Постанова

від 28.11.2006 по справі 13/227

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/227

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.11.2006                                                                                           № 13/227

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Шипка  В.В.

                                        Борисенко  І.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Войтович С.О. (дов. б/н від 20.08.2006р.);

 від відповідача - Петрашова Ю.С. (дов. № 2 від  22.05.2006р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд-Дизайн"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2006

 у справі № 13/227 (Євдокимов О.В.)

 за позовом                               Проектно-будівельного кооперативу "Сплав"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд-Дизайн"

 про                                                  стягнення 137020,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Проектно-будівельний кооператив “Сплав” (далі по тексту позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд-Дизайн” (далі по тексту відповідач) про стягнення 2794,90 грн. - основного боргу, 134358,00 - витрат на усунення недоліків поставленого товару неналежної якості, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами Договору про постачання будівельних матеріалів від 23.05.05р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2006 р. у справі № 13/227 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав на нього апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідач свою скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи та зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Зокрема, він стверджує, що поставив цеглу у необхідній кількості та якості відповідно до вимог ГОСТУ, претензій від позивача не отримував, для проведення експертизи щодо якості поставленої цегли не викликався.

В судовому засіданні скаржник підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, так як на його думку воно винесене у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила.

Задовольняючи позов в повному обсязі Господарський суд м. Києва виходив з того позивачу була недопоставлена цегла М-150 на суму 2794.90грн. Крім того, вся поставлена цегла була неналежної якості, в наслідок чого позивач змушений був провести захист стін площею 900 м. кв. на загальну суму 134358,00 грн.

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

23 травня 2005р між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання будівельних матеріалів (далі по тексту Договір), а саме: цегли керамічної, марки М-150.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов'язання по постачанню, відвантаженню та транспортуванню із супроводом цеглу, в кількості та якості, відповідно до заявки позивача.

Позивач згідно до п.2.1 Договору взяв не себе зобов'язання оплатити замовлений товар шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок відповідача на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур.

Згідно заявки на цеглу якості марки М-150, зробленої позивачем відповідач виставив для проведення оплати позивачу два рахунка-фактури, зазначивши призначення платежу – “цегла М-150”:

1.рахунок-фактура №1/05 від 23.05.2005р. на суму 15080.00грн. (за 23,2

тисяч цегли М- 150);

2.рахунок-фактура №2/06 від 23.05.2005р. на суму 17550.00грн. (за 27

тисяч цегли М-150).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору по виставленим відповідачем рахунках-фактур, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача:

1.          15080.00грн.   за   рахунком-фактурою   №1/05   ( підтверджується

платіжним дорученням №160 від 30.05.2005р.).

2.          17550.00грн.   за   рахунком-фактурою   №2/06   ( підтверджується

платіжним дорученням №198 від 07.06.2005р.).

Загальна сума перерахованих позивачем відповідачу коштів, за поставку цегли М-150, становить 32630грн. (за 50.2 тис.шт.).

Відповідно до накладних прийому-передачі цегли №1/06 від 07.06.2005р. та №2/06 від 30.06.2005р. відповідач провів дві поставки цегли лише в кількості 45.9 тис.шт. на загальну суму 29835.10грн.

Таким чином, відповідачем недопоставлена позивачу цегла М-150 на суму 2794,90грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки на момент розгляду справи цегла М-150 на суму 2794,90грн. не була допоставлена позивачу, позов в частині стягнення з відповідача 2794,90грн. підлягає задоволенню.

В іншій частині позову на думку колегії суддів слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 статті 712 ЦК України, до правовідносин щодо договору поставки застосовуються загальні положення цивільного кодексу про купівлю-продаж.

Згідно до статті 688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товарів у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товарів. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право у повному обсязі або частково відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, непропорційні його можливим витратам у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Також, частиною 2 ст. 222 ГК України передбачено, що  у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору (пункт 7 статті 222 ГК України).

Твердження позивача та висновок суду першої інстанції, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про відшкодування збитків, спричинених поставкою неналежної якості не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, за фактичною адресою відповідача яка зазначена в договорі, позивач жодного разу не звернувся.

Крім того, позивач не дотримався обов'язкових вимог, при виявленні недоліків продукції, встановлених п.п. 6, 16, 17, 26-30 Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості”, яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7.

Зокрема, позивач не повідомив відповідача про виявлені недоліки цегли у встановлені строки, не викликав представника останнього для складання акту, не склав відповідний акт, відібрав зразки продукції для проведення експертизи без виклику та участі представника відповідача.

Тому на думку апеляційного суду місцевий господарський суд помилково розцінив Протокол № 171 від 06.07.2005 року випробування цегли М-150, що складений лабораторією будівельних матеріалів ВАТ “Дарниця” без участі представника відповідача, як беззаперечний доказ поставки неякісної цегли.

Разом з цим, позивач належним чином не обґрунтував та не довів причинний зв'язок між поставкою йому ймовірно неякісної цегли та необхідністю здійснення захисту стін площею 900м2, що знаходяться на об'єкті “Центр реабілітації та релаксації з магазинами та офісами” відповідно до якого, загальна вартість робіт та матеріалів складає 134358,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2006р. у справі № 13/227 частково не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому повинно бути скасоване в частині стягнення з відповідача 134358,00 - витрат на усунення недоліків поставленого товару неналежної якості, як необґрунтованих з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд-Дизайн” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2006р. у справі № 13/227 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд-Дизайн” на користь Проектно-будівельний кооператив “Сплав” 134358,00 - витрат на усунення недоліків поставленого товару неналежної якості з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Стягнути з Проектно-будівельного кооперативу “Сплав” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 71а, код ЄДРПОУ 22915941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд-Дизайн” (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 33234983) 671,79 грн. витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Екобуд-Дизайн” (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39, код ЄДРПОУ 33234983) на користь Проектно-будівельного кооперативу “Сплав” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 71а, код ЄДРПОУ 22915941) 27,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 2,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Шипко  В.В.

                                                                                          Борисенко  І.В.