крім того цей договір підписаний неповноважною особою боржника, що суперечить чинному законодавству.
Згідно ст.199 Цивільного кодексу УРСР первісний кредитор повинний повідомити боржника про уступку права вимоги, але стороною по цій угоді він не передбачений.
Згідно приписів ст.48 Цивільного кодексу УРСР угода, що не відповідає вимогам закону, є недійсною.
Пункт 4 договору суперечить приписам законодавства, оскільки передбачений порядок розрахунків не відповідає узгодженню цього питання за договором купівлі-продажу №57 від 30.09.2003.
Але, судова колегія вважає, що висновок господарського суду про недійсність тільки п.4 договору є помилковим.
На підстав викладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі №16/226пд таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться пропорційно на відповідачів –Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер”, смт.Білокуракіне Луганської області та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Восток”, смт.Білокуракіне Луганської області.
Державне мито у сумі 171 грн. 35 коп., що було зайве сплачене позивачем при поданні апеляційної скарги, повертається йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.2 103, п.3 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі №16/226пд задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 01.06.2006 по справі №12/226пд скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити.
5. Визнати недійсним договір переводу боргу №75/90 від 08.12.2003.
6. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер”, смт.Білокуракіне, вул.Леніна, 89а, код 30462812 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне, пров.Октябрський,7, код 30790913 державне мито за апеляційним провадженням в сумі 21 грн. 25 коп.
7. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Восток”, смт.Білокуракіне, вул.Леніна, 89а, код 31337392 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне, пров.Октябрський,7, код 30790913 державне мито за апеляційним провадженням в сумі 21 грн. 25 коп.
8. У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»повернути на р/р Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція „Альянс”, смт.Білокуракіне, пров.Октябрський,7, код 30790913 державне мито в сумі 171 грн. 35 коп., що зайве сплачене за платіжним дорученням №370 від 14 червня 2006 року, яке знаходиться в матеріалах справи.
Повернення державного мита здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 6 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- 1-му відповідачу
4- 2-му відповідачу
5- господарському суду Луганської області
6- до наряду
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 40455 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Єжова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні