Постанова

від 12.07.2006 по справі 42/132

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/132

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.07.2006                                                                                           № 42/132

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Алданової  С.О.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Бескоровайний О.В.,

від відповідача:          Єщенко І.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.03.2006

 у справі № 42/132 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до                                                   Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"

 про                                                  визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2006 у справі №42/132 позов задоволено частково. Визнано договір № 521325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2006 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” укладеним в редакції Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, окрім умов п.п. 2.4.3, 2.4.5 договору, які викладено у наступній редакції:

“п. 2.4.3 У разі порушення “Споживачем” умов договору складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій про відшкодування “Постачальнику” вартості збитків, а при необхідності звертатися до суду в установленому чинним законодавством порядку”;

“п. 2.4.5 На введення обмеження “Споживачу” встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела “Постачальника”, викликане заборгованістю “Споживача” за спожиту теплову енергію”;

Стягнуто з відповідача на користь позивача 51 грн. витрат по оплаті державного мита та 70,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

У зв'язку зі зверненням Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” на підставі звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивачем запропоновано відповідачу укласти договір № 521325 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 січня 2006 р. до будинку по б-ру Лесі Українки, 17 у м. Києві.

Відповідач висловив заперечення щодо умов п.п. 1.1, 2.2.2, 2.2.5, 2.4.1, 2.4.3., 2.4.5 та 3 лютого 2006 р. надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У відповідності до вимог ст.ст. 179, 275 ГК України укладення договору постачання теплової енергії є обов'язковим для сторін по справі.

Згідно зі ст. 5 Закону України “Про природні монополії” централізоване постачання теплової енергії відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений ст. 181 ГК України. Зокрема, відповідно до ч. 7 вказаної статті якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Позивач звернувся в суд з указаним позовом 24 лютого 2005 p., тобто в установлений ч. 1 ст. 181 ГК України двадцятиденний строк.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині визнання умов п.п. 1.1, 2.2.2, 2.2.5, 2.4.1 договору, укладеними в редакції позивача, виходячи з наступного.

Так, п.п. 1.1. договору в редакції: “Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію “Споживачу” для потреб опалення та гарячого водопостачання, а “Споживач” зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі” відповідає п. 1 ст. 275 ГК України, який визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пункт 2.2.2 договору, в редакції позивача, яким визначено порядок оформлення позивачем первинних облікових та розрахункових документів, відповідає п. 7 ст. 276 ГК України, згідно якого оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пункт 2.2.5 договору, в редакції позивача, яким визначено надання інформації щодо методики розрахунків, режимів теплопостачання відповідає ст. 24 та ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”, які не містять прямої вказівки на щомісячне надання інформації щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання.

Пункт 2.4.1. договору, в редакції позивача, яким встановлене право позивача на часткове або повне припинення постачання теплової енергії передбачене ст. 25 Закону України “Про теплоенергетику”.

Оскільки запропонована позивачем редакція п. 2.4.3 договору щодо права постачальника проводити нарахування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі суперечить вимогам ч. 4 ст. 24 Закону України “Про теплопостачання” та визначеному сторонами предмету договору, що передбачає постачання теплової енергії, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині та визначив наступну редакцію п. 2.4.3 – “У разі порушення “Споживачем” умов договору складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій про відшкодування “Постачальнику” вартості збитків, а при необхідності звертатися до суду в установленому чинним законодавством порядку”.

Крім цього, суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача в частині визнання укладеними умов п. 2.4.5 договору з конкретизацією, що введення обмеження постачання теплової енергії можливе в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела позивача, викликаного заборгованістю саме відповідача за спожиту теплову енергію.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2006 у справі № 42/132 – скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду “Липкижитлосервіс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2006 у справі № 42/132 – без змін.

2.          Матеріали справи № 42/132 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Алданова  С.О.

13.07.06 (відправлено)