Постанова

від 14.04.2011 по справі 41/30-10(6/369-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/30-10(6/369-10)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2011 року                                    Справа №  41/30-10(6/369-10)

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі – Ревкова Г.О.

         за участю представників сторін:

         позивач: Якубович К.О.

відповідач: не з'явився

           розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Айс-Плюс”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.01.11р. у справі № 41/30-10 (6/369-10)

           за позовом Відділу освіти Ленінської районної ради у місті Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ 

           до товариства з обмеженою відповідальністю „Айс-Плюс”, м. Дніпропетровськ

           про стягнення 107 874,28грн.,

                                                             ВСТАНОВИВ:

          У вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 143 941,37 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі у сумі 130 757,35 грн. та 13 184,02 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011  року у справі № 41/30-10 (6/369-10) (суддя Орєшкіна Е.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором та правомірності позовних вимог.

          Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в оренді ТОВ „Айс-Плюс” спірне нежитлове приміщення та погасити борг по орендній платі шляхом зарахування зустрічних вимог орендодавця та орендаря. Вмотивовуючи доводи скарги, скаржник вказує на те, що ним за власний кошт були проведені невід'ємні поліпшення стану орендованого приміщення, внаслідок чого кошти, витрачені на  ремонт орендованого приміщення, повинні бути враховані в рахунок заборгованості з орендної плати.          

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

          У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

          Як убачається з матеріалів справи, 11.09.2001р. між відділом освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Айс-Плюс»(Орендар) було укладено договір оренди №40Л, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування індивідуально визначене майно, а саме, нежитлове приміщення, загальною площею 1835м2, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, 5, що знаходиться на балансі Ленінського РВО.

                  Сторонами узгоджені всі істотні умови договору, у тому числі, порядок оплати орендованого майна.  

                   Пунктом п.3.2 договору встановлено, що орендна плата складає 6109,70грн. (без ПДВ), за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця з урахуванням індексу інфляції.   

                  Додатковою угодою від 01.01.2007р. збільшено розмір орендної плати 11923,44грн. та визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар щомісяця перераховує балансоутримувачу орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом, враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, наданим балансоутримувачем. Балансоутримувач несе відповідальність за нарахування орендної плати в повному обсязі та своєчасне її надходження. Розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною додаткової угоди.

                  В силу п.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

                  Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193   Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                  Враховуючи, що відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за період з 01.11.2009р. по 01.09.2010р. у сумі 99350,04грн. не виконувалися, докази погашення заборгованості за спірний період у судове засідання не надані, вимоги позивача в частині стягнення  заборгованості у сумі 99350,04грн. в примусовому порядку є правомірними і підставно задоволені господарським судом.

                  Заявлену до стягнення суму орендної плати у розмірі 31 407,31 грн. за вересень, жовтень, листопад 2010 року колегія суддів вважає безпідставно нарахованою, оскільки позивачем на підставі ст.782 ЦК України з 12.08.2010 року спірний договір оренди було розірвано, відтак нарахування орендної плати за даний період є неправомірним.

                  Окрім того, безпідставно завищеною колегія суддів вважає і суму пені, нараховану позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань у відповідності до п. 9.1 договору та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” у розмірі 13 184,02 грн., оскільки при її нарахуванні позивачем не враховані приписи п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до норм якої нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Зазначений законодавством шестимісячний строк не був врахований позивачем. За вказаних обставин розмір пені за спірний період становить 9 513,88 грн. і в зазначеній сумі підлягає стягненню.

                  Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд надає наймодавцю право відмовитися від договору найму та вимагати повернення речі. Позивач в установленому порядку відмовився від договору, про що повідомив орендаря, відповідно, відповідач з даною пропозицією погодився, оскільки дії позивача не заперечив, не оскаржив, заходів з погашення заборгованості не вчинив.

                  Колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на проведені ремонт та поліпшення стану орендованого приміщення, оскільки ні факт їх здійснення, ні вартість не є предметом розгляду даного спору. Вимоги щодо зарахування зустрічних вимог сторін задоволенню не підлягають, оскільки в силу ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Питання щодо зарахування зустрічних однорідних вимог сторін не було предметом розгляду у місцевому суді.

                  З огляду на викладене вимоги скаржника слід задовольнити частково; судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                  На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд                                                    

                                              ПОСТАНОВИВ :          

                  Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Айс-Плюс” задовольнити частково.

               Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011 року у справі № 41/30-10 (6/369-10) змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:

              „Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Айс-Плюс»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, б.16-В, код ЄДРПОУ 25529776) на користь відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Шелгунова, буд.19, код ЄДРПОУ 02142218) 99350,04 грн. - заборгованості з орендної плати, 9 513,88 грн. - пені, 1088,63 грн. –витрат по сплаті державного мита, 179,36 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               В іншій частині позовних вимог щодо стягнення орендної плати та пені відмовити”.

               В решті рішення залишити без змін.

                Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

            Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

             Головуючий                                                                             І.В. Тищик

             Судді:                                                                                         Т.А.Верхогляд

                                                                                                                 Л.М.Білецька