Рішення

від 12.03.2008 по справі 5020-5/021

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/021

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" березня 2008 р. справа № 5020-5/021

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бюро информации и безопасности „Дельфин” (99029 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 102, кв. 73)

про стягнення заборгованості в розмірі  126,70 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Гладченко О.І., довіреність № 10/0/2-08 від 02.01.2008;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин”, про стягнення  заборгованості в розмірі 126,70 грн., з яких: 102,16 грн. - заборгованість за активне споживання,  5,70 грн. –3% річних, 18,84 грн. –збитки від інфляції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору № 3940 від 14.05.2003.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у довідці статистики м. Севастополя (а.с. 36).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

                  Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

14.05.2003 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник),  ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин” (Споживач) укладений Договір № 3940 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 14.05.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору.  

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 14.05.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин” електроенергією, а ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин” користувалось електроенергією на підставі Договору № 3940 від 14.05.2003 (далі –Договору).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору розрахунковим вважається  період з 20 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов'язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем на протязі 5 банківських днів з дня виписування рахунку.

Строк остаточного розрахунку 25 число календарного місяця.

Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

На підставі звітів про спожиту електроенергію позивач здійснив нарахування та виставив відповідні рахунки за спожиту електроенергію за період з 21.06.2006 по 25.08.2005, які позивачем сплачені не були.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також позивач просить стягнути з відповідача  збитки від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  18,84 грн., сума збитків від  інфляції –5,70 грн.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бюро информации и безопасности „Дельфин” (99029 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 102, кв. 73, код ЕДРПОУ 22281695, п/р 26002234108001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081,  р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027)   заборгованість за активне  споживання  електроенергії в розмірі 102,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бюро информации и безопасности „Дельфин” (99029 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 102, кв. 73, код ЕДРПОУ 22281695, п/р 26002234108001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) 3% річних в розмірі 5,70 грн., збитки від інфляції в розмірі 18,84 грн.,   витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                        І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

14.03.2008

Розсилка:

1.          ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

2.          ТОВ „Бюро информации и безопасности „Дельфин” (99029 м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 102, кв. 73)

3.          Справа

4.          наряд