Постанова

від 05.07.2006 по справі 32/98

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/98

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.07.2006                                                                                           № 32/98

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Кошіля В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Бабенко Е.В.

 від відповідача -Коваленко В.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Управління механізації “Київзеленбуд”

 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2006

 у справі № 32/98 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю"Торговий дім "Українські консерви"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства “Управління механізації “Київзеленбуд”

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  спонукання до укладення договору

 у судовому засіданні 27.06.2006 по справі було оголошено перерву до 05.07.2006 відповідно до ст. 77 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Українські консерви” звернувся з позовом до господарського суду про зобов'язання Закритого акціонерного товариства “Управління механізації “Київзеленбуд” укласти договір про встановлення земельного сервітуту згідно з доданим проектом договору.

Позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, якою позивач просив встановити за Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Українські консерви” наступні безстрокові та безоплатні земельні сервітути на земельну ділянку, розташовану по вулиці Берковецькій, 10 в Святошинському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:75:489:0004: право проходу та проїзду (в'їзду та виїзду) на транспортному засобі по наявному шляху в будь-який час протягом доби; право проходу та проїзду на велосипеді в будь-який час протягом доби; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати-водопровід; право відводу води через земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2006 позов задоволено. встановлено за Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Українські консерви” наступні безстрокові та безоплатні земельні сервітути на земельну ділянку, розташовану по вулиці Берковецькій, 10 в Святошинському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:75:489:0004: право проходу та проїзду (в'їзду та виїзду) на транспортному засобі по наявному шляху в будь-який час протягом доби; право проходу в будь-який час протягом доби; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати водопровід; право відводу води через земельну ділянку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду в якій просить його скасувати а прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не належним чином, не повно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але представник позивача у судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2006 без змін.

Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представник сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Позивач відповідно до договору купівлі-продажу від 04.07.2002, договору купівлі-продажу від 07.11.2003 придбав у відповідача нежилі будівлі літери "К", "І", "З", "Е" загальною площею 680,3 кв. метрів, розташовані по вулиці Берковецькій, 10 в місті Києві. Право власності позивача на зазначені нежилі будівлі зареєстровано комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", що підтверджується реєстраційним посвідченням № 002654 від 24.12.2002 запис в реєстровій книзі № 4з-65 та реєстраційним посвідченням б/н від 14.11.2003 запис в реєстровій книзі № 4з-66.

07.11.2003 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду до договорів купівлі-продажу нежилих будівель від 04.07.2002 та 07.11.2003.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 13.09.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. (реєстровий № 706) та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 21.10.2005 за № 75-6-00242, позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку розміром 0,9253 га, розташовану за адресою м. Київ, вул. Берковецька, 10 з кадастровим номером 8000000000:75:489:0005. Договір оренди земельної ділянки позивачем укладено з Київською міською радою строком на 15 років.

Відповідно до ст. 402 ЦК України особа, яка вимагає встановлення земельного сервітуту спочатку повинна звернутися до іншої особи, чию земельну ділянку вона вимагає обтяжити сервітутом, і лише після недосягнення згоди така особа має право звертатися до суду. Позивачем не було надано суду жодного доказу досудового звернення до відповідача з пропозицією укласти договір на встановлення сервітуту. Крім того відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з пропозицією обтяження сервітутом земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача.

Частиною 2 ст. 100 Земельного кодексу України, земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Тобто обов'язковою умовою для звернення до суду з питання обтяження чужої земельної ділянки, є недосягнення домовленості (між належними сторонами) про встановлення сервітуту, наявність спору.

Як вбачається з матеріалів справи позивача нібито має можливість проходу та проїзду на орендовану ним земельну ділянки лише через земельну ділянку, якою користується відповідач апеляційний господарський суд погодиться не може за таких обставин, що позивач має можливість прокласти свою власну дорогу до орендованої ним земельної ділянки, підтверджується даний факт є викопіювання плану земельної ділянки з реєстру земельного кадастру, що було надано позивачем, з якого вбачається можливість проїзду до орендованої позивачем земельної ділянки через просіку, яка є земельною ділянкою Орендного підприємства “Декоративне садівництво”, що фактично не використовується останнім за призначенням і є вільною, та безпосередньо межує з земельною ділянкою позивача.

Також судом першої інстанції в оскаржувальному рішенні не було враховано, що відповідач є не єдиним сусідом позивача, так окрім відповідача з земельною ділянкою орендованою позивачем межують ще дві земельні ділянки. Земельна ділянка від (В) до (А) (як зазначено на плані) має в двічі більшу за земельну ділянку Відповідача територію, та в двічі довшу межу межування з Позивачем. Більш того земельна ділянка від (В) до (А) є земельною ділянкою орендного підприємства радгоспу “Декоративне садівництво”», в'їзд на територію якого не є закритим і територія якого має свої дороги через які легко можна потрапити до земельної ділянки позивача.

Отже апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того доведеного факту, що позивач не має можливості потрапити на орендовану ним земельну ділянку інакше як через ділянку, якою користується відповідач також цей факт не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.3. Договору оренди земельної ділянки між позивачем та Київською міською радою, земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Отже дана обставина доводить, що у позивача є можливість без встановлення сервітуту безперешкодно користуватися орендованою земельною ділянкою.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив встановити за Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Українські консерви” наступні безстрокові та безоплатні земельні сервітути на земельну ділянку, розташовану по вулиці Берковецькій, 10 в Святошинському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:75:489:0004: право проходу та проїзду (в'їзду та виїзду) на транспортному засобі по наявному шляху в будь-який час протягом доби; право проходу в будь-який час протягом доби; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати водопровід; право відводу води через земельну ділянку.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Управління механізації “Київзеленбуд” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2006 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, ч. 1 п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Управління механізації “Київзеленбуд” задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2006 у справі № 32/98 скасувати. В позові відмовити.

Матеріали справи № 32/98 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

                                                                                          Кошіль В.В.