20-5/036
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 березня 2008 року Справа № 20-5/036
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Борисової Ю.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Марчук Юлія Іванівна, довіреність № б/н від 21.03.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління "Електро Лтд";
відповідача: Піскарьов Сергій Михайлович, довіреність № 55 від 03.09.07, товариство з обмеженою відповідальністю "Вортекс";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 21.02.2008 у справі № 5020-5/036
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління "Електро Лтд"
(Камишовське шоссе, 49, Севастополь, 99014)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс"
(вул. Щелкунова, 1-70, Севастополь, 99028)
про стягнення заборгованості в розмірі 693790,72 грн.
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління "Електро Лтд" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс" про стягнення заборгованості в розмірі 693790,72 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21 лютого 2008 року у справі № 20-5/036, в порядку статей 66,67 Господарського процесуального кодексу України, до розгляду справи по суті вжити заходи до забезпечення заявлених позовних вимог, шляхом накладення арешту на грошові кошти, в сумі 693790,72 грн., що належать товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс" і знаходяться на його поточних рахунках у банківських установах .
Не погодившись з ухвалою суду від 21.02.2008 відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати.
Сторона вважає, що суд першої інстанції, в порушення статей 2, 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянув клопотання позивача про забезпечення позову за відсутністю представника відповідача, чим позбавив його можливості обґрунтувати свої заперечення з приводу забезпечення заявленого позову та виключив дію принципу змагальності сторін в процесі.
Також заявник апеляційної скарги стверджує про передчасність вжиття запобіжних заходів, оскільки надані позивачем акти виконаних робіт №№ 259,290 за вересень 2007 року не є належними доказами існування спірної суми заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління "Електро Лтд".
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає такий захід, як накладення арешту на майна або грошові суми, що належать відповідачеві.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками данного судового процесу.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач заперечує проти застосування заходів із забезпечення позову посилаючись на відсутність факту прийняття виконаних робіт, підписання відповідних актів, а також на факт підробки підписів на цих актах.
Однак, зазначені питання не досліджувались судом першої інстанції під час розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Крім того, ці обставини є предметом заявлених позовних вимог і мають бути встановлені судом при вирішенні справи по суті, на підставі розгляду в сукупності всіх фактичних обставин справи, а відтак доводи заявника апеляційної скарги про те що заходи до забезпечення позову вжитті на підставі неналежних доказів у справі, є безпідставними.
Вжиття заходів до забезпечення позову –це гарантія виконання судового рішення у подальшому, а тому доводи відповідача про передчасність застосування заходів до забезпечення позову не приймаються до уваги апеляційної інстанції.
Суд при розгляді клопотання позивача враховував значний розмір вірогідної заборгованості та тривалий строк невиконання зобов'язання, дійшов до висновку, що існує загроза порушення майнових прав позивача у вигляді знищення його майна, і відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, правомірно застосував відповідні заходи до забезпечення позову.
Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю "Вортекс" не має такої кількості коштів, яка б дозволила одночасно виконати господарські зобов'язання стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління "Електро Лтд" та профінансувати поточну господарську діяльність (сплатити заробітну плату, виконувати зобов'язання щодо інших контрагентів і т.п.), що є додатковим свідченням того, що невжиття заходів із забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення.
У апеляційній скарзі відповідачем також викладені доводи щодо порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі та обмеження його права на подання певних доказів та зауважень на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ці доводи також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право оцінки доказів належить до повноважень суду першої інстанції, а про судове засідання 21 лютого 2008 року сторони були завчасно повідомлені ухвалою суду від 11 лютого 2008 року (арк.с. 76,зв.), тому відповідач не був позбавлений можливості надати свої докази у справі.
Крім того, заявником апеляційної скарги не доведені обставини неотримання ухвали суду першої інстанції від 11 лютого 2008 року про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою представника товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс" в судове засідання, а також обмеження його у праві подання певних доказів у справі.
Таким чином, суд на підставі наданих сторонами доказів встановили наявність підстав для забезпечення позову, підстави для скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 21.02.2008 у справі № 20-5/036 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Ю.В. Борисова
В.І. Гонтар
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2008 |
Оприлюднено | 02.04.2008 |
Номер документу | 1488212 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні