Рішення

від 04.03.2008 по справі 33/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/82

04.03.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Кеміра ГроуХау»

до                                товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна»

про                               стягнення 805 431,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Сікачьов С.М. –представник за довіреністю № 01 від 03.01.2008 року;

від відповідача:     не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеміра ГроуХау»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна» про стягнення заборгованості в сумі 805 431,81 грн. за договором поставки на умовах товарного кредиту № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а відповідач прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору, товар за цим договором може передаватися у власність відповідача як однією партією, так і декількома партіями, кожна з яких оформляється окремою специфікацією до договору (додатком до договору).

Відповідно до пункту 3.2 зазначеного договору № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у кількості, у строк (термін) та у місці, визначені у додаткові. Якщо інше не буде визначено сторонами в додатках до договору, базис поставки товару –EXW (ІНКОТЕРМС-2000) склад продавця у с. Червоне Київської області.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товари на загальну суму 917 494,64. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні видаткові накладні:

- № КГ-0000069 від 19.04.2006 року на суму 149 030,36 грн.;

- № КГ-0000080 від 20.04.2006 року на суму 68 303,69 грн.;

- № КГ-0000081 від 26.04.2006 року на суму 25 817,14 грн.;

- № КГ-0000082 від 27.04.2006 року на суму 102 346,36 грн.;

- № КГ-0000088 від 28.04.2006 року на суму 29 626,57 грн.

Товар за вищезазначеними накладними був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна»Кузнєцовим А.А. згідно довіреностей на отримання товару:

Серія НАЩ № 299155 від 17.04.2006 року дійсна до 28.04.2006 року.

- №  КГ-0000085 від 20.04.2006 року на суму 72 378,04 грн.;

- № КГ-0000087 від 21.04.2006 року на суму 50 262,53 грн.

Товар за вищезазначеними накладними був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна»Кузнєцовим А.А. згідно довіреностей на отримання товару:

Серія НАЩ № 299154 від 17.04.2006 року дійсна до 28.04.2006 року.

- № КГ-0000093 від 28.04.2006 року на суму 68 357,05 грн.;

- № КГ-0000094 від 29.04.2006 року на суму 60 315,04 грн.

Товар за вищезазначеними накладними був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна»Кузнєцовим А.А. згідно довіреностей на отримання товару:

Серія НАЩ № 299157 від 28.04.2006 року дійсна до 28.05.2006 року.

- № КГ-0000089 від 29.04.2006 року на суму 108 863,77 грн.;

- № КГ-00000105 від 05.05.2006 року на суму 36 143,96 грн.;

- № КГ-00000106 від 06.05.2006 року на суму 36 143,96 грн.;

- № КГ-0000097 від 11.05.2006 року на суму 109907,17 грн.

Товар за вищезазначеними накладними був отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна»Кузнєцовим А.А. згідно довіреностей на отримання товару:

Серія НАЩ № 299156 від 28.04.2006 року дійсна до 28.05.2006 року.

Таким чином, за вищевказаними накладними згідно додатка № 2 від 30.03.2007 року було поставлено товар на суму: 251 312,66 грн., а згідно додатка № 1 від 30.03.2007 року - на суму: 666 182,98 грн.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 від 09.06.2006 року до договору № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року товар, який був поставлений продавцем покупцеві, може бути повернутий покупцем повністю або частково, виключно за умови згоди продавця на повернення товару. Повернення товару сторони оформлюють підписанням накладної про повернення товару, в такому випадку покупець звільняється від оплати за повернутий товар.

Відповідачем було частково повернуто позивачу товар на загальну суму 112 063,83 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні видаткові накладні (повернення):

- № ВП-0000001 від 09.06.2006 року на суму 71 372,80 грн.;

- № ВП-0000001 від 01.04.2007 року на суму 29 626,57 грн.;

- № ВП-0000002 від04.04.2007 року на суму 11 064,46 грн.

Таким чином, позивач, з урахуванням часткового повернення товару відповідачем, поставив останньому товари згідно додатка № 2 від 30.03.2007 року на суму: 179 939,86 грн., а згідно додатка № 1 від 30.03.2007 року на суму: 625 491,95 грн., що разом становить: 805 431,81 грн.

Відповідно до п.2.4 договору № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем у термін/строки, що встановлюються сторонами у додатках до цього договору.

Згідно п. 2.6 договору № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті остання сума відстроченого платежу. Термін, на який нараховується та сплачуються проценти встановлюється сторонами у додатках до цього договору.

Про строк розрахунку було зауважено відповідачем, про що свідчать його листи до позивача від 28.08.2006 року № 02/28-08 та від 18.09.2006 року № 1/18-09. Але, у зазначений строк відповідач не здійснив сплату грошових коштів позивачу за поставлені товари. У листі від 30.11.2006 року № 1/30-11 відповідач посилаючись на обставини запропонував відстрочити розрахунок за договором № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року до вересня 2007 року.

Зважаючи на вищенаведене, сторонами договору у додаткових угодах № 4 та № 5 від 22.01.2007 року, було визначено строк розрахунку, згідно якого відповідач повинен був сплати за отриманий товар у повному обсязі до 01.11.2007 року.

Відповідач не здійснив жодного платежу згідно встановленого графіку, про що йому позивачем було надіслано претензію № 5 про невиконання зобов'язань щодо оплати товарів за договором № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року на суму 805 431,81 грн. від 02.11.2007 року.

Відповідь на вищезазначену претензію відповідач не надав та кошти не сплатив.

У судове засідання 26.02.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/82 від 08.02.2008 року не виконав.

Представник позивача вимоги ухвали суду виконав частково.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 04.03.2008 року.

У судове засідання 04.03.2008 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 805 431,81 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 8 054,31 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/82 від 08.02.2008 року не виконав, обґрунтованого клопотань щодо своєї неявки не направив

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З наявної в матеріалах справи додаткової угоди № 4 до договору поставки № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року від 22.01.2007 року, яка підписана сторонами вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 179 939,86 грн. та відповідач повинен сплатити її позивачу до 01.11.2007 року.

Згідно додаткової угоди № 5 до договору поставки № КГХ-0103/2006 від 01.03.2006 року від 22.01.2007 року, яка підписана сторонами вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 625 491,95 грн. та відповідач повинен сплатити її позивачу до 01.11.2007 року.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 805 431,81 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Верол-Україна» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, будинок 14, Н.П. 39; фактична адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 9-б, 1-2 поверх; р/р 260002873 в ВАТ ТФБ «Контракт», МФО 322465, код ЄДРПОУ 33294272) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кеміра ГроуХау»(02480, м. Київ, вул. Чорноморська, 1; р/р 26001200326008 в АКБ «Сітібанк», МФО 300584, код ЄДРПОУ 33398656) суму основного боргу 805 431 (вісімсот п'ять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 81 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 8 054 (вісім тисяч п'ятдесят чотири) грн. 31 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 813 604 (вісімсот тринадцять тисяч шістсот чотири) грн. 12 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий