Ухвала

від 14.04.2011 по справі 17/84пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/84пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

14.04.11                                                                                 Справа № 17/84пн.

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали двох скарг Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" від 10.02.2011 №2/3-687 та від 02.03.2011 №2/3-974 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "ФІЛІН", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" "Луганське регіональне управління", м. Луганськ

про спонукання виконати певні дії

Орган виконання судових рішень –Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача -  Волчанська І.В., довіреність № 1-11-3290 від 09.02.2011;  

від  Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - представник не прибув.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра»звернулось зі скаргами від 10.02.2011 №2/3-687 та від 02.03.2011 №2/3-974, на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, з вимогами:

- визнати дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині накладення штрафів на боржника - Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»в сумі 510,00 грн. та в сумі 1020,00 грн. неправомірними;

-  визнати постанови про накладення штрафу ВП №21133894 від 14.01.2011 та ВП №21133894 від 31.01.2011, недійсними.

Позивач та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України явку своїх повноважних та компетентних представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до ст. 1212 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

В обґрунтування заявлених вимог по скаргах відповідач, зазначає, що 14.01.2011 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»у розмірі 510,00 грн. (надалі —Постанова). Зазначена постанова була отримана скаржником 03.02.2011.

Підставою для накладення штрафу стало невиконання боржником без поважних причин наказу господарського суду Луганської області №17/84пд від 18.07.2010, у встановлений державним виконавцем строк.

31.01.2011 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також було винесено Постанову про накладення штрафу на боржника - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»у розмірі 1020,00 грн. Зазначена постанова отримана скаржником 23.02.2011.

Підставою для накладення штрафу стало повторне невиконання боржником без поважних наказу господарського суду Луганської області №17/84пд від 18.07.2010, у встановлений державним виконавцем строк.

Скаржник вважає, що при проведенні виконавчих дій було допущено порушення норм Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року, що діяв на час проведення оскаржуваних дії та постанов, (далі – Закон) і неправомірно винесено зазначену Постанову.

Так, на час винесення постанови від 14.01.2011, державний виконавець не пересвідчився, що ВАТ КБ «Надра»отримало  постанову від 06.08.2010 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного наказу.

Як наслідок відсутності інформації про факт і місце відкриття виконавчого провадження, боржник був позбавлений можливості своєчасно повідомити органи державної виконавчої служби, що 17.12.2010 стягувачем подано до банківської установи заяву про відклик платіжного доручення №17 від 15.01.2009 на суму 100000,00 грн., одержувач платежу – ТОВ «Сервісний центр «Філін», код 21766717, р/р одержувача 2610953, банк одержувача - ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, призначення платежу - перерахування на депозитний рахунок грошових коштів, згідно договору №020/0399/128 від 15.01.2009, зобов‘язання виконати яке було предметом виконавчого провадження.

Того ж дня, між ВАТ КБ «Надра»та ТОВ «Сервісний центр «Філін»було укладено додатковий договір №1 до Договору на обслуговування Бізнес - Пакету №7/020080001803 від 08 жовтня 2008 року, згідно якого банк взяв на себе зобов'язання в період з січня 2011 оку по грудень 2011 року включно, щомісячно виплачувати клієнту незнижувальний залишок на суму 100000,00 грн. рівними частинами, згідно встановленого графіка. Клієнт, відповідно п.4 вищевказаного додаткового договору, підтвердив відсутність будь-яких претензій до Банку щодо невиконання або несвоєчасного чи неналежного виконання зобов‘язань за Договором на обслуговування Бізнес - Пакету № (020080001803 від 08 жовтня 2008 року), що виникли до дати підписання Додаткового договору.

Як вбачається із з ч. 1 ст. 87 Закону, штрафні санкції застосовуються до боржника у разі невиконання без поважних причин рішення суду, але на час винесення постанови про накладення штрафу від 14.01.2011 між сторонами вже була досягнута домовленість про порядок добровільного виконання рішення і підстав для притягнення боржника до відповідальності не було.

Станом на 10.02.2011 банківська установа вже видала стягувачу грошові кошти на суму 8333,33 грн., а станом на 02.03.2011 – на суму 24913,00 грн., якими він скористався на власний розсуд.

Крім того, відповідач зазначив, що оскаржувані постанови не відповідають вимогам п.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 та додатку №24 до неї, оскільки вони не затверджена начальником органу державної виконавчої служби.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав суду заперечення на скарги, яким просить суд відмовити заявнику у задоволенні двох скарг у повному обсязі, посилаючись на те, що в наданий для добровільного виконання строк, рішення суду не виконано. У  зв'язку   з   вищезазначеним, 14.01.2011 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, копію якої направлено боржнику для виконання.

21.01.2011  державним виконавцем, відповідно до вимог ст. ст. 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", на адресу боржника направлено вимогу щодо виконання рішення суду.

За повторне  невиконання рішення суду, 31.01.2011  державним  виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі.

31.01.2011 державним виконавцем, відповідно до вимог ст. ст. 5, 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження", порушено перед судом клопотання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника (службових осіб).

31.01.2011 державним виконавцем, відповідно до вимог п. 11 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам та разом із виконавчим документом до суду.

          Тому, представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає, що скаржником не лише не виконується рішення суду, а ще й проводяться дії для зволікання належного виконання рішення суду.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані учасниками процесу докази на підтвердження своїх доводів,  суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.07.2009 у справі  №17/84пн позов задоволено повністю. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” „Луганське регіональне управління”,  м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 7-а, ідентифікаційний код 20165528, виконати умови договору №7/020080001803 на обслуговування бізнес-пакета від 08.10.2008, шляхом перерахування на вкладний (депозитний) рахунок №2610953 ВАТ „Ерсте Банк”, МФО 380009, коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний центр „ФІЛІН”, м. Луганськ, пр-т Пархоменка, 2, ідентифікаційний код 21766717, у розмірі  100000 гривень. Крім того, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” „Луганське регіональне управління”, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 7-а, ідентифікаційний код 20165528, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісний центр „ФІЛІН”, м. Луганськ, пр-т Пархоменка, 2, ідентифікаційний код 21766717, витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 грн. 50 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 1500 грн.

Рішення суду набрало законної сили, на його виконання позивачу був виданий наказ № 17/84пн  від 18.07.2009.

21.09.2010 на виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов наказ господарського суду Луганської області № 17/84пн від 18.07.2009.

23.09.2010 державним виконавцем було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду, згідно з виконавчим документом у семиденний строк з моменту отримання постанови.

Позивачем подано скаргу, в якій він просить визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині накладення штрафу на боржника - Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк "Надра" у сумі 510,00 грн.  та у сумі 1020,00 грн.; визнати постанови про накладення штрафу ВП №21133894 від 14.01.2011 та від 31.01.2011, недійсними.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечує проти двох скарг, з підстав, викладених вище.

Розглянувши матеріали справи, скарги та інші надані сторонами та органом  Державної виконавчої служби документи, вислухавши представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги за заявленими  скаргами підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме: після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Статтею 87 Закону передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець

Як вбачається з матеріалів скарг, ані добровільного ані примусового виконання рішення суду з боку скаржника (відповідача) не відбулось.

Статтею 37 Закону встановлено, що  виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1)  визнання  відмови  стягувача  від  примусового  виконання рішення суду;  2)  визнання  судом  мирової угоди між стягувачем і боржником про  закінчення виконавчого провадження; 3) смерті або  оголошення  померлим  стягувача  чи  боржника, визнання  безвісно  відсутнім  боржника  або стягувача, ліквідації юридичної  особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх  обов'язків  чи  вимог  у  виконавчому  провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування  рішення  суду  або  іншого  органу  (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або  визнання  судом  виконавчого  документа таким, що не підлягає виконанню;  5) письмової  відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника  при  виконанні  рішення  про  передачу  їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6) закінчення  передбаченого  законом  строку для даного виду

стягнення; 7) передачі виконавчого  документа  ліквідаційній  комісії  у разі  ліквідації  боржника  -  юридичної  особи  або  арбітражному керуючому  у  разі  визнання боржника банкрутом;  8) фактичного повного виконання рішення згідно  з  виконавчим документом; 9) повернення  виконавчого  документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи),  які  видали  виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової  особи),  які  видали  виконавчий документ,  у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону; 12)  якщо  рішення  фактично виконане, відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті, під час виконання  рішення Європейського  суду  з  прав  людини.  

Жодних з цих обставин під час виконання рішення суду у даній справі не відбулось, тому у державного виконавця не було законних підстав для невчинення виконавчих дій, передбачених Законом для даного виду рішень (зобов'язального характеру) та  закриття виконавчого провадження.

Посилання скаржника на те, що він домовився зі стягувачем  про інший добровільний порядок  виконання рішення суду у даній справі, а тому держаний виконавець не мав права накладати штрафи за невиконання рішення, судом оцінюються критично, оскільки до суду заяв про зміну способу та порядку виконання рішення від сторін та держаного виконавця не надходило. Про обставини, які б скасували необхідність виконання рішення в примусовому порядку та закриття виконавчого провадження,  державного виконавця повідомлено не було.

Держаний виконавець діє в межах чинного законодавства та має право не виконувати рішення суду і закрити виконавче провадження тільки у вищевказаних випадках, передбачених статтею 37 Закону. Однак, таких доказів на підтвердження таких випадків на час розгляду скарг скаржником не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв в межах своєї компетенції та здійснював виконавчі дії, передбачені Законом, а тому у вимогах щодо визнання дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині накладення штрафів на боржника - Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»в сумі 510,00 грн. та в сумі 1020,00 грн. неправомірними, слід відмовити.

Стосовно вимог щодо визнання постанов про накладення штрафу ВП №21133894 від 14.01.2011 та ВП №21133894 від 31.01.2011, недійсними, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно  пункту 10.2. Інструкції про проведення  виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерстві юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 (далі - Інструкція) у  разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем   строк  рішення,  що  зобов'язує  боржника виконати  певні  дії,  які можуть бути виконані лише боржником, та рішення  про  поновлення  на  роботі державний виконавець виносить постанову  про  накладення  штрафу  на  боржника - фізичну особу в розмірі  від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,   на  посадових  осіб   -   від   десяти  до  двадцяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  і  на  боржника - юридичну  особу  -  від  двадцяти  до  тридцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Постанова  державного  виконавця  про  накладення штрафу може бути   оскаржена   у   начальника  відповідного  органу  державної виконавчої служби,  якому безпосередньо підпорядкований  державний виконавець,  або  до  суду в 10-денний строк (додаток 24).

У разі  повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому самому порядку  накладає  штраф на  боржника  в  подвійному  розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець  порушує  клопотання  перед судом  про  кримінальну  відповідальність  боржника  відповідно до закону.

З Додатку № 24 Інструкції вбачається, що постанова про накладення штрафу повинна бути затверджена начальником органу державної виконавчої служби, однак з наданої органом виконання рішень копії виконавчого провадження вбачається, що постанови про накладення штрафів ВП №21133894 від 14.01.2011 та ВП №21133894 від 31.01.2011 не затвердженні начальником органу виконавчої служби, а тільки підписані старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Губяк С.В.   

У зв'язку з вищевикладеним, постанови про накладення штрафів ВП №21133894 від 14.01.2011 та ВП №21133894 від 31.01.2011 слід визнати недійсними.

З огляду на зазначене, вимоги скаржника по скаргах підлягають задоволенню частково.

У зв'язку з викладеним, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд       

у х в а л и в:

1.          Скарги  Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Вимоги по скаргах щодо визнання неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині накладення штрафів на боржника - Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»в сумі 510,00 грн. та в сумі 1020,00 грн., відхилити.

3. Постанови про накладення штрафу ВП №21133894 від 14.01.2011 та ВП №21133894 від 31.01.2011  визнати недійсними.

Суддя                                                                          О.С. Фонова