Постанова

від 04.04.2011 по справі 12/182-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/182-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"04" квітня 2011 р.                                                           Справа № 12/182-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                            Петухов М.Г.

суддя                                                                                                    Маціщук А.В. ,

 суддя                                                                                                    Гулова А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка"

на  рішення  господарського суду Вінницької області від 09.02.11 р.

у справі № 12/182-10 (суддя Грабик В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка"

до  Виконавчого комітету Вінницької міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  Вінницька обласна рада

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2098 від 28.08.2008 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Малашкін М.А.

третьої особи - Олійник А.М.

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2098 від 28.08.2008 р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10 в задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»відмовлено.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення виходив з того, що позивач не є  власником нерухомого майна, а саме будинку № 15а по вул.Соборній в м. Вінниця на підставі свідоцтва про право власності від 13.09.2007р., виданого згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.09.2007р. №2128, враховуючи наступне. Чинним законодавством України визначено, що право власності на нерухоме майно набувається з моменту його державної реєстрації. Однак, встановлені обставини справи свідчать про те, що право власності на вказане в позові нерухоме майно на час звернення позивача до суду зареєстроване за територіальними громадами Вінницької області  20.02.2009р. на підставі свідоцтва про право власності №206 від 26.08.2004р., тоді як за позивачем - не реєструвалося взагалі. Тому, суд першої інстанції враховував те, що ТзОВ "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка" не набуло права власності на будинок №15а по вул.Соборній в м. Вінниці в порядку, передбаченому діючим законодавством.                     Проаналізувавши обставини справи, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відсутнє у позивача право власності не було  порушене відповідачем внаслідок прийняття 28.08.2008р. рішення №2098, навіть при тому, що останнє було прийняте виконавчим комітетом всупереч нормам ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка", не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10, звернулося з апеляційною скаргою до Рівненського  апеляційного господарського суду, в якій просить  скасувати рішення місцевого суду, а апеляційну скаргу задоволити.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Пунктом 2.7 рішенням відповідача № 2128 від 13.09.2007 року, винесеного в порядку передбаченому „Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7.02.2002 року, за заявою позивача, оформлено право власності позивача на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15 а у м. Вінниця. На підставі цього рішення позивачу було видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди серії САА № 358372 від 13.09.2007 року.  Рішенням відповідача № 2098 від 28.08.2005 року, п. 2.7 рішення № 2128 від 13.09.2007 року скасовано.

Скаржник з огляду на положення ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України рахує, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради  № 2098 від 28.08.2008 року слід вважати недійсним.

Разом з тим, у відповідності до п. 15 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", повноваження щодо скасування актів виконавчих органів віднесені до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, а оскільки відповідач є виконавчим органом Вінницької міської ради, то скасування п. 2.7 рішення № 2128 від 13.09.2007 року можливо лише Вінницькою міською радою, а тому відповідач, як вважає апелянт, прийняв оскаржуване рішення з перевищенням своїх владних повноважень, за відсутності компетенції на вчинення такої дії.

Окрім того, скаржник, беручи до уваги положення рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009, наголошує на тому, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Від Вінницької обласної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача. Обласна рада вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, оскільки судом повно, об'єктивно і всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, рішення господарського суду Вінницької області у даній справі є законним та обгрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для їх скасування виходячи з наступного.

Позивачем не надано до суду жодного доказу, що підтверджували б правомірність переходу до нього права власності на спірну будівлю, та припинення цього права за територіальними громадами Вінницької області. Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №3696 право власності на будинок №15а по вул. Соборній в м. Вінниця було зареєстроване за   ТзОВ "АгроНерухомість" 14.02.2008р.  на підставі  рішення  господарського  суду Вінницької   області від 28.01.2008р. у справі № 2/17-08, яке  скасоване постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008р., а на час розгляду справи зареєстроване 20.02.2009р. за територіальними громадами Вінницької області на підставі свідоцтва про право власності № 206 від 26.08.2004р.

У відзиві виконавчого комітету Вінницької міської ради на апеляційну скаргу позивача, відповідач зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10 - законним та обгрунтованим, тому останнє слід залишити без змін. На підтвердження своїх доводів відповідач наголошує на тому, що право власності позивача на будівлю,  розташовану по вул.Соборна, 15 а. в м.Вінниця, не підтверджено належним чином. Із встановлених обставин справи очевидно, що право комунальної власності на спірне майно оформлено за територіальними громадами Вінницької області.

Крім того, відповідач звертає увагу, що судом першої інстанції абсолютно правильно вказано, що норми ст.ст. 202, 203 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки рішення органу місцевого самоврядування не є правочином, а є актом органу місцевого самоврядування як колегіального органу.

Представник відповідача, виконавчого комітету Вінницької міської ради, заперечив проти доводів апелянта, вважає їх необгрунтованими, а рішення місцевого суду цілком законним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник Вінницької обласної ради в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

4 квітня 2011року в судове засідання Рівненського  апеляційного господарського суду представник скаржника не з'явився, ухвала суду направлена на поштову адресу апелянта яка вказана ним в позові та в апеляційній скарзі повернута з поштовою відміткою по закінченню терміну зберігання (а.с.128). Враховуючи дані обставини, апеляційний господарський суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника апелянта.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10 залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2007р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2128,  пунктом 2.7. якого оформлено право власності ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15 а у м. Вінниця. На підставі цього рішення 13.09.2007р. виконкомом Вінницької міської ради  видано свідоцтво  ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»про право власності на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15а у м. Вінниця, а саме: літери „А” –адмінбудівля - підвал –591,7 кв.м.; І поверх –639,9 кв.м.; ІІ поверх –641,6 кв.м.; ІІІ поверх –640,4 кв.м.; ІV поверх –641,0 кв.м.; V поверх –641,2 кв.м.; VІ поверх –488,2 кв.м. Всього по літері „А” –загальна площа 4284,0 кв.м.; літери „Б” –готель - підвал –45,7 кв.м.; І поверх –76,3 кв.м. Всього по літері „Б”–загальна площа 122,0 кв.м.; літера „В” –гаражі, склади –І поверх –127,4 кв.м.; ІІ поверх –98,0 кв.м.. Всього по літері „В” –загальна площа 225,4 кв.м.; №1 - №2 –ворота; літери „Г” –трансформаторна підстанція ТП-32.

28.08.2008 р. виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення № 2098, яким скасовано п.2.7 рішення виконкому міської ради від 13.09.2007 р. № 2128 про оформлення права власності ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15а. Дане рішення мотивовано допущенням помилки при оформленні права власності на нерухоме майно ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»у зв'язку з введенням в оману заявниками щодо правонаступництва корпорації «Сільгосптехніка».

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниця від 21.05.2009 р. у справі № 2-а-51/09 задоволено позов ТОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»та визнано протиправним, скасовано рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2098 від 28.08.2008 р. (а.с.9,10).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 р. вищезазначена постанова Ленінського районного суду м.Вінниця скасована, а провадження у справі закрито, оскільки  спір не підлягав розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.11,12).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №3696 право власності на  будинок №15а по вул.Соборній в м.Вінниця було зареєстроване за  ТОВ "АгроНерухомість"  14.02.2008р. на підставі рішення господарського суду Вінницької області  від 28.01.2008р. справа № 2/17-08, яке скасоване постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008р., а на час розгляду справи зареєстроване 20.02.2009р. за територіальними громадами Вінницької області на підставі свідоцтва про право власності №206 від 26.08.2004р.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.12.2010р. у справі № 2/17-08 рішення господарського суду Вінницької області від 08.09.2010р. у справі № 2/17-08, яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ  "Агро Нерухомість"про визнання права власності   на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15а у м. Вінниця залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Агро Нерухомість" - без задоволення.

Із вказаної постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації № 54 від 02.03.1998р. адміністративний будинок по вул. Соборній, 15 а у м. Вінниця передано на баланс Управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації. Зі змісту вказаного розпорядження випливає, що на момент прийняття розпорядження адміністративний будинок перебував у комунальній власності.

Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 25.03.2004 р. прийнято рішення № 519 про оформлення права комунальній власності за територіальними громадами Вінницької області на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15 а (а.с.49).

На підставі вказаного рішення виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.08.2004р. видано свідоцтво № 206 про право власності на будівлі та споруди по вул. Соборній, 15 а, яке в подальшому було зареєстроване у КП "Вінницьке МБТІ", що підтверджується відповідним витягом (а.с.50, 51)

Аналізуючи встановлені обставини справи,  Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встанволені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до  ч.1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам  цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно  відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено наступне: виключно  на пленарних засіданнях  міської ради вирішується  питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п.15 ч.1 ст.26); рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів (ч.6 ст.59); рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради можуть бути скасовані відповідною радою (ч.9ст.59); акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10ст.59).

Поряд з тим, рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. визначено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо наявності в останнього права власності на нерухоме майно по вул. Соборній в м.Вінниця на підставі  свідоцтва про право власності від 13.09.2007р., виданого згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.09.2007р. №2128, спростовуються. Адже, згідно чинного законодавства  право власності на нерухоме майно набувається з моменту його державної реєстрації, тоді як за ТзОВ «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»право власності на спірне нерухоме майно не реєструвалося взагалі. Натомість, із матеріалів справи вбачається, що право власності на вказане в позові нерухоме майно на час зверення позивача до суду зареєстроване за територіальними громадами Вінницької області 20.02.2009р. на підставі свідоцтва про право власності №206 від 26.08.2004р.

Підсумовуючи вказане вище, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач у справі не набув права власності на будинок №15а по вул.Соборній у м. Вінниця в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Тому, факт права власності позивача на спірне майно не підтверджений належним чином. Тоді як той факт, що будинок №15а по вул.Соборній в м.Вінниця є об'єктом права власності  територіальної громади Вінницької області засвідчений належним чином наявними в матеріалах справи доказами.

Виходячи із встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2128 від 13.09.2007 р. та свідоцтво про право власності № 341 від 13.09.2007р. не можуть бути прийняті судом як належні докази на підтвердження вимог позивача.

Отже, враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відсутнє у позивача право власності на нерухоме майно не було і не могло бути порушене відповідачем шляхом прийняття 28.08.2008р. рішення №2098, навіть при тому, що останнє було прийняте виконавчим комітетом всупереч нормам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Окрім того, посилання відповідача на те, що рішення виконавчого комітету є правочином, суперечить змісту положень ст.202 ЦК України, а також  положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до норм закону, рішення виконавчого комітету є актом колегіального органу, яке може бути скасоване  за певних умов відповідною радою, або ж визнане незаконним  в судовому порядку  (ст.26,  ст.59). В даному випадку очевидно, що оспорюване рішення не є правочином, отже при вирішенні спору, предметом якого є вказане рішення, не можуть застосовуватися положення цивільного законодавства.

Виходячи із встановлених обставин справи, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено належним чином факт набуття права власності на нерухоме майно по вул. Соборній в м. Вінниця, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевказаного, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення є цілком законним та таким, що відповідає встановленим обставинам, в зв'язку з чим в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Вінницька корпорація "Сільгосптехніка" слід відмовити а рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2011р. у справі №12/182-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька корпорація "Сільгосптехніка"  залишити без задоволення.

2. Справу  №12/182-10  направити в господарський суд Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                       Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  

Суддя                                                                                              Гулова А.Г.