Рішення

від 12.02.2008 по справі 47/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/357

12.02.08

За позовом     Приватного підприємства „Ритм”

До                    Товариство з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Укрстройиндустрія”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача:           Відкрите акціонерне  товариство „Алчевськкокс”

про                  42 381,13 грн.

Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від позивача        Шемяткін М.О. –представник (дов. № б/н від 12.12.2007 року)

Від відповідача не зявився

Від третьої особи не з”явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 42 381,13  грн. - основної заборгованості за виконані роботи, 3% річних у розмірі 1 262,17 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі –4 986,30 грн.  а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2007 року було порушено провадження  у справі № 47/357 та призначено до розгляду  на 12.12.2007 року.

12.12.2007 року розгляд справи було перенесено на 25.12.2007 року.

25.12.2007 року розгляд справи відкладено на 22.01.2008 року

          В судових засіданнях 25.12.2007 року,  22.01.2008 року та 12.02.2008 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

          Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 30.10.2007 року,  25.12.2007 року та 22.01.2008 року не виконав, відзиву на позов не надав, у відповідному порядку з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань чи інших пояснень по суті спору по справі № 47/357 не надходило, повноважний представник відповідача у судові засідання 25.12.2007 року, 22.01.2008 року та 12.02.2008 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

          Представник третьої особи в судові засідання 25.12.2007 року, 22.01.2008 року та 12.02.2008 року не з”явився. Через канцелярію Господарського суду міста Києва  22.01.2008 року надав суду витребувані ухвалою від 25.12.2007 року документи та відзив на позовну заяву.

          Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Приватного підприємства „Ритм” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Укрстройиндустрія”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          28.10.2005 року між Приватним підприємством „Ритм”, в якості субпідрядника з однієї сторони, та  Товариством з обмеженою відповідальність „Група компаній „Укрстройиндустрія”  в якості підрядника з –другої, було укладено Договір № 28-10/01 (далі Договір) на виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до умов якого позивач (субпідрядник) зобов'язався виконати передбачені договором будівельно-монтажні роботи на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс”, а  відповідач (підрядник) взяв на себе зобов”язання прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п.2.1,2.7 вищенаведеного Договору вартість робіт по даному договору визначається окремо для кожного виду робіт, визначеного проектно-кошторисною документацією та оформлюється у вигляді Додатку до даного договору. Оплату виконаних робіт підрядник проводить шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок субпідрядника протягом 10-ти після оплати даних робіт Замовником (ВАТ „Алчевськкокс”).

Згідно з п.2.3.6 Договору здача-прийом виконаних робіт проводиться на підставі локального кошторису та Актів виконаних робіт форми КБ-2в.

          Так, згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в), належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали дослідженні в судовому засіданні, які підписані уповноваженими представниками, як субпідрядника (позивача), так і підрядника (відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача, –останнім, з січня 2006 року по березень 2006 року, були виконані будівельно-монтажні роботи,  які підрядником (відповідачем) були прийняті без будь –яких зауважень щодо якості, кількості виконаних позивачем робіт на загальну суму –106048,80 грн.

          Відповідно до пояснень представника позивача, відповідач частково розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 69906,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.04.2006 року, 19.06.2006 року, 13.02.2006 року, 02.11.2005 року, 24.03.2006 року та 28.04.2006 року.

           На день розгляду справи у суді (12.02.2008 року), за розрахунком позивача, відповідач не оплатив Приватному підприємству „Ритм” за виконані будівельно-монтажні роботи на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс” –36132,66 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

           Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт, необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

          Господарські  відносини  у  сфері   матеріально-технічного забезпечення  капітального  будівництва  регулюються  відповідними договорами підряду,  якщо інше не передбачено  законодавством  або договором  сторін.  За  згодою  сторін  будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Крім того, згідно ст. 317 ГК України загальні умови догорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

           Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Стаття 839 визначає, що у разі коли підрядник   зобов'язаний   виконати   роботу,    визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором він  відповідає  за  неналежну  якість  наданих  ним матеріалів  і  устаткування,  а  також  за  надання  матеріалу  або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

          Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

          Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

          Якщо  після  прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору  підряду  або  інші  недоліки,  які  не  могли  бути встановлені   при   звичайному  способі  її прийняття  (приховані недоліки),  у  тому  числі  такі,   що   були   умисно   приховані підрядником,   він   зобов'язаний   негайно   повідомити   про  це підрядника.

          Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Згідно статті 875 за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

          Згідно статті 879 матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

          Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Крім того, відповідно до вимог чинних на території України нормативних документів в галузі будівництва, а саме: п. 3.3.8 розроблених Науково-виробничою фірмою "Інпроект" та  схвалених  рішенням  колегії  Держбуду України від 5 липня 2000 року N 36 Правил визначення вартості  будівництва (далі ДБН Д.1.1-1-2000) взаєморозрахунки  за обсяги виконаних робіт провадяться за період, встановлений в контракті (щомісячно, за етап тощо).

          Відповідно до п. 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

           Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.04.2004  N 8/8-437, а саме пункту 4 спільним наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 (далі наказ Держкомбуду) затверджені типові форми первинних звітних документів по звіту в будівництві, введені в дію з 01.07. 2002 року,  в тому числі:  "Акт приймання виконаних підрядних робіт"  ф. №  КБ-2в і "Справка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат" ф.№ КБ-3, якими підтверджуються об'єми виконаних підрядних робіт. У зв'язку з Поясненнями відносно заповнення  "Акту приймання виконаних підрядних робіт"  (типова форма №  КБ-2в) при будівництві об'єктів за рахунок недержавних джерел  фінансування складання його не є обов'язковим.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Приватне підприємство „Ритм”  –умови Договору № 28-10/01 від 28.10.2005 року виконало у повному обсязі, виконавши будівельно-монтажні роботи на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс” які відповідачем були прийняті згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) з січня 2006 року по березень 2006 року, оригінали яких досліджено в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії яких долучено до позову –без зауважень та заперечень щодо комплектності, якості та кількості виконаних субпідрядних робіт, (і які повністю відповідає Типовій формі КБ-2 та Затвердженої наказом ДКСУ і ДК України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, з проставленими печатками генпідрядника та підрядника) на загальну суму –106048,80 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Укрстройиндустрія” –свої обов'язки за зазначеним Договором по  повній оплаті виконаних позивачем підрядних робіт –виконав частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача частину грошових коштів в сумі –69916,14.

            На даний час у відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Укрстройиндустрія” перед позивачем –Приватним підприємством „Ритм” існує прострочена заборгованість в сумі –36132,66 грн. (106048,80 грн. –69916,14 грн), яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.  А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості (основного боргу) за виконані будівельно-монтажні роботи на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс”  за Договором  законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в  повному обсязі на суму –36132,66 грн.

            Доказів протилежного, в тому числі повної оплати будівельно-монтажних робіт на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс” на  суму 39132,66 грн. відповідач суду не надав, з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/357 зазначені докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України – не надходили.

          Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03 №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання по повній оплаті виконаних на його користь позивачем  будівельно-монтажних робіт на об”єкті „Комплекс коксової батареї № 10 біс ВАТ „Алчевськкокс”, за Договором належним чином вчасно не виконав: сплативши лише частково грошові кошти в сумі 69916,14 грн., станом на день подачі позову до суду відповідач не сплатив 36132,66 грн. Його заборгованість перед позивачем на даний час складає 36132,66 грн.

Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за договором, а судом встановлено що відповідачем прострочено виконання зобов”язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір 3 % за період прострочення з 22.06.2006 року  по 01.08.2007 року (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування 3% річних) складає: (36132,66 грн. x 3%):365 x 404 (дні прострочення) = 1199,80 грн. Однак, в зв”язку з тим, що сума 3% річних розрахована судом менша за суму 3% річних визначену позивачем в позовній заяві, а тому, суд  прийшов до висновку, що,  вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором  є законною та обґрунтованою але такою, що підлягає задоволенню частково  –в сумі 1199,80 грн.

Суд врахувавши, що з 22 червня 2006 року (остаточний термін коли оплата повинна була бути здійснена відповідно до умов Договору) по липень 2007 року включно (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування втрат від інфляції) відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по оплаті виконаних робіт за Договором, заборгованість відповідача перед позивачем складає 36132,66 грн. і на даний час  не погашена, а позивач  заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем  з урахуванням встановленого індексу інфляції, вважає цю позовну вимогу законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Згідно проведених судом розрахунків сума індексів інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті за виконані підрядні роботи з січня 2006 року  по березень 2006 року включно складає: (36132,66 грн. х 1,012 х 1,018 х 0,997 х 0,996 х 1,005 х 1,001 х 1,009 х 1,00 х 1,020 х 1,026 х 1,018 х 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х  1,00 х 1,006 х 1,022 х 1,02 ) –36132,66 = 5877,8 грн. Однак, в зв”язку з тим, що сума індексу інфляції розрахована судом перевищує суму індексу інфляції визначену позивачем в позовній заяві, а тому, суд не виходячі за межі позовних вимог прийшов до висновку, що,  вимога позивача про стягнення з відповідача суми з урахуванням індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором  є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню  –в сумі заявленій позивачем у позовній заяві, а саме 4986,30 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню –423,18 грн. витрат по сплаті державного мита та 117,83 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „Укрстройиндустрія” (код ЄДРПОУ 32158192, юридична адреса: 01021, м. Київ, вул.Інститутська,16 кв.4, фактична адреса: 01011, м. Київ, вул. П.Мирного,16/13, р/р 260033603 в  АКБ „Легбанк”, МФО 300056), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства „Ритм” (код ЄДРПОУ 32691854, місцезнаходження: 93170, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Дружби Народів, 35, р/р 2600530140945 у АК ПІБ м. Лисичанськ, МФО 304416) суму заборгованості в розмірі –36132,66 (тридцять шість тисяч сто тридцять дві) грн., суму інфляційних витрат – 4986 (чотири дев”ятсот вісімдесят шість) грн. 30 коп., 3% річних –1199 (одна тисяча сто дев”яносто дев”ять) грн. 80 коп., а також 423 (чотириста двадцять три) грн.  18 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн.  83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 Станік С.Р.