Рішення

від 07.03.2008 по справі 16/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

16/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  16/29

07.03.08

За позовом  Заступника військового прокурора  Київського гарнізону в інтересах держави, уповноваженого органу Міністерства Оборони  України  в особі  Головного КЕУ Міністерства оборони України

До:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»

Простягнення 229084 грн. 01  коп.

                                                                                                   Суддя  Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача:           Лепень О.В. –дор.

Від відповідача:           Зломинога В.М. –дор.

Від прокурора        Гриненко Г.Є.  –посв.№612 від 27.11.06р.

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави  в особі  Міністерства Оборони  України  в особі  Головного КЕУ Міністерства оборони України звернувся з позовом про стягнення з відповідача

120 000 грн. 00 коп. основного боргу, заборгованості за невиконання умов договорів купівлі-продажу №12, 14,21,22,23 від 07.04.2006р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київреммех»та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Січ».

Ухвала суду про порушення провадження у справі від  25.12.07 направлена відповідачу на адресу  м. Київ, вул. Берковецька, 6, яка зазначена в позовній заяві та в  Витягу  з Єдиного державного  реєстру юридичних осіб  та  фізичних осіб –підприємців.

Тому відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 2512.07 не виконав, письмового відзиву та документів витребуваних судом не надав, свого представника в судове засідання не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості відповідача, письмових пояснень на позов не надав.

Третя особа у судовому засіданні підтвердила наявність заборгованості відповідача, надала  лист №235 від 13.07.06р. адресований на адресу директора ТОВ «Київреммех».

Розглянувши матеріали справи, аслухавши пояснення представника прокуратури, позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст.13 Закону України “Про оборону України” від 6 грудня 1991 року “Збройні Сили України —це військова державна структура, призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та неподільності України від воєнного нападу або загрози воєнного нападу зовні”. Міністерство оборони України на підставі ст. 8 вищезазначеного закону є органом державного управління Збройними Силами України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони.

Відповідно до Указу Президента України від 21.08.1997 року № 888/97 “Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізацією й бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань”. Одним з основних завдань Міністерства оборони України є  безпосереднє керівництво Збройними Силами, утримання їх у постійній бойовій готовності. Крім того Міністерство Оборони України організовує всебічне  забезпечення   Збройних   Сил   продовольством,   речовим   та   іншим майном, матеріальними та іншими ресурсами за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство оборони України здійснює відповідно до Закону України “Про правовий режим майна у ЗС України” від 21.09.1999 року управління військовим майном, у тому числі закріплює майно за частинами, приймає рішення щодо розподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ, навчальних закладів.

Таким чином, органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України є командири з'єднань, об'єднань, військових частин, начальники військових навчальних закладів, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року надано повноваження органу виконавчої влади.

Так, згідно із ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, командир ( начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому військової частини (установи, навчального закладу)... Він, серед іншого, зобов'язаний вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності з законом, у тому числі представляти інтереси держави у разі необхідності в судах.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст.15 Закону України „Про Збройні Сили України”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Головне КЕУ Міністерства оборони України - це структурна складова Міністерства оборони України, яка також утримується за рахунок бюджетних коштів. Збитки, які їй спричиняються, це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

01 лютого 2006 року Головне КЕУ Міністерства оборони України уклало Договір оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 147 інв. № 11 (м. Київ) №4/2006/ГоловКЕУ (надалі –Договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сторм».

Відповідно до п.1.1. Договору, та Акту прийому-передачі Головне КЕУ МО України (за Договором Орендодавець) передало, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Сторм»(за Договором –Орендар) прийняло  в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення, військового містечка № 147 інв. № 11  та футбольне поле, що знаходиться на балансі та обліковується в Київському КЕУ, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 2, вартість якого визначена на 30.09.2005 року за експортною оцінкою становить згідно акту оцінки 2 525 087 грн. площею –2 038,3 кв.м., та футбольне поле площею 7 176,0 кв.м. вартістю 239 354 грн.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 3.1.; 3.7; 5.2  Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Сторм»за використання орендованого майна щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітнім повинно сплачувати орендну плату, в розмірах, обумовлених, Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сторм»порушуючи пункти 3.1, 3.7, 5.2 Договору та статтю 762 Цивільного кодексу України з січня по травень включно 2007 року не сплачувало орендну плату за нежитлові приміщення, з січня по травень включно 2007 року не компенсацію земельного податку, з січня по травень включно 2007 року не сплачено комунальні послуги.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Управління Головного КЕУ МО України неодноразово зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»з претензіями №303/25/3-397/1 від 30 березня 2007 року та №303/25/3-875/2 від 14 травня 2007 року у яких вимагало погасити існуючу заборгованість та сплатити пеню за порушення умов Договору щодо строків перерахування орендної плати, але Товариство з обмеженою відповідальністю «Сторм»заходів, щодо погашення заборгованості не вжило, зазначені претензії залишила без відповіді.

Як вбачається з Довідки-розрахунку заборгованості з орендної плати наданої Головним КЕУ МО України станом на 25 травня 2007 року сума заборгованості по орендній платі складає 170 949,12 грн., компенсація земельного податку –4 177,12 грн., комунальні послуги –46 841, 93 грн., пені 7115,84 грн., загальна сума заборгованості 229 084 (двісті двадцять дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 01 коп.

Відповідно до статей 525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Отже, відповідно до чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Сторм» повинно сплатити державі в особі Головного КЕУ МО України орендну плату за користування нежитловими приміщеннями відповідно до умов Договору у сумі 170 949,12 грн., компенсацію земельного податку –4 177,12 грн., комунальні послуги –46 841, 93 грн., та пеню за прострочення виконання зобов'язання 7115,84 грн.

Несплата відповідачем орендної плати за Договором завдало і продовжує завдавати шкоду економічним інтересам держави у зв'язку з тим, що відповідач безпідставно використовує на свій розсуд державні майно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 5; 34; 35; 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 291 ГК України, ст.ст. 525, 526, 612, 762 ЦК України, ст. ст.ст. 2; 5; 13; 29; 49; ГПК України, -

ПРОШУ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторм»(01417, м. Київ, вул. Патріна Лумумби, 16, кв.12 р/р 26003301361657 в філії Залізничного від. ПІБ в м. Києві АК УСБ МФО 322153, Код ЄДРПОУ 30928723) на користь Головного КЕУ Міністерства Оборони України (03049 м. Київ, вул. Курська, 13-а, код ЗКПО 22991617, банк ГУДКУ в м. Києві р/р 35229022000303, МФО 820019) заборгованість по орендній платі в сумі 170 949,12 грн., компенсацію земельного податку в сумі 4 177,12 грн., комунальні послуги в сумі 46 841, 93 грн., пеню в сумі 7115,84 грн., а всього коштів у загальній сумі заборгованості 229 084 (двісті двадцять дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 01 коп.

2. Всі судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування»-  відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого  самоврядування.

Котовською міською радою було затверджено видатки по вирішенню питань  у житлово-комунальному господарстві у 2006 році.  У вказаному переліку видатків з  місцевого бюджету вказано, що  Котовська міська рада виділяє 120 000 грн. комунальному житлово-експлуатаційному підприємству «СіЧ»на придбання у ТОВ «Київреммех»ліктьової вишки та обладнання до неї.

Третя особа - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Січ» є комунальною власністю  м. Котовська в особі міської ради (п.1.2. Статуту Комунального житлово-експлуатаційне підприємства «Січ»)

07 квітня 2006 року між третьою особою та  відповідачем були укладені договори купівлі-продажу №12,14,21,22,23 від 07.04.2006р, відповідно до умов яких Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Січ»(покупець за договорами) зобов'язався сплатити за локтеву вишку та обладнання, а відповідач (продавець за договорами) зобов'язався  продати та поставити обумовлену договорами продукцію.

Загальна сума товару по договорах складає 120000 грн.

У п. 4.1. договорів сторони визначили, що покупець здійснює платежі у вигляді 100% передплати, сплатити до 12.04.2006р.

На виконання умов договору третя особа платіжними дорученнями №109 від 11.04.2006р., №112 від 11.04.2006р., № 113 від 11.04.2006р. на загальну суму 120000 грн., коштів виділених з місцевого бюджету.

Відповідно до п.5.2 договорів відповідач відпускає товар протягом 35-ти банківських днів, після попередньої оплати 70% на розрахунковий рахунок продавця.

Таким чином третя особа виконала умови договорів, перерахувавши попередню оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умов договорів не виконав, ліктьову вишку та обладнання  на суму 120000 грн. не поставив.

Листом № 235 від 13.07.06  третя особа  звернулась до відповідача з проханням поставити  товар або повернути кошти.

Доказів здійснення поставки товару, тому числі в установлені договором строки, або повернення попередньої оплати  на суму 120000 грн. суду не надано.

Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України договір є обов»язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається (ст.525 ЦК України).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з  відповідача.

Керуючись  ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київреммех»(01128, м.Київ, вул.Берковецька,6, код ЄДРПОУ 21568880) на користь Котовської міської ради Одеської області (66300, Одеська Область, м.Котовськ, пр-т.Котовського,2 ЄДРПОУ 04056960) 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.  00 коп. основного боргу.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Київреммех»(01128, м.Київ, вул.Берковецька,6, код ЄДРПОУ 21568880) в доход державного бюджету 1200 ( одна тисяча двісті ) грн. державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

        Суддя                                                                                              О.М. Ярмак