Постанова

від 04.07.2007 по справі 48/445

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/445

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.07.2007                                                                                           № 48/445

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Смірнової  Л.Г.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добродійна патріарша фундація /місійне товариство/ патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2006

 у справі № 48/445 (Сулім В.В.)

 за позовом                               Національна спілка художників України

 до                                                   Київська міська рада

                                                  Добродійна патріарша фундація /місійне товариство/ патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15 червня 2005 року укладеного на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 27.11.2003р. № 236-7/1111

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2006 року у справі № 48\445 позов  Національної спілки художників України  до Київської міської ради, Добровільної патріаршої фундації (місійне товариство) патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха  про визнання недійсним договору оренди  земельної ділянки від 15.06.05 укладеного на підставі п.1 рішення Київської міськради від 27.11.03 № 236-7\1111 задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням  відповідач 2  звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення спору, просить його скасувати та прийняти нове яким позовні вимоги в повному обсязі залишити без задоволення.

В  судовому засіданні представник позивача  проти вимог  апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи є пояснення та клопотання про розгляд справи у відсутність його представника. В поясненнях відповідач 1 підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду та відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд  дійшов наступного висновку.

      Як встановлено матеріалами справи, 15.06.2005 року між Київською міською радою (орендодавець / відповідач 1) та Добровільною патріаршою фундацією /місійне товариство/ патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха (орендар / відповідач 2) був укладений договір оренди земельної ділянки по пр. Космонавта Комарова,46 м. Києва, площею 0,8832 га для реконструкції двох будівель, будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази та культурної споруди.

На орендованій земельній ділянці знаходиться Творчі майстерні Київського творчо-виробничого об'єднання „Художник" Художнього фонду УРСР / художні майстерні Київської Національної спілки художників України / Спілки художників України / Художній фонд України що належать Національній спілці художників України відповідно до Свідоцтва про право власності № П-697 від 02.04.2004р виданого Фондом державного майна України. Тому позивач вважає, що укладений між відповідачами договір оренди порушує його право власності.

Відповідач 2 вважає, що судом не встановлено, яким чином порушуються права позивача, таким чином застосування ст.4 Закону України „Про власність” та ст. 386 ЦК України господарським судом неправомірне. Крім того, не вірно визначено, що на момент прийняття відповідачем 1 рішення позивач  був власником будівель розташованих на спірній земельній ділянці, оскільки право власності отримав лише в 2004 році, тоді як рішення датовано 2003 роком. На момент укладання договору оренди між відповідачами рішення було чинним, а тому жодних підстав для визнання договору  недійсним немає.

Згідно ст.19 Земельного Кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Зі  змісту рішення Київської міської ради № 236-7\1111 на якому наполягає відповідач 2, в п.1.2 вказано: попередити землекористувача, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно ст.141,143 ЗК України. З матеріалів справи видно що позивач не є власником та землекористувачем земельної ділянки, тому його згода не була потрібна.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1058 від 10.07.98 та № 1474 від 27.05.2000, Наказу Міністерства економіки, ФДМУ, Міністерства юстиції України від 18.08.98р. було встановлено порядок отримання майна позивачем. Але, земельна ділянка у власність передана не була, отже, висновки позивача, що договір оренди між відповідачами порушує його права власника безпідставні.

Посилання позивача на те, що рішенням господарського суду № 48\342-А від 15.08.2006 скасовано рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 236-7\1111, що було підставою для укладання між відповідачами спірного договору оренди не є вірними, оскільки  в розумінні ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду повинні набрати чинності, у даному випадку справа № 48\342-А знаходиться в апеляційному провадженні, тому рішення не може бути покладено в обґрунтування іншого рішення або бути фактом, що не потребує доказуванню.

В судовому засіданні відповідачем 2 надана угода яка залучена до матеріалів справи в порядку ст. 101 ГПК України в зв'язку з неможливістю її надання до суду першої інстанції, оскільки на момент винесення рішення відповідач був відсутній. З угоди від 06.10.1998р., що була укладена  відповідачем 2 та Київською спілкою художників України вбачається, що останній відмовився від земельної ділянки на користь відповідача, який в свою чергу зобов'язався це компенсувати. Відповідно до акту приймання-передачі від 17.03.1999р. земельна ділянка передана відповідачу 2.

З довідки № 10-662 від 08.09.05 наданої ліквідатором АКАБ „Україна про рух коштів,  відповідачем згідно до укладеної угоди, кошті були перераховані.

На підставі  рішення Київської міської ради від 27.11.03р. №236-7/1111, 15.06.2005 між Київською міською радою та Патріаршою Добродійною фундацією укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21.06.2005 за №72-6-00290 у книзі записів державної реєстрації договорів. Вказане рішення є чинним і на цей час.

Отже, відповідно до статей 93, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України Патріарша Добродійна фундація Патріарха Володимира є законним землекористувачем земельної ділянки по вул. Комарова, 46.

Крім того, з листа № 222\06 від 16.04.1990р. вбачається що ТПО „Художник” правонаступником якого є позивач, був орендарем приміщень. Дійсно позивачу згідно рішень Київської міськради № 629 від 29.07.1985р. та № 827 від 21.09.1990р. належало виділення земельної ділянки по пр-ту Комарова,46, але розпорядженням Київської МДА № 1627 від 14.10.1997 названі рішення втратили чинність.

З копії чергового плану кадастру, наданого позивачем та копії плану ділянки, яка  надана відповідачу 2 не  видивляється наявність порушення прав позивача, оскільки з реєстру земельних ділянок, розташованих по пр-ту Комарова, 46 та 46а вказаний лише відповідач 2 та\або зауважено, що землі не надані у власність чи користування, не вбачається з планів наявність на ділянки що надана відповідачу 2 будівель, що належать позивачу.

                   Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що  судом 1 інстанції  не повно встановлені та досліджені  обставини справи у їх сукупності з врахуванням наданих доказів,  не здійснена  належна юридична оцінка доказів, тому колегія суддів вважає що апеляційна скарга  обґрунтована і підлягає задоволенню, а тому  рішення господарського суду    підлягає  скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Добровільної патріаршої фундації (місійне товариство) патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від  16.12.2006 по справі № 48\445- скасувати.

2.          Прийняти нове рішення. Відмовити Національній спілці художників України  в задоволенні позову до Київської міської ради, Добровільної патріаршої фундації (місійне товариство) патріарха Володимира Української православної церкви Київського патріарха про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 15.06.2005р

3.          Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Смірнова  Л.Г.

 12.07.07 (відправлено)