Постанова

від 15.08.2006 по справі 47/87

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/87

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.08.2006                                                                                           № 47/87

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              Дзюбі О.В.

 За участю представників:

 від позивача – не з'явились,

 від відповідача – Зирянов С. Ю.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Фірма "Юстас"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.05.2006

 у справі № 47/87 (Станік С.Р.)

 за позовом                               Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

 до                                                   Приватне підприємство "Фірма "Юстас"

 про                                                  стягнення 142403,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2006р. у справі № 47/87 позов задоволено частково.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права; згідно із п. 3.4. договору № 23/2 від 03.12.2004р. датою поставки обладнання одержувачу є дата підписання виконавцем та відповідним одержувачем накладної, що виписана виконавцем на підставі отриманого оригіналу доручення від одержувача; накладна одержувачем не підписана, в матеріалах справи копія такої накладної відсутня; акти передачі товарно-матеріальних цінностей, якими супроводжувалось обладнання, одержувачем також не підписувались; таким чином на підставі ст. 219 ГК України відповідач повинен бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 03.12.2004р. між Фондом соціального захисту інвалідів (замовник), Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (територіальне відділення), Донецьким казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством (одержувач) та Приватним підприємством “Фірма “Юстаст” (виконавець) укладено договір поставки № 23/2, відповідно до п. п. 1.1., 1.3., 2.3., 3.1., 10.1. якого за умовами цього договору виконавець зобов'язується здійснити поставку одержувачу на умовах DDP (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2000 року) машин спеціального призначення (надалі – обладнання), навантажувально-розвантажувальні роботи, монтаж та наладку обладнання, а замовник зобов'язується через територіальне відділення здійснити фінансування одержувача для здійснення останнім оплати за поставлене обладнання; перелік та загальна кількість обладнання, що підлягає поставці за умовами цього договору, зазначається в специфікації (додаток 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору; загальна сума договору становить 1001591 грн. 67 коп., крім того ПДВ 200 318 грн. 33 коп., всього до сплати 1201910 грн. 00 коп.; загальна сума договору може бути зменшена в залежності від виділених бюджетних асигнувань та визначається сторонами на підставі документів, що підтверджують поставку, монтаж та наладку обладнання протягом строку дії цього договору; виконавець забезпечує поставку обладнання одержувачу та навантажувально-розвантажувальні роботи на умовах DDP (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2000 року) протягом 30 днів з моменту отримання передоплати від одержувача; виконавець здійснює монтаж та пусконаладку обладнання за свій рахунок протягом 60 днів з моменту поставки товару за місцем поставки, що визначається в п. 3.2. договору; цей договір вступає в силу з моменту підписання договору сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 23/2 від 03.12.2004р.  загальна сума обладнання  становить 1 201 910 грн. 00 коп.

15.03.2006р. Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Приватного підприємства “Фірма “Юстас” про  стягнення 142 403 грн. 64 коп. пені за прострочення поставки обладнання  за період з 18.01.2005р. по 13.11.2005р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17.12.2004р.  на виконання умов договору поставки № 23/2 від 03.12.2004р. позивач здійснив 100% передплату обладнання; відповідач в порушення умов вказаного договору обладнання в строк не поставив; так перша партія обладнання на суму 85 690 грн. 00 коп. була поставлена з простроченням  в 47 днів, друга партія на суму 382 720 грн. 00 коп.  з простроченням в 77 днів, третя  партія на суму 286 500 грн. 00 коп. – 94 дня, четверта партія на суму 379 800 грн. 00 коп. – 128 днів, остання на суму 67 200 грн. 00 коп. – з простроченням в  300 днів; на підставі п. 7.1. спірного договору відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 142 403 грн. 64 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив в задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач посилався на ст. ст. 538, 545, 548, 613, 664 ЦК України, зазначивши, що прострочення строку постачання обладнання сталося не з вини відповідача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

До прийняття рішення по даній справі позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 137 730 грн. 71 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2006р. у справі № 47/87 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 58679 грн. 63 коп. пені. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач допустив порушення умов договору № 23/2 від 03.12.2004р. в частині строків поставки, а тому у відповідності до п. 7.1. вказаного договору повинен сплатити на користь позивача пеню.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню повністю в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення по даній справі, дійшов висновку, що відповідач в порушення п. 3.1. договору № 23/2 від 03.12.2004р. не здійснив поставку обладнання вчасно, а отже повинен сплатити пеню на користь позивача.

Проте мотиви, з який господарський суд першої інстанції дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність  покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином договір № 23/2 від 03.12.2004р. за своєю юридичної природою є багатостороннім договором поставки.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору виконавець зобов'язується здійснити поставку одержувачу на умовах DDP (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2000 року) машин спеціального призначення (надалі – обладнання), навантажувально-розвантажувальні роботи, монтаж та наладку обладнання, а замовник зобов'язується через територіальне відділення здійснити фінансування одержувача для здійснення останнім оплати за поставлене обладнання.

На виконання вказаного пункту договору № 23/2 від 03.12.2004р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок Донецького казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства 1 201 910 грн. 00 коп., що підтверджується розподілом виділених бюджетних асигнувань від 15.12.2004р. № 69, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 4.1. договору № 23/2 від 03.12.2004р. передбачено, що після отримання письмового повідомлення від виконавця про готовність здійснити поставку (повністю або частково) одержувач протягом одного дня з моменту отримання коштів від територіального відділення, виділених замовником із спеціального фонду Державного бюджету, здійснює розрахунки за поставку, монтаж та наладку обладнання у формі попередньої оплати на термін, що не перевищує 30 днів, шляхом перерахування на рахунок виконавця грошових коштів в розмірі 100% від загальної суми, зазначеної в п. 2.3.договору.

17.12.2004р. Донецьке казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство перерахувало відповідачу 1 201 910 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 100 від 17.12.2004р.

Згідно із п. 3.1. договору № 23/2 від 03.12.2004р. виконавець (відповідач) забезпечує поставку обладнання одержувачу та навантажувально-розвантажувальні роботи на умовах DDP (згідно із правилами Інкотермс в редакції 2000 року) протягом 30 днів з моменту отримання передоплати від одержувача; виконавець здійснює монтаж та пусконаладку обладнання за свій рахунок протягом 60 днів з моменту поставки товару за місцем поставки, що визначається в п. 3.2. договору.

Разом з тим пунктом 3.4. договору № 23/2 від 03.12.2004р. передбачено, що датою поставки обладнання одержувачу є дата підписання виконавцем та відповідним одержувачем накладної, що виписана виконавцем на підставі отриманого оригіналу доручення від одержувача. Виконавець зобов'язаний передати замовнику та територіальному відділенню копії документів, що підтверджують поставку обладнання, протягом 3-х днів з дня їх підписання.

Таким чином передумовою складання та підписання накладної, а отже і передумовою поставки обладнання, є отримання відповідачем оригіналу доручення від одержувача.

Оскільки за умовами п. 3.1. договору № 23/2 від 03.12.2004р. поставка обладнання відповідачем повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту отримання передоплати (тобто до 16.01.2005р., оскільки аванс було сплачено 17.12.2004р.), то і доручення Донецьким казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством також повинно бути передано відповідачеві до 16.01.2005р.

Більш того, відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Міністерство фінансів України уповноважено здійснювати регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності шляхом затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України  від 16.05.1996р. № 99 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (надалі - Інструкція), яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності та визначає порядок оформлення довіреностей на одержання матеріальних цінностей.

У відповідності до п. 2 вказаної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Проте в матеріалах справи відсутні докази направлення або надання Донецьким експериментальним протезно-ортопедичним підприємством відповідачу оригіналів довіреностей, як це передбачено п. 3.4. договору № 23/2 від 03.12.2004р., в строк до 16.01.2005р.

Наявні в справі копії доручень на ім'я Штурмак В. А. та Голубкової А. І. були видані Донецьким експериментальним протезно-ортопедичним підприємством лише 26.09.2005р. та 30.12.2005р., відповідно.

Таким чином відповідач міг не поставляти одержувачу обладнання за договором № 23/2 від 03.12.2004р. до отримання довіреностей від останнього.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що з матеріалів справи не вбачається, а позивачем, в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України, не доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки обладнання за спірним договором з вини останнього.

Більш того, місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що датами отримання Донецьким експериментальним протезно-ортопедичним підприємством партій обладнання за спірним договором є дати, вказані в товарно-транспортних накладних.

Однак такий висновок господарського суду першої інстанції є хибним, оскільки, як зазначалось вище, датою поставки обладнання одержувачу є дата підписання виконавцем та відповідним одержувачем накладної (п. 3.4. договору № 23/2 від 03.12.2004р.). Проте в матеріалах справи відсутні копії зазначених накладних, а тому встановити дату фактичного отримання одержувачем обладнання взагалі не виявляється можливим, що, в свою чергу, унеможливлює і застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2006р. у справі № 47/87 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13492430; 83073 м. Донецьк, вул. Університетська, 91) на користь  Приватного підприємства “Фірма “Юстас” (ідентифікаційний код 32342969; 08132 Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 37) 296 грн. 57 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.

                                                                                          Малетич  М.М.

22.08.06 (відправлено)