Рішення

від 30.01.2008 по справі 47/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/286

30.01.08

За позовом     Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем”

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю “АУДИТОРСЬКА ФІРМА “АСТРА-АУДИТ”

Про                   стягнення 643,12 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Литвин Л.М. О.І.- предс.(дов. №283 від 31.10.2007р.)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 643,12 грн. заборгованості за Замовленням № 325698 про надання послуг мобільного звязку стандартів GSM-900/1800 від 09.08.2001 року, а саме: 510,96 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 29,36 грн., 102,80 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2007 року було порушено провадження у справі № 47/286 та призначено до розгляду на 19.12.2008 року.

19.12.2008р.  розгляд справи перенесено на 30.01.2008р.

В судових засіданнях 19.12.2007р. та 30.01.2008р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.  Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 16.11.2007р., 19.12.2008р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 19.12.2007р. та  30.01.2008р. представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду м. Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

                                                  ВСТАНОВИВ:

09.08.2001 року між Закритим акціонерним товариством “Київстар Дж.Ес.Ем.” в якості виконавця (Позивач) - з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “АУДИТОРСЬКА ФІРМА “АСТРА-АУДИТ”, в якості замовника (Відповідач) - з другої, було підписано Замовлення № 325698 (далі-Замовлення), згідно умов якого позивач зобов'язався надати послуги стільникового мобільного зв'язку GSM-900/1800, а відповідачем була дана згода на укладення угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900/1800 з ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”.

Також, між сторонами було погоджено та підписано Угоду № б/н від 09.08.2001р. про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 від 09.08.2001р. (далі Угода), згідно якої Оператор надає Абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а Абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість оператору.

У п. 3.2.1 вищезазначеної Угоди сторонами було погоджено, що Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку Оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, Абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів.

Згідно з п. 4.2 вищеназваної Угоди, оплата Абонентом послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється за тарифами Оператора, відповідно до діючого тарифного плану.

У відповідності з п. 4.5 Угоди, при наближені авансового платежу до мінімального рівня Оператор інформує Абонента про необхідність наступного авансового платежу.

Однак, відповідно до пояснень представника позивача, відповідач належним чином не виконував свої обов”язки по сплаті наданих йому позивачем послуг та несвоєчасно і не вповному обсязі сплачував заборгованість за послуги мобільного звязку та допустив виникнення основного боргу в сумі 510,96 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, рахунок-фактура №65-999999999 від 01.01.2007р. на суму 510,96 грн., виставлений позивачем відповідачу на оплату послуг мобільного зв'язку, відповідачем оплачений не був.

Позивачем, з метою отримання грошових коштів за надані, але не оплачені послуги на загальну суму 510,96 грн. за укладеною Угодою № б/н від 09.08.2001р., направлено на адресу відповідача претензію № 1452/0/03/04/00 від 23.02.2007р. з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги.

Згідно позовної заяви, на день звернення позивача до суду заборгованість в сумі 510,96 грн.-основного боргу, 3 % річних у розмірі 29,36 грн., 102,80 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, за надані позивачем послуги за вищенаведеною Угодою відповідачем сплачена не була.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту,  права або законні інтереси якого порушено де під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 22 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що збитки це витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо    внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 901 встановлено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 визначено, що якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 встановлено, що строк   договору  про  надання  послуг  встановлюється  за домовленістю сторін,  якщо інше не встановлено законом або  іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови Угоди виконав в повному обсязі, надавши відповідачу  послуги мобільного зв'язку, а відповідач свої обов'язки за Угодою  по оплаті наданих йому позивачем послуг мобільного звязку у розмірі 510,96 грн. – не виконав, прострочив оплату за вищенаведеною Угодою, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість  в сумі 510,96 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги мобільного зв'язку за Угодою № б/н про надання послуг стільникового мобільного зв'язку від 09.08.2001р. в розмірі 510,96 грн.- законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03  №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 вищезазначеного кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»споживачі   телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі  затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі   сплачують пеню, яка обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в  період, за який нараховується пеня.

Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми   3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за Угодою, а судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір 3 % за розрахунком позивача складає: 29,36 грн., що судом перевірений та з яким суд погодився, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Угодою від 09.08.2001р. є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі –29,36 грн.

Суд врахувавши, що з лютого 2005 року по січень 2007 року включно, відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг за Угодою, заборгованість відповідача перед позивачем складає 510,96 грн., і на даний час не погашена, а позивачем заявлена вимога про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, прийшов до висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню. Згідно з доданих до позову розрахунків індексу інфляції  в період прострочення відповідачем  виконання зобов'язання з лютого 2005 року по січень 2007 року складає: 102,80 грн., що судом перевірений та з яким суд погодився,  а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за Угодою від 09.08.2001р. є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню,  в сумі –102,80 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові, не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю: в частині стягнення з Відповідача 510,96 грн. –основного боргу, 3 % річних у розмірі 29,36 грн. та 102,80 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на  позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АУДИТРСЬКА ФІРМА “АСТРА-АУДИТ” (юридична адреса: 02042, м. Київ, вул. Дружби Народів, 19, фактична адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигирина, 59, кв. 1, р/р 260054749 в АКБ “Перкомбанк” в м.Києві, МФО 321712, ЄДРПОУ 30521008), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства “Київстар Дж.Ес.Ем.” (03110, м. Київ, вул. Червонозоряний проспект, 51, р/р 26008164716001 в КРУ КБ “Приватбанк”, МФО 321842, код ЄДРПОУ 21673832) 510 (п'ятсот десять) грн. 96 коп. –основного боргу, 3 % річних у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн. 36 коп., 102 (сто дві) грн. 80 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 102 (сто дві) грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   С.Р.Станік