Постанова

від 25.07.2006 по справі 36/219

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/219

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.07.2006                                                                                           № 36/219

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Мироненко С. Ф.,

 від відповідача -Євдотьєва І. М.,

від третьої особи-1 – не з'явились,

від третьої особи-2– не з'явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2006

 у справі № 36/219 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               ТОВ ПІІ "Меркурі ЛТД"

 до                                                   Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву

 третя особа відповідача           Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва

          Державне казначейство України

 третя особа позивача                      

 про                                                  відшкодування збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2006р. у справі № 36/219 позовні вимоги задоволені частково.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального права; відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; посилання позивача на фактичне отримання орендованого майна лише 28.12.2005р. в порушення ст. 33 ГПК України нічим не підтверджується.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив суд спірне рішення залишити без змін, зазначивши при цьому, що фактичне користування орендованим приміщенням почалось 28.12.2005р.; цей факт не потребує доведення, оскільки встановлений місцевим господарським судом в межах провадження у справі № 8/136.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 16.01.2004р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” (орендар) укладено договір № 515 оренди цілісного майнового комплексу “Укрвино”, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 3.1., 10.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс “Укрвино”, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саперне поле, 5; вартість майна, що передається в оренду, визначено відповідно до рішення Господарського суду м. Києва № 30/675 від 30.12.2003р. та ухвали Господарського суду м. Києва № 30/675 від 12.01.2004р. і становить 6 761 100 грн. 00 коп.; орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі підприємства; орендна плата визначається, виходячи із вартості, визначеної відповідно до рішення Господарського суду м. Києва № 30/675 від 30.12.2003р. та ухвали Господарського суду м. Києва № 30/675 від 12.01.2004р., та на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць – грудень 2003 року – 45 074 грн. 00 коп.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством;  цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 16.01.2004р. по 16.01.2009р.

13.04.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про звільнення від сплати орендної плати за користування майном цілісного майнового комплексу “Укрвино” з дати укладення договору оренди № 515 від 16.01.2004р. до 28.12.2005р.; стягнення з відповідача 351 328 грн. 68 коп. збитків. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. ст. 623, 762, 766 ЦК України, зазначивши при цьому, що в порушення умов договору № 515 від 16.01.2004р. відповідач орендоване майно позивачеві не передав; в межах провадження по справі № 8/136 позовні вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні орендованим майном були задоволені; отже фактична дата прийняття позивачем майнового комплексу в оренду  28.12.2005р.; поряд з усуненням перешкод в користуванні орендованим майном рішенням місцевого господарського суду від 06.08.2004р. у справі № 8/136 було звільнено позивача від сплати орендної плати до  фактичного прийняття орендованого майна; однак виконуючи свої зобов'язання за договором оренди, позивач сплатив 351 328 грн. 68 коп. орендної плати.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на те, що згідно з актом приймання-передачі основних засобів ЦМК “Укрвино” орендоване майно було передано позивачеві 16.01.2004р.; доказів того, що фактичною датою отримання орендованого майна є 28.12.2005р. позивач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав; відповідач не чинив жодних перешкод в користуванні позивачем орендованим майновим комплексом, а отже вимоги позивача про повернення сплаченої орендної плати є безпідставними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2006р. до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Відділ державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2006р. до участі у даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державне казначейство України.

Треті особи відзивів на позовну заяву не надали.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2006р. у справі № 36/219 позовні вимоги задоволені частково: звільнено позивача від сплати орендної плати за користування майном цілісного майнового комплексу “Укрвино” з дати укладення договору № 515 від 16.01.2004р. до 28.12.2005р.; в іншій частині позову відмовлено. При цьому місцевий господарський суд виходив з того, що фактичною датою прийняття позивачем цілісного майнового комплексу є 28.12.2005р.; на підставі п. 1 ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло  бути використане ним через обставини, за які він не відповідає; таким чином з дати укладення договору оренди № 515 від 16.01.2004р. до 28.12.2005р. позивач повинен бути звільнений від внесення орендної плати; позивач не довів наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними  діями відповідача та порушенням майнових прав позивача, а тому вимоги останнього про стягнення збитків не підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак рішення місцевого господарського суду повинно бути частково скасовано в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так постановляючи оспорюване рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про звільнення позивача від сплати орендної плати за користування майном з дати укладення  договору № 515 від 16.01.2004р. до 28.12.2005р. підлягають задоволенню. Однак мотиви, з яких місцевий господарський суд першої інстанції дійшов такого висновку, не можна визнати переконливим, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу “Укрвино”, розташованого в м. Києві по вул. Саперне поле, 5.

Відповідно до п. 7.1. вказаного договору  орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду цілісний майновий комплекс згідно із цим договором та актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

На виконання вказаного пункту договору 16.01.2004р. сторони підписали акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу “Укрвино”, що є об'єктом договору оренди.

Статтею 765 ЦК України встановлено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Однак в порушення наведеної норми та умов договору № 515 від 16.01.2004р. об'єкт оренди фактично позивачеві переданий не був, в результаті чого останній був вимушений звернутися з позовом до господарського суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2004р. у справі  № 8/136 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” до Державного комплексного торговельного підприємства “Хрещатик”, Міністерства аграрної політики України про усунення перешкод у користуванні орендованим майном: зобов'язано Міністерство агарної політики України видати наказ про передачу державного майна цілісного майнового комплексу “Укрвино” орендарю; зобов'язано Державне комплексне торговельне підприємство “Хрещатик” усунути перешкоди у користуванні орендованим майном шляхом зняття охорони цілісного майнового комплексу “Укрвино” і виведення своїх працівників та вивезення майна, що належить ДКТП “Хрещатик” з території комплексу;  звільнено Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” від орендної плати за користування орендованим державним майном ЦМК “Укрвино” до фактичного прийняття майна комплексу, але не пізніше дати виведення працівників та вивезення майна, яке належить ДКТП “Хрещатик”, з території комплексу у строк до 15.09.2004р.

На підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України зазначене рішення місцевого господарського суду має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.

Отже оскільки Господарським судом міста Києва в межах провадження по справі № 8/136 вже розглядалось питання про звільнення позивача від сплати орендної плати за період з моменту укладення договору № 515 від 16.01.2004р. до 15.09.2004р., то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на нечітке формулювання місцевим господарським судом резолютивної частини рішення від 06.08.2004р.  у справі № 8/136 є підставою для звернення позивача із заявою про роз'яснення вказаного рішення в порядку ст. 89 ГРПК України, проте ніяк не є підставою для повторного розгляду господарським судом тотожних позовних вимог.

Позовні вимоги про звільнення позивача від орендної плати за період з 22.12.2005р. по 28.12.2005р. також не підлягають задоволенню, керуючись наступним.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2004р. у справі  № 8/136 були відкриті виконавчі провадження по усуненню перешкод в користуванні орендованим майном.

Так в межах виконавчого провадження № 594/8 виконувався наказ Господарського суду міста Києва № 8/136 від 22.09.2005р. про зобов'язання ДКТП “Хрещатик” усунути перешкоди в користуванні орендованим майном, що орендується ТзОВ “Меркурі Лтд”, шляхом зняття охорони цілісного майнового комплексу “Укрвино”.

На підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби м. Києва від 22.12.2005р. № 594/8 виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 8/136 було закінчено в зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Таким чином апеляційний господарський суд вважає, що датою, з якої почалось фактичне користування позивачем орендованим приміщенням, є саме 22.12.2005р.

Винесена 28.12.2005р. постанова про закінчення виконавчого провадження № 595/8 не є доказом того, що позивач почав користуватися орендованим майном саме 28.12.2005р.

Так в межах вказаного виконавчого провадження виконувався наказ Господарського суду міста Києва № 8/136 від 22.09.2005р. про зобов'язання ДП “Київський виноробний завод” усунути перешкоди в користуванні орендованим майном, що орендується ТзОВ “Меркурі Лтд”, шляхом зняття охорони цілісного майнового комплексу “Укрвино” і виведення своїх працівників та вивезення майна, яке належить ДП “Київський виноробний завод” з території цілісного майнового комплексу “Укрвино”.

Однак ДП “Київський виноробний завод” не був стороною у справі № 8/136, доказів того, що воно є правонаступником ДКТП “Хрещатик” або якимось іншим чином пов'язано з ним, в матеріалах справи немає і позивачем не надано.

Господарський суд першої інстанції, постановляючи спірне рішення, на вказані обставини справи уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку про необхідність звільнення позивача від орендної плати з дати укладення договору № 515 від 16.01.2004р. до 28.12.2005р.

Частиною 6 ст. 762 встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За вказаних обставин оспорюване рішення суду в цій частині підлягає частковому скасуванню з постановленням нового рішення про звільнення позивача від орендної плати за договором № 515 від 16.01.2004р. за період з 15.09.2004р. по 22.12.2005р.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 351 328 грн. 00 коп. апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Поняття збитків передбачено ч. 2 ст. 22 ЦК України, де зазначено, що  збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином підставою для відшкодування понесених збитків є причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями однієї сторони та порушенням майнових прав іншої.

До того ж згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивачем в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не подано належних доказів того факту, що неможливість користуватися орендованим майновим комплексом виникла саме внаслідок протиправних дій відповідача по справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 351 328 грн. 00 коп. збитків.

Доводи апеляційної скарги є декларативними і спростовані викладеним вище, а тому не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову повністю, як того вимагає апелянт.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2006р. у справі № 36/219 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” (ідентифікаційний код 32073661; 04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 16)  від сплати орендної плати за користування майном цілісного майнового комплексу “Укрвино” з 15.09.2004р. до 22.12.2005р.

В іншій частині позову по кожній із заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (ідентифікаційний код 19030825; 01032 м. Київ, б-р Шевченка, 50 г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу “Меркурі Лтд” (ідентифікаційний код 32073661; 04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 16)  85 грн. 00 коп. по оплаті державного мита за подання позовної заяви, 118 грн. 00 коп. витрат по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

01.08.06 (відправлено)