Постанова

від 08.04.2011 по справі 9/210-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2011 р. Справа № 9/210-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючої судді Бр игінець Л.М.

суддів Ще панська Г.А.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового зас ідання Риштун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Рівненського апеляцій ного господарського суду апе ляційну скаргу позивача Прив атного малого підприємства " Павлін" на рішення господар ського суду Вінницької облас ті від 12.01.11 р. у справі № 9/210-10 (судд я Балтак О.О. )

за позовом Приватног о малого підприємства "Павлі н"

до Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

про визнання кредитног о договору та договору іпоте ки недійсними

За участю представників :

позивача - не з'явився

відповідача - Медведюк В.В. ( довіреність № 31 від 04.01.2011 р. )

Судом роз' яснено пред ставникам сторін права та об ов' язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну ф іксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід су ддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарс ького суду Вінницької облас ті від 18.06.2011р. (суддя Балтак О.О.) у справі № 9/210-10 відмовлено в задо воленні позовних вимог Прива тного малого підприємства «П авлін»до Публічного акціоне рного товариства «Укрсиббан к»в особі Вінницького управл іння Подільського регіональ ного департаменту про визнан ня кредитного договору та до говору іпотеки недійсним.

Ухвалюючи оскаржуване рі шення місцевий господарськи й суд виходив з того, що позив ач просив визнати недійсними кредитний договір №1107222300 від 07.11 .2006 р. та договір іпотеки від 09.11. 2006 р. посилаючись на те, що вказ ані договори суперечать вимо гам чинного законодавства. П ідставами для визнання недій сним кредитного договору поз ивач вважав укладення останн ього в іноземній валюті та ви користання іноземної валюти за спіним кредитним договор ом як засобу платежу.

Позивач мав довести наявні сть тих обставин, з якими зако н пов'язує визнання угод неді йсними і настанням відповідн их наслідків.

Рішення суду мотивоване ти м, що на час укладання кредит ного договору відповідач ма в видані Національним банком України банківську ліцензію №75 від 24.12.2001 р. на право здійснюв ати банківські операції, виз начені частиною першою та пп . 5-11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківсь ку діяльність", дозвіл №75-2 від 0 9.11.2002 р., додаток до дозволу №75-2 в ід 19.11.2002 р. на право здійснення операцій, визначених п.п. 1 - 4 ча стини другої та частиною чет вертою ст. 47 Закону України "Пр о банки і банківську діяльні сть".

Позивачем не надано суду пе реконливих доказів в розумін ні ст. 32-34 Господарського проце суального кодексу України, я кі б підтверджували, що креди тний договір №11072223000 від 07.11.2006 р. су перечить нормам Цивільного к одексу України, іншим актам ц ивільного законодавства, а т акож моральним засадам суспі льства; не доведено також поз ивачем і відсутність необхід ного обсягу цивільної дієзда тності будь-якої з осіб, яка вч инила спірний правочин; відс утність вільного волевиявле ння та невідповідність його внутрішній волі учасника спі рного правочину; не спрямова ність будь-якої зі сторін на р еальне настання правових нас лідків, обумовлених спірним правочином.

В рішенні суд першої інстан ції також зазначив, що позива чем не надано суду жодних док азів в підтвердження того, що договір іпотеки від 09.11.2006 р. су перечить нормам Цивільного к одексу України, іншим актам ц ивільного законодавства.

Місцевий господарський су д зазначив, що позивачем не на дано суду доказів, які б підтв ерджували яким саме чином ук ладення спірного кредитного договору з відповідачем пор ушує його права та охоронюва ні законом інтереси, не довед ено в чому саме полягає поруш ення його прав.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позив ач ПМП «Павлін»звернувся до Рівненського апеляційного г осподарського суду з апеляці йною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господар ського суду Вінницької обла сті від 12.01.2011р.; ухвалити нове р ішення, яким позов задовольн ити. Визнати недійсним креди тний договір № 11072223000 від 07.11.2006р., ук ладений між ПМП «Павлін»та А КІБ «УкрСиббанк»; визнати не дійсним договір іпотеки від 09.11.2006р., укладений між АКІБ «Укр сиббанк»та ПМП «Павлін»та по свідчений приватним нотаріу сом Вінницького міського нот аріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 4179.

На думку скаржника казане р ішення суду не відповідає но рмам матеріального права та підлягає скасуванню у зв'язк у з наступним.

Між АКІБ «Укрсиббанк» (прав онаступником якого є ПАТ «Ук рсиббанк») та ПМП «Павлін»ук ладено кредитний договір № 1107 2223000 від 07.11.2006р., який передбачає н адання позичальнику кредит в сумі 370 000 шв. франків, що еквівал ентно 1 486 607, 46 грн. під 8,49 % річних із зобов'язанням останнього по вернути кошти строк до 06.11.2017р.

Апелянт посилається на п. 1 с т. 203 ЦК України (зміст правочин у не може суперечити цьому ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства) , н а п. 1 ст. 215 ЦК України (підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою -третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су)

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин) (п. 3 ст. 203 ЦК Украї ни)

Скаржник зазначає, що ст. 533 Ц К України передбачає, що грош ове зобов'язання повинно бут и виконано в гривнях.

Апелянт посилається на ст. 35 Закону України «Про НБУ»від повідно до якої, гривня як нац іональна валюта, є єдиним зак онним платіжним засобом на т ериторії України, приймаєтьс я усіма фізичними і юридични ми особами без будь-яких обме жень на всій території Украї ни за всіма видами платежів, а також для зарахування на рах унки, вклади, акредитиви та дл я переказів.

Відповідно до п. 3.3. ст. 3 Закону України «Про платіжні систе ми та переказ коштів в Україн і»гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймаєть ся усіма фізичними і юридичн ими особами без будь-яких обм ежень на всій території Укра їни для проведення переказів .

Відповідно до ст. 3 Декрету К МУ «Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю»валюта України є єдиним з аконним засобом платежу на т ериторії України, який прийм ається без обмежень для опла ти будь-яких вимог та зобов'яз ань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами в алютного законодавства.

На думку скаржника, укладе ний кредитний договір супер ечить вимогам чинного законо давства, оскільки виражений в іноземній валюті - швейцарс ьких франках.

Скаржник зазначає, що поста новою Правління НБУ № 200 від 30.05.2007 N 200 затверджено пор ядок використання готівков ої іноземної валюти на терит орії України, якими передбач ено в перелік випадків можли вого використання іноземної валюти на території України , серед яких відсутнє право ба нківських установ надавати к редити юридичним особам - ре зидентам кредитів в іноземні й валюті, як і можливість таки х осіб повертати кредитні ко шти в іншій, ніж гривня, валюті .

Апелянт посилається на ст. 2 16 ЦК України згідно якій недій сний правочин не створює юри дичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю . У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'яза на повернути другій стороні у натурі все, що вона одерж ала на виконання цього пр авочину, а в разі неможлив ості такого повернення, зок рема тоді, коли одержане поля гає у користуванні майном, в иконаній роботі, наданій пос лузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, я кі існують на момент відшкод ування.

Відповідач щодо доводів ап еляційної скарги заперечує, рішення місцевого суду вважа є законним та обґрунтованим.

Заслухавши представника в ідповідача, розглянувши дово ди апеляційної скарги та від зиву на неї, дослідивши матер іали справи, Рівненський апе ляційний господарський суд д ійшов висновку про відсутніс ть підстав для скасування рі шення місцевого господарськ ого суду, виходячи з наступно го.

07.11.2006 р. між АКІБ «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ПА Т «Укрсиббанк») та ПМП «Павлі н»укладено кредитний догові р № 11072223000, за умовами якого Банк з обов'язується надати Позичал ьнику, а Позичальник прийнят и і належним чином використо вувати і повернути Банку кре дит у формі одного траншу або декількох траншів, але в будь -якому випадку в межах загаль ної суми кредиту в іноземній валюті, що дорівнює 370 000 (триста сімдесят тисяч) шв. франків у порядку та на умовах, визначе них цим Договором. Вказана за гальна сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 486 607,46 (один мільйо н чотириста вісімдесят шість тисяч шістьсот сім) гривень 46 коп. за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на де нь укладання цього Договору.

Позичальник протягом дії цього Договору має право отр имати кредитні-кошти, загаль на сума яких не може перевищу вати розміру суми кредиту, за значеного в цьому пункті Дог овору. При цьому надані в межа х загальної суми кредиту тра нші після їх повернення до Ба нку згідно умов Договору, не п оновлюють загальну суму кред иту.

Згідно із статтею 215 Цивільн ого кодексу України підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тиною першою-третьою, п'ятою, ш остою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встано влені загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину: 1)зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва; 2)особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності ; 3) волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і; 4) правочин має вчинятися у ф ормі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямовани й на реальне настання правов их наслідків, що обумовлені н им.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК Укра їни юридична особа набуває ц ивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої орган и, які діють відповідно до уст ановчих документів та закону .

Отже, сторонами висловлено волевиявлення щодо укладенн я кредитного договору № 11072223000 п ро надання кредитних коштів в сумі 37000 швейц. франків, саме в іноземній валюті.

Статтею 627 Цивільного кодек су України передбачено, що ст орони є вільними в укладенні договору, виборі контрагент а та визначенні умов договор у з урахуванням вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, звичаїв ді лового обороту, вимог розумн ості та справедливості.

Отже, місцевий господарськ ий суд дійшов обгрунтованого висновку, що ПМП "Павлін" не пі дтвердило відповідно до ст. с т. 33, 34 ГПК України наявність пі дстав для визнання спірного договору недійсним у судовом у порядку на підставі ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин). Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу Укра їни правочин є правомірним, я кщо його недійсність прямо н е встановлена законом або як що він не визнаний судом неді йсним.

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні ві дносини здійснюються на підс таві кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і с трок кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань по зичальника, відсоткові ставк и, порядок плати за кредит, обо в'язки, права і відповідальні сть сторін щодо видачі та пог ашення кредиту.

У відповідності до ч.3 ст. 533 ЦК України використання інозем ної валюти, а також платіжних документів в іноземній валю ті при здійсненні розрахункі в на території України та зоб ов'язаннями допускається у в ипадках, порядку та на умовах , встановлених законом. Згідн о ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зо бов'язання можуть бути вираж ені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти г осподарювання мають право проводити розрахунки між со бою в іноземній валюті відпо відно до законодавства. Вико нання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснює ться відповідно до закону.

Законодавчими актами, що в становлюють право банку здій снювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ «Про банки і банк івську діяльність», Декрет К МУ «Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю», ЗУ «Про Національний бан к України». Зазначені нормат ивні акти визначають, що банк має право здійснювати свою д іяльність на підставі видано ї НБУ ліцензії.

Відповідно до ст.5 Декрет К МУ «Про систему валютного р егулювання і валютного конт ролю»Національний банк Укра їни видає індивідуальні та г енеральні ліцензії на здійсн ення валютних операцій, які п ідпадають під режим ліцензув ання згідно з цим Декретом. Ге неральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам Україн и, національному оператору п оштового зв'язку на здійснен ня валютних операцій, що не по требують індивідуальної ліц ензії, на весь період дії режи му валютного регулювання. Ін дивідуальні ліцензії видают ься резидентам і нерезидента м на здійснення разової валю тної операції на період, необ хідний для здійснення такої операції.

За наявності банківсько ї ліцензії та за умови о тримання письмового дозво лу Національного банку Украї ни банки мають право здійсню вати операції з валютними ці нностями, зазначеними у п. 2.3 По ложення про порядок видачі б анкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліценз ій на виконання окремих опер ацій, затвердженого постанов ою Національного банку Украї ни № 275 від 17.07.2001р.

Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльніс ть" відносить до кредитних оп ерації, зазначені у пункті 3 ча стини першої та у пунктах 3-7 ча стини другої статті 47 цього За кону, зокрема, розміщення зал учених коштів від свого імен і, на власних умовах та на влас ний ризик.

За таких обставин, Банк, бу дучи фінансовою установою м ає право здійснювати кредиту вання як валютну операцію, при наявності банківсько ї ліцензії та письмового дозволу Національного банк у України.

Як свідчать матеріали спра ви та встановлено судом перш ої інстанції, на час укладанн я кредитного договору відпов ідач мав видані Національни м банком України банківську ліцензію №75 від 24.12.2001 р. на право здійснювати банківські опер ації, визначені частиною пер шою та пп. 5-11 частини другої ст . 47 Закону України "Про банки і б анківську діяльність", дозві л №75-2 від 09.11.2002 р., додаток до дозво лу №75-2 від 19.11.2002 р. на право здій снення операцій, визначених п.п. 1 - 4 частини другої та части ною четвертою ст. 47 Закону Укр аїни "Про банки і банківську д іяльність".

У відповідності із ч.4 ст. 5 Де крету Кабінету Міністрів Укр аїни № 15-93 індивідуальної ліце нзії потребують операції з н адання і одержання резидента ми кредитів в іноземній валю ті, якщо терміни і суми таких к редитів перевищують встанов лені законодавством межі. Ра зом з тим, до цього часу ці меж і законодавчо не встановлені . Таким чином, будь-які операці ї з надання і одержання резид ентами кредитів в іноземній валюті ( незалежно від строкі в та сум) отримання індивідуа льної ліцензії не потребують .

Пункт 1.5. Положення про поряд ок видачі Національним банко м України індивідуальних ліц ензій на використання інозем ної валюти на території Укра їни як засобу платежу, затвер дженого Постановою Правлінн я Національного банку Україн и № 483 від 14.10.2004р. передбачає, що ви користання іноземної валюти як засобу платежу без ліценз ії дозволяється: якщо ініціа тором або отримувачем за вал ютною операцією є уповноваже ний банк (ця норма стосуєтьс я лише тих операцій уповнова женого банку, на здійснення я ких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснен ня операції з валютними цінн остями); у випадках, передбаче них законами України. У всіх і нших випадках використання і ноземної валюти як засобу пл атежу можливе лише за наявно сті ліцензії.

ПАТ«УкрСиббанк» отримав б анківську ліцензію №75 на прав о здійснювати банківські опе рації, в тому числі щодо розмі щення залучених коштів від с вого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмо вій Дозвіл № 75-2 від 24 грудня 2001р. н а право здійснювати операції з валютними цінностями, що є г енеральною ліцензією на здій снення валютних операцій згі дно з Декретом Кабінету Міні стрів України "Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю", тому використа ння Банком і позичальником і ноземної валюти як засобу пл атежу за Кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства.

Також відповідно до 8.12. пост анови НБУ від 30.05.2007р. за №200 «Прав ил використання готівкової і ноземної валюти на території України»фінансові установи , які одержали генеральну ліц ензію Національного банку на здійснення валютних операці й, і національний оператор по штового зв'язку можуть викор истовувати готівкову інозем ну валюту для проведення вал ютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцен зій Національного банку на з дійснення валютних операцій .

Кредитний договір від 07 лис топада 2006 року за №11072223000 не супер ечить Цивільному кодексу Укр аїни, іншим актам цивільного законодавства а також морал ьним принципам суспільства, та волевиявлення учасника пр авочинну є вільними та відпо відають його внутрішній волі . Відповідно до п.п.8.2. Кредитног о договору, підписанням дано го договору Позичальник підт верджує що він повністю розу міє всі умови цього Договору , свої права та обов'язки за ци м Договором і погоджується з ними, також підтверджує свою здатність виконувати умови даного Договору, що даний Дог овір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є о бов'язковими для позичальник а, чи його статуту, іншим устан овчим документам, що відсутн і будь-які перешкоди для вико нання даного договору на ден ь його підписання, що надані П озичальником у банк документ и для розгляду питання про кр едитування та інші документи , пов'язані з обслуговуванням кредиту не містять будь -яких недостовірних відомостей.

09.11.2006 р. між сторонами підписа но договір іпотеки нерухомог о майна, пунктом 1.1 якого встан овлено, що предметом договор у с передача іпотекодавцем (п озивачем) іпотекодержателю ( відповідачу) в іпотеку нерух оме майно: нежитлову будівлю , яка розташована в місті Вінн иці, по вулиці Пирогова, під но мером 131-а

Предмет іпотеки належить і потекодавцю на підставі свід оцтва № 18 про право власності на будівлю, виданого виконко мом Вінницької міської ради 10.10.1997 року на підставі рішення № 950 від 25.09.1997 року, зареєстрованог о в Державному комунальному підприємстві „Вінницьке обл асне об'єднане бюро технічно ї інвентаризації" 29.10.1997 року в р еєстровій книзі № 2 за № 52, і нем ає жодних договірних змін ст років позовної давності, щод о правочинів на підставі яки х іпотекодавець отримав прав о власності на Предмет іпоте ки.

Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання ус іх грошових зобов'язань Прив атного малого підприємства „ Павлін"' за кредитним договор ом № 11072223000 від 07.11.2006 року.

Згідно ст. 626 Цивільного коде ксу України договором є домо вленість двох або більше сто рін, спрямована на встановле ння, зміну або припинення цив ільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни "Про заставу", заставою м оже бути забезпечена будь-як а дійсна існуюча або майбутн я вимога, що не суперечить зак онодавству України, зокрема така, що випливає з договору п озики, кредиту, купівлі-прода жу, оренди, перевезення ванта жу тощо. Застава може мати міс це щодо вимог, які можуть вини кнути у майбутньому, за умови , якщо є угода сторін про розмі р забезпечення заставою таки х вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивіль ного кодексу України предмет ом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папе ри, майнові права), що може бут и відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стя гнення.

Згідно ст. 575 Цивільного коде ксу України іпотека є окреми м видом застав. Так, згідно час тини першої зазначеної статт і іпотекою є застава нерухом ого майна, що залишається у во лодінні заставодавця або тре тьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону У країни "Про іпотеку" та ст. 572 Ци вільного кодексу України, іп отека - вид забезпечення вико нання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у воло дінні і користуванні іпотеко давця, згідно з яким іпотеко д ержатель має право в разі нев иконання боржником забезпеч еного іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх в имог за рахунок предмета іпо теки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим З аконом.

За твердженням позивача, д оговір іпотеки від 09.11.2006 р. є нед ійсним на підставі ст. 548 Цивіл ьного кодексу України.

За змістом ч.2 ст. 548 Цивільног о кодексу України недійсне з обов'язання не підлягає забе зпеченню. Недійсність основн ого зобов'язання (вимоги) спри чиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим коде ксом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Місцевим господарським су дом дана належна оцінка дово дам позивача, які були предме том дослідження.

Скаржником не надано суду ж одних доказів на підтверджен ня того, що договір іпотеки в ід 09.11.2006 р. суперечить нормам Ци вільного кодексу України, ін шим актам цивільного законод авства.

Отже, підстави недійсності правочину відповідно до ста тті 215 Цивільного Кодексу Укра їни скаржником не доведені.

Враховуючи викладене, Рівн енський апеляційний господа рський суд, погоджується з рі шенням суду першої інстанції та вважає, що підстави для ска сування оскаржуваного рішен ня у відповідності із ст. 104 ГПК України- відсутні.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК У країни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господар ського суду Вінницької області від 12.01.2010р. у справі № 9/210- 10 залишити без змін, а апеляці йну скаргу Приватного малого підприємства "Павлін"- без зад оволення

2. Матеріали справи № 9/210-10 пов ернути до господарського суд у Вінницької області.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена в касаційн ому порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Демидюк О.О.