Постанова

від 03.10.2006 по справі 48/138

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/138

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.10.2006                                                                                           № 48/138

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Лосєва  А.М.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                              Вакуленко А.В.

 За участю представників:

 від позивача: не з'явився

від відповідача: Шмаров Є.Ю. (дов. № б/н від 30.01.2006)  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Експрес-Люкс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.06.2006

 у справі № 48/138 (Пилипенко О.Є.)

 за позовом                               Київської обласної державної адміністрації

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Експрес-Люкс"

 про                                                  визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Позивач просить визнати недійсним договір № 133 від 29.04.2005 на підставі ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що у сторін по справі не було відповідного обсягу цивільної дієздатності, необхідного для укладання спірного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.06 у справі № 48/138 позов задоволено: визнано недійсним договір від 29.04.05 № 133 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який укладений між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ “Київ-Експрес-Люкс”. Стягнуто з ТОВ “Київ-Експрес-Люкс” на користь Київської обласної державної адміністрації 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові відмовити. Підставами для скасування рішення суду скаржник зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 38 ГПК України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скарги заперечує та просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.06 у даній справі залишити без змін. У судовому засіданні 13.09.06 представник позивача підтримав мотиви та вимоги відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судове засідання 03.10.2006 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

29.04.2005 між Київською обласною державною адміністрацією (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Експрес-Люкс» (надалі -перевізник) було укладено Договір № 133 на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, за умовами якого відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність, пов'язану з перевезенням пасажирів та протоколу засідання обласного конкурсного комітету для організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території району, але не виходять за межі території області, та на внутрішньо обласних маршрутах загального користування від 14.08.2003 р. № 4 замовник надав право перевізнику здійснювати перевезення пасажирів автобусами на маршрутах: міжміського внутрішньообласного сполучення: Бородянка - Київ АС «Дачна» в кількості 80 рейсів щоденно.

Пунктом 6.1 договору № 133 від 29.04.2005   визначено, що останній укладений строком на три роки з 29.04.2005   по 28.04.2008   і діє з моменту підписання обома сторонами.

29.04.2005  Київським обласним конкурсним комітетом було видано дозвіл № М-113 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішньообласних маршрутах: Бородянка-Київ АС «Дачна», 80 рейсів щоденно. Термін дії дозволу встановлено до 28.04.2008.

На виконання умов п.2.1.3 договору № 133 від 29.04.2005,  згідно якого замовник зобов'язаний затверджувати розклад руху та паспорт маршруту з присвоєнням номеру маршруту, відповідачеві видано паспорт міжміського внутрішньообласного автобусного маршруту загального користування Бородянка Київ АС «Дачна», затверджений Київською обласною державною адміністрацією 13.07.2005.

Судом встановлено, що до укладання вищевказаного договору № 133  відповідач за результатами конкурсів на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування неодноразово визнавався переможцем конкурсу за маршрутом Бородянка Київ АС «Дачна» (рішення конкурсного комітету від 25.04.02 за № 2, від 01.10.04 № 4) та ним укладались з позивачем аналогічні договори та надавались відповідні дозволи. Термін дії попереднього договору на перевезення пасажирів на вказаному автобусному маршруті та дозволів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських внутрішньообласних маршрутах сплинув 12.05.05.

Вказані обставини визнавав і представник позивача у судовому засіданні.

Спеціальним законодавством, яке визначає засади організації та експлуатації автомобільного транспорту, а також визначає особливості укладення договорів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, є Закон України “Про автомобільний транспорт” та Постанова Кабінету Міністрів України  від 29.01.03 № 139, якою затверджено Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування”.

          Положення вказаних нормативно-правових актів не містять імперативних норм, які б зобов'язували замовника перевезень проводити повторні конкурси для визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування для роботи на якому вже проводився конкурс і був визначений перевізник.

          Навпаки, ч. 6 ст. 47 Закону України “Про автомобільний транспорт” вказує, що строк договору на перевезення пасажирів на автомобільному транспорті загального користування визначається замовником, але не може бути меншим як 3 роки.

          Тобто закон передбачає, що договірні відносини між замовником перевезень і перевізником щодо перевезень можуть тривати і більш ніж 3 роки.

          Посилання суду першої інстанції на ч. 7 ст. 47 Закону України “Про автомобільний транспорт”, якою передбачено, що у разі припинення перевізником перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування з підстав, передбачених законодавством, замовник цього перевезення призначає тимчасового перевізника на строк до одного місяця і проводить новий конкурс, колегія суддів вважає помилковим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем перевезення пасажирів на автобусному маршруті Бородянка-Київ АС «Дачна» не припинялось.

          Таким чином, договір від 29.04.2005 як і спеціальний Закону України “Про автомобільний транспорт”, а також матеріали справи не містять обов'язкових і достатніх підстав, внаслідок яких суд може дійти висновку, що не проведення конкурсу обов'язково призводить до визнання вже укладеного договору недійсним.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору від 29.04.05 за № 133 з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України є недоведеними, а тому помилково були задоволені місцевим господарським судом.

          З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.06 у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України  суд

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м. Києва від 05.06.06 у справі № 48/138 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл.. Лесі Українки, 1, код 00022533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ-Експрес-Люкс” (03142, м. Київ, вул. Службова, 5, код 31779157) 42,50 витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Лосєв  А.М.

                                                                                          Шипко  В.В.