Постанова

від 23.03.2011 по справі 20/189

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/189

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р.                                                                Справа № 20/189  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Сініцина Л.М.  

 суддів                                                                             Гудак А.В.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.     

розглянувши   у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського  суду апеляційну скаргу відповідача   Служба автомобільних доріг у Рівненській області   на  рішення  господарського суду Рівненської області від 10.01.11 р.

у справі № 20\189      (суддя   Василишин А.Р. )

позивач  Закрите акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд"

відповідач  Служба автомобільних доріг у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 960 833 грн. 93 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Буковського В.М.(довіреність у справі)     

відповідача -  Полюховича С.М. ( довіреність у справі )      

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Для надання доказів повноважень  директора  ЗАТ " Рівнешляхбуд"  Бредихіна В.В.  в судовому засіданні  16 березня 2011 року  оголошувалась перерва до 23 березня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10 січня 2011 року у  справі № 20\189 ( суддя Василишин А.Р ) частково задоволені позов Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" та стягнуто на його користь з Служби автомобільних доріг у Рівненській області 821 458 грн. 36 коп. заборгованості, 96 520,34 коп. інфляційних, 29 206 грн. 70 коп., річних, 9 471 грн. 85 коп. витрат по держмиту та 232 грн. 63 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

          Відповідачем - Службою автомобільних доріг у Рівненській області, не погодившись з означеним судовим рішенням  , подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права . Зазначає, що місцевий господарський суд  при прийняття рішення  не  взяв до уваги обґрунтування, які мають значення для справи. При апеляційному перегляді справи  апелянт просить прийняти до уваги докази, які не були ним подані під час розгляду справи судом першої інстанції  з причини , що не залежали від нього. Зокрема, просить апеляційний суд розглянути справу з врахуванням нового доказу, а саме додаткової угоди № 45\12 від 06 грудня  2010 року до Генерального договору підряду №45 від 19.05.2003р. на виконання робіт по будівництву (реконструкції) автомобільних доріг, що була підписана  представниками  позивача та відповідача 06 грудня 2010 року. Додаткова угода не була подана в суд першої інстанції , зважаючи на її відсутність у Відповідача та відсутність інформації про її підписання Позивачем. Після підписання Відповідачем Додаткової угоди, вона була передана для підписання Позивачу. Останній не повідомив Відповідача про підписання Додаткової угоди №45/12 від 06.12.2010р. і не надав Відповідачу примірник угоди. Виходячи з цього, Відповідач вважав Додаткову угоду не підписаною і не повідомляв про неї суд першої інстанції.

Додатковою угодою №45/11 від 28.12.2009р. було встановлено, що обсяг фінансування за договором №45 від 19.05.2003р. в 2009 році становить 1345551,36 грн. З урахуванням цього сторони договору внесли відповідні зміни в Загальний план фінансування реконструкції (будівництва) автомобільної дороги Київ-Чоп км 390 - км 394 (км 384 - км 388) (додаток №2 до додаткової угоди №45/11 від 28.12.2009р.).

На вказані положення додаткової угоди №45/11 від 28.12.2009р. посилався Позивач в обґрунтування своїх вимог, а також суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Однак, Додатковою угодою №45/12 від 06.12.2010р. за взаємною домовленістю сторони внесли зміни в Загальний план фінансування реконструкції (будівництва) автомобільної дороги Київ-Чоп км 390 - км 394 (км 384 - км 388) (додаток №1) і встановили, що обсяг фінансування за договором №45 від 19.05.2003р. в 2009 році становить 524093,00 грн.

Вказана сума в 2009 році Відповідачем була сплачена, що підтвердив позивач у своїй позовній заяві та встановлено в ході розгляду справи.

Апелянт просить врахувати, що  в зв»язку з тим, що на час вирішення справи Господарським судом Рівненської області, між сторонами  розрахунки за 2009 рікі  були проведені в повному обсязі , вимоги Позивача про стягнення з Відповідача за 2009 рік основної суми заборгованості у розмірі 821458,36 грн. та пов'язаних з цією сумою інфляційних втрат і 3% річних, з моменту укладення додаткової угоди №45/12 від 06.12.2010р. є безпідставними.

На думку апелянта ,  місцевий господарський  суд при винесенні  рішення не надав вичерпної оцінки доводам Відповідача , викладеним у відзиві на позовну заяву.  Просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10 січня 2011 року у справі № 20\189   та повністю відмовити в задоволенні позову.

Відзивом на апеляційну скаргу від 10 березня 2011 року  ЗАТ « Рівнеатошляхбуд», вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а висновки викладені Господарським судом Рівненської області у рішенні,  відповідають фактичним обставинам справи. Оскаржуване рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Не погоджується з  твердженнями апелянта про те , що додаткова угода  № 45\12 від 06.12.2010 року до Генерального договору на виконання робіт  по будівництву ( реконструкції ) автомобільних доріг № 45  від 19 травня 2003 року, на яку посилається апелянт як на додатковий доказ, являється таким доказом у справі. Зокрема, мотивує тим , що вказаною додатковою угодою не було змінено порядок розрахунків, що передбачений п.5.3.розділу  5  Генерального    договору    підряду    на    виконання    робіт    по    будівництву (реконструкції) автомобільних доріг № 45 від 19 травня 2003 року, у відповідності до якого подальші розрахунки Замовник здійснює щомісячно згідно актів прийняття виконаних робіт на протязі 10 днів після їх підписання з врахуванням виплаченого авансу. Таким чином вважає, що враховуючи наявність підписаних сторонами актів прийняття виконаних робіт, строк оплати по виконаних роботах настав.

Підписання сторонами додаткової угоди № 45/12 від 06.12.2010 року, як вбачається з її змісту, відбулося 06.12.2010 року, тобто, Відповідач володів одним примірником підписаної додаткової угоди та не був позбавлений можливості надати її копію під час розгляду справи  в суді першої інстанції. Стаття 101 ГПК України передбачає, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Позивач вказує, що  в апеляційній скарзі та доданих до неї документах відсутні докази того, що відповідач з незалежних від нього причин не зміг надати зазначену додаткову угоду в господарський суд Рівненської області. На думку Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд",  із змісту  додаткової угоди № 45/12 від 06.12.2010 року вбачається, що стосується вона робіт, які виконувались в 2010 році, а предметом даного спору є стягнення боргу за роботи, які виконувались в 2009 році.

Також, позивач вважає хибними посилання відповідача  в апеляційній скарзі, що грошові кошти на виконання своїх функцій Служба автомобільних доріг в Рівненській області отримує від Державної служби автомобільних доріг України, як розпорядника бюджетних коштів, однак, вона такою не являється. ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що генеральний договір підряду на виконання робіт по будівництву (реконструкції) автомобільних доріг № 45 від 19 травня 2003 року, що укладений між  сторонами,  був укладений за наслідками тендеру, який передував підписанню вказаного договору, та проводився в межах бюджетних асигнувань.

При підписанні вказаного договору Позивачем та Відповідачем було чітко обумовлено його предмет, ціну, обов'язки по відношенню один до одного та визначений строк (терміни) їх виконання.

Разом з тим, підписаний сторонами вищевказаний договір не містить залежності обов'язку Відповідача щодо розрахунків за виконані Позивачем роботи від надходження на реєстраційний рахунок Відповідача в Головному управлінні державного казначейства України в Рівненській області грошових коштів на оплату робіт за вказаним договором від розпорядника бюджетних коштів.Просить рішення суду  залишити без змін.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги  підтримав повністю. Просить оскаржуване рішення скасувати, та прийняте нове рішення, яким відмовити у позові.

В судовому засіданні  представник позивача вважав апеляційну скаргу безпідставною та її доводи необґрунтованими. Вказував, що рішення суду першої інстанції являється законним і обґрунтованим,  у зв«язку з чим просив його залишити без змін,  апеляційну скаргу без задоволення.

Також, просив апеляційну інстанцію прийняти до уваги пояснення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 10 березня 2011р.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апелянта (відповідача) , викладені в апеляційній скарзі та заслухавши  пояснення його представника в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, колегія  суддів  прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Рівненській області необхідно залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.11 р. у справі № 20/189   без змін  з огляду на наступне.

          При перевірці законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду, колегією суддів  Рівненського  апеляційного господарського суду було встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 19 травня 2003 року був укладений   Договір,   відповідно   до   пункту   2.1.   якого,   Відповідач  доручив, а  Позивач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції автодороги Київ - Чоп 390 - км 394 (км 384 - км 388) у відповідності з вимогами тендерної пропозиції і чинних будівельних норм і правил та інших нормативних документів в строки згідно додатку № 1.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт по даному Договору визначена в результаті тендерних торгів і складає: 22 437 000 гривень відповідно до обсягів робіт, наданих Відповідачем за діючими цінами станом на 1 квітня 2003 року.

Пунктом 3.2. Договору сторонами погоджено, що договірна ціна є динамічною та корегується у відповідності до чинних державних будівельних норм України (ДБН) і може змінюватись. З червня 2009 року сторонами укладено Додаткову угоду 1, відповідно до пункту 3 якої передбачено, що фінансування робіт в 2009 році за Договором становить 13 311 400 грн., в тому числі ПДВ.

28 грудня 2009 року сторонами укладено Додаткову угоду 2, відповідно до пункту 1 якої  обсяг фінансування робіт в 2009 році за Договором становить 1 345 551,36  гривень в тому числі ПДВ.

У відповідності до пункту 5.3. Договору, на відповідача покладено обов»язок здійснювати розрахунки щомісячно відповідно до актів прийняття виконаних робіт на протязі 10 днів після їх підписання з врахуванням сплаченого авансу. Виконуючи умови Договору ,в 2009 році Позивач виконав Відповідачу роботи на загальну вартість 1 345 551 гривень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками:

          довідкою та актами за червень 2009 року (а.с. 13, 19-30) на суму 269 016 (двісті шістдесят дев'ять тисяч шістнадцять) грн. 00 коп.;

          довідкою та актами за липень 2009 року (а.с. 14, 31-36) на суму 146 071 (сто сорок шість тисяч сімдесят одна) грн. 36 коп.;

          довідкою та актами за серпень 2009 року (а.с. 15, 37-39) на суму 178 828 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.;

          довідкою та актами за вересень 2009 року (а.с. 16, 40-41) на суму 364 296 (триста шістдесят чотири тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 00 коп.;

          довідкою та актами за жовтень 2009 року (а.с. 17, 42-43) на суму 206 899 (двісті шість тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп.;

          довідкою та актом за грудень 2009 року (а.с.  18, 44-49) на суму 180 441 (сто вісімдесят тисяч чотириста сорок одна) грн. 00 коп.

Як встановлено місцевим господарським судом  ,Відповідач, в порушення умов Договору, лише частково розрахувався з Позивачем за виконанні роботи в сумі 524 093 (п'ятсот двадцять чотири тисячі дев'яносто три) грн. 00 коп., несплаченими залишилися виконанні роботи в сумі 821 458 (вісімсот двадцять одна тисяча чотириста п'ятдесят вісім) грн. 36 коп.. Доказів сплати заборгованості Відповідач  не подав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вірно встановив місцевий господарський суд у своєму рішенні, cторонами у Договорі визначено загальну вартість Робіт та умови її зміни, а пунктом 1 Додаткової угоди 2 визначено, що обсяг фінансування робіт в 2009 році за Договором складає 1 345 551 (один мільйон триста сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 36 коп..

Згідно пункту  5.3. Договору, розрахунки Відповідач здійснює щомісячно згідно актів прийняття виконаних робіт на протязі 10 днів після їх підписання з врахуванням виплаченого авансу.

Таким чином , сторони у Договорі визначили предмет Договору, його ціну, свої обов'язки по відношенню один до одного та визначили строк (термін) їх виконання.

З огляду на  викладене , враховуючи положення  статей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського Кодексу України,  місцевий суд  правомірно  стягнув  з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 821 458 грн. 36 коп.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з  висновком місцевого суду  про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з Відповідача інфляційних  в розмірі 96 520 грн. 34 коп., та про   стягнення  річних   в розмірі 29 206 грн. 70 коп .в повному обсязі.

Крім того,  місцевий  господарський суд вірно, з врахуванням   положень  ст. 49 ГПК України  , стягнув з відповідача державне мито в розмірі 9 471  грн. 85 коп. та  232 грн. 63 коп-витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Посилання  апелянта на додаткову угоду № 45\12 від 06 грудня  2010 року до Генерального договору підряду №45 від 19.05.2003р. на виконання робіт по будівництву (реконструкції) автомобільних доріг, що була підписана  представниками  позивача та відповідача 06 грудня 2010 року, апеляційний суд не може взяти до уваги , оскільки вказаною додатковою угодою не було змінено порядок розрахунків, що передбачений п.5.3.розділу  5  Генерального    договору    підряду    на    виконання    робіт    по    будівництву (реконструкції) автомобільних доріг № 45 від 19 травня 2003 року, у відповідності до якого подальші розрахунки Замовник здійснює щомісячно згідно актів прийняття виконаних робіт на протязі 10 днів після їх підписання з врахуванням виплаченого авансу. Таким чином , враховуючи наявність підписаних сторонами актів прийняття виконаних робіт, строк оплати по виконаних роботах настав.

Крім того, підписання сторонами додаткової угоди № 45/12 відбулося 06.12.2010 року, а тому відповідач , маючи при собі примірник підписаної додаткової угоди, не був позбавлений можливості надати її копію під час розгляду справи  в суді першої інстанції.

Аналізуючи зміст  додаткової угоди № 45/12 від 06.12.2010 року , вбачається, що  вона стосується робіт, які виконувались в 2010 року, а предметом даного спору є стягнення боргу за роботи, які виконувались в 2009 році.

Крім того, апеляційний господарський суд  не погоджується з посиланнями відповідача  в апеляційній скарзі, що грошові кошти на виконання своїх функцій Служба автомобільних доріг в Рівненській області отримує від Державної служби автомобільних доріг України, як розпорядника бюджетних коштів і оскільки  такі кошти  на оплату  робіт не надходили, то і строк виконання зобов»язань з оплати цих робіт не настав.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні ,Договором не визначено залежність обов'язку  відповідача щодо розрахунку за виконані  позивачем роботи  від надходження на реєстраційний рахунок   відповідача в Головному управлінні  державного казначейства України у Рівненській області  грошових коштів   на оплату робіт за Договором  від розпорядника бюджетних коштів.

При підписанні вказаного договору Позивачем та Відповідачем було чітко обумовлено його предмет, ціну, обов'язки по відношенню один до одного та визначений строк (терміни) їх виконання.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції  в порядку статті  43 Господарського процесуального  кодексу України  всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи  та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги  служби автомобільних доріг у Рівненській області та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 10 січня  2011 року у справі № 20/189.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 10.01.2011 р. у справі № 20/189 залишити без змін,а апеляційну скаргу відповідача-Служби автомобільних доріг у Рівненській області без задоволення. 

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена  в касаційному порядку

Головуюча  суддя                                                                         Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                              Гудак А.В.