Постанова

від 19.03.2008 по справі 08/280-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

08/280-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2008 р.                                                    Справа № 08/280-07  

Колегія суддів у складі:                головуючого судді Афанасьєва В.В.,

                                                                                    судді Бухана А.І.,

                                                                                   судді Шевель О.В.

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Петріщевої І.В. –дов.,

відповідача –Мележик Л.Г. –дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП «ПАП-Сервіс»(вхідний № 345Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від  17 січня 2008 року у справі № 08/280-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «НатАн», м. Харків

до  Приватного підприємства «ПАП-Сервіс», м. Харків

про стягнення 315779,10 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «ПАП-Сервіс», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «НатАн», м. Харків

про стягнення 287167,80 грн.

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «НатАн», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд:

спонукати відповідача підписати акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2 на підставі укладених договорів:

від 30.04.2006 року на суму 42200,40 грн. за договором підряду № 74 від 05.12.2005 р.;

від 30.04.2006 р. на суму 59656,80 грн., на суму 59108,40 грн. та на суму 22192,80 грн. за договором підряду № 84 від 23.12.2005 р.;

від 30.04.2006 р. на суму 37591,20 грн. та на суму 123704,40 грн. за договором підряду № 6/1-1 від 06.01.2006 р.;

стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи на підставі вищеназваних договорів та актів виконаних робіт у розмірі 208577,79 грн., а також, понесені позивачем судові витрати.

Відповідач, Приватне підприємство «ПАП-Сервіс», подав зустрічну позовну заяву, в якій  просить суд стягнути з  позивача за первісним позовом на свою користь 135876,10 грн. сплачених грошових коштів (авансових платежів), 35500,10 грн. пені та 115791,60 грн. штрафу за порушення умов укладених договорів щодо своєчасного виконання робіт.

   Рішенням господарського суду Харківської області від 17 січня 2008 року у справі №  08/280-06 (колегія суддів у складі: головуючого судді Ковальчук Л.В., судді Савченко А.А. та судді Кононової О.В.) первісний позов задоволено. Зобов‘язано відповідача підписати акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2 за квітень 2006 року на підставі укладених договорів: від 30.04.2006 року на суму 42200,40 грн. за договором підряду № 74 від 05.12.2005 р.; від 30.04.2006 р. на суму 59656,80 грн., на суму 59108,40 грн. та на суму 22192,80 грн. за договором підряду № 84 від 23.12.2005 р.;від 30.04.2006 р. на суму 37591,20 грн. та на суму 123704,40 грн. за договором підряду № 6/1-1 від 06.01.2006 р. З ПП «ПАП-Сервіс» на користь ТОВ ВКФ «НатАн»стягнуто заборгованість за виконані роботи у розмірі 208577,79 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 2085,77 грн. та 118 гпн. На інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічні позовні вимоги залишені без розгляду.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним), ПП «ПАП-Сервіс», з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17 січня 2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом та повністю задовольнити зустрічний позов. В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, та не відповідає фактичним обставинам.  Свої вимоги відповідач за первісним позовом обгрунтовує тим, що місцевим господарським судом безпідставно у якості належних доказів позивача прийняті акти виконаних робіт, які відповідачем не підписані. При цьому, як зазначає відповідач, належних доказів направлення таких актів на адресу відповідача, на що посилається позивач, до матеріалів справи не надано. Відповідач стверджує, що позивачем порушені строки виконання робіт, передбачені договорами, у зв‘язку з чим відповідачем у зустрічному позові і заявлено до стягнення штрафні санкції. Крім того, у зв‘язку з порушенням строків виконання робіт, як вказує відповідач, він втратив інтерес до продовження взаємовідносин з позивачем, а тому і просив стягнути з останнього суму авансових платежів, на яку роботи не були виконані.

Позивач за первісним позовом, ТОВ ВКФ «НатАн»,  заперечує проти апеляційної скарги відповідача, вважає рішення господарського суду Харківської області у даній справі  законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи, та всі необхідні докази. У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує, що ним повністю виконані роботи за укладеними договорами, однак, відповідач відмовився від частини робіт, не підписавши акти виконаних робіт, що змусило позивача такі акти направити поштою. Позивач вказує, що належні докази такого направлення ним додані до  матеріалів справи, відповідачем у встановлені договорами та нормами чинного законодавства заперечень на такі акти не надано, через що роботи вважаються прийнятими відповідачем. Часткове порушення строків виконання робіт позивач обгрунтовує обставинами, що не залежали від нього, а тому вважає, що до нього не повинні застосовуватися штрафні санкції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі, відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:

звертаючись до господарського суду з позовними вимогами, позивач за первісним позовом посилався на те, що на виконання укладених договорів ним виконані роботи, з яких відповідач частково роботи прийняв та оплатив, частково –від підписання актів виконаних робіт відмовився, грошові кошти в повному обсязі не сплатив. Факт виконання робіт позивач підтверджує залученими до матеріалів справи актами виконаних робіт КБ-2, які не підписані відповідачем, поштовими документами про направлення цих актів на адресу відповідача та відсутністю письмових заперечень з боку відповідача по вказаним актам.

Обгрунтовуючи доводи зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом посилався на те, що відповідачем (за зустрічним позовом) частина робіт (яка прийнята) виконана з порушенням строків, передбачених договорами, у зв‘язку з чим позивач і нарахував передбачені умовами договорів штрафні санкції (штраф та пеню). Щодо вимог про стягнення боргу (сплачених грошових коштів) –позивач посилається на те, що внаслідок прострочки відповідача позивач втратив інтерес до виконання зобов‘язання відповідачем та відмовився від прийняття виконання.

Задовольняючи вимоги первісного позову, місцевий господарський суд посилався на їх обгрунтованість та підтвердження належними доказами. При цьому, господарським судом було встановлено, що спірні акти направлені на адресу відповідача за первісним позовом поштою 30.04.2006 р., та з боку останнього жодних заперечень на такі акти надано не було, у зв‘язку з чим роботи вважаються прийнятими.

Залишаючи без розгляду вимоги зустрічного позову, місцевий господарський суд посилався на те, що такі вимоги не можуть бути розглянуті по суті, так як позивач за зустрічним позовом свої вимоги не підтвердив документально, ці вимоги протирічять наданим до матеріалів справи документам: не надано обгрунтованого розрахунку заборгованості по кожній складовій частині боргу, витребуваних ухвалою суду від 14 травня 2007 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає, що під час дослідження матеріалів справи судом не була надана належна правова оцінка всім матеріалам справи, зроблені безпідставні висновки щодо відсутності в матеріалах справи обгрунтованого розрахунку за зустрічним позовом (відповідний обгрунтований розрахунок наданий разом з зустрічною позовною заявою –т. 1 арк. справи 136), та зроблені безпідставні висновки щодо непідтвердження документально вимог зустрічного позову. Місцевим господарським судом також не враховано, що залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України можливо лише за умови неподання стороною без поважних причин витребуваних документів, що необхідні для вирішення спору. Разом з тим, як встановлено колегією суддів, всі необхідні матеріали та розрахунки за зустрічним позовом наявні у матеріалах справи.

У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р.  за № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Як свідчать матеріали справи, 05 грудня 2005 р. між ПП «ПАП-Сервіс»та ТОВ ВКФ «НатАн»був укладений договір підряду №74, відповідно до якого ПП «ПАП-Сервіс»(Генпідрядник) доручило, а ТОВ ВКФ «НатАн»(Підрядник) прийняло на себе зобов'язання по виконанню оздоблювальних робіт стін 2-го поверху будівлі «Будинку електроніки», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 135/139.

Вартість обсягів робіт сторонами встановлена у розмірі 331956 грн. (п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 06.03.2006 р.).

Умовами договору передбачено, що фінансування будівництва здійснюється генпідрядником в наступному порядку: передоплата у розмірі 190040 грн. на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок здійснюється на підставі підписаних актів форм КБ-2в, КБ-3 на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів (п. 2.7 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 06.03.2006 р.).

Сторонами за договором визначено, що роботи виконуються в узгоджені ними строки, але не пізніше 2006 року (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 06.03.2006 р.).

Матеріали справи свідчать, що Генпідрядником, відповідно до платіжного доручення № 743 від 08.12.2005 р., на рахунок Підрядника було перераховано передплату у розмірі 190040,00грн.

09 березня 2006 року між сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в до договору № 74 від 05.12.2005 року на суму 297241,20 грн.

Платіжним дорученням № 1136 від 23 березня 2006 року Генпідрядником на рахунок Підрядника перераховано 107201,20 грн. плати за виконані роботи за договором.

Таким чином, станом на 23 березня 2006 року відповідач за первісним позовом повністю розрахувався з позивачем за виконані роботи в сумі 297241,20 грн.

У зустрічному позові ПП «ПАП-Сервіс»посилається на те, що роботи на суму 297241,20 грн. виконані ТОВ ВКФ «НатАн»з прострочкою у 22 дні, оскільки умовами договору передбачено строк виконання робіт до 15.02.2006 року. Із врахуванням зазначеного, та на підставі п. 5.3 договору, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 59448,24 грн. штрафу (20% від суми прострочених зобов‘язань у розмірі 297241,20 грн.) та 3801,58 грн. пені за період з 15.02.2006 року по 09.03.2006 року (22 дні) від загальної суми зобов‘язань за договором у розмірі 331956 грн.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом не надано належних доказів того, що сторонами визначений строк виконання зобов‘язань до 15.02.2006 року, тоді як матеріалами справи встановлено, що такий строк визначений до 2006 року (із врахуванням приписів ч. 1 ст. 254 ЦК України, такий строк спливає 31.12.2006 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час виконання договірних зобов‘язань у розмірі 297241,20 грн. позивачем за первісним позовом не були порушені встановлені договором строки виконання робіт, а тому вимоги зустрічного позову в частині стягнення 3801,58 грн. пені та 59448,24 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт за договором № 74 від 05.12.2005 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що 23 грудня 2005 р. між сторонами по даній справі був укладений договір підряду № 84, відповідно до якого ПП «ПАП-Сервіс»(Генпідрядник) доручило, а ТОВ ВКФ «НатАн»(Підрядник) прийняло на себе зобов'язання по виконанню влаштування та оздоблення кабінетів на 2-му поверсі (осі 27-31), цеглової кладки в санвузлах 1-го поверху, ряду В-Г і перемичок в підвалі будівлі «Будинку електроніки», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 135/139.

Вартість обсягів робіт сторонами встановлена у розмірі 26327 грн. (п. 2.1 договору), вартість додаткових робіт –107144 грн. (п. 2.1.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2005 р.). Всього вартість робіт за договором становить 133471 грн.

Умовами договору передбачено, що фінансування будівництва здійснюється генпідрядником в наступному порядку: передоплата у розмірі 13163,5 грн. на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок - на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт форм КБ-2в, КБ-3 (п. 2.7 договору).

Сторонами за договором визначено, що роботи виконуються в строки: початок –15.02.2006 р., закінчення –28.03.2006 р. (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2005 р.).

Матеріали справи свідчать, що Генпідрядником, відповідно до платіжного доручення № 826 від 27.12.2005 р., на рахунок Підрядника було перераховано передплату у розмірі 13163,50 грн.

31 березня 2006 року між сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт КБ-2в до договору № 84 від 23.12.2005 року на суму 12097,20 грн. (т. 1 арк. справи 78). Твердження позивача за первісним позовом, що цей акт підписаний 28.03.2006 року спростовується матеріалами справи, які надані самим же позивачем.

У зустрічному позові ПП «ПАП-Сервіс»посилається на те, що роботи на суму 12097,20 грн. виконані ТОВ ВКФ «НатАн»з прострочкою у 3 дні, оскільки умовами договору передбачено строк виконання робіт до 28.03.2006 року. Із врахуванням зазначеного, та на підставі п. 5.3 договору, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 2419,44 грн. штрафу (20% від суми прострочених зобов‘язань у розмірі 12097,20 грн.) та 208,43 грн. пені за період з 28.03.2006 року по 31.03.2006 року (3 дні) від загальної суми зобов‘язань за договором у розмірі 133471 грн.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем за первісним позовом встановлених договором строків виконання робіт, а тому вимоги зустрічного позову в частині стягнення 208 грн. пені та 2419,44 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт за договором № 84 від 23.12.2005 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із врахуванням приписів 526, 530, 612, 621, 849 ЦК України також підлягають задоволенню і вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 1066,30 грн. боргу (різниця між сумою перерахованого авансу у розмірі 13163,50 грн. та сумою фактично виконаних робіт у розмірі 12097,20 грн.), оскільки, як зазначає позивач за зустрічним позовом, внаслідок прострочення Підрядника виконання зобов‘язання втратило інтерес для позивача (Генпідрядника), а тому він відмовляється від подальшого прийняття робіт.

Матеріали справи свідчать, що          06 січня 2006 р. між сторонами по справі був укладений договір підряду № 6/1-1, відповідно до якого ПП «ПАП-Сервіс»(Генпідрядник) доручило, а ТОВ ВКФ «НатАн»(Підрядник) прийняло на себе зобов'язання по виконанню оздоблювальних робіт стін 1-го поверху будівлі «Будинку електроніки», розташованого за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська, 135/139.

Вартість обсягів робіт сторонами встановлена у розмірі 269619,60 грн. (п. 2.1 договору).

Умовами договору передбачено, що фінансування будівництва здійснюється генпідрядником в наступному порядку: передоплата у розмірі 134809,80 грн. на протязі 10 банківських днів з моменту підписання договору; кінцевий розрахунок - на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт форм КБ-2в, КБ-3 (п. 2.6 договору).

Сторонами за договором визначено, що роботи виконуються в строки: початок –10.01.2006 р., закінчення –26.01.2006 р. (п. 3.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що Генпідрядником, відповідно до платіжного доручення № 878 від 12.01.2006 р., на рахунок Підрядника було перераховано аванс у розмірі 134809,80 грн., однак, станом на 26 січня 2006 року жодних актів виконаних робіт між сторонами підписано не було, доказів виконання робіт на цю дату Підрядником не надано.

У зустрічному позові ПП «ПАП-Сервіс»посилається на те, що роботи за договором № 6/1-1 у встановлені в договорі строки взагалі не були виконані. Із врахуванням зазначеного, та на підставі п. 5.3 договору, позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення 53923,92 грн. штрафу (20% від суми прострочених зобов‘язань у розмірі 269619,60 грн.) та 31490,09 грн. пені за період з 26.01.2006 року по 18.09.2006 року (235 дні) від загальної суми зобов‘язань за договором у розмірі 269619,60 грн.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем за первісним позовом встановлених договором строків виконання робіт, а тому вимоги зустрічного позову в частині стягнення 24834,55 грн. пені (за 182 дні) та 53923,92 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт за договором № 6/1-1 від 06.01.2006 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 6655,54 грн. пені у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем за зустрічним позовом, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені здійснено з перевищенням шестимісячного строку.

Посилання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) про відсутність прострочки виконання зобов‘язань за вказаним договором не приймається апеляційним господарським судом, оскільки лист позивача про пошкодження фірмою «Гарант-Сервіс»змонтованих панелей та необхідність їх заміни не є підставою для продовження строків виконання робіт, встановлених договором. При цьому, в даному листі не зазначено періоду, в який необхідно виправити недоліки.

Жодних доказів укладання додаткової угоди, якою б були змінені строки виконання робіт до матеріалів справи не надано. П. 8.2 спірного договору передбачено, що зміни та доповнення до цього договору можуть вноситись лише на підставі письмової угоди, що підписана обома сторонами.

Із врахуванням приписів 526, 530, 612, 621, 849 ЦК України також підлягають задоволенні і вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 134809,80 грн. боргу (сума перерахованого авансу), оскільки, як зазначає позивач за зустрічним позовом, внаслідок прострочення Підрядника виконання зобов‘язання втратило інтерес для позивача (Генпідрядника), а тому він відмовляється від подальшого прийняття робіт.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що подання зустрічної позовної заяви (20.09.2006 року), в якій зазначено про відмову від зобов‘язань за спірними договорами, є підставою для припинення таких зобов‘язань.

Що стосується вимог первісного позову про спонукання ПП «ПАП-Сервіс»підписати акти приймання виконаних підрядних робіт КБ-2 на підставі укладених договорів: від 30.04.2006 року на суму 42200,40 грн. за договором підряду № 74 від 05.12.2005 р.; від 30.04.2006 р. на суму 59656,80 грн., на суму 59108,40 грн. та на суму 22192,80 грн. за договором підряду № 84 від 23.12.2005 р.;від 30.04.2006 р. на суму 37591,20 грн. та на суму 123704,40 грн. за договором підряду № 6/1-1 від 06.01.2006 р., такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і  оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.  Серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов'язання до підписання акта приймання виконаних робіт, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.  

Разом з тим, нормами ЦК України встановлений порядок виконання та прийняття підрядних робіт. Так, відповідно до ст.  837 ЦК України, за договором підряду одна сторона, підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 530 названого Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

П. 1, 4, 6 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник,  який  одержав   повідомлення   підрядника   про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник  має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З посиланням на вищезазначені норми чинного законодавства позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за виконані роботи на підставі вищеназваних договорів у розмірі 208577,79 грн., в  тому числі: за договором підряду № 74 –42200,40 грн., за договором підряду № 84 –139891,70 грн., за договором підряду № 6/1-1 –26485,80 грн.

При цьому, в обгрунтування цієї частини вимог позивачем за первісним позовом надані акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за квітень 2006 року, які підписані лише представниками позивача за первісним позовом. Цими ж представниками на актах зазначено про відмову відповідача за первісним позовом від підписання актів.

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути прийняті у якості належних доказів виконання позивачем підрядних робіт за оскаржуваними договорами, оскільки, як вбачається із самих актів, вони складені поза строками виконання робіт, що встановлені спірними договорами, в цих актах відсутнє посилання на номери та дати спірних договорів. Крім того, належних доказів відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт позивачем за первісним позовом не надано, так само, як не надано і належних  доказів того, що Підрядник повідомляв Генпідрядника про закінчення виконання робіт та необхідність забезпечення належних представників для прийняття виконаних робіт.

Посилання позивача на поштове направлення вказаних актів на адресу відповідача 30.04.2006 року та відсутність письмових заперечень від останнього на протязі 15 днів з моменту отримання цих актів, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачем за первісним позовом не надано належних доказів направлення відповідних актів на адресу відповідача. З наявних у матеріалах справи поштових квитанцій від 30.04.2006 р. не вбачається, що відповідачу направлялися саме спірні акти виконаних робіт. Також, як встановлено матеріалами справи, в обгрунтування доказів направлення на адресу відповідача за первісним позовом акту виконаних робіт за квітень 2006 року позивачем надано поштову квитанцію від 13.04.2006 року, тоді як сам акт позивачем підписаний 30.04.2006 року.

Що стосується посилання позивача за первісним позовом на аудиторський висновок від 17.11.2006 року та поштову квитанцію від 22.11.2006 року з описом вкладення, в якому зазначено про направлення на адресу відповідача актів приймання виконаних робіт, колегія суддів зазначає, що аудиторський висновок не може бути доказом фактичного виконання робіт. Крім того, як аудиторський висновок, так і поштова квитанція з описом вкладення, складені після фактичної відмови ПП «ПАП-Сервіс»від зобов‘язань за спірними договорами.

Посилання позивача за первісним позовом на підписання представниками відповідача проміжних актів виконаних робіт у натуральних одиницях без вартісної складової, не може бути підставою для задоволення позовних вимог первісного позову, оскільки умовами спірних договорів передбачено здійснення кінцевих розрахунків лише після підписання актів форм КБ-2в та КБ-3, а не будь-яких інших актів. Підписання проміжних актів умовами спірних договорів не передбачено.

Крім того, надані до суду акти підписані особами, яких не можна вважати належними представниками за відсутністю у них належних повноважень. Також, відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи надані докази, які свідчать про те, що відповідні працівники на час підписання таких актів не працювали на підприємстві (відповідні накази про звільнення, переведення, прийняття на іншу роботу –т. 1 арк.справи 148-151).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог первісного позову та наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову, оскільки твердження відповідача за первісним позовом, викладені ним в апеляційній скарзі, підтверджуються матеріалами справи та відповідають нормам чинного законодавства.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 2, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України,                                                

постановила:

  Апеляційну скаргу ПП «ПАП-Сервіс»задовольнити частково.

  Рішення господарського суду Харківської області від 17 січня 2008 року у справі № 08/280-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні вимог первісного позову відмовити повністю.

  Зустрічний позов задовольнити частково.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «НатАн»(61018 м. Харків, вул. Старицького, 15, кв. 15, р/рахунок 26009830578190 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 351016 Код 31634140) на користь Приватного підприємства «ПАП-Сервіс»(61125 м. Харків, вул. Мало-М‘ясницька, 9/11 п/рахунок 26003016816243 в від. № 2 ВАТ «Укрексімбанк»філія м. Харків, МФО 351618 Код 31799042) 135876,10 грн. боргу, 25042,98 грн. пені, 56343,36 грн. штрафу, 2172,62 грн. держмита за подання зустрічного позову, 89,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2171,70 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині зустрічного позову (в частині стягнення 10457,12 грн. пені та 59448,24 грн. штрафу) відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                    Афанасьєв В.В.  

                                 Суддя                                                   Бухан А.І.  

                                            Суддя                                                   Шевель О.В.