Рішення

від 07.11.2011 по справі 48/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/445

07.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ротекс ММД"

простягнення 142 166,67 грн.

       Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Зайцев М.М.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (надалі – "Євро Лізинг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кочак" (надалі –"Ротекс ММД") про стягнення 142 166,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору фінансового лізингу №675 від 07.02.2008 р. передав відповідачу на умовах фінансового лізингу транспортні засоби, а відповідач свого зобов'язання по сплаті лізингових платежів та додаткових послуг належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у розмірі

86 653,11 грн. та 19 653,74 грн. відповідно. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 426,59 грн., 3% річних у розмірі 3 015,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 15 632,56 грн. та 36% річних у розмірі 12 785,63 грн.  за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.10.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2011 р. розгляд справи відкладено до 07.11.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11362036 від 12.10.2011 р.

Крім того, ухвали суду були направлені на адресу відповідача: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А, що вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008 р. між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Ротекс ММД" (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №675 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 2 Договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ у відповідності з замовленням на ТЗ.

Згідно з п. 5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток №3 до Договору) та ін. додатках.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

На виконання умов Договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначені Договором предмети лізингу –транспортні засоби у відповідності з замовленнями за № 675/001, 675/002, 675/003, 675/004, 675/005 та 675/006 від 07.02.2008 р. та №675/007 від 20.02.2008 р., що підтверджується актами прийому-передачі №675/001 від 14.03.2008 р., №675/002 від 04.03.2008 р., №675/003 від 04.03.2008 р., №675/004 від

12.03.2008 р., №675/005 від 12.03.2008 р., №675/006 від 12.03.2008 р. та №675/007 від

14.03.2008 р.

Відповідно до кожного замовлення сторонами визначено плани лізингу зі змінами, внесеними у період з 04.03.2011 р. по 18.06.2010 р.

Додатком №4 від 07.02.2008 р. до Договору (надалі –"Додаток №4") сторони погодили надання послуг по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива.

Відповідно до п. 1 Додатку №4 лізингодавець надає лізингоодержувачу послуги по адмініструванню смарт-карток на відпуск палива. Адміністрування смарт-карток на відпуск палива полягає у організації процесу забезпечення паливом та додатковими послугами (зокрема, мийки) ТЗ лізингоодержувача.

Згідно з п. 3.1 Додатку №4 вартість послуг по адмініструванню однією смарт-картки за весь період дії складає 40,00 грн. з  урахуванням ПДВ, що сплачується одноразово в момент замовлення картки.

Пунктом 3.2 Додатку №4 визначено, що лізингодавець надає паливо та додаткові послуги, що будуть відвантажуватись по смарт-картках лізингоодержувачу на умовах кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 10% річних, що будуть нараховуватись на суму заборгованості без ПДВ.

Відповідно до п. 3.5 Додатку №4 лізингоодержувач сплачує проценти за кредит щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на підставі розрахунку лізингодавця.

На підставі Додатку №4 сторонами були підписані замовлення на смарт-картки

№ 675/К/001, 675/К/002, 675/К/003, 675/К/004, 675/К/005, 675/К/006, 675/К/007 від 07.02.2008 р. та акти приймання-передачі.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті лізингових та додаткових платежів за період з 20.06.2009 р. по 07.09.2011 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача.

Договір та Додаток №4 до нього є підставами для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи підтверджується передача майна у лізинг відповідачу та користування ним відповідачем у спірний період.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.1 Договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (додаток №3 до Договору) та ін. додатках.

Відповідно до п. 3.5 Додатку №4 лізингоодержувач сплачує проценти за кредит щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на підставі розрахунку лізингодавця.

Пунктом 3.6 Договору лізингоодержувач зобов'язаний погасити суму заборгованості по отриманому паливу та додатковим послугам по старт-картці протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку.

Матеріалами справи (списки простих поштових відправлень за спірний період) підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача рахунків на оплату послуг згідно умов Додатку №4.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів та додаткових послуг по смарт-карткам, нарахована за період з 20.06.2009 р. по 07.09.2011 р., становить

86 653,11 грн. та 19 653,74 грн. відповідно, а з урахуванням положень ч. 1 ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України, Планів лізингу зі змінами та п. 3.5 Додатку №4 зобов'язання по їх сплаті на момент подачі позову до суду настало.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача лізингових платежів у розмірі 86 653,11 грн. та плати за користування смарт-картками у розмірі 19 653,74 грн. на підставі Договору. Вказана заборгованість відповідачем не визнана, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Ротекс ММД" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Євро Лізинг" про стягнення з ТОВ "Ротекс ММД" заборгованості зі сплати лізингових платежів у розмірі 86 653,11 грн. та плати за користування смарт-картками у розмірі 19 653,74 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 426,59 грн., 3% річних у розмірі 3 015,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 632,56 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів за період з 20.06.2009 р. по 14.05.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до п.п. 16.1 та 16.2 Договору при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки. При порушенні лізингоодержувачем положень договору, які вказані в пунктах 7.2, 7.5. 7.6, 7.8, 7.10, 7.11, 7.12, 7.13, 7.15, 7.17, 7.18, 7.19, 12.3 договору, лізингоодержувач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховувалась пеня від початкової вартості ТЗ, яка вказана в плані лізингу за кожен день тривалості порушення.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача та яка нарахована  по подвійній обліковій ставці НБУ становить 4 397,54 грн. В іншій частині пеня обрахована невірно, оскільки при перерахунку пені позивачем не враховані положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 015,04 грн. за прострочення виконання зобов'язання зі сплати лізингових платежів.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем невірно обрахований розмір інфляційних втрат, а тому за перерахунком суду розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання у спірний період, становить 6 380,70 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36% річних у розмірі

12 785,63 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати послуг по адмініструванню старт-карток згідно Додатку №4 за період з 17.05.2009 р. по 16.01.2011 р.

Пунктом 3.7 Додатку №4 при простроченні сплати заборгованості по смарт-картці та процентам, обслуговування смарт-картки припиняється та лізингоодержувачу нараховуються проценти в розмірі 36% річних на суму непогашеної заборгованості виходячи з фактичного строку користування, включаючи день його погашення.

Оскільки п. 3.7 Додатку №4 сторони погодили інший розмір процентів, ніж встановлений законом за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з урахуванням положень статті 536 Цивільного кодексу України суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 36% річних у розмірі 12 785,63 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Ротекс ММД" на користь ТОВ "Євро Лізинг" заборгованості у розмірі 106 306,85 грн. (по сплаті лізингових платежів у розмірі 86 653,11 грн. та плати за користування смарт-картками у розмірі 19 653,74 грн.), пені у розмірі 4 397,54 грн., 3% річних у розмірі 3 015,04 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 380,70 грн. та 36% річних у розмірі 12 785,63 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог (пеня  у розмірі 29,05 грн. та інфляційні втрати у розмірі 9 251,86 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротекс ММД" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 5-А; ідентифікаційний код 35255209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67; ідентифікаційний код 32774741) заборгованість у розмірі 106 306 (сто шість тисяч триста шість) грн. 85 коп., пеню у розмірі 4 397 (чотири тисячі триста дев'яносто сім) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 3 015 (три тисячі п'ятнадцять) грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 380 (шість тисяч триста вісімдесят) грн. 70 коп. 36% річних у розмірі 12 785 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 63 грн., державне мито у розмірі 1 328 (одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220 (двісті двадцять) грн. 59 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –11.11.2011 р.