Постанова

від 07.08.2007 по справі 20-5/036

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/036

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 серпня 2007 р.                                                                                   № 20-5/036  

 Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Севастополь (далі –відділення Фонду)

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2006

зі справи № 20-5/036

за позовом відділення Фонду

до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський завод "Спектр",      м. Севастополь (далі –завод "Спектр")

про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 720 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

відділення Фонду –не з'яв.,

заводу "Спектр" –Тихоплава С.О., Товстухи Н.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з заводу "Спектр" 3 720 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2004 році робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України "Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в  Україні"  (далі –Закон).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.02.2006 (суддя Євдокимов І.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 (колегія суддів у складі: суддя   Котлярова О.Л. –головуючий, судді Видашенко Т.С., Маслова З.Д.), у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що відсутня вина заводу "Спектр" у нестворенні робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відділення Фонду звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції у розгляді справи невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, Закону.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2006 касаційну скаргу відділення Фонду разом з матеріалами даної справи передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2006 касаційне провадження у справі закрито, а касаційну скаргу передано до Вищого господарського суду України для вирішення питання про її прийняття з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.

Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.

Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим і апеляційним господарськими судами на порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України вирішено в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду судових рішень  з публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.

Таким чином, розгляд господарськими судами першої та апеляційної інстанцій справи з публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому суду для розгляду за правилами КАС України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ                      № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 10.02.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 зі справи № 20-5/036 скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Севастополя для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суддя                      В. Москаленко

Суддя                                                                                                       І. Васищак

Суддя                                                                                                  В. Селіваненко