Постанова

від 12.04.2011 по справі 2а/0570/3590/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3590/2011

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Зеленов а А. С.

при секретарі Кобец ь О.А.

за участю:

представника позивача Макотченко Л.М.,

представника відповідача Добжанської Л.В .,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом мал ого приватного підприємства «Сінтел» до Горлівської об' єднаної державної податково ї інспекції про визнання неч инним податкового повідомле ння-рішення № 0000102341 від 18.02.2011, -

В С Т А Н О В И В:

МПП «Сінтел» звернулось до суду з позовом до Горлівсько ї ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рі шення № 0000102341 від 18.02.2011 на суму грошового зобов' язання з п одатку на додану вартість в с умі 31765 грн., у т.ч. за основним пл атежем 25412 грн., за штрафними (фі нансовими) санкціями - 6353,00 гр н.

В обґрунтування позовних в имог позивач вказав, що у пері од з 17.01.2011 по 28.01.2011 Горлівською ОДП І проводилася планова виїзна перевірка позивача, за резул ьтатами якої було складено а кт від 04.02.2011 № 171-23-3/20383919. У акті переві рки вказано про порушення по зивачем вимог Закону України «Про податок на додану варті сть». Так, у акті перевірки вка зано, що у грудні 2008р. в рахунок заробітної плати було надан о путівку на суму 18722,40 керівник у підприємства ОСОБА_3 та головному бухгалтеру ОСОБ А_4, які є пов' язаними особа ми. Разом із тим, відповідач не прийняв до уваги те, що за дог овором доручення б/н від 17.12.2008 д овіритель ОСОБА_4 доручил а повіреному МПП «Сінтел», от римати рахунок на оплату пут івки і саму путівку на 2-х осіб у ФОП ОСОБА_5 Також відпов ідач не врахував інші докуме нти по вказаній операції, вна слідок чого дійшов помилково го висновку про наявність ві дносин купівлі-продажу між Ф ОП ОСОБА_5 та МПП «Сінтел» і між МПП «Сінтел» та ОСОБА _4 Таким чином, оскільки прав о власності на путівку у МПП « Сінтел» не виникало, то відсу тні підстави стверджувати пр о наявність об' єкта оподатк ування податком на додану ва ртість у даному випадку.

Крім того, у акті перевірки вказано, що підприємством в п еревіряємому періоді включ ено суму податку до складу по даткового кредиту по придбан ню ТМЦ, отриманих від ТОВ «Арк тика ЛТД» (код ЄДРПОУ 32938581), згід но рішення Господарського су ду від 15.12.2010 №Б-37/171-08, без документі в, які підтверджують викорис тання ТМЦ в господарській ді яльності у розмірі 21668 грн. Витр ати по придбанню зазначених ТМЦ було включено до складу в алових витрат згідно видатко вих накладних на суму 108341,66 грн. Дане порушення призвело до з авищення податкового кредит у на суму 21668 грн. Вказаний висн овок податкового органу ґрун тується на тому, що в позивача відсутні первинні документи по даній господарській опер ації - товарно-транспортні на кладні. Позивач не погоджуєт ься із таким висновком подат кового органу, оскільки в ньо го був у наявності достатній обсяг первинних документів по господарській операції по ставки згідно договору, укла деного 24.11.2006 з ТОВ «Арктика ЛТД» . Наявність товарно-транспор тних накладних не є обов' яз ковою умовою для віднесення витрат на придбання товару д о валових витрат покупця. Крі м того, товарно-транспортні н акладні підтверджують факт наявності відносин у учасни ків транспортного процесу, а не у покупців та продавців то варів.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 3-8).

Представник позивача у суд овому засіданні підтримала п озовні вимоги та пояснила, що постанова Господарського су ду Харківської області про в изнання боржника банкрутом в ід 01.12.2008 у справі № Б-39/171-08 та ухвала цього ж суду про ліквідацію б анкрута від 15.12.2010 у цій справі, н адані відповідачем, не мають відношення до господарсько ї операції поставки згідно д оговору, укладеного 24.11.2006 з ТОВ «Арктика ЛТД». Також вказала , що відповідно до Наказу Міні стерства транспорту України «Про затвердження Правил пе ревезень вантажів автомобіл ьним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363, зареєстрований в М іністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, на який посилаєтьс я відповідач, товарно-трансп ортна накладна є єдиним для в сіх учасників транспортного процесу юридичним документо м, що призначений для списанн я товарно-матеріальних цінно стей, обліку на шляху їх перем іщення, оприбуткування, скла дського, оперативного та бух галтерського обліку, а також для розрахунків за перевезе ння вантажу та обліку викона ної роботи. Разом із тим, вказа ні вимоги Наказу не можуть за стосовуватися до договору, у кладеного 24.11.2006 з ТОВ «Арктика Л ТД», оскільки у даному випадк у між сторонами договору вин икли відносини поставки, а не перевезення. Крім того, вищен аведене положення Наказу не містить будь-яких посилань н а призначення товарно-трансп ортної накладної для зарахув ання ПДВ до складу податково го кредиту. Єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладн а, яка була в позивача у наявно сті на момент перевірки. Прос ила позов задовольнити (т. 2 а.с . 107-108).

Представник відповідача у судовому засіданні надала п исьмові заперечення проти по зову, у яких вказала, що переві ркою було встановлено не вкл ючення до обсягу поставки за грудень 2008р. вартість поставк и пов' язаній з продавцем ос обі чи суб' єкту підприємниц ької діяльності, який не заре єстрований як платник податк у, а саме у грудні 2008р. у рахунок заробітної плати було надан о путівку (туристичні послуг и - Чехія з 28.12.2008 по 04.01.2009) на суму 18 722,40 грн. керівнику та засновник у підприємства ОСОБА_3, го ловному бухгалтеру ОСОБА_4 , які є пов' язаними особами . Рахунок на отримання турист ичних послуг від ФОП ОСОБА_ 5 від 17.12.2008 № А-00026 на суму 18722,40 грн. без ПДВ призвів до заниження податкового зобов' язання з а грудень 2008р. на суму 3744,48 грн. Єд иноособовим органом управлі ння МПП «Сінтел» і тільки він одноособово наділений компе тенцією на укладання договор ів. Головний бухгалтер ОСОБ А_4 не мала права укладати до говір доручення з МПП «Сінте л», а МПП «Сінтел» не може діят и від імені та за дорученням г оловного бухгалтера. Таким ч ином, у даному випадку мав міс це удаваний правочин, який вч инений з метою приховування іншого правочину (купівлі-пр одажу).

Крім того, МПП «Сінтел» до с кладу валових витрат включен о вартість отриманих холодил ьників від ТОВ «Арктика ЛТД» , яке згідно рішення Господар ського суду від 15.12.2010 № Б-37/171-08 визн ано банкрутом, без документі в, які підтверджують викорис тання ТМЦ в господарській ді яльності у розмірі 108341,66 грн. На момент перевірки підприємст вом не надано документів, що п ідтверджують факт транспорт ування, доставки ТМЦ (договор и перевезення, товарно-супро воджувальні документи), пере дачі сертифікатів відповідн ості на зазначені ТМЦ, правом ірність віднесення витрат по придбанню холодильників від ТОВ «Арктика ЛТД».

Просила відмовити у задово ленні позову (т. 2 а.с. 64-65).

Заслухавши пояснення учас ників процесу, дослідивши об ставини справи та перевіривш и їх доказами у межах заявлен их позовних вимог, суд встано вив наступне.

Позивач - мале приватне пі дприємство «Сінтел» зареєст рований як юридична особа ви конавчим комітетом Горлівсь кої міської ради Донецької о бласті 06.01.1993, що підтверджуєтьс я Свідоцтвом про державну ре єстрацію юридичної особи сер ії А00 № 664021 (т. 1 а.с. 166). МПП «Сінтел» включене до ЄДРПОУ за № 20383919, про що свідчить Довідка Управлі ння статистики у місті Горлі вці серії АБ № 208899 від 21.10.2009 (т. 1 а.с. 167), виписка з Єдиного державно го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців с ерії ААБ № 553181 від 22.03.2011 (т. 2 а.с. 4). Поз ивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затверджен ого у новій редакції рішення м засновника підприємства ві д 14.12.2010 (т. 1 а.с. 168-177). З 22.03.1996 позивач пе ребуває на обліку в Горлівсь кій ОДПІ (Центрально-Міське в ідділення) як платник податк ів (т. 2 а.с. 62). Позивач є платнико м податку на додану вартість з 19.07.1997, що підтверджується Сві доцтвом про реєстрацію платн ика податку на додану вартіс ть № 100251578 від 30.10.2009 (т. 1 а.с. 178).

З 17.01.2011 по 28.01.2011 Горлівсько ю ОДПІ була проведена планов а виїзна перевірка МПП «Сінт ел» з питань дотримання вимо г податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютно го та іншого законодавства з а період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за наслід ками якої складено акт від 04.02.2 011 № 171-23-3/20383919 (т. 1 а.с. 10-81).

Згідно з висновком акту пер евірки, позивачем допущено п орушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про подат ок на додану вартість» (який з 01.01.2011 втратив чинність у зв' яз ку з прийняттям Податкового кодексу України, але діяв на м омент спірних правовідносин ) у частині заниження підприє мством податку на додану вар тість на суму 25412 грн., у т.ч. у чер вні 2008р. - 15453 грн., у липні 2008р. - 62 15 грн., у грудні 2008р. - 3744 грн. (т. 1 а. с. 10-81).

18.02.2011 Горлівська ОДПІ пр ийняла податкове повідомлен ня-рішення № 0000102341, яким на пі дставі акту перевірки та від повідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п . 123.1 ст. 123 Податкового кодексу У країни позивачу донарахова но суму податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість у розмірі 25412 грн. та нара ховані штрафні (фінансові) са нкції у розмірі 6353 грн. (т. 1 а.с. 82).

Не погоджуючись із пр ийнятим Горлівською ОДПІ под атковим повідомленням-рішен ням, позивач 09.03.2011 звернувся до Донецького окружного адміні стративного суду із даним по зовом (т. 1 а.с. 3).

Згідно з частиною другою ст атті 19 Конституції України ор гани державної влади й орган и місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язан і діяти лише на підставі, в меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КА С України у справах щодо оска рження рішень, дій чи бездіял ьності суб' єктів владних по вноважень адміністративні с уди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про державну податков у службу в Україні” органи де ржавної податкової служби Ук раїни у своїй діяльності кер уються Конституцією України , законами України, іншими нор мативно-правовими актами орг анів державної влади.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов' я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Суд приходить до висновку, щ о відповідач не довів у повні й мірі правомірність прийнят ого ним податкового повідомл ення-рішення від 18.02.2011 № 0000102341 з таких підстав.

1. За змістом акта перевірки , однією з підстав для здійсне ння донарахування позивачу п одаткових зобов' язань з ПДВ стало не включення до обсягу поставки за грудень 2008р. варті сть поставки пов' язаній з п родавцем особі чи суб' єкту підприємницької діяльності , який не зареєстрований як пл атник податку, що призвело до заниження податкового зобов ' язання у грудні 2008р. на суму 3 744,48 грн. (т. 1 а.с. 44-45).

Відповідач у акті перевірк и вказує, що вказані дії позив ача є порушенням приписів п. 4. 2 ст. 4 Закону України «Про пода ток на додану вартість», якою передбачено, що у разі постав ки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплат ою їх вартості коштами у межа х бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операц ій з безоплатної передачі то варів (робіт, послуг), натураль них виплат у рахунок оплати п раці фізичним особам, що пере бувають у трудових відносина х з платником податку, переда чі товарів (робіт, послуг) у ме жах балансу платника податку для невиробничого використа ння, витрати на яке не віднося ться до валових витрат вироб ництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язан ій з продавцем особі чи суб'єк ту підприємницької діяльнос ті, який не зареєстрований як платник податку, база оподат кування визначається виходя чи з фактичної ціни операції , але не нижчої за звичайні цін и.

Під поставкою відповідно п . 1.4 ст. 1 цього Закону розумієть ся будь-які операції, що здійс нюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постав ки та іншими цивільно-правов ими договорами, які передбач ають передачу прав власності на такі товари за компенсаці ю незалежно від строків її на дання, а також операції з безо платної поставки товарів (ре зультатів робіт) та операції з передачі майна орендодавц ем (лізингодавцем) на баланс о рендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансов ої оренди (лізингу) або постав ки майна згідно з будь-якими і ншими договорами, умови яких передбачають відстрочення о плати та передачу права влас ності на таке майно не пізніш е дати останнього платежу.

Не належать до поставки опе рації з передачі товарів в ме жах договорів схову (відпові дального зберігання), довірч ого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивіль но-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товар и іншій особі.

Згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», термін «пов'язана ос оба» розуміється у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до п. 1.26 ст. 1 З акону України "Про оподаткув ання прибутку підприємств", п ов'язана особа - посадова особ а платника податку, уповнова жена здійснювати від імені п латника податку юридичні дії , спрямовані на встановлення , зміну або зупинення правови х відносин, а також члени її сі м'ї.

Дійсно, у грудні 2008р. мала міс це оплата з розрахункового р ахунку МПП «Сінтел» на розра хунковий рахунок ФО-П ОСОБА _5 коштів у сумі 18722,40 грн. в якос ті оплати за туристичні посл уги (путівки у Чехію для дирек тора підприємства ОСОБА_3 та головного бухгалтера під приємства ОСОБА_4). У подал ьшому вказана сума сплачених коштів була утримана із заро бітної плати вказаних осіб.

Разом із тим, відповідачем н е було враховано, що 17.12.2008 між ОСОБА_4 (Довірителем) і МПП « Сінтел» (Повіреним) був уклад ений договір доручення, згід но умов якого Довіритель дор учає, а Повірений бере на себе зобов' язання вчинити від і мені і за рахунок Довірителя такі юридичні дії: отримати у ФО-П ОСОБА_5 рахунок на опл ату туристичної путівки в Че хію з 28.12.2008 по 04.01.2009; оплатити путів ку з розрахункового рахунку МПП «Сінтел»; отримати саму п утівку на 2 осіб; отримати від ФО-П ОСОБА_5 акт здавання-п рийомки; передати ФО-П ОСОБ А_5 копію закордонного пасп орту, довідку про доходи, скла д сім`ї та інші довідки; викону вати будь-які інші дії, необхі дні для виконання зобов' яза нь по цьому договору (т. 1 а.с. 183-184) .

Ч. 1 ст. 1000 ЦК України передбаче но, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобо в'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні д ії.

Таким чином, між ОСОБА_4 т а МПП «Сінтел» виникли відно сини, що випливають з договор у доручення, а не з договору ку півлі-продажу, у зв' язку із ч им у даному випадку не мала м ісце поставка товарів (робіт , послуг), і тому у відповідача були відсутні підстави розп овсюджувати на вказану опера цію приписи п. 4.2 ст. 4 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість».

Крім того, як пояснила свідо к ОСОБА_4 у судовому засід анні (т. 2 а.с. 77-80), яка є головним б ухгалтером МПП «Сінтел», тур истична путівка по бухгалтер ському обліку не оприбуткову валась, оскільки право власн ості на путівку до підприємс тва не переходило. У подальшо му вартість путівки, що була с плачена підприємством на вик онання договору доручення, б ула утримана з її заробітної плати.

Вказані пояснення свідка ОСОБА_4 також знайшли своє д окументальне підтвердження під час судового розгляду сп рави.

Так, як свідчить заява ОСО БА_4, вона просить здійснити оплату туристичної путівки з розрахункового рахунку під приємства, а її вартість вона зобов' язується компенсува ти після отримання заробітно ї плати шляхом перерахування коштів у касу підприємства а бо їх утримання із зарплати (т . 1 а.с. 185).

На підставі вказаної заяви , наказом директора МПП «Сінт ел» від 17.12.2008 № 38 було вирішено зд ійснити вартість туристично ї путівки на двох осіб згідно рахунку № ГЕ-НОМЕР_1 від 17.12. 2008, виставленого ФО-П ОСОБА_5 у сумі 18722,40 грн. та утримати вар тість путівок із заробітної плати співробітників ОСОБ А_3 і ОСОБА_4 за грудень 2008р . у рахунок компенсації підпр иємству за раніш оплачені пу тівки у Чехію (т. 1 а.с. 186).

ФО-П ОСОБА_5 був виставле ний рахунок на МПП «Сінтел» в ід 17.12.2008 № ГЕ-НОМЕР_1 на оплат у путівок у Чехію для ОСОБА _3, ОСОБА_4 суму 18722,40 грн. (т. 1 а .с. 187).

Платіжним дорученням № 694 ві д 17.12.2008 МПП «Сінтел» здійснило п ерерахування коштів у сумі 1872 2,40 грн. на рахунок ФО-П ОСОБА_5 У призначенні платежу плат іжного доручення позивач вка зав «Передплата за турпослуг и Чехія (28.12.2008-04.01.2009) згідно рахунку №ГЕ-НОМЕР_1 від 17.12.2008 і догов ору б/н від 17.12.2008 без ПДВ» (т. 1 а.с. 188 ).

28.12.2008 між ФО-П ОСОБА_5 та МПП «Сінтел» було підписано акт № ГЕ-0000008 здавання-прийомки роб іт (надання послуг), яким підтв ерджено фактичне надання тур истичних послуг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 189).

Згідно розрахункових лист ків за грудень 2008р. із заробітн ої плати директора підприємс тва ОСОБА_3 і головного бу хгалтера ОСОБА_4 були утри мані кошти як компенсація за туристичну путівку (т. 1 а.с. 190).

Отже, у даному випадку не мо жливо стверджувати про наявн ість між ФОП ОСОБА_5 та МПП «Сінтел», а також між МПП «Сін тел» та ОСОБА_4 відносин, я кі ґрунтуються на договорі к упівлі-продажу.

Суд не приймає до уваги дово ди представника відповідача у судовому засіданні на те, що ОСОБА_4 не мала права укла дати договір доручення з МПП «Сінтел», а МПП «Сінтел» не мо же діяти від імені та за доруч енням головного бухгалтера, оскільки такий висновок не ґ рунтується на вимогах закону . Жодна норма законодавства н е містить обмеження в укладе нні договору доручення між п ідприємством та його співроб ітником. Крім того, як вказува лось судом вище, у матеріалах справи міститься достатньо доказів того, що між МПП «Сінт ел» та ОСОБА_4 мали місце в ідносини, що ґрунтуються на д оговорі доручення, а не на дог оворі купівлі-продажу.

Таким чином, сукупність нав едених вище обставин дає під ставу суду зробити висновок про те, що відповідачем непра вомірно було зроблено виснов ок про необхідність включенн я до бази оподаткування суму податку на додану вартість п о вказаній вище операції, вчи неній МПП «Сінтел» на викона ння договору доручення із О СОБА_4, що обумовлює необґру нтованість донарахування по зивачу податкового зобов' я зання з податку на додану вар тість у розмірі 3744 грн.

Оскільки суд прийшов до вис новку про неправомірність до нарахування контролюючим ор ганом податкового зобов' яз ання позивачу у сумі 3744 грн., то , відповідно, є неправомірним застосування до нього штраф них (фінансових) санкцій відп овідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податк ового кодексу України у розм ірі 25% вказаної суми, тобто 936 гр н.

Отже, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, пода ткове повідомлення-рішення в ід 18.02.2011 № 0000102341 у частині визн ачення позивачу податкового зобов' язання у розмірі 3744 гр н. та нарахування штрафних (фі нансових) санкцій у розмірі 936 грн., і тому у цій частині позо вні вимоги є такими, що підляг ають задоволенню.

2. 24.11.2006 між ТОВ «Арктика ЛТД» (П родавцем) та МПП «Сінтел» (Пок упцем) укладено договір пост авки б/н (т. 1 а.с. 84-85), згідно умов я кого Продавець зобов' язуєт ься передати у власність Пок упця товар - побутову техні ку для населення і супутні то вари, а Покупець прийняти і оп латити на умовах цього Догов ору вказаний товар (п. 1.1 Догово ру).

Позивач на підтвердження в иконання умов договору поста вки надав суду наступні доку менти:

- рахунки-фактури на оплату холодильників, виставлені по зивачу ТОВ «Арктика ЛТД» (т. 1 а .с. 86-87);

- видаткові накладні на това р (т. 1 а.с. 88-90);

- сертифікати відповідност і на товар (т. 1 а.с. 179-182);

- прибуткові накладні (т. 1 а.с . 94-96);

- платіжні доручення і випис ки банку про оплату товару (т. 1 а.с. 97-106);

- акти звірки розрахунків за поставлений товар між ТОВ «А рктика ЛТД» і МПП «Сінтел» (т. 1 а.с. 107-108);

- журнал реєстрації довірен остей, згідно якого були вида ні довіреності на отримання товару працівникам підприєм ства (т. 1 а.с. 109-111);

- журнал-ордер і Відомість п о рахунку 631 за червень-липень 2008р., який підтверджує проведе ння операції поставки по бух галтерському обліку підприє мства (т. 1 а.с. 112-113);

- реєстри виданих та отриман их податкових накладних (т. 2 а .с. 9-33) та податкові накладні (т. 1 а.с. 91-93), в яких зазначена сума П ДВ, яку позивач відніс до скла ду податкового кредиту з цьо го податку у відповідних под аткових періодах 2008р., що підтв ерджено відповідними податк овими деклараціями з податку на додану вартість (т. 2 а.с. 34-45).

Загальна сума поставки хол одильників згідно вищезазна чених документів склала 108341,66 г рн., що відповідає даним акту п еревірки.

Відповідач у акті перевірк и зазначив, що позивачем було неправомірно включено до ск ладу податкового кредиту сум и ПДВ по операціях з придбанн я товарно-матеріальних цінно стей за вищевказаним договор ом поставки, які не призначал ися для їх використання у вла сній господарській діяльнос ті підприємства (т. 1 а.с. 48-50).

Суд вважає обґрунтованим т акий висновок відповідача, о скільки він повністю відпові дає наступним приписам закон одавства.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про подат ок на додану вартість” подат ковий кредит звітного період у визначається виходячи із д оговірної (контрактної) варт ості товарів (послуг), але не в ище рівня звичайних цін, у раз і якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняєть ся більше ніж на 20 відсотків в ід звичайної ціни на такі тов ари (послуги), та складається і з сум податків, нарахованих (с плачених) платником податку за ставкою, встановленою пун ктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цьо го Закону, протягом такого зв ітного періоду у зв'язку з: при дбанням або виготовленням то варів (у тому числі при їх імпо рті) та послуг з метою їх подал ьшого використання в оподатк овуваних операціях у межах г осподарської діяльності пла тника податку; придбанням (бу дівництвом, спорудженням) ос новних фондів (основних засо бів, у тому числі інших необор отних матеріальних активів т а незавершених капітальних і нвестицій в необоротні капіт альні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшог о використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.

П.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цієї статті пере дбачено, що якщо платник пода тку придбаває (виготовляє) ма теріальні та нематеріальні а ктиви (послуги), які не признач аються для їх використання в господарській діяльності та кого платника, то сума податк у, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), н е включається до складу пода ткового кредиту.

До того ж, у Постанові През идії Верховного Суду Украї ни та Президії Ради судді в України № 7 від 03.04.2009 «Про стан з дійснення судочинства адмін істративними судами» наголо шується, що згідно з практико ю Верховного Суду України у д аній категорії справ під час судового засідання судом ма ють з' ясовуватися обставин и щодо фактичного наміру під приємства одержати економіч ний ефект у результаті підпр иємницької або іншої економі чної діяльності.

На момент проведення перев ірки, а також під час судового розгляду справи позивач не н адав достатнього обсягу доку ментів, які б підтверджували використання придбаного тов ару у власній господарській діяльності підприємства.

Так, позивач надав суду витр атні накладні (т. 1 а.с. 114-165) на під твердження обставини наступ ного продажу товару (холодил ьників) покупцям, але у цих ви тратних накладних не вказано прізвищ та ініціалів покупц ів, а також будь-яких інших від омостей, які б дозволили іден тифікувати покупців.

Крім того, з цих витратних н акладних не вбачається, що бу в здійснений продаж саме тих холодильників, які придбава лися за договором поставки в ід 24.11.2006 б/н, укладеного з ТОВ «Ар ктика ЛТД», оскільки у самому договорі поставки відсутнє найменування товару, який є п редметом договору, та його ці ни або загальної суми постав ки. Сторонами договору не укл адалися та не підписувалися специфікації на товар, хоча п . 3.1 договору прямо передбачен о їх складання для визначенн я кількості поставляємого то вару (т. 1 а.с. 84-85). Також, позивач н е надав суду товарно-транспо ртні накладні, які б підтверд жували фактичну поставку тов ару.

Суд не приймає до уваги поси лання представника позивача на відсутність обов' язку н адавати товарно-транспортні накладні, оскільки це супере чить умовам договору поставк и. Зокрема, пунктами 2.1, 2.2, 2.3 догов ору передбачено, що поставка товару здійснюється на умов ах EXW (Інкотермс 1990) з урахування м обумовлень, визначених цим Договором, а також усіх додат ків і доповнень до нього. Дост авка і завантаження товару н а транспортний засіб здійсню ється на умовах самовивозу (с илами і за рахунок Покупця). По додатковій письмовій угоді сторін можлива доставка това ру Продавцем, у разі якщо стор онами не обумовлено інше у до датковій угоді (специфікації ), доставка здійснюється за ра хунок Покупця транспортом Пр одавця. Продукція доставляє ться товарними партіями в уз годжений сторонами строк, пр и цьому сторона договору, яка здійснює перевезення товару , інформує іншу сторону за тел ефоном або шляхом відправлен ня факсимільного повідомлен ня про конкретну дату відван таження товару із зазначення м часу прибуття транспорту (т . 1 а.с. 84).

Позивач не надав суду письм ових додаткових угод, у яких б и визначалися умови поставки кожної партії товару, а також строки поставки. Як пояснив п редставник позивача у судово му засіданні, що угоди про зді йснення поставки на склад По купця укладалися між сторона ми договору усно. Суд не прийм ає такі доводи позивача, оскі льки вони суперечать наступн им приписам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути ук ладений у будь-якій формі, якщ о вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чиннос ті правочину, зокрема, частин а 4 цієї статті вказує, що прав очин має вчинятися у формі, вс тановленій законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК Ук раїни, у письмовій формі нале жить вчиняти правочини між ю ридичними особами.

Крім того, ч. 1 ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або ро зірвання договору вчиняєтьс я в такій самій формі, що й дог овір, що змінюється або розри вається, якщо інше не встанов лено договором або законом ч и не випливає із звичаїв діло вого обороту.

Таким чином, з огляду на нав едені приписи ЦК України, а та кож умови договору поставки, укладеного між ТОВ «Арктика ЛТД» і позивачем, додаткова у года до цього договору щодо у мов поставки повинна була ук ладатися у письмовій формі.

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити, що вказани й договір поставки не містит ь істотних умов, наявність як их є обов' язковою відповідн о до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК Укра їни, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних ум ов договору. Істотними умова ми договору є умови про предм ет договору, умови, що визначе ні законом як істотні або є не обхідними для договорів дано го виду, а також усі ті умови, щ одо яких за заявою хоча б одні єї із сторін має бути досягну то згоди.

Ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України передб ачено, що зміст господарсько го договору становлять умови договору, визначені угодою й ого сторін, спрямованою на вс тановлення, зміну або припин ення господарських зобов'яза нь, як погоджені сторонами, та к і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору в ідповідно до законодавства.

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода.

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов'я зані у будь-якому разі погоди ти предмет, ціну та строк дії д оговору.

Ч.ч. 1, 2 ст. 266 ГК України передба чено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменув анням, зазначеним у стандарт ах, технічних умовах, докумен тації до зразків (еталонів), пр ейскурантах чи товарознавчи х довідниках. Предметом пост авки можуть бути також проду кція, вироби, визначені індив ідуальними ознаками.

Загальна кількість товарі в, що підлягають поставці, їх ч асткове співвідношення (асор тимент, сортамент, номенклат ура) за сортами, групами, підгр упами, видами, марками, типами , розмірами визначаються спе цифікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено зак оном.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 ГК Укра їни, строки поставки встанов люються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійног о постачання товарів спожива чам, якщо інше не передбачено законодавством.

Ч.ч. 1, 4 ст. 268 ГК України визначе но, що якість товарів, що поста вляються, повинна відповідат и стандартам, технічним умов ам, іншій технічній документ ації, яка встановлює вимоги д о їх якості, або зразкам (етало нам), якщо сторони не визначат ь у договорі більш високі вим оги до якості товарів.

Постачальник повинен засв ідчити якість товарів, що пос тавляються, належним товарос упровідним документом, який надсилається разом з товаром , якщо інше не передбачено в до говорі.

Як встановлено судом вище, у договорі поставки, укладено му між ТОВ «Арктика ЛТД» і поз ивачем, не визначено предмет договору, його ціну, загальну суму поставки. Також сторона ми договору не укладалися та не підписувалися специфікац ії на товар. Наведене свідчит ь про те, що у договорі поставк и відсутні обов' язкові істо тні умови для того, щоб вважат и цей договір укладеним.

Таким чином, сукупність нав едених вище обставин дає під ставу зробити висновок про т е, що позивачем неправомірно було включено до складу пода ткового кредиту з ПДВ суму по датку, сплачену при придбанн і товару, що не призначений дл я використання у власній гос подарській діяльності підпр иємства. Отже, є цілком обґрун тованим та таким, що відповід ає фактичним обставинам спра ви, висновок податкового орг ану у акті перевірки про пору шення позивачем приписів п.п . 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану варті сть” у вигляді завищення под аткового кредиту з ПДВ на сум у 21668 грн.

Разом із тим, суд вважає за н еобхідне зазначити про необґ рунтованість посилання від повідача у акті перевірки на постанову Господарського су ду Харківської області від 01.1 2.2008 у справі № Б-39/171-08, згідно якої ТОВ «Арктика ЛТД» визнано ба нкрутом. Як вказано у цій пост анові, підприємницька діяльн ість ТОВ «Арктика ЛТД» припи нилась з дня прийняття поста нови, тобто з 01.12.2008, а відносини п оставки між ТОВ «Арктика ЛТД » і позивачем мали місце до гр удня 2008р. (т. 2 а.с. 81-83). Однак, посила ння у акті перевірки на цю пос танову не вплинуло на загаль ну обґрунтованість висновку податкового органу про пору шення позивачем приписів п.п . 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану варті сть”.

Отже, оскільки суд прийшов д о висновку про правомірність донарахування контролюючим органом податкового зобов' язання позивачу у сумі 21668 грн., то, відповідно, є правомірним застосування до нього штраф них (фінансових) санкцій відп овідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податк ового кодексу України у розм ірі 25% вказаної суми, тобто 5417 г рн. Таким чином, позовні вимог и МПП «Сінтел» у цій частині н е підлягають задоволенню.

Обираючи спосіб захисту по рушеного права - визнання неч инним спірного податкового п овідомлення-рішення, - позива ч не врахував, що вимога про ви знання акта нечинним, як спос іб захисту порушеного права відповідно до статей 105, 162, 171 КАС України може стосуватися ли ше випадків оскарження норма тивно-правових актів, тоді як рішення податкового органу за своєю правовою природою є індивідуальним актом. Відмі нність між встановленою судо м незаконністю (протиправніс тю) актів індивідуальних та н ормативно-правових є істотно ю і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими акта ми. У разі визнання незаконни м (протиправним) індивідуаль ний акт є таким, що не діє з мом енту його прийняття, а нормат ивно-правовий, якщо інше не вс тановлено законом або не заз начено судом, втрачає чинніс ть після набрання законної с или судовим рішенням.

З огляду на викладене, суд п риходить до висновку про нео бхідність визнання недійсн им і скасування податкового повідомлення-рішення Горлів ської ОДПІ № 0000102341 від 18.02.2011 в ч астині визначення позивачу п одаткового зобов' язання з п одатку на додану вартість у р озмірі 4680, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 3744,00 грн., з а штрафними (фінансовими) сан кціями - 936,00 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС Украї ни суд присуджує з Державног о бюджету України на користь позивача витрати зі сплати с удового збору пропорційно за доволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 8 6, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов малого приватного пі дприємства «Сінтел» до Горлі вської об' єднаної державно ї податкової інспекції про в изнання нечинним податковог о повідомлення-рішення № 00001 02341 від 18.02.2011 - задовольнити ча стково.

Визнати недійсним і скасув ати податкове повідомлення-р ішення Горлівської об' єдна ної державної податкової інс пекції № 0000102341 від 18.02.2011 в част ині визначення малому приват ному підприємству «Сінтел» п одаткового зобов' язання з п одатку на додану вартість у р озмірі 4680 (чотири тисячі шістс от вісімдесят) грн. 00 коп., у том у числі за основним платежем - 3744 (три тисячі сімсот сорок чотири) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 936 (д ев' ятсот тридцять шість) гр н. 00 коп.

У задоволенні іншої частин и позовних вимог - відмовит и.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь малог о приватного підприємства «С інтел» судові витрати зі спл ати судового збору у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанову ухвалено в нарад чій кімнаті та проголошено ї ї вступну та резолютивну час тини у судовому засіданні 12 кв ітня 2011 року.

Повний текст постанови виг отовлено 17 квітня 2011 року.

Апеляційну скаргу на поста нову може бути подано до Доне цького апеляційного адмініс тративного суду через Донець кий окружний адміністративн ий суд протягом десяти днів з дня отримання копії постано ви. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особ ою, яка її подає, до суду апеля ційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.