21/170
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 № 21/170
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Васко"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2006
у справі № 21/170 (Шевченко Е.О.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Васко"
до ПП "А.С.Ф."
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 76877,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2006 року № 21\170 позов ТОВ “Васко” до ПП “А.С.Ф” про стягнення 76877,12 грн. залишений без задоволення. Рішення мотивовано тим, що відповідач не має грошових зобов'язань перед позивачем, а тому вимоги про стягнення пені та річних безпідставні.
Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з'ясував усіх обставин, що мають значення для справи , порушив норми матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач уточнив свої вимоги в частині того, що під пенею мається на увазі штрафні санкції за порушення зобов'язань по договору.
В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з наступним.
Як встановлено матеріалами справи, 26.09.2002 сторонами був укладений контракт (субпідряду) № ЧП-027, за умовами договору та протоколу розбіжностей до нього відповідач зобов'язався виконати проектно-кошторисну документацію по об'єкту незавершеного будівництва за адресою бул. Л.Українки,26 у м. Києві, а позивач прийняти її та оплатити вартість виконаних робіт в якості 40% авансового платежу, остаточна оплата після проходження державної експертизи.
Згідно ст.ст. 161,162 ЦК УРСР, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно до абзацу другого пункту 4 та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом крім випадків коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Вимоги вказаних статей Цивільного кодексу УРСР кореспондуються з вимогами статей 526 та 527 Цивільного кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2004 року та застосовується до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Позивачем, на виконання умов договору було перераховано 26000грн. авансового платежу згідно платіжного доручення № 4 від 02.10.02, за платіжним дорученням № 146 від 27.04.04 ще аванс в розмірі 370962 грн. Крім того, 30.03.05 позивачем оплачені проектні роботи в сумі 11695,20 грн. про що свідчить платіжне доручення № 52.
Однак, відповідачем кошторисна документація передана не була, що не заперечує сторона в своєму відзиви на позовну заяву, але вказує що кошторисна документація затримана з вині позивача оскільки останній не передав акт зауважень Держекспертизи.
Заперечуючи проти рішення позивач вказує, що відповідач не виконав зобов'язання по договору, тому повинен сплатити пеню - яка є штрафними санкціями, так як всі необхідні документи були передані відповідачу та проведена оплата, але відповідач не виконав зобов'язання та не повернув кошти безпідставно ними користується.
Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
П.1.1.4 контракту передбачений обов'язок відповідача, зокрема, щодо забезпечення проходження державної експертизи, такий обов'язок також покладений на нього відповідно до п.4,п.5договору, протоколу розбіжностей, додаткової угоди до договору. З акту здачі приймання документації від 17.12.04 вбачається, що відповідачу була передана необхідна документація, таким чином спростовуються твердження відповідача щодо неотримання документації необхідної для початку робіт.
Додатковою угодою № 1 до контракту від 26.09.02 передбачено що за порушення “Виконавцем”- відповідачем термінів виконання проектної документації за договором останній сплачує позивачу пеню( п.8). Отже, сторонами передбачена відповідальність як за порушення грошових зобов'язань з боку позивача ( п.9 додаткової угоди) перед відповідачем та відповідача за порушення строків виконання робіт, що висловилося у нарахуванні пені, як штрафних санкцій за порушення термінів. Таким чином вимоги позивача про стягнення 59531,73 грн. штрафних санкцій за 334 днів прострочення виконання робіт підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення 17345,39 грн. річних не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не має грошових зобов'язань перед позивачем.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТОВ “ІБК “Васко” задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києва від 05.04.2006 року по справі № 21\170 частково скасувати.
2. Стягнути з Приватного підприємства “А.С.Ф” ( 01601 м. Київ, вул. Б.Грінченка,7; р\р 26004301261200 в Подільському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322197, ЄДРПОУ 30855886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Васко” (01032 м. Київ, вул.. Комінтерну, 18\137 офіс 12; р\р 2600107739 в АБ “Ажіо” в м. Києві, МФО 300175,ЄДРПОУ 31454252) 59531,73 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна грн. 73 коп.) штрафних санкцій, 90,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 595,31 грн. державного мита за подачу позову та апеляційної скарги.
3. В інший частині рішення залишити без змін.
4. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
22.06.06 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2006 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1504095 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні