Постанова

від 16.01.2007 по справі 39/149

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/149

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.01.2007                                                                                           № 39/149

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Зубець Л.П.

                                        Мартюк А.І.

 при секретарі:                              Даценко В.М.

 За участю представників:

 від позивача  Устинова О. П.,

 від відповідача-1– Збирит О. В.,

від відповідача-2– Збирит О. В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-технічна майстерня Київміськбуд-1"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.09.2006

 у справі № 39/149 (Гумега О.В.)

 за позовом                               Приватне підприємство "Компанія ФАХ"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-технічна майстерня Київміськбуд-1"(відповідач-1); Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-1” ім. М. П. Загороднього (відповідач-2)

 про                                                  спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2006 року у справі № 39/149 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуюсь з рішенням суду, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати; прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 надати позивачу акт прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення на 1-му поверсі (в осях 1-2, А-В) корпус В (будівельний) в будинку № 21/30 по вул. Гарматна в м. Києві, загальною площею 79,76 кв. м; припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 надати позивачу акт приймання-передачі нежитлового приміщення на 1-му поверсі (в осях 1-2, А-В) корпус В (будівельний) в будинку № 21/30 по вул. Гарматна в м. Києві, загальною площею 79,76 кв. м. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення був переданий позивачеві при його підписанні; акт прийому-передачі об'єкту інвестування не був переданий позивачу з вини останнього, а саме: вказаний акт не був підписаний органом державного пожежного нагляду; суд першої інстанції на дав належної правової оцінки неправомірним діям позивача з приводу використання спірного об'єкта, який не був прийнятий в експлуатацію.

Позивач та відповідач-2 відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 02.08.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-технічна майстерня “Київмісьбуд-1” (інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Фах” (співінвестор), правонаступником якого є позивач, укладено договір № 21-30/НЕЖ1-2, відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.4., 3.2., 3.3., 4.1. якого інвестор зобов'язується за рахунок залучених від співінвестора коштів передати співінвестору для використання як місце проживання обумовлене нежитлове приміщення (об'єкт інвестування), а співінвестор зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього договору; характеристика об'єкту інвестування: в даному нежитловому приміщенні виконуються загальнобудівельні роботи, встановлюються вхідні двері, вікна та балконі двері, штукатурка всіх приміщень, цементна стяжка під чистову підлогу, системи опалення, каналізації, водопостачання, електрозабезпечення; адреса: м. Київ, вул. Гарматна № 21/30, корпус В, поверх 1 (в осях 1-2, А-В) нежиле приміщення; загальна площа нежилого приміщення 79,76 кв. м. (підлягає уточненню за актом інвентаризації), орієнтовний  термін здачі в експлуатацію І квартал 2003 року; інвестор у відповідності з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 02.10.2001р. “Про затвердження тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна” надає співінвестору документи (в межах своєї компетенції), необхідні для оформлення права власності на квартиру в державних органах: акт про прийняття об'єкта в експлуатацію, акт прийому-передачі квартири співінвестору, довідку про сплату повної вартості об'єкту інвестування; документи надаються протягом 60 діб після здачі об'єкту в експлуатацію за актом державної комісії; вартість нежитлового приміщення складає 187 436 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 31 239 грн. 33 коп.; співінвестор перераховує на рахунок фінансування будівництва інвестора суму, вказану в п. 3.2. договору, в термін до 06.08.2002р.; у разі несплати вказаної суми договір вважається розірваним; цей договір набуває юридичної сили з моменту підписання співінвестором та інвестором.

28.04.2006р. Приватне підприємство “Компанія ФАХ” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-технічна майстерня “Київміськбуд-1” про спонукання відповідача до виконання належним чином своїх зобов'язань по договору № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р.; зобов'язання відповідача надати позивачу акт приймання-передавання співінвестору – Приватному підприємству “Компанія “ФАХ” нежитлового приміщення на 1-му поверсі (в осях 1-2, А-В) корпус В (будівельний) в будинку № 21/30 по вул. Гарматна в м. Києві, загальною площею 79,76 кв. м; зобов'язати відповідача надати позивачу акт про прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення на 1-му поверсі (в осях 1-2, А-В) корпус В (будівельний) в будинку № 21/30 по вул. Гарматна в м. Києві загальною площею 79,76 кв. м. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р. він перерахував відповідачеві 187 436 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 202 від 05.08.2002р.; відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав: документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру, позивачеві не передав.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 просив суд припинити провадження у справі в зв'язку із відсутністю предмету спору. При цьому відповідач зазначив, що свої зобов'язання за спірним договором він виконав, оскільки передав позивачеві акт про прийняття об'єкта в експлуатацію та акт прийому-передачі квартири співінвестору; іншого акту відповідач в межах своєї компетенції надати позивачу не може, оскільки сам не є замовником будівництва; предмет договору та строк дії договору № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р. сторонами визначено не було, а отже відповідно до ст. 638 ЦК України вказаний договір фактично укладено не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2006р. до участі у справі № 39/149 в якості відповідача-2 було залучено Відкрите акціонерне товариство трест “Київміськбуд-1” імені М. П. Загороднього.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2006 року у справі № 39/149 позовні вимоги задоволено повністю (як вказано в рішенні): зобов'язано відповідача-1 надати позивачу вказані останнім акти, відносно відповідача-2 провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Рішення суду мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні як докази передачі позивачу акту приймання-передачі нежитлового приміщення, так і докази  того, що невиконання протипожених заходів було здійснено саме позивачем.

Апеляційний господарський суд заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна  скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню повністю в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням процесуального права з прийняттям нового рішення по відмову в позові повністю.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Таким чином до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р. позивач перерахував відповідачу-1 грошові кошти в сумі 187 436 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 202 від 05.08.2002р.

Пунктом 2.4. вказаного договору передбачено, що інвестор (тобто відповідач-1) у відповідності з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 02.10.2001р. “Про затвердження тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна” надає співінвестору (позивачеві) документи (в межах своєї компетенції), необхідні для оформлення права власності на квартиру в державних органах, а саме: акт про прийняття об'єкта в експлуатацію, акт прийому-передачі квартири співінвестору, довідку про сплату повної вартості об'єкту інвестування; документи надаються протягом 60 діб після здачі об'єкту в експлуатацію за актом державної комісії.

Постановляючи спірне рішення по справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач-1 не виконав належним чином свої зобов'язання щодо передачі позивачу документів, вказаних в п. 2.4. спірного договору. Проте мотиви, з яких місцевий господарський суд дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Так, ані в договорі № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р., ані в будь-якому іншому правочині сторони не обумовили чіткого порядку передачі актів відповідачем-1 позивачу.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що факт передачі спірного нежитлового приміщення позивачеві мав місце, про що було складено відповідний акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення співнівестору (а. с. 34). Вказаний акт був оформлений належним чином та підписаний як директором відповідача-1 – Кліщенко О. П., так і директором позивача –Устіновим С. А., та скріплений печатками сторін, що, в свою чергу, унеможливлює факт відсутності вказаного акту у позивача.

Більш того, з наданої відповідачем-1 ксерокопії зазначеного документу (а. с. 34) вбачається, що представник позивача завіряв копію вказаного акту своїм підписом та печаткою підприємства позивача, що також спростовує  твердження останнього про відсутність у нього примірника  спірного акту.

Стосовно обов'язку відповідача-1 передати позивачу акт про прийняття об'єкта в експлуатацію, апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до п. 1.1. договору № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р. інвестор зобов'язується за рахунок залучених від співінвестора коштів передати співінвестору для використання як місце проживання обумовлене нежиле приміщення (об'єкт інвестування), а співінвестор зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього договору. Разом з тим в п. 1.2. вказаного договору сторони визначили, що об'єктом інвестування є нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 21/30, корпус В, поверх 1 (в осях 1-2, А-В), загальною площею 79,76 кв. м. Однак, враховуючи наявні в матеріалах справи  документи, зокрема, договір № ГАР-21 інвестування будівництва житлового будинку за адресою вул. Гарматна, 21/30 м. Києва, укладений між відповідачем-2 та відповідачем-1, а також додаткову угоду до вказаного договору № 4 від 20.012.2002р., апеляційний господарський суд вважає, що об'єктом інвестування за договором № 21-30/НЕЖ1-2 від 02.08.2002р. є саме нежитлове приміщення, загальною площею 79,76 кв. м.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем-1 в порушення умов спірного договору не передано акт прийняття об'єкту в експлуатацію, в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на нежитлове приміщення в будинку № 21/30 по вул. Гарматній в м. Києві. Проте з таким твердження позивача погодитись не можна.

Так постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004р. затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відповідно до абз. 2 п. 1 якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що спірне нежитлове приміщення було прийнято в експлуатацію.

Так наявна в матеріалах справи копія акту про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, зареєстрованого 31.12.2003р. за № 442 (а. с. 35), засвідчує  лише факт прийняття в експлуатацію житлової частини будинку по вул. Гарматній, 21/30. Спірні нежитлові приміщення, загальною площею 79,76 кв. м, вказаним актом в експлуатацію не здавались.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 22.12.2005р., на підставі якого спірне нежитлове приміщення повинно було прийнятися в експлуатацію (а. с. 80),  у встановленому порядку не оформлений та не затверджений, що, в свою чергу, унеможливлює задоволення позовних вимог про передачу вказаного акту позивачеві.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення, на вказані обставини справи уваги не звернув, належної правової оцінки їм не дав, а тому дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 надати позивачу акт приймання-передачі нежитлового приміщення на 1-му поверсі (в осях 1-2, А-В) корпус В (будівельний) в будинку № 21/30 по вул. Гарматна в м. Києві, загальною площею 79,76 кв. м, не підлягають задоволенню, враховуючи відсутність передбачених ст. 80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі.

Щодо рішення суду в частині спору до відповідача-2, то висновки суду про припинення провадження у справі в цій частині також є невірними.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору) зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом виконання зобов'язання після звернення з позовом за умови подання доказів такого врегулювання; визнання претензії боржником.

Таких підстав по справі у відносинах між позивачем та відповідачем-2 не встановлено, і в цій частині рішення також повинно бути скасовано з послідуючою відмовою у позові.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем-2 відсутні будь-які зобов'язання щодо передачі спірних актів, що, в свою чергу, свідчить і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського судуміста Києва від 19.09.2006р. у справі № 39/149 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Компанія “Фах” (ідентифікаційний код – 21456187; 03067 м. Київ, вул. Гарматна, 21/30, кв. 1)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Архітектурно-технічна майстерня “Київміськбуд-1” (ідентифікаційний код – 31569889; 04112 м. Київ, вул. Гонти, 7) 42 грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Мартюк А.І.

 24.01.07 (відправлено)