Рішення

від 19.04.2011 по справі 40/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  40/108

19.04.11

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до            Комунального підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»

про                 стягнення заборгованості  у розмірі 8 607,44  грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача:        Калінчук В.В. –за довіреністю № 044/24-24 від 10.01.2011 р.

від відповідача:    не з’явився.    

У судовому засіданні 19.04.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»про стягнення заборгованості у розмірі 8 607,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач  систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду житлового приміщення відповідно до договору  №4439 оренди житлового приміщення від 19.11.07 р. Внаслідок чого, у Відповідача виникла заборгованість за за період з 06.08.09 р. по 31.12.10 р. у розмірі 8 607,44 грн.

Ухвалою суду від 31.03.11 було порушено провадження у справі №40/108 та призначено до розгляду на 19.04.11.

У судове засідання, призначене на 19.04.11, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду  виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001р. №217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 року №2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»  будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання.

19.11.07 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Позивач, Орендодавець) та Комунальним підприємством Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»(Відповідач, Орендар) було укладено Договір №4439 оренди житлового приміщення (далі Договір).

Статтею  283 ГК України   передбачено, що за договором  оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в орендне користування житлове приміщення:  квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 46,47 кв.м.;  житловою площею -  30  кв.м.

Приміщення надається Орендарю для тимчасового проживання гр. ОСОБА_1., з родиною у складі 4 осіб ( п.1.4 Договору).

Позивач згідно з п.3.1 Договору зобов’язався передати Відповідачу в оренду приміщення в придатному для проживання стані. Відповідач –прийняти в строкове платне користування приміщення та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату .

Передача Позивачем нерухомого майна в оренду  Відповідачу підтверджується  Актом прийому-передачі  житлового приміщення  від 01.08.07р.

Розділом 5 Договору оренди, а саме п.5.1 встановлений строк дії договору з 01.08.07 р. по 31.01.08р.

Договір може бути продовжений за згодою Орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору від Орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації (п.5.2 Договору).

Позивач стверджує, що Договір  відповідно до п. 5.2 Договору був  пролонгований з 01.02.08 р. по 01.08.08 р., з 03.08.08 р. по 02.02.09 р. та з 03.02.09 по 05.08.09р.

Із закінченням строку дії договору 05.08.09 р., Позивач надіслав Відповідачу листа № 044/24-3247 від 10.08.09 р. (заяву про припинення дії договору), в якому повідомив про припинення дії договору оренди житлового приміщення №4439 від 19.11.07 р., поставив вимогу  у 20-денний термін звільнити орендоване приміщення та передати  за актом прийому-передачі, й погасити заборгованість по орендним платежам.

Відповідно до п.п.3.2.5 Договору Відповідач зобов’язаний після закінчення обумовленого цим Договором строку його дії, або в разі його розірвання звільнити приміщення. Проте, Відповідач звільнив орендоване приміщення лише 31.12.10, не здавши його за актом прийому-передачі, про що свідчить складений комісією Позивача  акт про звільнення житлового приміщення  від 31.12.10 р.

За розрахунком Позивача заборгованість Відповідача за фактичне користування житловим приміщенням за період з 06.08.09 р. по 31.12.10 р. складає 8 607,44 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір по справі виник з причини порушення Відповідачем договірних зобов’язань, що передбачені пунктом 2.1 Договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.    

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.2. Договору на підставі рішення Київради від 28.09.2006р. № 18/75 «Про внесення змін до рішення Київської ради від 27.05.2004р. № 262/1472 «Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства «Спецжитлофонд», договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 511,17 грн у т.ч. ПДВ 85,19 грн.

Орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця (п.2.3. Договору).

Розмір орендної плати визначений Сторонами в Договорі переглядається  на вимогу Орендодавця у разі зміни Київською міською радою  цін або тарифів  за орендне користування  житловими приміщеннями Орендодавця (2.4 Договору).

Згідно з п.2.5. Договору Орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю, починаючи з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Пунктом 2.7 Договору встановлено, що орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Відповідно до п.4.1.1 Договору Орендодавець  має право вимагати  від Орендаря своєчасного і повного внесення плати  за оренду приміщення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення орендних платежів, передбачених умовами договору. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних  платежів за фактичне користування житловим приміщенням за період з 06.08.09р.- по 31.12.10р. згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості у розмірі  8 607,44 грн не сплатив.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 8 607,44 грн визнається судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства  з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства  Шевченківської районної у м.Києві ради  «Керуюча дирекція»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1,  код ЄДРПОУ 34966254)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) заборгованість за фактичне користування житловим приміщенням  у сумі 8 607 (вісім тисяч шістсот сім гривень) грн 44 коп., витрати по сплаті  державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00  коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                                 Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 20.04.2011 р.