Постанова

від 30.03.2011 по справі 12/717-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року                                                                            Справа № 12/717-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Гудак А.В.

судді                                                   Сініцина Л.М.   

                                                           ОСОБА_1

при секретарі Юрчук Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 -  Яковишина В.А. дов. 33/10 від 20.10.10р.

відповідача 2 -  ОСОБА_3

відповідача 3 -  не з'явився

відповідача 4 -  не з'явився

відповідача 5 -  не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні   апеляційну скаргу позивача  акціонерного товариства відкритого типу Святошино", м. Київ   на  рішення  господарського суду Хмельницької області від 12.08.10 р. у справі № 12/717-10

за позовом Акціонерне товариство відкритого типу "Святошино"( м. Київ)

до відповідача 1 Приватного підприємства "Приват-Девелопмент" (м. Хмельницький)

до відповідача 2 суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_4 ( м.Полонне Полонського району Хмельницької області)

до відповідача 3 Управління державної  служби охорони при УМВС в Хмельницькій області

до відповідача 4 Хмельницького державного заводу продтоварів , м. Хмельницький

до відповідача 5 Хмельницького БТІ, м. Хмельницький

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерпродукт" ( м. Донецьк)

про визнання права власності, визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння і припинення дії, яка порушує право

про визнання права власності, визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння і припинення дії, яка порушує право

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 12/717-10 від 12.08.10р. відмовлено  у позові Акціонерного товариства відкритого типу „Святошино” м. Київ до Приватного підприємства „Приват-Девелопмент” м. Хмельницький, Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4  м. Полонне Полонського району Хмельницької області, Управління державної служби охорони при УМВС в Хмельницькій області м.  Хмельницький, Хмельницького державного заводу продтоварів м. Хмельницький про :  визнання за позивачем - АТВТ “Святошино” (код ЄДРПОУ 19480830) право власності на: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок площею 1172 кв.м., цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобний корпус площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м, арочний склад №1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м.  кількості 87 шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворота площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва;

Визнання недійсним, як вчинений всупереч ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321, 658 ЦК України правочин з продажу на користь СПД  ОСОБА_4 цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобного корпусу площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у  кількості 16 шт, перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м.,  арочний склад №1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м. та у кількості 87 шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворота площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва;

Визнання недійсним, як вчинений всупереч ст.41 Конституції України, ст.ст.319, 321, 658 ЦК України правочин з продажу СПД  ОСОБА_4 на користь ПП "Приват-Девелопмент" цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобного корпусу площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у кількості 16 шт, перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно  насосну станцію площею 120 кв.м., арочний склад № 1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м. та у кількості 87 шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворота площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва;

Витребування з володіння і користування ПП “Приват-Девелопмент” та зобов'язати його припинити дії і чинити перешкоди позивачу у володінні і користуванні наступним майном: цехом по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цехом по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобним корпусом площею 845.8 кв.м. насосною станцією автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуарами для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у кількості 16 шт, перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно насосною станцією площею 120 кв.м., арочним складом №1, арочним складом №2, зовнішньою огорожею із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м. та у кількості 87шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металевими воротами площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва відмовити.

Провадження у справі у в частині скасування державної реєстрації в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації права власності на: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м.,

підсобний корпус площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у кількості 16 шт, перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м., арочний склад № 1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м. та у кількості 87 шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворога площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва за ПП. “Приват-Девелопмент” припинено.  

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що  відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник  має  право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.  Оскільки, позивачем  не надано доказів, що він є власником спірного майна,  вимоги позивача про витребування вказаного майна є безпідставним і такими що не підлягають задоволенню.

Щодо припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України,  судом першої інстанції зазначено, що якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.

Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.    

Приймаючи до уваги, що Хмельницьке БТІ здійснює державну реєстрацію права власності, тобто діє як суб’єкт владних повноважень, вказаний спір є адміністративним.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Акціонерне товариство відкритого типу "Святошино" звернулось  з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.08.10р. у справі 12/717-10 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що норми чинного законодавства не передбачають заборон на купівлю-продаж недобудованих об"єктів, що не введені в експлуатацію і не підлягають державній реєстрації в органах БТІ до часу введення їх в експлуатацію після завершення будівництва, договір купівлі-продажу  від 01.02.2005 року є правочином, на підставі якого позивач на законних підставах набув право власності на спірні об"єкти.

Апелянтом  25.11.2010 року  подано заяву про уточнення вимог апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.08.2010 ррку у справі № 12/717-10. , якою частково підтримує вимоги апеляційної скарги. Просить  апеляційний господарський суд частково скасувати рішення в частині відмови  визнання за позивачем - АТВТ “Святошино” (код ЄДРПОУ 19480830) право власності на: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок площею 1172 кв.м., цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м.,підсобний корпус площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, стіни з залізобетонних панелей у кількості 16 шт, перекриття з залізобетонних панелей у кількості 16 шт., водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м, арочний склад №1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит у кількості 124 шт. розміром 2,55 х 2,3м.  кількості 87 шт. розміром 2,50 х 3,0м загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворота площею 22 кв.м., у вигляді об'єктів незавершеного будівництва.

Визнати частково недійсним договору купівлі-продажу від 22.02.2008 року укладеного між Хмельницьким державним заводом продтоварів і СПД - ОСОБА_4 в частині майна:   цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобного корпусу площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний,  водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м.,  арочний склад №1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит загальною довжиною 577 пог. м., металеві ворота площею 22 кв.м.

Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 26.02.2008 року між СПД ОСОБА_4 та  ПП "Приват-Девелопмент" цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобного корпусу площею 845,8 кв.м., насосну станцію автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуари для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, водопровідно насосну станцію площею 120 кв.м., арочний склад № 1, арочний склад №2, зовнішню огорожу із залізобетонних плит загальною довжиною 577 пог. м. металеві ворота площею 22 кв.м.

Зобов"язати ПП “Приват-Девелопмент” передати АТЗТ "Святошино", яке належить на праві приватної власності наступне майно:  цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок А площею 1172 кв.м., цехом по виробництву лікеро-горілчаних виробів блок Б площею 1714 кв.м., підсобним корпусом площею 845.8 кв.м.. насосна станцією автоматичного пожежогасіння та нейтралізації площею 228 кв.м., резервуарами для води №1 і №2 ємкістю по 500 куб. метрів кожний, водопровідно насосною станцією площею 120 кв.м., арочним складом №1, арочним складом №2, зовнішньою огорожею із залізобетонних плит  загальною довжиною 577 пог. м. металевими воротами площею 22 кв.м.  Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції частково відповідно до заяви про уточнення апеляційних вимог.

Третя особа - ТзОВ "Укрінтерпродукт" підтримав апеляційну скаргу позивача, ввжає рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задволити, відзначивши, що право власності на майно зазначене в апеляційній скарзі АТВТ "Святошино" належить останньому на пілставі правочину № 0102/05 від 01.02.2005 року. Крім того, на даний час   не скасовано публічні торги з продажу майна у 2002 р. на корсить ТзОВ "Укрінтерпродукт" і наступний продаж останнім АТВТ "Святошино", а тому паралельний продаж  СПД -ОСОБА_4 є таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.

Представником  відповідача-1  подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 12.08.10р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.  У відзиві на апеляційну скаргу відзначив, що статтею 181 Цивільного кодексу України визначено які речі є нерухомими, а відповідно об'єктами нерухомості: “До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також: об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення”. Відповідно до вказаної норми матеріального права спірні об'єкти по АДРЕСА_1 є нерухомим майном.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України “Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрацій. Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено: “Уразі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним”. Цивільним кодексом України у частині 2 статті 215 передбачено: “Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.”. З огляду вказаних норм посилання позивача на факт придбання ним нерухомого майна за договором купівлі-продажу без нотаріального посвідчення та державної реєстрації є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Отже, в силу вимог вказаних норм АТ ВТ “Святошино” не є власником спірної нерухомості, не міг стати таким.

Крім законодавчих доказів факт відсутності в позивача будь-яких прав на спірне майно свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 червня 2009 року. Зокрема на аркуші 4 вказаної постанови встановлено факт накладення судом заборони ТОВ “Укрінтерпродукт”вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна. Цією ж постановою встановлено факт укладення між АТ ВТ “Святошино”та ТОВ “Укрінтерпродукт” 22 серпня 2008 року угоди про розірвання договору купівлі-продажу від 1 лютого 2005 року №0102/05, за якою АТ ВТ “Святошино” повертає ТОВ “Укрінтерпродукт”об'єкти недобудови по АДРЕСА_1. Отже, підписуючи вказану угоду позивач (АТ ВТ “Святошино”) погодилось, що спірне майно не належить їм на праві власності та не може належати та дані встановлені документальні докази спростовують вказівку позивача у позовній заяві, що договір купівлі-продажу не розірваний.

Безпідставним є твердження  скаржника на відсутність у відповідачів права на відчудження майна. В даному випадку правомочність щодо реалізації майна Хмельницьким державним заводом продтоварів встановлена рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 13/7907 за позовом Хмельницького державного заводу продтоварів про визнання права власності на майновий комплекс.

В подальшому позивач звертався із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №13/7907 за позовом Хмельницького державного заводу продтоварів про визнання права власності на майновий комплекс. Вищий господарський суду України розглянув скаргу АТ ВТ “Святошино” та прийняв 28 травня 2008 постанову по справі. У постанові суд касаційної інстанції встановив цілу низку фактів, що стосуються позивача та спірного майна. Зокрема встановлено, що АТ ВТ “Святошино” не має жодного відношення до спірного майна (нерухомість по АДРЕСА_1), встановлено, що визнання права на спірне майно за Державним заводом продтоварів жодним чином не порушує прав та не впливає на обов'язки АТ ВТ “Святошино”.

Представником відповідача-2 подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 12.08.10р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.  У відзиві відзначено, що підтвердженням факту відсутності прав на спірне майно в позивача та факту розірвання договору купівлі-продажу із ТОВ “Укрінтерпродукт” свідчить заява ТОВ “Укрінтерпродукт” до Господарського суду Хмельницької області від 30.09.2008 року по справі №2/14/19-Б. У вказаній заяві ТОВ “Укрінтерпродукт” просить суд визнати його кредитором Хмельницького державного заводу продтоварів, так як ним було сплачено кошти на користь заводу. Вказана заява була розглянута судом, та було прийнято відповідне процесуальне рішення. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18 листопада 2008 року по справі №2/14/19-Б заяву ТОВ “Укрінтерпродукт” задоволено, визнано грошові вимоги та зобов'язано ліквідатора врахувати суму вимог при задоволенні вимог кредиторів. На підставі вказаного рішення суду ліквідатором було здійснено розрахунок із кредитором ТОВ “Укрінтерпродукт” грошовими коштами.

З огляду вказаного факту, як ТОВ “Укрінтерпродукт”, так і АТ ВТ “Святошино” втратили будь-які права на спірну нерухомість. В даному випадку позивач повинен звертатись до ТОВ “Укрінтерпродукт” із вимогою повернути кошти, оскільки договір купівлі-продажу між ними є недійсним, а ТОВ “Укрінтерпродукт" отримало кошти, сплачені Хмельницькому державному заводу продтоварів.

Окрім того, відзначено, що апелянтом не зазначено жодного порушення, допущеного при укладені оскаржуваного правочину, оскільки порушення відсутні, а правочин був укладений із чітким дотриманням законодавства. Вимоги апелянта про витребування майна з незаконного володіння ПП "Приват-Девелопмент" безпідставі, так як відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України передбачено виключний перелік витребування майна у добросовісного набувача.

Отже, вищезазначене майно знаходиться у ПП "Приват-Девелопмент" на законних підставах, ПП   "Приват-Девелопмент" є законним власником, обросовісним набувачем майна, у зв"язку з чим АТВТ "Святошино" не має жодних підстав для витребування майна.

В судові засідання  уповноважені представники позивача, відповідачів: 3 - Управління державної  служби охорони при УМВС в Хмельницькій області,   4 - Хмельницького державного заводу продтоварів ,    5 - Хмельницького БТІ,   третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтерпродукт" -  не з'явились, хоча  були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Від позивача та третьої особи були направлені телеграми від 21.02.2011 року та 09.03.11року  щодо відкладення розгляду справи.

Судом неодноразово, враховуючи подані телеграми відкладався розгляд справи.

Окрім того, за заявою  представників сторін відповідачів 1 та 2 у відповідності до ст.69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору.

Також,  на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 25.01.2011р. надійшла заява від відповідача  3 - Управління державної  служби охорони при УМВС в Хмельницькій області про розгляд справи без участі уповноваженого представника у зв'язку з тим, що останній приймає участь у іншій справі.

У відповідності до ч.1 статті 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. 

За приписами ч.3 статті 69 ГПК України у  виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, судовою колегію клопотання представника позивача від 30.03.2011 року про відкладення розгляду справи не задовільняється.

Окрім того, участь представників сторін у судове засідання судом обов"язковою не визнавалась.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників  сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що  апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством відкритого типу "Святошино" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтерпродукт" 01.02.2005 року було укладено договір купівлі-продажу № 0102/05. Відповідно до даного договору було реалізовано позивачу об"єкти незаверешеного будівнитцва балансовою вартістю  329000,00 грн.  ( а.с.23-а.с.25, том 1). Вказані об"єкти у відповідності до п.2  договору купівлі-продажу належали третій особі - ТзОВ "Укрінтер продукт" на підставі протоколу проведення прилюдних торгів № 3 від 15.02.2002 року та Свідоцтва про посвідчення державним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. права власності  третьої особи на об"єкти, зареєстрованого в реєстрі за № 1375 від 14.03.2002 року ( а.с.26-а.с.28, том. 1).  Продаж об"єктів було вчинено за ціною 394800,00 грн. у відповідності до п.4 договору. Кошти на користь ТзОВ "Укрінтерпродукт"  АТВТ "Святошино" було сплачено платіжним дорученням № 3622 від 05.10.2006 року ( а.с.35, том. 1).  На підставі пункту 7 договору купівлі-продажу   було складено акт прийому-передачі від 01.02.2005 року, яким визначено, що право власності на об"єкти у АТВТ "Святошино" виникає з моменту підписання акту приймання-передачі вказаних об"єктів, тобто з 01.02.2005 року ( а.с.25, том 1).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що рішенням    господарського суду Хмельницької області від 05.12.2007р.  у справі № 13/7907 (а.с.55-59 т.1)  за позовом  Хмельницького державного заводу продтоварів  за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницької обласної ради до Хмельницького бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на майновий комплекс по АДРЕСА_1 визнано право повного  господарського відання на об"єкти незавершеного будівництва Хмельницького № 5244661 від 18.03.11р., які знаходяться на земельній ділянці площею 4,60 га у АДРЕСА_1 та складаються із:

-          адміністративного корпусу з пішохідною галереєю;    

-          цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок А;

-          цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок Б;

-          арочного складу № 1;

-          арочного складу № 2;

-          підсобного корпусу;

-          водопровідно-насосної станції з дизельною;

-          резервуару для води об’ємом 500 м. куб.;

-          резервуару для води об’ємом 500 м. куб.;

-          станції нейтралізації і насосної станції автоматичного пожежегасіння;

-          будівлі трансформаторної підстанції РП-10 кв.;

-          автовагової;

-          залізничної рампи цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів;

-          автомобільної рампи складських приміщень ;

-          зовнішньої огорожі із залізобетонних плит;

-          мережа зливної каналізації;

-          колодязів залізобетонних у кількості 28 штук

          за Хмельницьким державним  заводом продтоварів м. Хмельницький, вул. Пілотська, 18 (код ЄДРПОУ  22784261), право комунальної власності на які належить спільно територіальним громадам сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної Ради.  

Вищий господарський суд України своїм рішенням № 13/7907 від  28.05.2008 року рішення господарського суду Хмельницької області залишив без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино" - без задоволення ( а.с.30-а.с.32, том.2).

Не погоджуючись з рішенням Вищого господарського суду України Акціонерного звернулось до Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино"Верховного суду України із скаргою про скасування всіх судових рішень про визнання за Хмельницьким державним  заводом продтоварів  права повного господарського відання на об"єкти  по АДРЕСА_1.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.11.2009 року  відмовлено у порушенні касаційного провадження  з перегляду постанови Вищого господасрького суду України від 28.05.2008 року у справі № 13/7907 за касаційною скаргою АТВТ "Святошино" ( а.с.28-а.с.29, том.2).

          За приписами статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.  Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, що підтверджується вищевказаним судовим рішенням.

          Згідно відомостей архівного відділу Хмельницької міської ради від 22.04.08р. (а.с.42) земельні ділянки знаходилися в постійному користуванні Хмельницького державного  заводу продтоварів.

Згідно довідок з Хмельницького БТІ право власності в період з 01.02.2002р. по 31.12.2007р. за ТОВ "Укрінтерпродукт" м. Донецьк, АТВК "Сватошино" м. Київ та іншою будь-якою юридичною особою по АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.135 т.1).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в межах завершення ліквідаційної процедури банкрута  Хмельницького державного  заводу, ліквідатором  було подано оголошення в газету "Голос України" № 167 (4417) від 04.09.08р. з інформацією про процедуру банкрутства Хмельницького державного  заводу продтоварів та необхідність подання заяв з вимогами до банкрута протягом місяця з дати публікації оголошення (а.с. 136-137 т.1).          

Після  публікації оголошення ТОВ "Укрінтерпродукт" подало скарги на дії ліквідатора в межах ліквідаційної процедури Хмельницького державного  заводу продтоварів в правоохорнні органи, а також заяву в господарський суд  з грошовими вимогами до Хмельницького державного  заводу продтоварів на суму 329000 грн.

При цьому  судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ подало заяву саме з грошовими вимогами, а не вимогами майнового характеру на майно по АДРЕСА_1, і саме грошові вимоги в сумі 329000 грн.вартості об"єктів нерухомості, щ були предметом договору купівлі-продажу  від 01.02.2005 року між позивачем АТВТ "Святошино" та третьою особою - ТОВ "Укрінтерпродукт"  (а.с.136- а.с.137, т.1).

Господарський суд, в присутності представника ТОВ, задоволив заяву з грошовими вимогами ТОВ "Укрінтерпродукт" та визнав ТОВ "Укрінтерпродукт" кредитором Хмельницького державного  заводу продтоварів на суму 329000 грн., зобов"язав ліквідатора задоволити ці вимоги при задоволенні вимог кредиторів 4 черги. (а.с.138-140 т.1).

Ліквідатором повністю, в сумі 329000 грн. задоволено всі вимоги ТОВ "Укрінтерпродукт" шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Укрінтерпродукт" і ТОВ "Укрінтерпродукт" взяло ці кошти (а.с.141, т.1).

Таким чином, враховуючи  господарські правовідносини між юридичними особами та дії ліквідатора у ліквідаційній процедурі, суди всіх інстанцій дали заявам та скаргам ТОВ "Укрінтерпродукт" правову оцінку, признали законним право на всі об"єкти по АДРЕСА_1 за  Хмельницьким державним  заводом продтоварів, а  ТОВ "Укрінтерпродукт"  отримало грошові кошти в повному обсязі.

В процесі ліквідаційної процедури 22.02.2008р. між Хмельницьким державним  заводом продтоварів в особі арбітражного керуючого  Клименко А.В. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу незавершених будівництвом нежитлових приміщень: цех по по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок Б – 45,0% готовновсті, цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок А – 43,0% готовності,   будівля трансформаторної підстанції РП-10 кв. – 88,0% готовності, підсобний корпус - 47% готовності, арочний склад №2 - 75% готовності, арочний склад - 95% готовності, адміністративний корпус з пішохідною галереєю –5% готовності. Договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу  ОСОБА_8 Як вказано в тексті договору, він підписаний в присутності  ОСОБА_8, особу громадян, які підписали договір встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатності Хмельницького державного  заводу продтоварів, повноваження його представників належність Хмельницькому державному заводу продтоварів відчужуваних  об"єктів незавершеного будівництва перевірено (а.с.53-54,т. 2). На підставі даного договору оформлено право власності за приватним пвдприємцем ОСОБА_4, що підтверджується витягами зДержавного реєстру правочин ( а.с.44-а.с.47, том.1).

Даний договір було укладено  ОСОБА_4, як суб"єктом підприємницької діяльності, який згідно витягу з ЄДР за № 386315 від 22.03.2011 року зареєстрований як підприємець - 14.09.2004 року, тобто на момент вчинення правочину - 22.02.2008 року, відповідач-1 був підприємцем  і  придбав вищевказані об"єкти нерухомості для господарської діяльності.

За приписами ч.1 статті 3 Господарського кодексу Україн  під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.  

 Відповідно до ч.2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

  26.02.2008р.  суб"єктом підприємництва-  ОСОБА_4. та Приватним підтриємством "Приват-Девелопмент" укладений договір купівлі-продажу незавершених будівництвом нежитлових приміщень: цех по по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок Б – 45,0% готовновсті, цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів. Блок А – 43,0% готовності,   будівля трансформаторної підстанції РП-10 кв. – 88,0% готовності, підсобний корпус - 47% готовності, арочний склад №2 - 75% готовності, арочний склад - 95% готовності, адміністративний корпус з пішохідною галереєю –5% готовності. Договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу  ОСОБА_8 (а.с.145-146, т.1). Пунктом 4 даного договору визначено, що до укладення договору  об"єкти нерухомості нікому не продано, не подаровано у спорі і під забороною не перебувають, що і підтверджується матеріалами справи.

Після завершення розрахунків із кредиторами, було завершено ліквідаційну процедуру, в присутності представника ТОВ "Укрінтерпродукт"  господарський суд прийняв рішення про затвердження ліквідаційного балансу Хмельницького державного  заводу продтоварів та про закриття юридичної особи банкрута (а.с.49-а.с.50 т.1).

Згідно Реєстраційної картки припинення юридичної особи за судовим рішенням від 01.12.2008р. було припинено державну реєстрацію такої юридичної особи як Хмельницький державний  завод продтоварів. Тобто, на сьогоднішній день такої юридичної особи як Хмельницький державний  завод продтоварів вже не існує, повноваження ліквідатора закінчено, документи, обов"язкові до зберігання здано в архівні установи, всі інші - знищено, унеможливлюється двостороння реституція, повернення майна, грошових коштів, скасування рішень судів, тощо (а.с.23 т.3).

Згідно відомостей Хмельницького БТІ від 31.05.2010р. № 3226/01-15 (а.с.147,т.1), відповідно до даних інвентарної справи та відомостей з реєстру прав власності станом на 31.05.2010р. право власності на нежитлові приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 у м.  Хмельницькому:

- об"єкт незавершеного будівництва, цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, блок А;

- об"єкт незавершеного будівництва, цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, блок          Б;

- об"єкт незавершеного будівництва, підсобний корпус;

- об"єкт незавершеного будівництва, арочний склад №1;

- об"єкт незавершеного будівництва, арочний склад №2;

- об"єкт незавершеного будівництва. будівлю трансформаторної підстанції РП-10;

- об"єкт незавершеного будівництва, адміністративний корпус з пішоходною галереєю зареєстровано Хмельницьким БТІ 26.02.2008р. за  суб"єктом підприємництва - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим № 572, які в в подальшому були реалізовані  ПП "Приват-Девелопмент".

Право власності на насосну станцію автоматичного пожежегасіння та нейтралізації площею 228,0 кв.м, резервуари для води № 1 та № 2, стіни з  залізобетонних панелей, перекриття з залізобетонних панелей, водопровідну насосну станцію, зовнішню огорожу із залізобетонних плит не зареєстровані.

Виходячи із  викладеного та письмових доказів, колегія суддів апеляційної інстанції  вважає, щодоговір купівлі-продажу від  01.02.2005 року за № 0102/05 на підставі якого позивач просить визнати право влаасності  є неукладеним.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України  визначено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 657 ЦК України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Положення вказаної статті містять норму, яка обумовлює особливий порядок оформлення окремих договорів купівлі-продажу, а саме: купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. таке виділення обумовлено особливістю речей, які стають предметом договору купівлі-продажу. Так, згідно із законом укладенння договору щодо купівлі-продажу цих об"єктів завжди має складатися з виконання трьох дій: дотримання письмової форми; нотаріального посвідчення та державної реєстрації; наступної державної реєстрації права власності у відповідному органі.

В даному випадку вказаний договір купівлі-продажу від 01.02.2005 року за № 0102/05  згідно ст.210,ст.640 та ст.657 ЦК України підлягав державній реєстрації. Відповідно до ч.1 ст.210 Цивільного колексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Однак, відомості про державну реєстрацію відсутні.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів", зокрема ч.3 п.8 визначено , що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

      Таким чином, договір, який не зареєстрований у встановленому законом порядку  є неукладеним.  

Окрім того, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 січня 2007року, яким було визнано вказаний договір купівлі-продажу №0102/05  нерухомості дійсним було скасоване ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008р ( а.с.33-а.с.34, том.2).

Таким чином, позивачем не було доведено набуття ним права власності на зазначене ним майно у встановленому  чинним законодавством порядку, а тому вимога про визнання права власності є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216  ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства,  а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 1 статті 215 зазначеного Кодексу  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Однак, позивач зазначаючи в позовних вимогах про недійсність договорів купівлі-продажу незавершених будівництвом приміщень : від 22.02.2008року (між Хмельницьким державним заводом продтоварів та ОСОБА_4 та від 26.02.2008року (ОСОБА_4 та ПП „Приват-Девелопмент”) не наводить доказів про невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що  на час укладення договору від 22.02.2008р.(між Хмельницьким державним заводом продтоварів та ОСОБА_4.) та від 26.02.2008року (ОСОБА_4 та ПП „Приват-Девелопмент”) за позивачем не було зареєстровано належним чином право власності на спірне майно.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З‘ясовуючи  і   оцінюючи  у судовому     засіданні  всі   обставини   справи, суд не встановив, а позивач не довів  порушень при укладені спірних угод вимог  ст. 203  ЦК України  щодо  змісту, форми укладення, волевиявлення і  спрямованості цих угод. Поряд з цим, судом не було встановлено обставин, що свідчать про порушення прав позивача під час укладення вказаних договорів.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник  має  право витребувати своє майно від особи,  яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки, позивачем  не надано доказів, що він є власником спірного майна,  вимоги позивача про витребування вказаного майна є безпідставним і такими що не підлягають задоволенню.    

 Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині скасування державної реєстрації в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації права власності, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

.Відповідно до п.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року №04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б)наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих

Цивільним   кодексом   України,    Господарським   кодексом   України,    іншими   актами господарського і цивільного законодавства і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

          Справи господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

          Тактм чином, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом  владних повноважень,  яким    останній зобов'язує суб'єкта господарювання   вчинити певні дії, утриматись   від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про  оскарження   суб'єктом   господарювання   дій   (бездіяльності) органу державної  влади, органу  місцевого  самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень,  їхньої  посадової чи  службової особи,   що  випливають  з  наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за  зверненням  суб'єкта  владних  повноважень у  випадках,   встановлених законом.

          Так як,  однією із вимог позивача є скасування державної реєстрації права  власності Хмельницьким бюро технічної інвентаризації,  то виходячи із даної вимоги  - Хмельницьке БТІ в даному випадку  діє як суб’єкт владних повноважень,  то вказаний спір є адміністративним.

          З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

  1.Рішення  господарського суду Хмельницької області від 12.08.10 р. у справі №12/717-10  залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино", м. Київ    - без задоволення.

  2.Постанова набирає законної сили з дня  її прийняття.

3..Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий  суддя                                                                      Гудак А.В.

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                               Олексюк Г.Є.