Рішення

від 03.03.2008 по справі 32/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/89

03.03.08

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Поротон»

до          Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

про          стягнення 95 000 000,00 грн.

                                                                                          Суддя Хрипун О.О.

Представники:

від позивача             Куделя М.О. –предст.

від відповідача Стеблинський М.М.- в.о.ген.дир.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішення прийняте 03.03.2008, оскільки у судовому засіданні 29.02.2008 оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для виготовлення повного тексту рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поротон»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з  Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 95 000 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.11.2007 між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 07-0014/К про надання кредиту, за яким відповідач зобов'язався надати позивачу кредит для впровадження та реалізації інвестиційного проекту «Будівництво сучасного цегельного заводу»на загальну суму 95 000 000, 00 грн. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним Договором не виконав, кредитних коштів позивачу не надав.

Відповідач позову не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на Окреме доручення Прем'єр –міністра України від 24.12.2007 №7 (реєстраційний номер управління документального забезпечення секретаріату Кабінету Міністрів України - № 5244/0/1-07), яким заборонені авансові платежі за рахунок бюджетних коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно Порядку конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів для надання кредитів на їх реалізацію за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2007 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007  № 455, позивач отримав право на кредитування за рахунок коштів державного бюджету інвестиційного проекту «Будівництво сучасного цегельного заводу».

Відповідно до протокольного рішення Міжвідомчої ради з питань інвестицій та інноваційного розвитку від 06.11.2007 №6 визнано за доцільне виділення бюджетних коштів для кредитування інвестиційного проекту «Будівництво сучасного цегельного заводу»(позичальник –товариство з обмеженою відповідальністю «Поротон») в сумі 95000000 грн.

19.11.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю «Поротон»та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою було укладено Договір № 07-0014/К про надання кредиту, згідно з п. 1.1 якого Державна інноваційна фінансово-кредитна установа мала надати товариству з обмеженою відповідальністю «Поротон» кредит у сумі 95 000 000,00 грн. за умови надходження грошових коштів від Державного агентства України з інвестицій та інновацій за кодом програмної класифікації видатків 6241050 «Надання кредитів на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів у галузях економіки у першу чергу з провадження передових енергозберігаючих технологій з виробництва альтернативних джерел палива».

Пунктом 1.2 Договору № 07-0014/К від 19.11.2007 передбачено, що кредит надається з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту «Будівництво сучасного цегельного заводу».

Відповідно до п. 4.1 Договору № 07-0014/К від 19.11.2007 відповідач мав надати позивачу кредит у строк, передбачений Графіком надання кредиту, але не раніше дати зарахування бюджетних коштів на реєстраційний рахунок кредитора, відкритий в Державному казначействі, та укладення позичальником договору забезпечення виконання зобов'язань за договором.   

Представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що кошти на виконання Договору 07-0014/К від 19.11.2007 від Державного агентства України з інвестицій та інновацій на реєстраційний рахунок Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, відкритий в Державному казначействі, надійшли в повному обсязі.

У забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 07-0014/К від 19.11.2007 позивач уклав з відповідачем нотаріально посвідчений Іпотечний договір від 26.12.2007 строком дії до повного виконання зобов'язань за основним договором.

08.01.2008 позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови Договору 07-0014/К від 19.11.2007  щодо надання кредиту (лист вих. № 5 від  08.01.2008), однак листом вих. № 21-252 від 08.02.2008 відповідач в задоволенні цієї вимоги позивачу відмовив.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що немає можливості виконати Договір № 07-0014/К від 19.11.2007 у зв'язку з Окремим дорученням Прем'єр –міністра України від 24.12.2007 №7 (реєстраційний номер управління документального забезпечення секретаріату Кабінету Міністрів України - № 5244/0/1-07), яким головним розпорядникам коштів державного бюджету та державному казначейству України з метою недопущення зростання дебіторської заборгованості на кінець бюджетного року доручено здійснювати платежі виключно за фактично поставлені товари, виконані роботи і надані послуги, крім випадків попередньої оплати (авансування), погоджених з Міністром фінансів України.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначається, що головні розпорядники бюджетних  коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (п. 15); бюджетна установа  - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими (п. 6).

У відповідності до ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Державна інноваційна фінансово-кредитна установа не визнана головним розпорядником бюджетних коштів.

Оскільки Окреме доручення Прем'єр –міністра України від 24.12.2007 №7 адресоване головним розпорядникам коштів державного бюджету, та у зв'язку з тим, що дія доручення поширюється тільки на 2007 бюджетний рік, посилання відповідача на Окреме доручення Прем'єр –міністра України від 24.12.2007 №7, як на підставу невиконання умов Договору № 07-0014/К від 19.11.2007, є  неправомірним.

Відповідно до п. 3 ст. 19 Закону України «Про інноваційну діяльність»кошти Державної інноваційної фінансово-кредитної установи формуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; залучених згідно з чинним законодавством вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб; добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності; та інших джерел, не заборонених законодавством України.

Оскільки кошти Державної інноваційної фінансово-кредитної установи формуються не виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а й з інших джерел, не заборонених законодавством України, відповідач мав можливість виконати умови  Договору № 07-0014/К від 19.11.2007 та надати позивачу кредит у розмірі 95 000 000,00 грн. за рахунок коштів, акумульованих на власних рахунках.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Всупереч наведеним нормам законодавства відповідач своїх зобов'язань за Договором № 07-0014/К від 19.11.2007 не виконав, кредитних коштів позивачу не перерахував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене,  позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи                             (вул. Б. Хмельницького, 65-б, КОД ЄДРПОУ 00041467; р/р 265050011061 у ЗАТ «УБРР»м. Київ, МФО 380883; р/р №35237001004442 у УДК Шевченківського р-ну ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019; р/р №3524600300442 у УДК Шевченківського р-ну ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поротон»(вул. Металургів, 21, м. Кіровоград, 25491, р/р №26002001170 у ЗАТ «УБРР»м. Київ, МФО 380883, КОД ЄДРПОУ 35193043) грошові кошти у сумі 95 000 000,00 грн.

Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи                              (вул. Б. Хмельницького, 65-б, р/р 265050011061 у ЗАТ «УБРР»м. Київ, МФО 380883, КОД ЄДРПОУ 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поротон»(вул. Металургів, 21, м. Кіровоград, 25491, р/р №26002001170 у ЗАТ «УБРР»м. Київ, МФО 380883, КОД ЄДРПОУ 35193043) 25 500,00 грн. державного мита  118 ,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                              О.О. Хрипун