Постанова

від 31.07.2006 по справі 45/3

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/3

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 31.07.2006                                                                                           № 45/3

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Андрієнка  В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -ніхто не з'явився

 від відповідача -Левковський О.Д. (дов. №202 від 09.01.2006);

 розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ "Магазин № 1715 "Госптовари"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.05.2006

 у справі № 45/3 (Балац С.В.)

 за позовом                               ТОВ ВКП "Лада-Гіва"

 до                                                   ЗАТ "Магазин № 1715 "Госптовари"

 про                                                  стягнення 12221,98 грн.

 за зустрічним

позовом Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари”

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада - Гіва”

про визнання договору не укладеним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 45/3 від 16.05.2006 позов задоволено частково: стягнуто з Закритого акціонерного товариства магазин № 1715 “Госптовари” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада - Гіва” 6764,24 грн. основного боргу, 169, 11 грн. збитків від інфляції, 541, 69 грн. неустойки, 85, 53 грн.  3% річних, 63, 10 грн. витрат по сплаті державного мита, 72, 99 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено; в частині вимог, заявлених в зустрічному позові, провадження у справі припинено; повернуто Закритому акціонерному товариству магазин №1715 “Госптовари” за зустрічним позовом з державного бюджету державне мито у розмірі 102 грн.

Не погоджуючись  з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  Київський апеляційний господарський суд скасувати в частині задоволення вимог про стягнення збитків від інфляції за вересень – листопад 2005 р. рішення Господарського суду  міста Києва від 16.05.2006 за первісним позовом, прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада - Гіва” на користь Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари” грошові кошти в розмірі 54,11 грн. в якості відшкодування збитків від інфляції за вересень – листопад 2005р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неправильне обрахування індексу інфляції за вересень – листопад 2005р.  

У відповідності із статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Стаття 104 Господарського процесуального Кодексу встановлює, що  порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Представник відповідача в судове засідання з'явився,  підтримав доводи,  викладені в апеляційній сказі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання позивачем ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2006.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення  представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

Судом першої інстанції було розглянуто позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада - Гіва” до Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари” про стягнення 10402,76 грн. за договором поставки товарів від 02.08.2005 № 132, з яких 6764,24 грн. - основного боргу, 3579,68 грн. - неустойки, 58,84 - 3% річних.

В процесі розгляду в першій інстанції позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 12221,98 грн. заборгованості, з яких 6764,24 грн. - основного боргу, 169,11 грн. - збитків від інфляції. 5203,10 грн. - неустойки, 85,53 - 3% річних.

Господарським судом міста Києва була прийнята зустрічна позовна заява про визнання договору від 02.08.2005 № 132 не укладеним.

Зустрічний позов мотивовано тим, що сторонами договору від 02.08.2005 № 132 не досягнуто згоди щодо предмету договору, та не було досягнуто згоди щодо ціни оспорюваного договору. Також, Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” зазначає, що в договорі повинна бути вказівка на якість товарів, якої зроблено не було.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада-Гіва” та Закритим акціонерним товариством магазин № 1715 “Госптовари” укладено договір № 132 від 02.08.2005 (далі – Договір).

За умовами Договору предметом договору поставки є дзеркала та вироби зі скла. Постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язувався поставити товари у власність покупця (відповідача за первісним позовом) в кількості, вказаній у заявці покупця та в строки діючого договору, а покупець зобов'язувався прийняти товари та оплатити їх в обумовлені діючим договором строки та оформити передбачені договором документи. Постачальник гарантує якість і надійність продукції, що поставляється, протягом строку гарантії, згідно ГОСТ - 17716-91 “Дзеркала. Загальні технічні умови” (п. 1.1., 1.2., 1.3. договору від 02.08.2005 № 132).

Пункт 2.1. Договору  передбачає, що кількість товару та строки поставки погоджуються сторонами на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 4.2. Договору приймання (прийом-передача) товару за кількістю та за якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному діючим законодавством, при цьому складається акт приймання-передачі товару.

Пунктами 6.1., 6.3. Договору встановлено, що ціна на товар є договірною та вказується у накладній. Оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту приймання товару Покупцем, згідно накладної.

Відповідно до п. 10.3. Договору з покупця за порушення строків оплати поставленого товару стягується неустойка в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати.

Згідно накладної від 02.08.2005 № 114 Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП “Лада - Гіва” поставило на підставі Договору від 02.08.2005 товар на загальну суму 8124,24 грн., а Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” на підставі довіреності серії ЯИЗ № 156955 від 02.08.2005 прийняв зазначений товар, що підтверджується відбитком штампу та підписом представника Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари” на платіжному дорученні від 02.08.2005 № 114.

Сторонами складено акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, поставлених за накладною № 114 від 02.08.2005.

Як передбачено п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України),які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).          

В пунктах 6.1, 6.3 Договору зазначено, що оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту приймання товару Покупцем, згідно накладної .

Товар поставлено 03.08.2005, тому Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” повинно було сплатити ціну товару до 17.08.2005 включно.

Станом на 26.09.2005 відповідач частково погасив борг в сумі 1360,00 грн.

Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в сумі 6764,24 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” є таким що прострочило виконання зобов'язань (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги позивача про стягнення 169,11 грн. збитків від інфляції за період з вересня по листопад 2005 за розрахунком позивача за первісним позовом, перевіреним судом.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на неправильне обрахування позивачем збитків від інфляції за вересень – листопад 2005р. в сумі 169,11 грн., зазначає, що суд першої інстанції не перевірив розрахунок розміру інфляції. Відповідач Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” в апеляційні скарзі зазначає, що  загальний індекс інфляції за вересень – листопад 2005р. становить 100,8 % та відповідно розмір збитків від інфляції становить 54,11 грн., а не 169,11 грн.

Колегією Київського апеляційного господарського суду перевірені доводи скаржника та встановлено, що індекс інфляції за вересень 2005р. становив 100,4 %; за жовтень  2005р. - 100,9 %;  за листопад 2005р. - 101,2 %.

Виходячи із наведеного загальний індекс інфляції за вересень – листопад 2005р. становить 102,5%, а збитки від інфляції 169,11 грн., які обґрунтовано судом першої інстанції стягнуті з відповідача.

Керуючись ст.. 625 Цивільного Кодексу України Господарський суд м. Києва правомірно стягнув з Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари” 85,53 грн. 3 % річних за період з 18 вересня 2005 по 10 січня 2006.

Згідно із ст. 549 Цивільного Кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки, встановлено що Закрите акціонерне товариство магазин №1715 “Госптовари” прострочив виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення 5203,10 грн. пені за період з 18 вересня 2005 по 10 січня 2006 підлягають задоволенню частково за уточненим розрахунком суду першої інстанції з урахуванням обмеження, встановленого ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

8124,24грн. х (2x9,5%) /365 днів х 39 днів = 164,93 грн.

6764,24грн. х (2x9,5%) /365 днів х 107 днів = 376,76 грн.

Всього 164,93 грн. + 376.76 грн. = 541,69 грн.

Отже вимоги позивача про стягнення 5203,10 грн. пені підлягають задоволенню в сумі 541,69грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що провадження по зустрічному позові має бути припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Адже згідно з п. 1. ч. 1. ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

Також господарським судам підвідомчі справи визначені в ст. 12 ГПК України, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Вимога про визнання договору від 02.08.2005 № 132 таким, що є неукладеним, є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Більш того, обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом, судом досліджено і встановлено факт укладеності договору при розгляді вимог, заявлених за первісним позовом.

Тому, розгляд спорів про визнання договорів неукладеними не відноситься до компетенції господарських судів і тому вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин колегія вважає, що рішення  Господарського суду м. Києва по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи,  підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2006 у справі № 45/3 залишити без змін, а апеляційну  скаргу Закритого акціонерного товариства магазин №1715 “Госптовари”  без задоволення.

2. Матеріали справи № 45/3 повернути до Господарського суду міста Києва.     

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Андрієнко  В.В.

02.08.06 (відправлено)