Постанова

від 12.03.2008 по справі 20/261-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/261-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2008                                                                                  Справа № 20/261-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Чус О.В.( доповідач)

суддів: Головко В.Г., Логвиненко А.О.

при секретарі: Мацекос І.М.

За участю прокуратури: Кондратов В.Г., посвідчення №205  від 07.12.05,  пом. прокурора;

від позивача, відповідача та третьої особи: представники не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку  подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Тіслав”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.07 р. у справі № 20/261-07

за позовом: прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська (49051, м.Дніпропетровськ вул. Богдана Хмельницького, 14-а) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Тіслав”, м.Дніпропетровськ (49081, м. Дніпропетровськ, пр. імені Газета “Правда”, 2а)

третя особа: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ (49009, м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 32)

про повернення земельної ділянки          

В С Т А Н О В И В:

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. (суддя - Пархоменко Н.В.) позовні вимоги  прокурора Індустріального району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради,   м. Дніпропетровськ  до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Тіслав”, м.Дніпропетровськ за участю третьої особи управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ  про повернення земельної ділянки задоволено.

          Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду від 13.11.2007 року.

          Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та прийняте рішення господарського суду, суд вважає, що апеляційне подання   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровська із залученням фахівців управління з контролю за використанням і охороною земель проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою (кіоск) площею 0,0009 га Товариством з обмеженою відповідальністю фірми “Тіслав” за адресою м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети “Правда”, 2 а.

Результатами перевірки встановлено, що 18.03.2003 року між Дніпропетровською міською радою  та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Тіслав” було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0006 га, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, проспект імені Газети “Правда”, 2 а.

Відповідно п. 5.1 зазначеного договору після   закінчення строку дії договору в разі його не продовження “орендар” зобов'язаний повернути земельну ділянку “орендодавцю” у придатному для використання стані до 19.06.2003 року.

 Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що термін дії договору користування землею закінчився, відповідач не повернув земельну ділянку   Дніпропетровській міській раді. Термін дії вищевказаного договору не продовжено до теперішнього часу, що підтверджується листом земельного управління Дніпропетровської міської ради від 03.09.2007 року, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області від 12.07.2007р. та актом від 13.11.2006 року, приписом № 504 від 13.11.2006р. та приписом № 280 від 1207.2007 року. За вказані порушення на відповідача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 166 від 12.07.2007 року.

Відповідач приписи Управління  з контролю за використанням та охороною земель   у Дніпропетровській області  № 504 від 13.11.2006 року , № 280 від 12.07.2007 року не виконав  земельну ділянку не звільнив та не привів її у відповідний стан.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень  сільських, селищних,  міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача  земельних  ділянок   комунальної   власності   у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Статтею 125 цього Кодексу визначено підстави виникнення права користування земельної ділянки, а саме - одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, і виникнення права оренди земельної ділянки, а саме - укладення договору оренди і його державна реєстрація.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як встановлено ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З матеріалів  справи вбачається, що відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Тіслав” звернувся за оформленням відповідних документів на право користування землею, що підтверджується листом від 25.01.2005 року  ( а.с.- 97)

Крім того, матеріалами справи також встановлено, що 20.04.2005 року  рішенням Дніпропетровської міської ради № 491/26  відповідачу надано згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки по фактичному розміщенні  торгівельних кіосків (а.с.- 100,101), затверджено та узгоджено план встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування ( а.с.- 105), надано  висновок на проект землеустрою щодо відведення  спірної земельної ділянки ( а.с.-108) та висновок  державної експертизи землевпорядної документації.

З урахуванням наведених обставин, апеляційна інстанція вважає обґрунтованим висновок про відсутність підстав розглядати режим користування відповідачем земельною ділянкою як самовільний, що тягне за собою відповідні юридичні наслідки.

Таким чином, прокурором та позивачем не доведено факт самовільного використання  відповідачем земельної ділянки, а тому позовні вимоги прокурора є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення господарський суд Дніпропетровської області  неправильно застосував  норми матеріального  права, у зв'язку з чим рішення від 13.11.2007 року у справі №  20/261 підлягає скасуванню з прийняттям у справі  нового рішення про відмову у задоволенні  позовних вимог .

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  фірма “Тіслав” м.Дніпропетровськ   - задовольнити

       Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 року у справі № 20/261 –скасувати.

У задоволенні позову –відмовити.

       Постанова набирає законної сили  з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                               О.В. Чус                    

Суддя                                                                                                          В.Г. Головко

Суддя                                                                                                    А.О. Логвиненко

З оригіналом згідно:

Пом.судді:                                                                      О.В. Максименко