Рішення

від 20.12.2007 по справі 47/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/320

20.12.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД  ЛТД"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ-ФОРТ"

про                    стягнення 60067,48 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Легейда Н.М. –предст. (дов. №282 від 09.07.2007р.);

Від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 50 182,80 грн. основної заборгованості за виконані роботи по договору №705/04 від 02.12.2004р., 5 023,78 грн. пені, 3% річних у розмірі 837,29 грн., 3 312,06 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою від 15.10.2007р. порушено провадження у справі №47/320, розгляд якої було призначено на 28.11.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні 28.11.2007р. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 15.10.2007р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання 28.11.2007р. представника не направив. Про проведення судового засідання 28.11.2007р. був повідомлений належним чином.

Однак, відповідач 28.11.2007р. подав через канцелярію господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку із неможливістю забезпечення явки його представника у судове засідання 28.11.2007р., а також про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Курені”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2007 року клопотання відповідача про залучення ТОВ „Курені” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі №47/320 визнано судом необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню та у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 20.12.2007 року.

В судовому засіданні 20.12.2007 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Повноважний представник відповідача у судове засідання 20.12.2007 року не з'явився, причини неявки не повідомив, натомість з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов відзив від 20.12.2007 року на позовну заяву, в якому відповідач зазначав про невідповідність розрахунків позивача в частині нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені та інфляційних втрат вимогам чинного законодавства України, а також наполягав на тому, що безпосереднім споживачем наданих позивачем послуг є ТОВ „Курені”, яке підлягає залученню до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на підставі укладеного між ТОВ "ГЛОРІЯ-ФОРТ" та ТОВ “Курені” договору на охорону об”єкту №10/04-05 від 01.04.2005р., відповідно до умов якого ТОВ „Курені” доручив, а відповідач взяв під охорону універсальний торгівельний центр, який належить ТОВ „Курені” на праві власності та забезпечує ТОВ „Курені” заходами із здіснення загальної охорони об”єкта (універсальний торгівельний центр розташований за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 12) , а тому відповідач вважає, що підстави для стягнення з ТОВ “ГЛОРІЯ-ФОРТ” суми заборгованості в розмірі 60 067, 48 - відсутні.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ-ФОРТ", заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “САЛД ЛТД”, в якості виконавця (позивач) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГЛОРІЯ - ФОРТ”, в якості замовника (відповідач), з –другої, було укладено Договір №705/04 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського, а замовник, відповідно, зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. п. 5.1 та 5.2 Договору сторони погодили, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2005 року, а в частині фінансових розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов”язань по Договору, а якщо жодна з сторін (п. 5.2 Договору) за 10 днів до закінчення дії даного Договору не заявить про його припинення (розірвання), Договір вважається пролонгованим ще на один рік на попередніх умовах.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість щомісячного обслуговування технічних засобів складає 20909 грн. (двадцять тисяч дев”ятсот дев”ять) 50 коп., ПДВ 20% - 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн. 90 коп. Загальна вартість складає –25091 (двадцять п”ять тисяч дев”яносто одна ) грн. 40 коп.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що оплата виконаної виконавцем (позивачем) роботи здійснюється замовником (відповідачем) на підставі двостороннього акту протягом п”яти банківських днів починаючи з дня підписання такого акту.

Згідно з п. 4.4.2 Договору замовник гарантує дотримання строків розрахунків з виконавцем, зазначених в п.3.2 даного Договору.

Так, у ході виконання договірних зобов'язань, виконавцем (позивачем) починаючи з грудня 2004 року по листопад 2006 року було надано замовнику (відповідачу) послуги по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського на загальну суму –602 193,60 грн., що підтверджується Актами здачі –приймання виконаних робіт від 21.12.2004 року, 25.01.2005 року, 25.02.2005 року, 25.03.2005 року, 19.04.2005 року, 19.05.2005 року, 14.06.2005 року, 08.07.2005 року, 10.08.2005 року, 09.09.2005 року, 10.10.2005 року, 14.11.2005 року, 12.12.2005 року, 18.01.2006 року, 20.02.2006 року, 20.03.2006 року, 17.04.2006 року,15.05.2006 року, 22.06.2006 року, 25.07.2006 року,31.08.2006 року, 22.09.2006 року, 20.10.2006 року, 20.11.2006 року до Договору № 705 від 02.12.2004 року, які долучені до матеріалів справи та які підписані повноважними представниками, як виконавця (позивача), так замовника (відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості наданих послуг, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача на загальну суму –602 193,60 грн.

          Однак, відповідно до пояснень представника позивача та розширеної банківської виписки по особовому рахунку позивача від 23.11.2007 року за період з 28.01.2005 року по 25.10.2006 року, відповідач повністю не розрахувався а лише частково оплатив надані послуги відповідно до умов Договору № 705 від 02.12.2004 року в сумі –552 010,80 грн. що відповідачем у визначений ГПК України спосіб, не оспорювалось, заперечень у визначеному порядку до суду не надходило.

          04 квітня 2006 року позивачем ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "САЛД ЛТД"

направлено на адресу відповідача претензію № 174/3 з вимогою провести розрахунки за надані послуги на суму 50 182,80 грн. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

          Згідно позовної заяви, дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

На день розгляду справи у суді (20.12.2007 року) за розрахунками позивача, згідно Договору № 705 від 02.12.2004 року, та Актів здачі –приймання виконаних робіт №№ 23, 24 від 20.10.2006 року, 20.11.2006 року до Договору відповідач не сплатив позивачу за надані послуги –50 182,80 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає: 50 182,80 грн.. – основний борг, розмір інфляційних втрат – 3312,06 грн., 3% річних –837,29 грн. та пеня –5023,78 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України) та зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно згаданої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно цієї ж статті 528 Цивільного кодексу України навіть у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що збитки це витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “САЛД ЛТД” –умови Договору №705 від 02.12.2004 року виконав у повному обсязі, а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛОРІЯ-ФОРТ” –свої обов'язки за зазначеним Договором №705 від 02.12.2004 року по повній оплаті наданих йому позивачем послуг по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського виконав частково, сплативши на користь позивача суму в розмірі 552 010,80 грн. за надані послуги (відповідно до розширеної банківської виписки по особовому рахунку позивача від 23.11.2007 року за період з 28.01.2005 року по 25.10.2006 року), будь –яких заперечень стосовно якості, кількості наданих позивачем послуг останньому, в тому числі суду, станом на день розгляду справи, не надав, таким чином на даний час у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість в сумі –50 182,80 грн., яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за надані послуги по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського згідно Договору №705 від 02.12.2004 року в розмірі –50 182,80 грн. законною та обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню у судовому порядку.

Доказів оплати заборгованості у вищенаведеному розмірі –50 182,80 грн. відповідач суду не надав, заяв, клопотань, письмових пояснень з цього приводу з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва по справі № 47/320 не надходило.

Посилання відповідача про те, що споживачем послуг є не відповідач, а ТОВ “Курені”, а тому позов не підлягає задоволенню, судом відхиляється, адже господарські відносини між відповідачем та ТОВ “Курені” не є предметом розгляду даної справи, а суб”єктами господарських відносин по спірному договору є лише позивач та відповідач.

Також, судом встановлено, що в силу імперативних вимог статей 511, 528, ЦК України та п. 3.2.,п. 4.4.2 Договору №705 від 02.12.2004 року –сторонами було погоджено безпосередній обов”язок замовника ТОВ “ГЛОРІЯ - ФОРТ” по здійсненню оплати виконаної виконавцем роботи по наданню послуг перед позивачем –ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “САЛД ЛТД” та зважаючи, що в укладеному сторонами Договорі №705 від 02.12.2004 року сторонами не було погоджено виконання обов'язку конкретно-визначеною третьою стороною щодо здійснення оплати за надані послуги, не надано будь яких належних доказів такого виконання іншим двосторонньо-погодженими і зобов'язаними суб'єктами господарювання (третіми особами), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач ТОВ “ГЛОРІЯ-ФОРТ” зобов'язаний був самостійно здійснювати оплату за надані послуги по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського, та відповідальність за порушення даного зобов'язання по Договору №705 від 02.12.2004 року повинна бути покладена на безпосереднього замовника таких послуг –ТОВ “ГЛОРІЯ-ФОРТ”.

Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 ч.6 Господарського кодексу України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В контексті вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ТОВ “ГЛОРІЯ -ФОРТ” свої зобов'язання за Договором №705 від 02.12.2004 року по оплаті наданих йому позивачем послуг по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського –повному обсязі вчасно не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за даним Договором у сумі – 5023,78 грн. дана позовна вимога підлягає задоволенню, однак розмір пені, за розрахунком суду, здійсненого відповідно до Договору № 705 від 02.12.2004 року та в межах статті 232 Господарського кодексу України значно менший за розрахований та заявлений до стягнення позивачем та складає:

1) відповідно до умов Договору оплата по Акту здачі –приймання виконаних робіт № 23 від 20.10.2006 року на суму 25091,40 грн. повинна була бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з дня підписання такого Акту, тобто до 27.10.2006 року включно, отже (25091,40 грн. (сума заборгованості) х ((17%(8,5% х 2-подвійна облікова ставка НБУ з 10.06.2006 року : 365 днів)) х 182 дні (прострочення оплати за період з 30.10.2006 по 29.04.2007) = 2126,90 грн.,

2) відповідно до умов Договору оплата по Акту здачі –приймання виконаних робіт № 24 від 20.11.2006 року на суму 25091,40 грн. повинна була бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з дня підписання такого Акту, тобто до 24.11.2006 року включно, отже (25091,40 грн. (сума заборгованості) х ((17%(8,5% х 2-подвійна облікова ставка НБУ з 10.06.2006 року : 365 днів)) х 182 дні (прострочення оплати за період з 27.11.2006 по 27.05.2007) = 2126,90 грн, а в сукупності (2126,90 грн. + 2126,90 грн.) = 4253,80 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за невиконання відповідачем зобов'язання щодо повної оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором №705 від 02.12.2004 року є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 4 253,80 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання по повній оплаті наданих йому позивачем послуг по технічному обслуговуванню та підтриманню в працездатному стані систем охоронної сигналізації, відео спостереження систем контролю доступу (в подальшому –технічні засоби) в Універсальному торгівельному комплексі за адресою: м. Київ перетин вул. М. Маліновського та просп. Оболонського за Договором № 705 від 02.12.2004 року належним чином в строк не виконав, його заборгованість перед позивачем на даний час складає 50 152,80 грн.

Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, однак, розмір 3 % за період прострочення з 30.10.2006 року по 01.06.2007 року (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування 3% річних) складає: (25091,40 грн. x 3%):365 x 214 (дні прострочення) = 441,30 грн. та за період прострочення з 27.11.2006 року по 01.06.2007 року сума 3% річних складає (25091,40 грн. x 3%):365 x 186 (дні прострочення) = 383,60 грн., а сумарно –(441,30 грн. + 383,60 грн.) = 824,90 грн. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 705 від 02.12.2004 року є законною та обґрунтованою але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 824,90 грн.

Суд врахувавши, що з 30 жовтня 2006 року (термін оплати згідно з Актом здачі –приймання виконаних робіт № 23 від 20.10.2006 року) по березень 2007 року включно (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування втрат від інфляції) відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по оплаті наданих послуг за Договором № 705 від 02.12.2004 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 50 182, 80 грн. і на даний час не погашена, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, вважає цю позовну вимогу законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Згідно доданих до позову розрахунків індексів інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті за виконані послуги з жовтня 2006 року по березень 2007 року включно по наведеним вище Актам здачі-приймання виконаних робіт, сума інфляційних витрат за розрахунком суду складає: ( 25091,40 грн. x 1,026 (індекс інфляції в жовтні ) –25091,40 грн. = 652,40 грн. ( сума інфляційних втрат відповідно до Акту здачі –приймання виконаних робіт № 23 від 20.10.2006 року). (50 182,80 x 1,018 (індекс інфляції в листопаді) x 1,009 (індекс інфляції в грудні) x 1,005 (індекс інфляції в січні 2007 року) х 1,006 (індекс інфляції в лютому 2007 року) x 1,002 (індекс інфляції в березні 2007 року) –50 182,80 грн. = 2035,80 грн., а загалом - 652,40 грн. + 2035,80 грн. = 2688,20 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов”язання щодо повної оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором № 705 від 02.12.2006 року є законною та обгрунтованою але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 2 688,20 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛОРІЯ-ФОРТ” (код ЄДРПОУ 33100580, місцезнаходження: 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 14-Г; 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 4-б, кв.16; 04210, м. Київ, вул.. Маліновського, 12, р/р №2600431434401 у філіалі АБ “Південний”, МФО 320917), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “САЛД ЛТД” (код ЄДРПОУ 20572483, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська,33-б, р/р 26004301302170 в філіалі “Старокиївське відділення Промінвестбанку в м. Києві”, МФО 322227) суму заборгованості в розмірі –50 182 (п”ятдесят тисяч сто вісімдесят дві) грн. 80 коп., суму інфляційних витрат – 2 688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп., 3% річних –824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 90 коп., пені –4 253 (чотири тисячі двісті п”ятдесят три) грн. 80 коп., а також 579 (п”ятсот сімдесят дев”ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п”ятнадцять) грн. 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                         С.Р.Станік