Рішення

від 13.12.2007 по справі 6/558

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/558

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/558

13.12.07

За позовомДочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

ДоНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Пропро стягнення 1079577,6 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     не з'явились

Від відповідача                     Микитьон В.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Дочірня компанія (далі - ДК) "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (далі - НАК) "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 1079557,6 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 116-8 від 20.01.2006 щодо обов'язку поставити позивачу в червні та липні 2006 року природний газ, закуплений останнім за зовнішньоекономічними контрактами, за ціною 657,60 грн. за 1000 куб. метрів газу, позивач вимушений був підписати з закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) "Укргаз-Енерго" договір на постачання природного газу № 117ТР-221 від 18.06.2007 та придбати газ за ціною 849,60 грн. за 1000 куб. метрів, що призвело до заподіяння позивачеві реальних збитків, стягнення яких є предметом позову.

          Ухвалою суду від 18.07.2007 було порушено провадження у справі № 6/558.

          Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням сторін в порядку ст. 69 ГПК України.

          Відповідач позовні  вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві.

          Зокрема, не заперечуючи факт порушення зобов'язання, відповідач вважає, його вина відсутня, оскільки ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання. Наслідком відсутності вини є відсутність підстав для застосування відповідальності, якими є збитки.

          Обґрунтовуючи вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання відповідач посилається на те, що єдиний постачальник і реалізатор імпортованого природного газу на внутрішньому ринку України ЗАТ "Укргаз-Енерго" відмовилось від укладення з НАК "Нафтогоз України" договору на закупівлю у червні та липні 2006 року природного газу, який в подальшому повинен був поставлений відповідачем позивачу, незважаючи від вжиття НАК "Нафтогаз України" всіх дій щодо укладення вказаного договору, у тому числі і щодо укладення договору у судовому порядку. Відсутність договору та нездійснення ЗАТ "Укргаз-Енерго" постачання газу, на думку відповідача, унеможливило виконання ним своїх зобов'язань перед позивачем.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників,  всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  встановив:

          Державна політика в нафтогазовій галузі та управління нею, відповідно до ст. 6 Закону України "Про нафту і газ" від 12.07.2001, реалізується Кабінетом Міністрів України та іншими уповноваженим на це органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, які здійснюють управління нею.

          З метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків 27.12.2001 Кабінетом Міністрів України постановою № 1729 затверджено Порядок забезпечення споживачів природнім газом (далі –Порядок).

          Станом на 01.01.2006 вказаним Порядком було передбачено, що забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підприємств з газопостачання та газифікації і відкритого акціонерного товариства "Київгаз" задовольняється з ресурсів газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", отриманих як рентна плата за транзитне транспортування російського природного газу через територію України.

          Однак, 04.01.2006 між ВАТ "Газпром", НАК "Нафтогаз України" та компанією "РосУкрЕнерго" було укладено угоду про врегулювання відносин в газовій сфері, якою передбачено плату за транспортування російського газу через територію України коштами, а не газом.

          Одночасно вказаною угодою погоджено з 01.01.2006 як постачальника природного газу в Україну компанію РосУкрЕнерго, і для реалізації на внутрішньому ринку України природного газу, що поступає з території Російської Федерації, остання спільно з НАК "Нафтогаз України" зобов'язались створити не пізніше 01.02.2006 спільне підприємство.

          Виходячи з вищевказаного порядку забезпечення потреб ДК "Укртрансгаз" з ресурсів НАК "Нафтогаз України", що формуються за рахунок газу не українського походження, 20.01.2006 між НАК "Нафтогаз України" та ДК "Укртрансгаз" було укладено договір № 116-8 на постачання природного газу (далі –Договір), відповідно до якого НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язувався передавати ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (покупцю) у власність протягом 2006 року природний газ, закуплений НАК "Нафтогаз України" за зовнішньоекономічними контрактами для забезпечення виробничих програм, а ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" зобов'язувалась прийняти та оплатити природний газ на умовах даного Договору в обсязі 2500,000 млн. куб. метрів, у тому числі в другому кварталі - 750,000 млн. куб. метрів, у третьому кварталі –750,000 млн. куб. метрів.

          Згідно з пунктом 2.2 Договору розподіл квартальних обсягів газу по місяцях кварталу здійснюється рівномірно, виходячи з середньодобового квартального обсягу.

          Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ціна за газ за цим Договором встановлюється відповідними наказами НАК "Нафтогаз України" або додатковими угодами до цього договору.

          Наказом НАК "Нафтогаз України" № 322 від 31.05.2006 було затверджено прейскурант на природний газ, який був введений в дію з 01.06.2006.

Наказом НАК "Нафтогаз України" № 365 від 23.06.2006 було затверджено прейскурант на природний газ, який був введений в дію з 01.07.2006.

02.03.2006 Кабінетом Міністрів України було внесено зміни до Порядку забезпечення споживачів природнім газу, яким було передбачено, що для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, потреба в природному газі задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу.

Отже, виходячи як з вимог законодавства, так і з умов Договору, а також враховуючи обставини, які встановлені угодою від 04.01.2006, відповідно до яких весь газ, що поступає з території Російської Федерації, постачається компанією РосУкрЕнерго для реалізації на внутрішньому ринку України не НАК "Нафтогаз України", а спільному підприємству, для виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо передачі позивачу імпортованого газу відповідач зобов'язаний був укласти відповідні договори з даним спільним підприємством.

          Листами від 25.05.2006 за № 6/1-714-3843 та від 30.06.2006 за № 6/1-846-4669  НАК "Нафтогаз України" надіслала ДК "Укртрансгаз" розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу по Україні на червень та липень 2006 року, в яких не було передбачено розподіл імпортованого природного газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

          Факт не здійснення постачання газу за Договором у червні та липні 2006 року відповідач не оспорює.

          Рішенням правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007, оформленим пунктом 2.2 протоколу № 67 засідання правління НАК "Нафтогаз України" від 05.06.2007, дочірню компанію "Газ України", дочірню компанію "Укртрансгаз" та дочірнє підприємство "Газ-тепло" було зобов'язано для покриття дефіциту природного газу, який виник у червні-липні 2006 року в обсягах 831,7 млн. куб. м., 927,35 млн. куб. м. та 55,14 млн. куб. м. відповідно, закупити на ринку України зазначені обсяги природного газу імпортованого походження у постачальника, який має необхідний ресурс природного газу, за цінами, що склались на дату укладання договору на виконання цього рішення.

          18.06.2007 між ДК "Укртрансгаз" та ЗАТ "Укргаз-Енерго" було укладено договір на постачання природного газу № 117ТР-221, відповідно до пункту 4.1 якого ціна природного газу була встановлена у розмірі 849,60 грн. за 1000 куб. м.

          Згідно з актом приймання-передачі природного газу до договору № 117ТР-221 від 18.06.2007 ЗАТ "Укргаз-Енерго" передало, а ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" отримала 5622800 куб. м. природного газу. Вартість цього газу склала 4777130,88 грн.

          Різниця між вартістю природного газу, що не був поставлений відповідачем за Договором, та вартістю природного газу, придбаного позивачем у ЗАТ "Укргаз-Енерго", складає 1079577,6 грн.

          Таким чином, понесені позивачем витрати у розмірі 1079577,6 грн.  пов'язані з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором щодо постачання газу у червні та липні 2006 року.

          Невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання, правові наслідки якого передбачені ст. 611 ЦК України.  Одним з них є обов'язок відшкодування збитків.

          Відшкодування збитків є мірою цивільно-правової відповідальності, оскільки пов'язані з покладенням на боржника нових додаткових обов'язків, які ущемляють його майнові інтереси.   

          Підставою цивільно-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода, як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду.          

          Законом встановлена презумпція вини правопорушника,  відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

          У той же час, п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  

          Тобто, виходячи з вказаних положень закону, вина особи полягає у невжитті нею об'єктивно існуючих заходів, що залежать від неї і спрямовані на недопущення порушення зобов'язання.

Як зазначено вище, для виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо передачі позивачу імпортованого газу відповідач зобов'язаний був укласти відповідні договори зі спільним підприємством, створеним на виконання угоди від 04.01.2006, яким є ЗАТ "Укргаз-Енерго".

          Листами № 6/1-730-3956 від 30.05.2006, № 6/1-999-5433 від 28.07.2006 НАК "Нафтогаз України" надіслала на адресу ЗАТ "Укргаз-Енерго" проекти договорів на закупівлю у червні та липні 2006 року імпортованого природного газу.

Пропозиція НАК "Нафтогаз України" про укладення зазначених договорів не була прийнята ЗАТ "Укргаз-Енерго", а договори –не підписано.

У грудні 2006 року НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва з позовами до ЗАТ "Укргаз-Енерго" про зобов'язання укласти договори купівлі-продажу природного газу та про зобов'язання підписати відповідні акти приймання-передачі природного газу.

Рішеннями господарського суду міста Києва від 09.02.2007 у справах            № 7/766 та № 7/768 позови НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ "Укргаз-Енерго" було задоволено.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2007 у справах № 7/766 та        № 7/768 скасовані, у позовах НАК "Нафтогаз України" до ЗАТ "Укргаз-Енерго" відмовлено повністю.

Постановами Вищого господарського суду України від 03.10.2007 постанови  Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 у справах № 7/766 та № 7/768 залишені без змін, а касаційні скарги НАК "Нафтогаз України" –без задоволення.

          Наведені обставини, а також відсутність інших, крім ЗАТ "Укргаз-Енерго" реалізаторів на внутрішньому ринку України газу, що поступає з території Російської Федерації, свідчать про те, що відповідач вжив об'єктивно існуючі заходи, що залежать від нього і спрямовані на недопущення порушення своїх зобов'язань за Договором.

З огляду на викладене, відповідач, в силу п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України, є невинуватим у невиконанні ним зобов'язань за Договором.

Насідком відсутності вини є відсутність складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою цивільної відповідальності.

          Отже, підстави для стягнення збитків та задоволення позову відсутні.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                              С.А. Ковтун

          Рішення підписано 18 березня 2008 року