Постанова

від 14.04.2011 по справі 11/118-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/118-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р.                                                                Справа № 11/118-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Гудак А.В.

суддів                                                                             Олексюк Г.Є.

                                                                                        Сініцина Л.М.                                                                                                                                                                                    

при секретарі судового засідання  Михалюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сіднєнко О.Л. дов. в справі

відповідача: Логінов В.Г. дов. в справі

від прокуратури - не з"явились

від третіх осіб: Міністерство транспорту та зв"язку України - не з"явився

                          ТзОВ "Твел Україна" - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області

у справі № 11/118-10 від 30.09.10р. (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом  ( заявою) Першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

третя особа без самостійних вимог на  стороні позивача: Міністерство інфраструктури України

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Твел Україна"

про скасування рішення третейського суду

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 30.09.10р. по справі № 11/118-10 за позовом Першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в  особі Фонду Державного майна України  до  ВАТ  "Київський річковий порт", третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "Твел Україна" про  скасування рішення третейського суду в позові відмовлено.

          Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

          Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

          В силу п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Як стверджується наведеним вище, позивачу,  як органу в сфері повноважень якого розпорядження державним майном, а отже і Державі в інтересах якої звернувся прокурор,  було відомо про існування рішення постійно діючого Вінницького Третейського суду при "ТБ Всеукраїнська" від 02.08.2006 р. у справі №0026/06 в березні 2007 року.

          За вказаних обставин, починаючи з березня 2007 року позивач протягом 3-ох місяців мав право на оскарження рішення, проте не скористався ним. Поміж з тим, суд також зауважує, що в позовній заяві не наведено мотивів причин пропуску позовної давності.

          Пунктом 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          При розгляді справи 14.09.2010р. представником відповідача подано заяву за № 01-29-896 від 10.09.2010р.  про застосування строку позовної давності, яка прийнята судом.

          У відповідності до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, у межах якого міг реалізувати своє право на оскарження рішення, а тому в позові слід відмовити.

          Не погоджуючись з прийнятим рішенням першої інстанції позивачем - Фондом   Державного майна України 18.10.10р. подано через господарський суд Вінницької області апеляційну скаргу, яка зареєстрована за вх. № 693, матеріали якої надійшли до Рівненського апеляційного господарського суду 01.02.11р., зареєстровані за вх. № 477/11.

          Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що спірне майно, право власності на яке, на підставі оскаржуваного рішення третейського суду визнано за відповідачем, до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт" не передавалося, а отже об'єкт нерухомості, розташований у м. Вінниці по вул. Козицького, 64 на час винесення рішення постійно діючого рішення третейського суду при «ТБ Всеукраїнська»від 02.08.2006р. перебував у власності держави в особі Фонду державного майна України.

          Під час приватизації майнового комплексу Київського річкового флоту, який був підрозділом Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту, нерухоме майно пристані "Вінниця" до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт" не передавалося, приватизація даного майна не проводилася.

          Перебування спірного майна на балансі позивача не свідчить про належність такого майна йому на правах власника, оскільки за своїм економічно-правовим змістом баланс не являється тотожним поняттям праву власності і не передбачає усіх складових його правомочностей, тобто можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном у повному обсязі.

          Позивачем - Фондом державного майна України 03.03.11р. подано клопотання про  залучення  до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України, так як відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.11.209р. № 1485-р "Про визначення органу управління об'єктами державної власності, які не ввійшли до статутних фондів ВАТ "Київський річковий порт"  та ВАТ "Кременчуцький річковий порт" саме  Міністерство транспорту та з"язку визначено органом управління об'єктами державної власності, які не ввійшли до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт". Правонаступником Міністерства транспорту та з"язку України згідно з Указом Президента України від 09.12.2010р. № 1085 є Міністерство інфраструктури України.

          Колегія суддів апеляційного суду врахувавши обставини по справі № 11/118-10, ухвалою від 30.03.2011 року  залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України (Міністерство транспорту та з"язку України) .

          Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України (Міністерство транспорту та з"язку України) належним чином повідомлена про час та місце перегляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення, письмових пояснень не подали, не повідомили суду про причини неявки.

           Прокуратурою Вінницької області направлено пояснення до апеляційної скарги, яким підтримують доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача - Фонду державного майна України та просять рішення суду першої інтанції скасувати та задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

          Представник прокуратури в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце перегляду сапеляційної скарги.

          Відповідач направив відзив на апеляційну скаргу, вважає її безпідставною та необгрунтованою, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції що діяла на час приватизації ДП "Київський річковий порт" до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належали:майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами;незавершене будівництво;частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань;    

          Цим же законом в п.2 ст. 5 наведено перелік майна, що не підлягав приватизації. В переліку не міститься майна, що є предметом спору в цій справі.

          Виходячи з чого  майно філії "пристані Вінниця" могло бути об'єктом приватизації на час перетворення державного підприємства в ВАТ "Київський річковий порт".

          Другим важливим питанням є те, що відповідно до п. 9 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1992 р. N 522 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди" (далі - Методика) Оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності:проведення повної інвентаризації майна; розробка передаточного балансу; вивчення вартості об'єкта приватизації згідно з даними балансу; складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.   

          Посилається на те, що майно пристані Вінниця входило до складу Державного підприємства "Київський річковий порт". Відповідно до Методики зазначене майно було інвентаризоване при оцінці вартості активів підприємства, що приватизувалось та увійшло до вартості приватизованого підприємства. На підтвердження входження зазначеного майна до складу приватизованого майнового комплексу ВАТ "Київський річковий порт" є те що:

          1)немає документів які підтверджують, що органами приватизації приймались рішення про виключення зазначеного майна з цілісного майнового комплексу державного підприємства "Київський річковий порт", що підлягав приватизації;

          2)майно,   що   не   підлягало   приватизації  та   використовувалось   в   діяльності підприємства було передано в оренду ВАТ "Київський річковий порт" такими об'єктами є

гідротехнічні споруди;

          3)відповідно до протоколу наради по визначенню   статутного фонду акціонерного товариства, створеного на базі державного підприємства МДО "Укррічфлот" - "Київський річковий порт" (далі - державне підприємство) до статутного фонду було вирішено включити майно крім   1) житлових об'єктів, 2)об'єктів, що не підлягають приватизації в силу закону. Оскільки майно, щодо якого виник спір не належить до категорії житлового фонду та до майна, що не підлягає приватизації через заборону закону (обгрунтування наводиться вище) очевидним є те що майно пристані  Вінниця увійшла до складу ВАТ "Київський річковий порт";

          4)відповідно до балансу держаного підприємства "Київський річковий порт" станом на 01.09.1992р. вартість всіх основних засобів державного підприємства, включаючи майно пристані Могилів-Подільська, складала 776717 тис. крб., ця цифра була взята в розрахунку "Акту оцінки вартості цілісного майна комплексу Київський річковий порт", що підтверджує факт приватизації зазначеного майна. Єдиним майно, що не ввійшло до оціночної вартості майнового комплексу склало орендне майно (гідроспоруди) відображено в  "Ведомости наличия   гидросооружений   на   01.09.1992г."   та   незавершене   будівництво   житлового будинку(рядки 13.4. та 13.5. Акту оцінки вартості цілісного   майна комплексу Київський річковий порт).

          5) відповідно до наказу Фонду державного майна України від 15.01.1993р. № 25 було затверджено Статут акціонерного товариства Київський річковий порт та визнано, що акціонерне товариство є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, на базі якого воно створено. Згідно з п. 1.2 Статуту акціонерного товариства "Київський річковий порт" ВАТ "Київський річковий порт" з моменту його реєстрації є правонаступником державного підприємства Київський річковий порт з переходом до нього усіх майнових прав і зобов'язань останнього. Крім зазначеного вище, згідно з пунктом 4.2. Статуту акцібнерного товариства "Київський річковий порт", затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 15.01.1993р. № 25 (далі - "Статут"), з метою виконання основних завдань ВАТ "Київський річковий порт" на час реєстрації Статуту включає до свого складу низку підрозділів без права юридичної особи, в тому числі пристань Вінниця і пристань Могилів-Подільська. Також, відповідно до пункту 5.3. Статуту, ВАТ "Київський річковий порт" є власником майна перетвореного державного підприємства, а пункт 5.6. Статуту встановлює, що майно, надане ВАТ "Київський річковий порт" в порядку, визначеному п. 5.З., що знаходиться на території України, захищені правом власника у відповідності до законодавства України. З чого випливає, що Фонд державного майна при приватизації своїм наказом включив майно пристані  Вінниця до складу статутного фонду новоутвореного підприємства.

          Крім того наголошує на пропуску прокурором та позивачем строку позовної давності встановленого ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю " Твел Україна"   в судове засідання не з"являлось, письмових пояснень не подано.

          Відповідно до статті  101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції здійснює розгляд справи та апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами.

          Заслухавши пояснення  представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським  судом норм матеріального та процесуального права, оцінивши висновки суду, викладені в рішенні на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

          Згідно з Наказом Фонду державного майна України "Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства" від 10.11.1992р. № 477, створено на базі державного майна транзитного (магістрального) флоту, головного підприємства, 20 підприємств та структурних одиниць "Укррічфлот" (додаток № 1) "Державну акціонерну судноплавну компанію "Укррічфлот" шляхом випуску акцій на повну вартість її майна ( а.с.9- а.с.11, том.1). Затверджено Статут "Державної акціонерної компанії "Укррічфлот".

          На базі інших підприємств МДО "Укррічфлот", що не ввійшли до складу судноплавної компанії (додаток № 2), створено окремі акціонерні товариства,  в тому рахунку Київський річковий порт ( а.с.13, том.1).

          Відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 25 від 15.01.1993р. затверджено Статут акціонерного товариства Київський річковий порт, в якому визначено акціонерне товариство правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, на базі майна якого воно створено ( а.с.13, а.с.23-а.с.29, том.1).

          З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління річкового флоту при Раді Міністрів УРСР від 10.01.1985 року  було приєднано до Київського річкового порту Вінницьке районне управління річкового порту, зокрема згідно з матеріалами Вінницького міжміського бюро технічної інвентаризації  - Вінницька пристань 11 розряду м.Вінниця, вул.Козицького, 64 (а.с.63-а.с.72, том.1).  

          Відповідно до п. 1.5 Статуту Товариство засноване на базі державного майна "Київський річковий порт" шляхом випуску акцій на повну вартість цього майна ( а.с.23,  том.1).          Згідно з пунктом 4.2. Статуту до складу Товариства як структурний підрозділ  входить пристань "Вінниця" ( а.с.24, том.1).

З матеріалів справи вбачається, що           рішенням третейського суду від 02.08.2006р. по справі № 0026/06 у задоволенні первісного позову ТзОВ "Твел Україна" до ВАТ "Київський річковий порт" відмовлено повністю. Зустрічний позов  ВАТ "Київський річковий порт" задоволено. Визнано за ВАТ "Київський річковий порт" (код ЄДРПОУ 03150071, 04071, м.Київ, вул. Верхній Вал, 70), право власності на об"єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Козицького, 64 і складаються з адміністративного будинку літ "А" загальною площею891,4 кв.м., складу літ. "В"загальною площею 31,5 кв.м.

Дане рішення третейського  суду в частині задоволення зустрічного позову про визнання права власності мотивоване тим, що   наказом Фонду державного майна України № 25 від 15.01.1993 року затверджено статут акціонерного   товариства   "Київський  річковий   порт"   та  зазначено.   "Вважати   акціонерне товариство правонаступником прав та обов'язків підприємства на базі майна якого воно створене". Відповідно до п. 5.3. Статуту, затвердженого Наказом ФДМУ № 25 від 15.01.1993 року Товариство є власником майна перетвореного державного підприєхмства. У відповідності до Наказу Міністерства юстиції України, "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5 -державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності і об'єкти нерухомого майна визначено у додатку 1 Наказу Міністерства юстиції  №7/5 від 07.02.2002 року. Так у п. 15 додатку 1 зазначено, що підставою для реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації) та акта приймання - передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації, тощо. З довідки ВАТ " Київський річковий порт" № 29 від 17.04.2006 року вбачається, що спірні будівлі знаходяться на балансі ВАТ "Київський річковий порт".          

Відсутність   реєстрації права власності на спірне майно підтверджується листом № 4456 від 04.05.С року КП "ВООБТІ", згідно якого реєстрація права власності на зазначені об'єкти нерухомості не проводилась. Спірне нерухоме майно не знаходиться в комунальній власності, що вбачається з довідки № 01-09-1043 від 26.04.2006 року управління комунального майна Вінницької міської ради та довідки № 519 від 26.04.2006 року управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької обласної ради де визначено, що зазначені будівлі, які розташовані по вул. Козицького, 64 у м. Вінниці не являються об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Вінниці та об'єктом спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області вВідповідно до Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", від 31 березня 1999 року N 87 - баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний   капітал. Активи - це ресурси, контрольовані. Оціночний акт на домоволодіння, відомість внутрішніх обмірів, план земельної ділянки, що були надані у користування Вінницькій пристані другого розряду по вул. Козицького у м. Вінниці згідно матеріалів справи складені у 1965 році. Таким чином, на момент утворення ВАТ "Київський річковий порт" (1992 рік), до складу якого входить Пристань "Вінниця", дане нерухоме майно вже знаходилось на балансі та у користуванні Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот", на базі якого було створено відкрите акціонерне товариство - пози вач за зустрічним позовом. Згідно інформаційної довідки, виданої КП "ВООБТГО 1.08.2006 року за №8179,площі спірних об'єктів нерухомості складають: адмінбудинок з прибудовами літ "А" загальною площею 891,4 кв.м., складу літ. "В"загальною площею 31,5 кв.м.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" станом на 15.12.1992 року приватизації не підлягали національні культурні та історичні цінності України, надра, водні ресурси та інші об'єкти права виключної власності народу України, а відповідно до ч. 4 ст. 5 - будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів. При наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням у довгострокову оренду.  

          Беручи до уваги встановлені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до наступних висновків.

          Пунктом першим статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, чинній на момент приватизації АТ "Київський річковий порт") встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

          Статтею 7 цього  Закону України визначено, що Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

          Пунктом 6 ст. 18 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" встановлено, що створене акціонерне товариство є правонаступником приватизованого підприємства.

          У статті 20 вказаного Закону України, зазначено, що визначення початкової ціни об'єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється виходячи з оцінки у відновній вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахування дебіторської та кредиторської заборгованості відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У випадках, передбачених Державною та місцевими програмами приватизації, початкову ціну майна державного підприємства може бути змінено з урахуванням потенційної прибутковості.

          Під час оцінки усього майна Київського річкового порту під час приватизації, за винятком майна, що не увійшло до статутного фонду (перелік затверджений заступником голови Фонду державного майна України) було прийнято за основу вартість за консолідованим балансом підприємства станом на 1992 рік, за виключенням об'єктів, що не увійшли до статутного фонду згідно вказаного переліку.

          Зідно із ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на момент корпоратизації ВАТ "Київський річковий порт") при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

          Крім того, суд зважає, що при вирішенні питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу.          

Згідно інвентаризаційної відомості, зведеного акту вартості будівель ВАТ "Київський річковий порт", останні не містить інформації стосовно нежитлових будівель, що знаходяться  за адресою: м.Вінниця, вул.Козицького,64 і складаються з адміністративного будинку "літ.А" площею 891,4 кв.м.  та  складу "літ.В" площею 31,5 кв.м. ( а.с.18-а.с.22, том.1).

          Окрім того,  відповідно до переліку майна, переданого Фондом державного майна України  до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" серед цього майна нежитлові будівлі, що знаходяться у м.Вінниця, вул.Козицького,64 і складаються з адміністративного будинку "літ.А" площею 891,4 кв.м.  та  складу "літ.В" площею 31,5 кв.м. не обліковуються.

          Наведеним стверджується, що майно  пристані Вінниця,  що знаходяться у м.Вінниця, вул.Козицького,64 і складаються з адміністративного будинку "літ.А" площею 891,4 кв.м.  та  складу "літ.В" площею 31,5 кв.м. не передавалось до статутного фонду акціонерного товариства "Київський річковий порт", а відтак, обставини на які вказує відповідач  є недоведеними.

          Поміж з тим суд зважає, що відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

          Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Положення стаття 59 Господарського кодексу України визначають, що реорганізація може проводитись шляхом злиття, приєднання, поділ (виділення), перетворення.  В силу частини 4 даної норми, у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

          Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

          В силу приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в БТІ є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності. Реєстрація поділяється на первинну і поточну.

          Первинна реєстрація –це така реєстрація, коли об'єкт нерухомості вперше записується в реєстрову книгу і йому присвоюється черговий реєстровий номер у книзі. Разом з об'єктом нерухомості в реєстрову книгу під тим же номером записується і суб'єкт права власності.

          Поточна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - це реєстрація переходу прав власності від одних власників до інших. Правовстановлюючий документ, що свідчить про перехід права власності не може бути зареєстрований в БТІ, якщо не проведена первинна реєстрація.

          Як стверджується матеріалами інвентаризаційних справ на об'єкти нерухомого майна у   м.Вінниця, вул.Козицького, 64 і складаються з адміністративного будинку "літ.А" площею 891,4 кв.м.  та  складу "літ.В" площею 31,5 кв.м.  первинної реєстрації за АТ "Київський річковий порт" не було.

          Таким чином, реєстрація права власності на вказані об'єкти нерухомого майна за ВАТ "Київський річковий порт" не узгоджується з наведеним вище.

          Посилання суду першої інстанції на факт обізнаності прокуратури, Фонду державного майна України  про рішення третейського суду, лише доводить про обізнаність прокуратури таФонду державного майна України про існування рішення третейського суду, а не про те, що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі - Фонду державного майна України та Міністерства інфракструктури,  яке підтверджується лише текстом самого рішення.  Матеріалами справи не містять  належних  доказів, а судом першої інстанції не спростоване посилання прокуратури, Фонду державного майна України на необізнаність ними з текстом судового рішення до дати, зазначеної самим заявником .

          Разом з тим, вважаючи, що пропуск встановленого строку для оскарження рішення третейського суду є підставою для відмови в позові, суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм статті 51 вказаного Закону, оскільки такі обставини є підставою для відмови в прийнятті до розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, а не для відмови в позові.

          У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що заява про скасування рішення третейського суду подана у відповідності до строків, визначених ч.4 ст.51 Закону України "Про третейські суди".

          Керуючись  ст.ст.  99,101,103 - 105,  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           1.Апеляційну скаргу позивача -Фонду державного майна України задоволити.

 2.Рішення  суду Вінницької області у справі № 11/118-10 від 30.09.2010 року  скасувати.

Прийняти нове.

Позов задоволити. Рішення постійно діючого третейського суду при "ТБ"Всеукраїнська" від 02.08.2006 року у справі № 0026/06 скасувати в частині визнання за ВАТ "Київський річковий порт" право власності на об"єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул.Козицького,64 і складаються з адміністративного будинку "літ.А" площею 891,4 кв.м.  та  складу "літ.В" площею 31,5 кв.м.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" ( 04070, м.Київ, вул.Верхній Вал,70, код ЄДРПОУ 03150071)  в доход державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн.,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.  та  витрати по сплаті державного мита  в сумі 42,50 грн.за подачу апеляційної скарги.

3.Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати наказ.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча  суддя                                                                         Гудак А.В.

Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                               Сініцина Л.М.