ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22"
лютого 2008 р.
Справа № 22/375-07-8756
За
позовом: Закритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне
суконне об'єднання "Лазур";
до
відповідачів: 1) Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1 ;
2)
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;
про визнання недійсним
договору
та
за
позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП
"Управління виробничо-технологічної комплектації";
до
відповідачів: 1) ЗАТ "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур";
2)
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;
3)
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;
про визнання недійсним
договору позики
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 -
арбітражний керуючий;
Від 1-го відповідача:
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - за довіреністю № 4782 від 01.10.2007р.;
Від 2-го відповідача: не
з'явився;
та
Від
третьої особи з самостійними вимогами: Охотська Л.В. - представник за
довіреністю № б/н від 01.09.2005р.;
Від відповідача ЗАТ
"Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур":
ОСОБА_3 - арбітражний керуючий;
Від
відповідача Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - за довіреністю № 4782 від 01.10.2007р.;
Від відповідача Фізичної
особи - підприємця ОСОБА_2: не з'явився;
СУТЬ
СПОРУ: позивач
Закрите акціонерне товариство "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною
заявою до відповідачів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики № 1/2005 від 22.07.2005р.
В
ході розгляду справи, від Приватного Підприємства "Управління
виробничо-технологічної комплектації" надійшла позовна заява (вх.№11882
від 20.12.2007р.) до відповідачів ЗАТ "Одеське виробничо-торгівельне
суконне об'єднання "Лазур", СПД - фізичної особи ОСОБА_1 та СПД -
фізичної особи ОСОБА_2, про визнання договору позики від 22.07.2007р. № 1/2005
недійсним.
24
грудня 2007р. ухвалою суду було прийнято позовну заяву третьої особи, яка
заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП "Управління
виробничо-технологічної комплектації" до відповідачів Закритого
акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур", Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним
договору позики № 1/2005 від 22.07.2005р. та призначено до розгляду на
23.01.2008р.
Представник
позивача в судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в
повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та підтримав позовну
заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП
"Управління виробничо-технологічної комплектації" також просив суд
задовольнити її в повному обсязі.
Відповідач
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та
його представник в судове засідання з'явились просили суд в задоволені позову Закритого
акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур" та позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на
предмет спору ПП "Управління виробничо-технологічної комплектації"
відмовити, з підстав викладених у відзиві на позов.
Відповідач
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзив на
позов не надав.
Представник
третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПП
"Управління виробничо-технологічної комплектації" в судове засідання
з'явився, наполягав на задоволені позову та підтримав позовні вимоги Закритого
акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
"Лазур".
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін,
суд встановив:
22.07.2005р,
між СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 (Позикодавці) та ЗАТ «Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»(Позичальник), був укладений
Договір позики № 1/2005 від 22.07.2005р. (далі -Договір)
Пунктом
1.1. Договору встановлено, що за цим Договором Позикодавець передає у власність
Позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений цим Договором, а
Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів,
що обумовлені умовами цього Договору.
Пунктом
2.1. Договору встановлено, що розмір позики за цим Договором визнається
розміром фактично переданих коштів у строк, вказаний у п. 3.1. цього договору,
але не більше 300 000 (триста тисяч) гривень.
Пунктом
3.1. Договору встановлено, що Позикодавець надає позику частинами, але не
пізніше 15 лютого 2006р.
Пунктом
3.2. Договору встановлено, що позика надається у готівковому порядку шляхом
внесення грошових коштів у касу Позичальника.
Пунктом
3.3. Договору встановлено, що позика вважається наданою Позикодавцем
Позичальнику з моменту внесення грошових коштів в касу Позичальника, що
підтверджується прибутково -касовим ордером.
Пунктом
4.1. Договору встановлено, що позика надається Позикодавцю на строк до 01
квітня 2006р.
Пунктом
5.1. Договору встановлено, що при настанні дати, вказаної в п. 4.2. цього
договору, Позичальник зобов'язується протягом п'яти календарних днів повернути
Позикодавцю позику у розмірі, що зазначений у п. 2.1. цього договору
Як
зазначає позивач у позові, у наступний час, у господарському суді Одеської
області розглядається справа № 7-32/250-06-8565 про визнання ЗАТ «ОВТСО
«Лазурь»банкрутом.
Відповідачі:
ФО-П ОСОБА_1 та ФО-П ОСОБА_2 подали по справі № 7-32/250-06-8565 заяву про
визнання їх кредиторами ЗАТ «ОВТСО «Лазур»на суму 751 927,68 грн., яка
складається із суми позики, наданої по Договору позики - 245 728 грн., а також
нарахованої пені у розмірі 506 199,68 грн.
Як
стверджує Позивач, ЗАТ «ОВТСО «Лазур»грошові кошті від ФЛ-П ОСОБА_1 та ФЛ-П
ОСОБА_2 по договору позики - не отримано.
Згідно
зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає
у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речи,
визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість
речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладений з моменту
передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно
зі ст. 1051 ЦК України Позичальник має право оспорювати договір позики на тій
підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від
позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Позивач
також вказує, що згідно вимог ст. 1046 ЦК України, умовами договору позики не
встановлені істотні умови договору позики, а саме - сума грошових коштів, яку
позикодавець передає позичальникові та яку позичальник зобов'язаний повернути,
що також є підставою для визнання договору недійсним.
Ухвалою
суду від 24.12.2007р, прийнято до розгляду позовна заява третьої особи з
самостійними вимогами ПП «УПТК»до ЗАТ «ОВТСО «Лазур», СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2
с позовними вимогами визнати недійсним договір позики № 1/2005 від 22.07.2005р.
ПП
«УПТК»стверджує, що договір позики недійсним, виходячи з наступного.
Згідно
зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає
у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речи,
визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість
речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладений з моменту
передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
ПП
«УПТК»вказує, що згідно вимог ст. 1046 ЦК України, договір позики є договором
реальним, так як вважається укладеним з моменту передання грошей або інших
речей, визначених родовими ознаками.
ПП
«УПТК»також вказує, що пунктом 2.1. Договору встановлено, що розмір позики за
цим Договором визнається розміром фактично переданих коштів у строк, вказаний у
п. 3.1. цього договору, але не більше 300 000 (триста тисяч) гривень, а пунктом
3.1. Договору встановлено, що Позикодавець надає позику частинами, але не
пізніше 15 лютого 2006р.
Таким
чином, ПП «УПТК»стверджує, що умови договору не відповідають вимогам ст. 1046
ЦК України, оскільки грошові кошти фактично не передавались.
ПП
«УПТК»також вказує, що умовами договору не передбачено, яку конкретну визначену
суму грошових коштів передає ЗАТ ОВТСО «Лазур»- саме СПД ОСОБА_1, а яку
конкретну визначену суму грошових коштів передає ЗАТ ОВТСО «Лазур»- саме СПД
ОСОБА_2
Умовами
договору не визначена сума грошових коштів, яку ЗАТ «ОВТСО «Лазур»повинно
повернути саме СПД ОСОБА_1, а яку суму грошових коштів ЗАТ «ОВТСО
«Лазур»повинно повернути саме СПД ОСОБА_2, що також є підставою для визнання
недійсним договору позики.
ПП
«УПТК»вказує на те, що згідно п. 3.2 Договору, позика надається у готівковому
порядку шляхом внесення грошових коштів в касу Позичальника, а також, що позика
у готівковому порядку не могла бути внесена у касу ЗАТ ОВТСО «Лазур», так як,
згідно Акту опису та арешту від 09.06.2005р, касова книга ЗАТ «ОВТСО
«Лазур»була описана та був накладений арешт на касову книгу ЗАТ «ОВТСО «Лазур».
14.03.2007р,
Друга державна виконавча служба у Суворовському районі м. Одеси направило ПП
«УПТК»лист, в якому вказала, що грошові кошті на банківські рахунки і в касу
ЗАТ ОВТСО «Лазур», в період з 25.01.2005р по 06.09.2006р - не надходили.
ПП
«УПТК»вважає, що договір позики порушує його права та законом охоронювані інтереси,
як кредитора ЗАТ «ОВТСО «Лазур», так як СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 звернулись
із заявою про визнання їх кредиторами ЗАТ «ОВТСО «Лазур»на суму 751 927,68
грн., обґрунтовуючи свої вимоги договором позики.
Відповідач
СПД ОСОБА_1 позовні вимоги ЗАТ «ОВТСО «Лазур»та ПП «УПТК»не визнає виходячи з
наступного.
Представник
відповідача вказує, що позивачем та третьою особою в обґрунтування своїх
позовних вимог було покладено фіктивність укладеного правочину, оскільки на час
його підписання за СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 рахувалась заборгованість перед
ЗАТ «ОВТСО «Лазур»за іншою цивільно -правовою угодою (договір купівлі -продажу
№ 1/20004 від 18.03.2004р) у сумі, що перевищує розмір позики.
Відповідач
вказує, що у ПП «УПТК»не має матеріально -правового інтересу щодо оскарження
договору позики № 1/2005 від 22.07.2005р, так як ПП «УПТК»не було і не є
акціонером ЗАТ «ОВТСО «Лазур», а також не перебувало у будь яких
правовідносинах з СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2
На
думку відповідача, факт приєднання ухвалою господарського суду Одеської області
від 09.10.2006р по справі № 7-32/250-06-8565 (про банкрутство ЗАТ ОВТСО
«Лазур») заяви ПП «УПТК»про визнання кредитором на суму 232 778,50 грн., не
надають ПП «УПТК»права оскаржувати у судовому порядку раніше укладені боржником
цивільно -правові угоди з іншими суб'єктами господарювання.
Відповідач
також вказує, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський
суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод
недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод
вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за
угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини,
що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, неналежне
виконання оспорюваного договору одним з учасником спірних правовідносин (якщо
такі обставини взагалі мали місце) не є підставою для визнання його недійсним у
судовому порядку.
На
думку позивача, вичерпаний перелік загальних вимог, додержання яких є
необхідним для чинності правочину, встановлений ст. 203 ЦК України, при цьому
чине законодавство України виходить з того, що правочин є правомірним, якщо
його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом
недійсним, згідно ст. 204 ЦК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх
з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог
ЗАТ «ОВТСО «Лазур» та ПП «УПТК», які підлягають задоволенню, при цьому виходив
з наступного:
22.07.2005р,
між СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 (Позикодавці) та ЗАТ «Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»(Позичальник), був укладений
Договір позики № 1/2005 від 22.07.2005р. (далі -Договір)
Умовам
цього договору встановлено наступне.
Пунктом
1.1. Договору встановлено, що Позикодавець передає у власність Позичальника
грошові кошти в розмірі, що обумовлений Договором, а Позичальник зобов'язується
повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, що обумовлені умовами
Договору.
Пунктом
2.1. Договору встановлено, що розмір позики за Договором визнається розміром
фактично переданих коштів у строк, вказаний у п. 3.1. цього договору, але не
більше 300 000 (триста тисяч) гривень.
Пунктом
3.1. Договору встановлено, що Позикодавець надає позику частинами, але не
пізніше 15 лютого 2006р.
Пунктом
3.2. Договору встановлено, що Позика надається у готівковому порядку шляхом
внесення грошових коштів у касу Позичальника.
Пунктом
3.3. Договору встановлено, що Позика вважається наданою Позикодавцем
Позичальнику з моменту внесення грошових коштів в касу Позичальника, що
підтверджується прибутково -касовим ордером.
Пунктом
4.1. Договору встановлено, що Позика надається Позикодавцю на строк до 01
квітня 2006р.
Пунктом
5.1. Договору передбачено, що при настанні дати, вказаної в п. 4.2. договору,
Позичальник зобов'язується протягом п'яти календарних днів повернути
Позикодавцю позику у розмірі, що зазначений у п. 2.1. цього договору
Статтею
1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші
речи, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути
позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість
речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладений з моменту
передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Даний
договір позики суперечить вимогам статті 1046 ЦК України з наступних підстав.
Умовами
Договору позики не визначена реальність договору позики, тобто умови за яких,
грошові кошти передаються Позикодавцем у власність Позичальнику саме при
укладанні цього договору, також умови повернення Позичальником грошових коштів
Позикодавцям, що є підставою для визнання договору позики недійсним.
Крім
того, згідно умов Договору позики Позикодавцями є дві особи, суб'єкта
господарювання: СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2
Судом
встановлено, що умовами договору позики не визначено, яку конкретну суму
грошових коштів передає у власність ЗАТ ОВТСО «Лазур»СПД ОСОБА_1, а яку
конкретну суму грошових коштів передає у власність ЗАТ ОВТСО «Лазур»СПД ОСОБА_2
Відповідно,
судом встановлено, що умовами договору не визначена сума грошових коштів, яку
ЗАТ «ОВТСО «Лазур»повинно повернути СПД ОСОБА_1 і не визначена сума грошових
коштів, яку ЗАТ «ОВТСО «Лазур»повинно повернути СПД ОСОБА_2, що також є
підставою для визнання недійсним договору позики.
Згідно
п. 3.2 Договору, позика надається у готівковому порядку шляхом внесення
грошових коштів у касу Позичальника.
Згідно
п. 3.3 Договору, позика вважається наданою Позикодавцем Позичальнику з моменту
внесення грошових коштів в касу Позичальника, що підтверджується прибутково
-касовим ордером.
Ведення
касових операцій в Україні здійснюються згідно Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління
Національного банку України від 15.12.2004р № 637 (далі -Положення).
Пунктом
2.6. Положення встановлено, що уся готівка,
що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів)
та в повній сумі оприбутковуватися, тобто підприємство здійснює облік готівки в
повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових
касових ордерів.
Пунктом
2.7. Положення передбачено, що для підприємств, що здійснюють операції з
готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання
готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Пунктом
3 Положення встановлено наступний порядок оформлення касових операцій: касові
операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями,
розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням
платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством
України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг,
отримання (повернення) готівкових коштів, приймання готівки в каси проводиться
за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою,
уповноваженою керівником підприємства, про приймання підприємствами готівки в
касу за прибутковими касовими ордерами
видається засвідчена відбитком
печатки цього підприємства
квитанція (що є
відривною частиною прибуткового
касового ордера) за підписами головного
бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Пунктом
4.2. Положення встановлено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають
у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу,
веде одну касову книгу для обліку
операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених
підрозділів).
Відповідач
СПД ОСОБА_1 не надав суду доказів внесення грошових коштів в касу Позичальника,
встановлених умовами Договору і діючим законодавством України.
Суд
також приймає до уваги той факт, що державним виконавцем була описана та був
накладений арешт на касову книгу ЗАТ «Лазур», згідно Акту опису та арешту від
09.06.2005р.
Крім
того, судом встановлено, що 14.03.2007р, Друга державна виконавча служба у
Суворовському районі м. Одеси повідомляє ПП «УПТК»що грошові кошті на
банківські рахунки і в касу ЗАТ ОВТСО «Лазур»в період з 25.01.2005р по
06.09.2006р - не надходили.
Статтею
1051 ЦК України встановлено, що Позичальник має право оспорювати договір позики
на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від
позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Суд
вважає, що договір позики № 1/2005 від 22.07.2005р, укладений між ЗАТ «Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»та СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2
суперечить вимогам статті 1046 ЦК України та є недійсній.
Таким
чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ «ОВТСО «Лазур»та ПП УПТК
обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають
задоволенню в повному обсязі.
На
підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно
-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідачів,
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Закритого акціонерного
товариства «Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»-
задовольнити.
2. Позовні вимоги третьої особи, яка
заявляє самостійні вимоги Приватного підприємства «УПТК»-задовольнити.
3. Договір про надання позики № 1/2005
від 22.07.2005р, укладений між Закритим акціонерним товариством «Одеське
виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»(65006, м. Одеса, вул.
Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000) та Фізичною особою -підприємцем
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і Фізичною особою
-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) визнати
-недійсним.
4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого
акціонерного товариства «Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
«Лазур»(65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000)
витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., витрати
на ІТЗ судового процесу в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.
5. Стягнути з Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Закритого
акціонерного товариства «Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання
«Лазур»(65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000)
витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., витрати
на ІТЗ судового процесу в сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.
6. Стягнути з Закритого акціонерного
товариства «Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання «Лазур»(65006, м.
Одеса, вул. Червонослобідська, 1, код ЄДРПОУ 00307000), на користь Приватного
підприємства «УПТК»(65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1/12, код ЄДРПОУ
21016100) витрати по сплаті державного мита в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 33
коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп.
7. Стягнути з Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Приватного підприємства
«УПТК»(65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1/12, код ЄДРПОУ 21016100)
витрати по сплаті державного мита в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп.,
витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп.
8. Стягнути з Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного
підприємства «УПТК»(65006, м. Одеса, вул. Червонослобідська, 1/12, код ЄДРПОУ 21016100)
витрати по сплаті державного мита в сумі 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп.,
витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 39 (тридцять дев'ять) грн. 33 коп.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК
України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.
Рішення підписано 26.02.2008р.
Суддя
Торчинська Л.О.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2008 |
Оприлюднено | 03.04.2008 |
Номер документу | 1491509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Торчинська Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні