Рішення

від 15.04.2011 по справі 2/204/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/204/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" квітня 2011 р.                                                 Справа №  2/204/09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Ріф-Юг”

54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, кв. 51

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Металбуд”

54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42-Б

про  стягнення заборгованості в сумі 533 075 грн. 74 коп.

Суддя Т.В. Гриньова – Новицька

Представники:

Від позивача: не з'явився,

Від відповідача: Діордієва С.П., дов. б/н від 06.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія (ТОВ ВК) “Ріф-Юг” (далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Металбуд ” (далі –відповідач) грошових коштів у сумі 533075 грн. 74 коп. за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 20/11 від 20.11.2008р.

          Заявами № 1011/09 від 10.11.2009р., № 1406/10-01 від 14.06.2010р., № 2907/10-01 від 29.07.2010р., додатково сплативши 815 грн. 22 коп. державного мита, позивач збільшив розмір позовних вимог на 81522 грн. 45 коп. і остаточно визначився таким чином: основний борг за договором поставки –453750 грн. 91коп.; пеня –51479 грн. 65 коп.; 3% річних –18277 грн. 54 коп.; інфляційні втрати –51090 грн. 09 коп.; витрати на правову адвокатську допомогу –40000грн.

          Справа неодноразово направлялася до судів вищих інстанцій, 23.02.2011р. повернута до Господарського суду Миколаївської області і згідно з протоколом її розподілу між суддями від 24.02.2011р. була передана на розгляд судді Гриньовій –Новицькій Т.В.          

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 14.04.2011р. оголошено перерву та зобов'язано позивача письмово обґрунтувати правові підстави для стягнення 40000 грн., сплачених в якості винагороди адвокату, а також надати докази, що підтверджують розумність цих витрат у такому розмірі.

Вимог суду позивач не виконав, у судове засідання 15.04.2011р. не з'явився.

Відповідач позов не визнав, посилається на його безпідставність і необґрунтованість.

Після перерви судове засідання поновлено 15.04.2011р. і в ньому суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

20.11.2008р. між сторонами було укладено договір поставки № 20/11 (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач –прийняти та оплатити на умовах, визначених у договорі, рулон оцинкований (далі –товар), асортимент, умови поставки та оплати, кількість і ціна якого вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1 Договору). Загальна сума Договору на момент його укладення складає 2000000грн. Сума Договору складається з суми вартості партій товару, поставлених на протязі дії цього Договору. Сума вартості конкретної  партії товару зазначається у специфікаціях до цього Договору. Договір діє до 31.12.2009р. (п.п. 3.1 –3.4, 13.2 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору оплата товару здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівковою переказу на поточний рахунок позивача на умовах відстрочення платежу.

Пунктом 10.3 Договору сторони встановили, що у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми неоплаченого товару.

На виконання умов Договору, протягом 21.11.2008р. –26.02.2009р., згідно зі специфікаціями № 1 від 21.11.2008р., № 2 від 24.12.2008р., № 3 від 26.01.2009р., № 4 від 26.02.2009р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1981373 грн. 60 коп.; відповідач оплатив отриманий товар частково,  у сумі 1527622 грн. 70 коп. Несплаченими залишилися 453750 грн. 91 коп.: 195000 грн. за товар, поставлений відповідно до специфікації №3 від 26.01.2009р., та  258750 грн. 91 коп. –за специфікацію №4 від 26.02.2009р. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 984966 грн. 59 коп. за специфікаціями №3 від 26.01.2009р. та №4 від 26.02.2009р. підтверджений видатковими накладними №Р-28/01 від 28.01.2009р. та №Р-27/02 від 27.02.2009р., підписаними особою, уповноваженою відповідачем на отримання товаро-матеріальних  цінностей довіреностями №Дов-000023 від 28.01.2009р. та №Дов-000050 від 27.02.2009р. Відповідно до п. 1.1 Договору порядок і строки оплати товару визначені у специфікаціях №№ 3, 4, які набрали чинності з моменту їх підписання сторонами, тобто з 26.01.2009р. та 26.02.2009р. відповідно.

В порушення умов Договору, відповідач не сплатив 100% вартості товару у визначений у специфікаціях термін,  станом на дату прийняття рішення за ним лічиться борг у сумі 453750 грн. 91 коп. Несплатою боргу відповідач порушує умови Договору, право позивача та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (ЦК) України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 629 ЦК України  встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України). Одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки. Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є пенею.

Як вже зазначалося, п. 10.3 Договору сторони встановили відповідальність покупця за порушення строків оплати у вигляді пені, розмір якої визначається подвійною обліковою ставкою НБУ за кожен день прострочення.

Порядок нарахування пені встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу (ГК) України, згідно з якою її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

На підставі та у відповідності до наведених актів цивільного законодавства, керуючись Договором,  у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач нарахував пеню у сумі 51479 грн. 65 коп., втрати від інфляції –51090 грн. 09 коп. та три проценти річних –18277 грн. 54 коп. Розрахунки вказаних сум, що наведені на аркушах справи 4, 5, 71, 72, 88, суд вважає вірними.

Вищенаведеним повністю спростовуються заперечення відповідача; а твердження про те, що у нього відсутні первинні документи, не заслуговує на увагу суду, оскільки за отриманий товар він сплатив 1527622 грн. 70 коп.

Щодо збільшення позивачем розміру позовних вимог на 40000 грн. у зв'язку із сплатою  послуг адвоката, суд виходить з такого: обґрунтовуючи своє клопотання №1011/09 від 10.11.2009р., позивач одночасно посилається як на ст.22, так і на ст. 44 ГПК України, при цьому платіжним дорученням № 339 від 09.11.2009р. сплачує державне мито у сумі 400 грн. як за позовну вимогу майнового характеру. Позивача було зобов'язано письмово визначитися з правовими підставами для стягнення 40000 грн., а також надати докази, що підтверджують  розумність витрат у такому розмірі. Вимоги суду позивач не виконав, але у судовому засіданні 14.04.2011р. пояснив, що вважає суму 40000 грн. своїми збитками, і просить відшкодувати їх за рахунок  відповідача.

Як справедливо зазначив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, адвокат Вавілов А.Є. отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю 29.10.2009р., цього ж дня було укладено Договір про надання правової допомоги у господарських справах.

З предмету вказаного Договору не випливає, що адвокат Вавілов А.Є. зобов'язався надавати правову допомогу саме у справі, що розглядається. Довіреність № 06/11-09 на представництво інтересів позивача видана адвокату Вавілову А.Є. 06.11.2009р., а позовну заяву подано 09.10.2009р., тобто до набуття Вавіловим А.Є. права на зайняття адвокатською діяльністю та до укладення Договору про надання правової допомоги у господарських справах.

Вищенаведене спростовує твердження позивача про те, що понесені ним збитки у сумі 40000 грн. безпосередньо пов'язані з розглядом господарського спору між ним та ТОВ “Металбуд” у даній справі.

За таких обставин у задоволенні цієї частини позову слід відмовити, а решту позову – задовольнити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.   

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Металбуд ” (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42-Б; ідентифікаційний код 32283034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Ріф-Юг” (54020, м. Миколаїв, вул. Образцова, 1, кв. 51; ідентифікаційний код 31096164) грошові кошти у сумі: 453750 (чотириста п'ятдесят три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 91 коп. –основний борг; 51479 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять) грн. 65 коп. –пеня; 18277 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 54 коп. –три проценти річних; 51090 (п'ятдесят одна тисяча дев'яносто) грн. 09 коп. –інфляційні втрати; 5745 (п'ять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 98 коп. –державне мито; 220 (двісті двадцять) грн. 64 коп. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 40000 грн. збитків, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, в позові  відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 квітня 2011 року.

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька