Постанова

від 07.06.2011 по справі 2/204/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/204/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 2/204/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.

Суддів:                                                                                          Єрмілова Г.А.

                                                                                                     Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Металбуд”

на рішення господарського суду  Миколаївської області від 15.04.2011 року

зі  справи  № 2/204/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія „Ріф-Юг”

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Металбуд”

про стягнення заборгованості в сумі 533 075 грн.74 коп.

ВСТАНОВИЛА:

09 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Ріф-Юг»(далі –ТОВ «Ріф-Юг») звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Металбуд” (в подальшому – ТОВ «Металбуд») про стягнення 453 750,91 грн. основного боргу, 51479,65 грн. пені, 6830,15 грн. 3 % річних, інфляційних втрат в сумі 21015,03 грн. та судових витрат, у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 20/11 від 20.11.2008 р. щодо оплати за поставлений товар.

В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 453 750,91 грн. основного боргу, 51479,65 грн. пені, 18277,54 грн. 3 % річних, інфляційних втрат в сумі 51090,09 грн., 40000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судових витрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.04.2011 р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позовні вимоги були задоволені частково та з ТОВ «Металбуд»на користь позивача було стягнуто 453 750,91 грн. основного боргу, 51479,65 грн. пені, 18277,54 грн. 3 % річних, 51090,09 грн. індексу інфляції, 5745,98 грн. держмита та 220,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ «Металбуд»в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи, оскільки незважаючи на вимоги суду, викладені в ухвалах господарського суду Миколаївської області від 18.11.2009 р., від 20.05.2010 р. щодо надання оригіналів документів, які додано до позовної заяви, позивачем зазначені документи не надано, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи та правильне застосування законодавства.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, причини нез'явлення в судове засідання невідомі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 листопада 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 20/11, за умовами якого ТОВ «Ріф-Юг»зобов'язалось поставити, а ТОВ «Металбуд»- прийняти та оплатити товар –рулон оцинкований, асортимент, умови поставки та оплати, кількість і ціна якого визначені у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється ТОВ «Металбуд»у розмірі повної вартості поставленого товару на умовах відстрочення платежу. Між тим, конкретний термін такого відстрочення не зазначений.

Як вбачається з матеріалів справи, у специфікації № 3 від 26.01.2009 р. сторони визначили найменування товару, його кількість та встановили погоджену ціну у розмірі 326 215,68 грн. з урахуванням ПДВ. Також у цій специфікації сторони визначили строк оплати за поставлену продукцію, а саме відповідач зобов'язався сплатити позивачу на протязі 30 календарних днів з моменту фактичної поставки партії товару.

Отримання товару відповідачем підтверджується довіреністю № Дов-000023 від 28.01.2009 р. на отримання матеріальних цінностей, видатковою накладною № Р-28/01 від 28.01.2009 р.

За специфікацією № 4 від 26.02.2009 р. сторони погодили поставку товару на суму 658 750,91 грн. зі строком оплати –на протязі 30 банківських днів з дати фактичної поставки партії товару.

Про одержання товару ТОВ «Металбуд»свідчать довіреність № Дов-000050 від 27.02.2009 р. та видаткова накладна № Р-27/02 від 27.02.2009 р.

Натомість, відповідач розрахувався частково на суму 131 215,68 грн. за отриманий товар по специфікації № 3 від 26.01.2009 р. та на суму 400 000 грн. по специфікації № 4 від 26.02.2009 р.

Отже, заборгованість відповідача за специфікацією № 3 становить 195 000 грн., за специфікацією № 4 –258 750,91 грн., а всього –453 750,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст. 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 цього Кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 10.2 договору у випадку порушення строків поставки відповідно до діючої специфікації ТОВ «Металбуд»взяло на себе обов'язок сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, зробленим у відповідності до положень договору та ст. 625 ЦК України розмір пені становить 51479,65 грн., 3 % річних –18277,54 грн., 51090,09 грн. –інфляційних втрат.

Таким чином, суд першої інстанції цілком вірно встановив обставини справи та надав їм правильну юридичну оцінку із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права та з дотриманням процесуального законодавства України.

Посилання ТОВ «Металбуд»на неповне з`ясування обставин справи внаслідок ненадання позивачем оригіналів документів, судова колегія вважає безпідставним, оскільки згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Позивачем у підтвердження своїх позовних вимог надано належним чином засвідчені довіреності на отримання матеріальних цінностей, видаткові накладні з підписом та печаткою ТОВ «Металбуд». Вимога ж господарського суду про надання оригіналів документів, про що йдеться у ч. 3 згаданої статті, може бути викликана необхідністю встановлення достовірності документа, що подається в копії. Водночас, відповідачем не доведено будь-яких обставин, які б викликали сумніви у достовірності документів, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Металбуд” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 15.04.2011 р. по справі № 2/204/09 –без змін.

Головуючий суддя                                                                      В.В. Лашин

Суддя                                                                                          Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                          О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 08.06.2011 р.