Постанова

від 12.04.2011 по справі 16/487

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 № 16/487

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Яковле ва М.Л.

суддів:

при секретарі:

за участю представників с торін: згідно протоколу судо вого засідання від 12.04.2011 року по справі № 16/487 (в матеріалах спра ви)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу акціонерного товари ства відкритого типу «Святош ино», м. Київ на рішення господ арського суду міста Києва ві д 18.01.2011 року по справі № 16/487 (судд я - Ярмак О.М.)

за позовом приватного під приємця ОСОБА_1,

м. Сквира, Київсь кої області

до акціонерного то вариства відкритого типу «Св ятошино», м. Київ

про стягнення 80 245,75 гр н.

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до госп одарського суду міста Києва з позовом до акціонерного то вариства відкритого типу «Св ятошино» про стягнення 80 245,75 гр н. заборгованості, з яких: 58 022,55г рн. основного боргу за догово ром поставки б/н від 14.04.2007 року, 15 317,80 грн. інфляційних втрат, 6 905,40 грн. пені.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 18.01.2011 року п озов задоволено частково: ви рішено стягнути з акціонерн ого товариства відкритого ти пу «Святошино» на користь су б' єкта підприємницької дія льності фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1 58 022 грн. 55 коп. основного боргу, 580 грн. 22 коп. де ржавного мита, 170 грн. 64 коп. витр ат на інформаційне-технічне забезпечення судового проце су; в решті позовних вимог від мовити.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, а кціонерне товариство відкри того типу «Святошино», зверн увся з апеляційною скаргою д о Київського апеляційного го сподарського суду та просить скасувати рішення господарс ького суду міста Києва , в зв' язку з не повним з' ясуванн ям та недоведеністю обстави н справи. а також через поруше ння норм процесуального та м атеріального права, і прийня ти нове рішення.

Апеляційну скаргу скаржни к мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з' ясова но обставини, що мають значен ня для справи та має місце нев ідповідність висновків, викл адених у рішенні місцевого с уду обставинам справи. Скарж ник зазначає, що місцевим гос подарським судом неповно з' ясовано обставини, що мають з начення для справи, а саме те, що судом за основу прийняття рішення було взято товарно-т ранспортні накладні. Однак, з товарно-транспортної наклад ної не можна вирахувати суму заборгованості, а лише кільк ість постановленого молока, оскільки вартість продукції залежить від вмісту жиру, біл ка, кислотності та гущини мол очної сировини. Крім того, ска ржник заперечує проти складе ння акту звірки розрахунків, та стверджує що сторони звір ки не проводили.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 18.02.2011 року по справі № 16/487 апеля ційну скаргу було прийнято д о провадження і призначено п ерегляд рішення на 29.03.2011 року.

Ухвалою від 29.03.2011 року апеляц ійний господарський суд на п ідставі клопотання представ ника позивача відклав перег ляд рішення до 12.04.2011 року та зоб ов' язав забезпечити явку ос іб, які на період 2007 - 2008 року пр ацювали у відповідача, відпо відно, на посаді приймальник а молока у АТВТ «Святошино», ОСОБА_2, (паспорт серії НО МЕР_1, виданий Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській об ласті 25.12.2000 року, ідентифікацій ний код НОМЕР_2, що мешкає з а адресою АДРЕСА_1); на поса ді лаборанта у АТВТ «Святоши но» - ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_3, виданий Сквирськ им РВ ГУ МВС України в Київськ ій області 24.11.1995 року, ідентифік аційний код НОМЕР_4, що меш кає за адресою АДРЕСА_2).

Відповідач проти позову за перечує з підстав, викладени х у відзив на апеляційну скар гу.

В судове засідання, признач ене на 12.04.2011 року, представник в ідповідача не з' явився, нап равив клопотання, яким проси в розгляд справи відкласти в зв' язку з тим, що ухвалу про відкладення отримано 06.04.2011 рок у і до 12.04.2011 року відповідач не в стигає підготувати документ и, необхідні для розгляду спр ави. Однак, колегія апеляційн ого суду вважає, що дане клопо тання задоволенню не підляга є та розцінюється судом лише як спосіб затягувати процес , в зв' язку з тим, що у відпові дача було достатньо часу під готувати необхідні документ и, так як представник відпові дача була присутня у судовом у засіданні 29.03.2011 року. крім тог о, апеляційний суд при розгля ді апеляційної скарги обмеже ний строком розгляду в два мі сяці, клопотань про продовже ння строку розгляду в порядк у ст. 69 ГПК України сторонами н е подавалися, за власної ініц іативи суд позбавлений продо вжувати термін розгляду спра ви.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ предст авника позивача та осіб, викл иканих в порядку ст. 30 ГПК Укра їни, перевіривши матеріали с прави, обговоривши доводи ап еляційної скарги, проаналізу вавши застосування судом пер шої інстанції норм матеріаль ного та процесуального права , колегія суддів дійшла висно вку, що апеляційна скарга зад оволенню не підлягає, а рішен ня господарського суду міст а Києва від 18.01.2011 року по справі № 16/487 - залишається без змін , виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповід но ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційни й господарський суд не зв' я заний доводами апеляційної с карги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.

Згідно ст. 11 Цивільного коде ксу (далі по тексту ЦК) України , цивільні права та обов' язк и виникають із дій осіб, що пер едбачені актами цивільного з аконодавства, а також із дій о сіб, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов' язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов' язкі в, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК Україн и договором є домовленіст ь двох або більше сторін, сп рямована на встановлення, зм іну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов' язками наділені о бидві сторони договору.

Стаття 627 ЦК України та статт я 6 цього Кодексу регламентує , що сторони є вільними в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, звичаї в ділового обороту, вимог роз умності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК Укра їни, зміст договору становля ть умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ни ми, та умови, які є обов' язков ими відповідно до актів циві льного законодавства.

Норми ст. 44 Господарського к одексу (далі по тесту ГК) Украї ни встановлюють, що підприєм ництво здійснюється, зокрема , на основі: вільного вибору пі дприємцем видів підприємниц ької діяльності; самостійног о формування підприємцем про грами діяльності, вибору спо живачів продукції, що виробл яється; комерційного розраху нку та власного комерційного ризику.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місце вим господарським судом, 14 кв ітня 2007 року між акціонерним т овариством відкритого типу «Святошино» з однієї сторони (за договором довіритель) та п риватним підприємцем ОСОБ А_1 з другої (за договором пов ірений) укладено договір б/н, п редметом даного договору сто рони визначили, що довірител ь доручає, а повірений бере на себе зобов' язання від імен і та за рахунок довірителя зд ійснити закупку молока коров ' ячого, незбираного від тре тьої сторони (продавця), а тако ж від імені довірителя здійс нити розрахунки за молоко з п родавцем.

Відповідно до п. 2.1. договору в три дні після підписання ць ого договору, довіритель зоб ов' язаний видати повіреном у доручення на право здійсне ння угоди з третьою стороною .

Однак, з матеріалів справи в бачається, що довірителем до ручення на право здійснення угоди з третьою стороною так і не надавалася.

Відповідно до ст. 1000 Цивільно го кодексу України, за догово ром доручення одна сторона (п овірений) зобов' язується вч инити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) п евні юридичні дії. Правочин, в чинений повіреним, створює, з мінює, припиняє цивільні пра ва та обов' язки довірителя.

Як регламентовано ст. 1003 ЦК У країни, у договорі доручення або у виданій на підставі дог овору довіреності мають бути чітко визначені юридичні ді ї, які належить вчинити повір еному. Дії, які належить вчини ти повіреному, мають бути пра вомірними, конкретними та зд ійсненними.

Стаття 1004 ЦК України встанов лює, що повірений зобов' яза ний вчиняти дії відповідно д о змісту даного йому доручен ня. Повірений може відступит и від змісту доручення, якщо ц ього вимагають інтереси дові рителя і повірений не міг поп ередньо запитати довірителя або не одержав у розумний стр ок відповіді на свій запит. У ц ьому разі повірений повинен повідомити довірителя про до пущені відступи від змісту д оручення як тільки це стане м ожливим.

Як вбачається з договору, по вірений також зобов' язував ся здійснювати фактичні дії по пошуку контрагентів (прод авців молока), проводити анал із кожної закупленої партії молока на предмет його якост і (вміст жиру, кислоти, густини ) з подальшим відображенням о триманих якісних парламенті в молока в супровідних докум ентах; здійснювати доставку на підприємство заготовлено го молока власним транспорто м. Крім того, як вбачається пол ожень договору, повірений на дає послуги довірителю по ох олодженню молока в місці йог о закупки та доставці на підп риємство.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК Укра їни, за договором про надання послуг одна сторона (виконав ець) зобов' язується за завд анням другої сторони (замовн ика) надати послугу, яка спожи вається в процесі вчинення п евної дії або здійснення пев ної діяльності, а замовник зо бов' язується оплатити вико навцеві зазначену послугу, я кщо інше не встановлено дого вором.

Статтею 902 ЦК України встано влено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У ви падках, встановлених договор ом, виконавець має право покл асти виконання договору про надання послуг на іншу особу , залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замов ником за порушення договору.

Частина 2 ст. 628 ЦК України пер едбачає, що сторони мають пра во укласти договір, в якому мі стяться елементи різних дого ворів (змішаний договір). До в ідносин сторін у змішаному д оговорі застосовуються у від повідних частинах положення актів цивільного законодавс тва про договори, елементи як их містяться у змішаному дог оворі, якщо інше не встановле но договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, на підставі вик ладеного вище, колегія судді в апеляційної інстанції вста новила, що даний договір є по с воїй суті змішаним договором , який включає в себе умови дог оворів доручення та про нада ння послуг по пошуку контраг ентів, по охолодженню молока в місці його закупки та доста вці на підприємство та доста вці на підприємство заготовл еного молока власним транспо ртом.

Як вбачається із матеріалі в справи, за товарно-транспор тними накладними на перевезе ння молочної продукції позив ач на виконання умов договор у б/н від 14.04.07 року здійснював по ставку молока (а.с. 19-33). Відповід ачем, контрагентом за догово ром поставки молочної сирови ни, заперечується факт надан ня позивачем таких послуг.

В зв' язку з цим, колегія ап еляційного суду скористалас я своїм правом перевірки зак онності та обґрунтованості р ішення та на підставі клопот ання позивача в порядку ст. 30 Г ПК України викликала для дач і пояснень працівників відпо відача, які на час відносин мі ж позивачем та відповідачем працювали на підприємстві ві дповідача, що підтверджуєтьс я записом в трудовій книжці, а саме:

- на посаді приймальника мо лока у АТВТ «Святошино» - ОС ОБА_2, (паспорт серії НОМЕР _1, виданий Сквирським РВ ГУ М ВС України в Київській облас ті 25.12.2000 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що мешкає за ад ресою АДРЕСА_1);

- на посаді лаборанта у АТВТ «Святошино» - ОСОБА_3 (пасп орт серії НОМЕР_3, виданий Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.11.1995 року, ідентифікаційний код НОМЕ Р_4, що мешкає за адресою АД РЕСА_2).

Метою участі працівників п ідприємств, установ, організ ацій, державних та інших орга нів є вирішення питань щодо о бставин справи, дослідження наявних у справі доказів чи з бирання нових доказів, інших питань, що виникають під час с удового розгляду.

Поясненнями зазначених ви ще працівників відповідача б уло підтверджено, що позивач ем дійсно були проведені зак упки молока у третіх осіб та з дано на підприємство в кільк ості та якості, що зазначені н а товарно-транспортних накла дних, оскільки ці дані проста влялися самими працівниками за їх підписом (так лаборант п ідтвердила свій підпис на на кладній поданій до суду), про щ о зазначено в письмових пояс нення працівників відповіда ча, поданих ними в порядку ст. 30 ГПК України.

Таким чином, апеляційний су д не ставить під сумнів як нал ежний доказ, товарно-транспо ртні накладні, які підтвердж ують факт поставки позивачем молочної сировини на корист ь відповідача.

Що стосується заперечення апелянта з приводу правомір ності угоди від 17.08.2007 року, яку м ісцевий суд прийняв як доказ по зазначеній справі, апеляц ійний суд зазначає наступне.

Так, при дослідженні зазнач еної угоди, укладеної 17.08.2007 року між довірителями, одним із як их є позивач - ОСОБА_1, та в ідповідачем, було встановлен о, що відповідач визнає перед повіреними свій борг та здій снює виплати розстрочено, по рядок рострочення встановле но самими сторонами. Однак, в тексті договору зазначено п ро відносини позивача з відп овідачем на підставі іншого договору № 11-н від 20.02.2007 року. Раз ом з тим, дана угода підтвердж ує факт, який заперечується в ідповідачем, про існування м іж сторонами позову відносин по поставці молочної сирови ни.

Судом першої інстанції вст ановлено, що відповідач свої зобов' язання за договором в частині надання коштів поз ивачу для розрахунку з прода вцями не виконав належним чи ном, у зв' язку з чим у нього в иникла заборгованість перед позивачем у розмірі 58 022,55 грн., щ о підтверджується актом звір ки взаєморозрахунків, підпис аним уповноваженими предста вниками позивача та відповід ача, яким сторони погодили, що станом на 31.08.08 року заборгован ість АТВТ «Святошино» перед позивачем становить 58 022,55 грн. Д о того ж судом встановлено, що відповідачем здійснено част кову сплату боргу за поставк у молочної сировини в сумі 96 474 ,00, що підтверджується актом. П редставник відповідача у суд овому засіданні, яке відбуло ся 29.03.2011 року, підтвердив дійсні сть підпису бухгалтера підпр иємства та печатки.

Апеляційний суд не погоджу ється з доводами апеляційної скарги, що акт звірки не є нал ежним доказом, оскільки, як бу ло встановлено в судовому за сіданні відповідач з позивач ем укладали лише один догові р, а відтак в акті звірки посил ання на конкретний договір є не обов' язковим.

Відповідно до п.п. 1, 7 ст. 193 Госп одарського кодексу України, суб' єкти господарювання та інші учасники господарськи х відносин повинні виконуват и господарські зобов' язанн я належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов' язання - відпові дно до вимог, що у певних умова х звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я та у встановлений строк.

Одностороння відмова від в иконання зобов' язання не до пускається (ст. 525 ЦК України).

Колегія апеляційного суду вважає висновки місцевого г осподарського суду щодо від мови в задоволенні стягненн я 15 317,80 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2008 року по 01.11.2010 року п равомірним, оскільки позивач ем не надано суду належних до казів сплати та порушення ві дповідачем строків оплати, з урахуванням п. 4.5 договору.

З приводу заявленої вимоги про стягнення пені, апеляцій ний господарський суд також підтримує висновок місцевог о суду щодо заявлення зазнач еної вимоги з пропуском річн ого строку, який, відповідно п . 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, застосову ється до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). А оск ільки відповідачем подано за яву в порядку ст. 267 ЦК України п ро застосування строку позов ної давності, то відповідно д о п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позо вної давності, про застосува ння якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмов и у позові.

Позивачем клопотання про п оновлення строку позовної да вності не заявлялося, тому мі сцевий господарський суд пра вомірно відмовив у задоволен ні вимоги про стягнення 6 905,40 гр н. пені.

Враховуючи викладене, коле гія апеляційного суду підтри мує висновок суду першої інс танції про задоволення вимог позивача в частині стягненн я 58 022,55 грн. основного боргу за д оговором б/н від 14.04.07 року.

Інші доводи апеляційної ск арги внаслідок їх безпідстав ності та необґрунтованості н е приймаються апеляційним су дом до уваги.

За правилами ст. 4-7 ГПК Україн и, судове рішення приймаєтьс я колегіально за результатам и обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень та подати до суду відпові дні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК Укра їни, господарський суд оціню є докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України від 18.1 2.2009 року № 14 «Про судове рішенн я у цивільній справі», рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги цивільног о судочинства, вирішив справ у згідно з нормами матеріаль ного права, що підлягають зас тосуванню до даних правовідн осин, а також правильно витлу мачив ці норми. Обґрунтовани м визнається рішення, ухвале не на основі повно і всебічно з' ясованих обставин, на які сторони посилаються як на пі дставу своїх вимог і запереч ень, підтверджених доказами, які були досліджені в судово му засіданні і які відповіда ють вимогам закону про їх нал ежність та допустимість, або обставин, що не підлягають до казуванню, а також якщо рішен ня містить вичерпні висновки суду, що відповідають встано вленим на підставі достовірн их доказів обставинам, які ма ють значення для вирішення с прави.

Виходячи з викладеного вищ е, колегія суддів Київського апеляційного господарськог о суду дійшла висновку, що апе ляційна скарга задоволенню н е підлягає, а рішення господа рського суду міста Києва від 18.01.2011 року у справі № 16/487 - залиш ається без змін.

З огляду на вищезазначене, к еруючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК У країни, Київський апеляційни й господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акц іонерного товариства відкри того типу «Святошино» на ріш ення господарського суду міс та Києва від 18.01.2011 року у справі № 16/487 залишити без задоволе ння.

2. Рішення господарського с уду міста Києва від 18.01.2011 року у справі № 16/487 зал ишити без змін.

3. Матеріали справи № 16/487 пове рнути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

14.04.11 (відправлено)