15/693-10
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2011 р. Справа № 15/693-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Тимошенко О.М. ,
судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з"явився
Від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Вектор ЛТД" на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.02.11 р. у справі № 15/693-10 (суддя Муха М.Є. )
за позовом Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Вектор ЛТД"
про стягнення в сумі 18 000 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року у справі № 15/693-10 Позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми „Вектор ЛТД” про стягнення 18000грн. задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми „Вектор ЛТД” (м.Кам”янець-Подільський, Хмельницької області, вул.Пушкінська, 7 код ЄДРПОУ 14172696) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, (м.Хмельницький, вул. Театральна, 54, код ЄДРПОУ 21312821) для зарахування в доход державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації 23030300 символ звітності 106, - 9000грн. (дев'ять тисяч гривень) заборгованості по штрафним санкціям та 9000грн. (дев'ять тисяч гривень ) пені.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційної фірми „Вектор ЛТД” (м.Кам”янець-Подільський, Хмельницької області, вул.Пушкінська, 7 код ЄДРПОУ 14172696) в дохід державного бюджету для зарахування ( р/р 31112095700002 МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225, отримувач коштів УДК м. Хмельницький, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 190 грн. (сто дев'яносто гривень) витрат по оплаті державного мита та в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 через відділення державного казначейства (на рахунок 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, ГУДКУ у Хмельницькій області код 23565225) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
Непогоджуючись з даним рішенням відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вектор ЛТД" подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду. Провадження у справі припинити.
Вважає рішення суду першої інстанції таким, що при йнято з неповним з'ясуванням обставин справи, без перевірки всіх доводів, на яких грун туються позовні вимоги, правильності та правомірності нарахування суми боргу. Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскар жуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Посилається на те, що:
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини першої статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. З метою фактичної реалізації права сторін на розгляд справи у судовому порядку, запобігання порушень статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованої Верховною Радою України, чинним законодавством встановлено, що суперечки між судами щодо підсудності справ не допускаються.
Зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що первинний позов з даного предмету спору між тими ж сторонами було подано в межах установленого законом двомісячного строку, але до Хмельницького окружного адміністративного суду, проте у зв'язку з невірним визначенням підвідомчості спору ухвалою від 01 лютого 2010 р. в справі № 2-а-633/10/2270 у відкритті провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Вектор ЛТД» до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення №103-рш від 18 грудня 2009 року відмовлено. Дана ухвала не набрала законної сили, оскільки на сьогодні апеляційне провадження у даній справі не завершено.
Скаржник обгрунтовує свою вимогу викладену в апеляційній скарзі тим, що Господарським судом Хмельницької області юридичного аналізу наведеним правовим положенням в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було керуватися вказаними нормами в комплексі.
Вважає, що судом першої інстанції справу розглянуто без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29 грудня 1976р. № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Крім того, статтею 1 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ «Про Антимонопольний комітет України», АМКУ визначено як державний орган, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, що відповідає ознакам суб'єкта владних повноважень, наведеним у статті З КАС. Таким чином, спори за участю органів АМКУ щодо виконання ними своїх повноважень є публічно-правовими.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи за заявами органів АМКУ з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Закон України «Про захист економічної конкуренції»містить спеціальні норми - щодо захисту економічної конкуренції, а також загальні - щодо порядку захисту суб'єктом господарювання прав, порушених органами АМКУ. Проте цей Закон не є процесуальним і після набрання чинності КАС не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів АМКУ.
Зазначає, що всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності АМКУ та його органів як суб'єктів владних повноважень підвідомчі адміністративним судам.
Пріоритет визначення підвідомчості справ адміністративної юрисдикції належить Вищому адміністративному суду України, який відповідне до положень частини 3 статті 125 Конституції України є вищим судовим органом для спеціалізованих адміністративних судів.
Інформаційним листом від 27.01.2009 р. № 105/13/13-09 щодо визначення компетенції адміністративних судів Вищий адміністративний суд України вказує зокрема на постанови Верховного Суду України від 16.09.2008 № 08/174 та від 07.10.2008 № 08/204, в яких викладено правові позиції з підвідомчості спорів суб'єктів господарювання з органами АМКУ щодо скасування його рішень, а саме, що адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності АМКУ та його органів як суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін по справі не з"явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце розгляду справи. Явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась. Позивач подав клопотання, в якому просить розглянути апеляційну скаргу без участі представника відділення у зв"язку з неможливістю прибуття. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню не підлягає.
Місцевим господарським судом не порушені норми матеріального та процесуального права. З"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи.
Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду виходить з наступного:
Відповідно до ст.7, 12 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
Частина 1 ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року №2210-III визначає, що економічна конкуренція (конкуренція) –це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Пунктом 2 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема віднесено антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно ст. 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції” порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Абзацом 1 частини 2 статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначено, що за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
При цьому відповідно до ч.1 ст.56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно ч. 3 даної статті, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” при несплаті застосованого до суб'єкта господарювання штрафу, за кожний день прострочення стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч.7 ст.56 даного Закону в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, у добровільному порядку, органи Антимонопольного Комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.
Відповідно до ст.25 Закону України “Про Антимонопольний Комітет України” від 26.11.1993р. із змінами і доповненнями з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний Комітет України, територіальні відділення антимонопольного Комітету України у зв'язку із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в т.ч. про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Судова колегія Рівненського апеляційного суду встановила, що:
Рішенням адміністративної колегії Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.12.2009. №104-рш визнано дії ТОВ ВКФ „Вектор ЛТД” антиконкурентними узгодженими діями, які полягають у спотворенні результатів торгів, а саме проведеної 18.05.2007р. Державним підприємством „Путильське лісове господарство” процедури відкритих торгів щодо закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (виконання робіт з будівництва лісової дороги Усть –Путильського лісництва, урочище Бісків) як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.1 ст.50, п.4 ч..2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладено на відповідача штраф у розмірі 9000грн. У рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
За не сплату у встановлений строк штрафу, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за кожний день прострочення за період з 02.03.2010р. по 03.06.2010р. , що становить 9000грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 18000грн., з них 9000 грн. –штраф за порушення законодавства про економічну конкуренцію та 9000грн. –пеня за несплату даного штрафу.
Крім того судом враховано, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.07.2010р. у справі №6/1040-10 за позовом ТОВ ВКФ „Вектор ЛТД” до Хмельницького територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 18.12.09р. №104-рш в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.10р. у справі №6/1040-10 рішення від 28.07.10р. залишено без змін, апеляційна скарга ТОВ ВКФ „Вектор ЛТД” без задоволення
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вказаним рішенням та постановою апеляційного суду спростовуються доводи відповідача викладенні у відзиві на позов.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 18000грн., з якої 9000грн. штрафу не сплаченого у добровільному порядку та 9000 грн. пені за прострочення сплати штрафу, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи Відповідача викладені у апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, місцевим господарським судом повністю з"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Вектор ЛТД" на рішення господарського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року по справі №15/693-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14 лютого 2011 року по справі №15/693-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи №15/693-10 повернути в господарський суд Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2011 |
Оприлюднено | 19.04.2011 |
Номер документу | 14887443 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Савченко Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні