Постанова

від 18.07.2006 по справі 20/39

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/39

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.07.2006                                                                                           № 20/39

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Капацин  Н.В.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Руденко О.А.

 розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрїнське агентство з авторських і суміжних прав"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2005

 у справі № 20/39 (Палій В.В.)

 за позовом                               Державного підприємства "Укрїнське агентство з авторських і суміжних прав"  

 до                                                   Театральної компанії "Бенюк і Хостікоєв"

 про                                                  стягнення 30810 грн.

  ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом  про стягнення з Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» 30810,00 грн. авторської винагороди за використання у виставі «Сеньйор з вищого світу» українського перекладу Гримича В.Г., який передав майнові права на використання твору позивачу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.02.2005 р. року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить суд апеляційної інстанції рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

     Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

   Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представника відповідача ухвалою суду від 26.05.2006 р. розгляд справи був відкладений на 18.07.2006 р.

    Ухвалою суду від 15.04.2005 р. у справі була призначена судова експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта було поставлено два запитання:

        1.          чи є текст українського перекладу сценарію вистави «Сеньйор з вищого світу» М. Гринишина за п'єсою Д.Скарначчі, Р. Тарапузі «Моя професія – сеньйор з вищого світу» повним або частковим відтворенням тексту українського перекладу театральної комедії «Сеньйор з вищого світу» В.Г. Гримача за п'єсою Д.Скарначчі, Р. Тарапузі «Моя професія – сеньйор з вищого світу»?

        2.          який з текстів українського перекладу сценарію вистави «Сеньйор з вищого світу» М. Гринишина чи українського перекладу театральної комедії «Сеньйор з вищого світу» В.Г. Гримача використано відповідачем під час вистави, аудіо запис якої залучений до справи в якості доказу?

   28.02.2006 р. було складено висновок № 8382 експертизи об'єктів інтелектуальної власності, згідно якого текст українського перекладу сценарію вистави «Сеньйор з вищого світу», автором якого є М. Гринишин, є частковим відтворенням тексту українського перекладу театральної комедії театральної комедії «Моя професія – сеньйор з вищого світу», автором якого, згідно наданих на дослідження матеріалів, є В.Г. Гримич.

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

   Згідно з договорами від 13.05.2003р. №16 від 16.09.2003р. №24 з Національним академічним театром російської драми ім. Л. Українки відповідачу надано приміщення для показу театральної вистави «Сеньйор з вищого світу». Вистави відбулися з 26.07 по 30.07.2003 р. та 24 і 25.11.2003р.

    За договорами від 05.09.2003р. №39 та 22.11.2003р. №2 з Національним академічним драматичним театром ім. І Франка вистави відбулися 29-30.10.2003р., 12-13.01.2004р.

     За договором від 14.09.2003р. з Рівненським обласним українським музично-драматичним театром вистава відбулася 14.09.2003р.

    За договором від 27.08.2003р. з Волинським обласним музично-драматичним театром І ТІ. Шевченка вистава відбулася 15.09.2003р.

  Позивач посилається на те, що при здійсненні вистав відповідачем використано український переклад комедії «Моя професія - сеньйор з вищого світу» автора Гримича В.Г. (який передав майнові права на використання твору позивачу за договором від 21.06.2002р. №16510) без згоди позивача і без виплати авторської винагороди.

   Апелянт  зазначає, що ним було надіслано прохання до відповідача про виплату авторської винагороди, але відповідач відмовився від сплати авторської винагороди, посилаючись на те, що видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір не містить посилання на Гримича В.Г. як автора твору. Проте, позивач стверджує, що оскільки твір автора використаний відповідачем без згоди позивача, останній просить суд стягнути з відповідача компенсацію за 13 вистав у сумі, що відповідає 10 розмірам мінімальних заробітних плат за кожне використання твору та складає 30810грн.

   Судова колегія вважає, що позовні вимоги ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» підлягають задоволення з огляду на наступне.

     21.06.2002 р. між позивачем та Гримич Віль Григоричем була укладена угода  на управління майновими правами автора.

    Згідно п. 1 даної угоди автор передав позивачу виключне право на управління своїми майновими творами при їх використанні.

    Відповідно до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

    Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

  Гримич В.Г. є автором українського перекладу комедії «Моя професія - сеньйор з вищого світу».

   Як вбачається з копії картки реєстрації творів автора № 16510, Гримич В.Г. 02.04.1982 р. на основі заяви зареєстрував зазначений вище твір.

   Таким чином, твір Г. Гримича «Моя професія - сеньйор з вищого світу» є об'єктом авторського права та підлягає охороні з моменту його створення.

   В якості доказу у справі судом приймається до уваги висновок спеціаліста, наданий в межах проведеної судової експертизи у даній справі, а саме те, що текст українського перекладу сценарію вистави «Сеньйор з вищого світу», автором якого є М. Гринишин, є частковим відтворенням тексту українського перекладу театральної комедії театральної комедії «Моя професія – сеньйор з вищого світу», автором якого, згідно наданих на дослідження матеріалів, є В.Г. Гримич.

    За  таких обставин суд вважає, що у виставах «Сеньйор з вищого світу», що відбулись у зазначених вище театрах, відповідачем було використано текст українського перекладу театральної комедії театральної комедії «Моя професія – сеньйор з вищого світу», автором якого, є В.Г. Гримич.

  Матеріали справи не містять доказів надання позивачем згоди на використання відповідачем даного твору, в той час як така згода є необхідної згідно ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

    Відповідне порушення авторського права дає підстави для судового захисту відповідно до ст. 50 вищезазначеного Закону.

  Згідно ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають зокрема право  подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

    З огляду на зазначене судова колегія вважає правомірним звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне використання твору.

   Таким чином, за 13 вистав, проведених відповідачем, останній має сплатити позивачу 30810,00 грн. компенсації. Зазначена сума підлягає стягненню з Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» на користь Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав».

   За таких обставин  рішення місцевого господарського суду від 09.02.2005 р. про відмову у позові підлягає скасуванню на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

ВСТАНОВИВ:

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційнийгосподарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2005 року у справі № 20/39 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з  Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (м. Київ, пров. Татарський, 8, кв. 122, код 21709866)  на користь Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код 31025266) 30810,00 грн. компенсації, 308,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з  Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (м. Київ, пров. Татарський, 8, кв. 122, код 21709866)  на користь Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код 31025266) 154,05 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку та 630,24 грн. витрат на проведення судової експертизи.

5.          Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Капацин  Н.В.

                                                                                          Студенець  В.І.

20.07.06 (відправлено)