Рішення

від 19.02.2008 по справі 23/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.08                                                                                                        

Справа № 23/320

    Господарський суд Львівської області у

складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) “Мальви”, м. Миколаїв,

до

відповідача 1

Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, м. Миколаїв,

до

відповідача 2

Приватної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв,

за

участю третьої особи,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2,

Миколаївської міської ради, м. Миколаїв,

про повернення приміщення з незаконного

володіння

За

участю представників:

від

позивача  - 

Фурса В.Г., Герилів І.П.,

від

відповідача 1 - не

з”явився,

від

відповідача 2

-ОСОБА_1,

від

третьої особи - не

з”явився

Суть

спору:           ТзОВ “Мальви”, м. Миколаїв,

звернулось з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та

Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про примусове

повернення приміщення площею 23 кв. м, зазначеного у Ткехнічному паспорті

цифрою “Х”, з незаконного володіння підприємця ОСОБА_1 Позовні вимоги мотивовані

тим, зокрема, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого

1996 р. придбав цілісний майновий комплекс, який включав: торгові та підсобні

приміщення 1-го поверху 5-поверхового житлового приміщення, а також складські і

підсобні приміщення підвального поверху у будинку по АДРЕСА_1. Частину

придбаного приміщення, незаконно, на думку позивача, відчужено Миколаївською

міською радою на користь підприємця ОСОБА_1 У судовому засіданні, 25.12.2007

р., позивачем подано клопотання № 17 від 24.12.2007 р. про часткову зміну

предмета позову, в якому він просить визнати за ним право власності на

приміщення площею 23 м кв., яке входить до складу цілісного майнового комплексу

“Приміщення роздрібної торгівлі “Мальви” (АДРЕСА_1), позначеного у Технічному паспорті

цифрою “Х”, та позбавити права користування цим приміщенням (виселення з

приміщення) Приватної особи -підприємця ОСОБА_1.

          Відповідач 2 проти позову заперечив,

посилаючись на те, що приміщення площею 18,4 кв.м придбане ним у власника майна

на законних підставах.

Третя

особа у відзиві зазначила, що позивачем придбано не цілісний майновий комплекс,

яким є тільки житловий будинок, а нежитлові приміщення у житловому будинку, що

ним орендувались. На підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від

17.12.1998 р. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради виніс рішення № 269

від 29.12.199 р. “Про оформлення права власності на магазин по АДРЕСА_1, площею

749,6 м кв. в м. Миколаєві за ТзОВ “Мальви”. 26.04.2000 р. Виконком

Миколаївської міської ради прийняв рішення № 109 “Про реєстрацію нежитлового

приміщення площею 19,7 м кв. в будинку АДРЕСА_1”. 03.04.2006 р. Миколаївська

міська рада за результатами торгів 

уклала договір купівлі-продажу 18,4 кв. м. з 19,7 м кв. приміщення.

          Розгляд справи відкладався з підстав,

наведених в ухвалах суду від 25.12.2007 р., 31.01.2008 р. Ухвалою суду від

25.12.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи залучено Миколаївську

міську раду.

Розглянувши

матеріали справи суд встановив наступне.

Позивачем

у справі на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 28 лютого 1996 р.  придбано приміщення підприємства роздрібної

торгівлі “Мальви” за ціною 5203040 тис. крб. Як вбачається з звіту про

експертну оцінку, затвердженого начальником представництва Фонду державного

майна України у Миколаївському районі 25 січня 1996 р., у 5203040 тис. крб.

Оцінено магазин, який знаходився на першому поверсі 5-ти поверхового будинку.

Площа підвалу -620 м кв., площа магазину 749,6 м кв. Рішенням арбітражного суду

Львівської області від 17.12.1998 р. у справі № 1/1133-7/375 договір

купівлі-продажу державного майна № 4 від 26.02.1996 р. визнано недійсним в

частині підвального приміщення площею 620 м в будинку АДРЕСА_1. Зобов”язано

представництво ФДМУ в Миколаївському районі переукласти з ТзОВ “Мальви” договір

купівлі-продажу на приміщення площею 749,6 м кв. Рішенням Виконавчого комітету

Миколаївської міської ради від 29.12.1999 р. № 269 вирішено оформити право

власності на нежитлове приміщення першого поверху магазину загальною площею

749,6 м кв. (без підвального приміщення) по АДРЕСА_1, за ТзОВ “Мальви”. 22

лютого 2000 р. позивачу видано свідоцтво серії АА № 001975.  Виконавчим комітетом Миколаївської міської

ради 26.04.2000 р. прийнято рішення № 109, в якому зокрема зазначено, що

позивачу видано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення площею

749,6 м кв. першого поверху в будинку по АДРЕСА_1. Приміщення площею 19,7 м кв.

першого поверху в даному приміщенні не були приватизовані ТзОВ “Мальви” і є

власністю міської ради. З огляду на викладене, виконком вирішив нежитлове

приміщення площею 19,7 м кв. першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 - вхід

в підвальне приміщення зі сторони житлового будинку АДРЕСА_2 зареєструвати та

оформити право власності за Миколаївською міською радою. Миколаївська міська

рада 25.10.2005 р. прийняла рішення № 849, яким надала дозвіл на відчуження на

конкурсних засадах об”єкту комунальної власності, що знаходиться по АДРЕСА_1,

загальною площею 18,4 кв. м при умові влаштування окремого входу в підвальне

приміщення буд. № 15 б. Згідно з протоколом № 1 проведення аукціонних торгів

від 03 січня 2006 р. переможцем торгів визнано ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1.

З огляду на результати торгів, між Миколаївською міською радою та ОСОБА_1

03.04.2006 р. укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення Х, що

знаходиться в АДРЕСА_1, площею 18,4 м кв. Договір зареєстровано в реєстрі за №

584 та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази,

господарський суд Львівської області дійшов висновку, що у задоволенні позову

слід відмовити. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з такого.

У

матеріалах справи відстуні та позивачем суду не подані докази, які б свідчили

про визнання в установленому законом порядку недійсними: рішення виконавчого

комітету від 26.04.2000 р. № 109, рішення Миколаївської міської ради від

25.10.2005 р. № 849, аукціонних торгів, які мали місце 03 січня 2006 р.,

договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03.04.2006 р., а також

правовстановлюючих документів (свідоцтво про право власності, видане 16.12.2005

р., рішення виконкому № 372 від 29.11.2005 р.), на підставі яких приватним

нотаріусом ОСОБА_2 посвідчено договір купівлі-продажу від 03.04.2006 р. З

поверхового плану першого поверху п”ятиповерхового будинку, виготовленого

Стрийським МБТІ, вбачається, що загальна площа першого поверху перевищує 749,6

м кв., належних ТзОВ “Мальви” на праві власності. Відтак, не спростовано

твердження третьої особи та відповідача 1 про те, що приміщення площею 19,7 м

кв. не відчужувалось на користь ТзОВ “Мальви”, оскільки забезпечувало доступ до

підвальних приміщень житлового будинку, які потребують обслуговування. Крім

цього, з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії СВР № 281852

від 29.06.2005 р. вбачається, що станом на 29.06.2005 р. позивач не мав

зареєстрованого права власності на нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_1.

Представником третьої особи пояснено у судових засіданнях, що приміщення загальною  площею 749,6 кв. м, які були придбані

позивачем, ним же з 1996 р. по 2001 р. повністю відчужені на користь інших

осіб. Вказане твердження ТзОВ “Мальви” не спростовано. За наведених обставин у

суду відсутні підстави вважати, що спірне приміщення на момент укладення

договору купівлі-продажу від 03.04.2006 р. перебувало у власності позивача, що

його відчуження здійснено Миколаївською міською радою неправомірно, а також, що

внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 03.04.2006 р.  між ОСОБА_1 та третьою особою (Миколаївською

міською радою) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (відповідач 1)

порушив право власності позивача. Вирішуючи спір у справі,  суд бере до уваги й ту обставину, що згідно з

протоколом аукціонних торгів № 1 від 03 січня 2006 р. переможцем торгів визнано

ОСОБА_1 і договір купівлі-продажу від 03.04.2006 р. укладено з ОСОБА_1, який

діяв на підставі паспорта НОМЕР_1. Відповідно до ч. 1 п. 1. п. 2 Положення про

паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України

від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, в редакції постанови Верховної Ради України

від 2 вересня 1993 р. № 3423-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що

посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний

для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій,

оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише

на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

З наведеного вбачається, що паспорт громадянина України не є документом, який

засвідчує факт реєстрації громадянина в якості фізичної особи - підприємця.

Таким документом згідно з ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є свідоцтво про державну

реєстрацію. ОСОБА_1, приймаючи участь в торгах та укладаючи договір

купівлі-продажу, про свою діяльність на підставі свідоцтва про державну

реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, не заявляв.

Відтак, договір купівлі-продажу від 03.04.2006 р. укладено між Миколаївською

міською радою та громадянином ОСОБА_1, а не суб”єктом підприємницької діялності

-фізичною особою ОСОБА_1

За

наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Судові

витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

господарський суд - 

В И Р І Ш И В:

1. У

задоволенні позову відмовити повністю.

2.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

3. Рішення може бути

оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                            

Бортник О.Ю.